Факультет технічних систем і енергоефективних технологій (ТеСЕТ)
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25
Browse
18 results
Search Results
Item Solidus Temperatures and Hot Hardness of Ti–Nb–Mo Alloys(G. V. Kurdyumov Institute for Metal Physics of the N.A.S. of Ukraine, 2022) Myslyvchenko, O.M.; Bondar, A.A.; Voblikov, V.М.; Tsyganenko, N.I.; Silinska, T.A.; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaEight alloys of the Ti–Nb–Mo system are synthesized by the arc remelting method. As shown, they have dendritic microstructures typical of casting. The phase composition and lattice periods of the formed phases are determined. Using the method of differential thermal analysis (DTA), phase transformations in the solid state are investigated, and the temperatures of the onset of melting and crystallization are determined. For alloys, the solidus temperature of which is above 2000°C, together with DTA, the Pirani–Althermum pyrometric method is also used. Based on the experimental data, the temperature dependences of the hardness of the alloys are constructed and the activation energies of deformation of the material under the indenter are calculated. The analysis of the curves of the dependence of the hardness of the alloys is carried out and the temperature of the sharp softening of the material is determined. As shown, that the α→β transition in titanium alloys with an unstable β-phase does not lead to a significant change in hardness.Item Комбіновані електроіскрові припрацювальні покриття бронзових деталей. Частина 2. Розподіл елементів у поверхневому шарі(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НÀН України, 2021) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Марцинковський, В.С.; Коноплянченко, Є.В.; Мельник, В.І.; Власовець, В.М.; Тарельник, Н.В.; Герасименко, В.О.; Бондарев, С.Г.; Баталова, А.Б.; Кирик, Г.В.; Поливаний, А.Д.; Семирненко, Ю.І.; Рясна, О.В.У статті представлено результати локального мікрорентґеноспектрального аналізу припрацювальних сульфідованих комбінованих електроіскрових покриттів (КЕІП) бронзових деталей. Досліджені покриття одержано в послідовностях S + Ag → Pb → S + Ag і S + Ag → Sn → S + Ag. Встановлено, що для КЕІП характерна наявність елементів металів, що входять до складу електродів-інструментів (Ag, Pb і Sn). У покриттях, до складу яких входить оливо, зі збільшенням енергії розряду, за леґування як сріблом, так і оливом, збільшується дифузійна зона сірки до відповідно 90, 135 і 200 мкм. Сірка по глибині шару розподіляється нерівномірно; її вміст становить 1,59–3,3%. Після формування КЕІП на зразку з покриттям S + Ag → Pb → S + Ag його товщина складає 700 мкм. Сірку виявлено на поверхні і на глибині до 50 мкм, а також у перехідній зоні на відстані ≅650 мкм від поверхні. У разі збільшення енергії розряду в зразках з покриттям S + Ag → Sn → S + Ag товщина нанесеного КЕІП досягає 1,05 і 1,310 мм. Сірку виявлено на поверхні, її дифузійна зона простягається на 200 мкм від поверхні, а в перехідній зоні — на ≅100 мкм.Item Комбіновані електроіскрові припрацювальні покриття бронзових деталей. Частина 3. Трибологічні властивості(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2021) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Марцинковський, В.С.; Коноплянченко, Є.В.; Мельник, В.І.; Власовець, В.М.; Кирик, Г.В.; Тарельник, Н.В.; Мікуліна, М.О.; Кутах, А.А.; Поливаний, А.Д.; Майфат, М.М.; Калнагуз, О.М.У статті в результаті проведених досліджень вдосконалена технологія нанесення на бронзу БрО10С10 припрацювальних комбінованих електроіскрових покриттів (КЕІП), сформованих у послідовності: S+Ag → Pb → S+Ag і S+Ag → Sn → S+Ag. Покриття, одержані за запропонованою технологією, містять сірку, що знижує схоплювання контактувальних поверхонь, мають достатню для подальшої механічної обробки товщину 0,19–1,31 мм. Трибологічними дослідженнями на тестері Т-01М за схемою «кулька-диск» встановлено, що зі збільшенням товщини КЕІП зростає сила тертя. У зразків з КЕІП (S+Ag → Pb → S+Ag), товщина яких залежно від енергії розряду дорівнює 0,19; 0,26 і 1,01 мм, сила тертя становить 1,454; 1,762 і 2,543 Н відповідно, а у зразків з КЕІП (S+Ag → Sn → S+Ag) товщиною 0,89; 1,05 і 1,31 мм відповідно 0,934; 1,904 і 2,152 Н. Сірка в КЕІП знижує силу тертя сталевої кульки по поверхні бронзових зразків на 19%. Для практичного застосування можна рекомендувати КЕІП (S+Ag → Pb → S+Ag) і (S+Ag → Sn → S+Ag), одержані за енергії розряду відповідно 0,52 → 0,13 → 0,05 і 4,6 → 0,36 → 0,36 Дж, які забезпечують зниження сили тертя у порівнянні з зразками без покриття відповідно у 1,90 і 1,22 раза.Item Цементація сталевих деталей електроіскровим леґуванням(Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, 2020) Тарельник, В`ячеслав Борисович; Тарельник, Вячеслав Борисович; Tarelnyk, Viacheslav Borysovych; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Кирик, Г.В.; Коноплянченко, Є.В.; Тарельник, Н.В.; Мікуліна, М.О.Розглянуто спосіб цементації методом електроіскрового леґування (ЦЕІЛ). Досліджувалися зразки зі сталі 20. Як методи дослідження використовували металографічний, дюрометричний, мікрорентґеноспектральний аналізи та дослідження шорсткості поверхні. Показано, що традиційна технологія ЦЕІЛ графітовим електродом не дозволяє отримати покриття високої якості. Запропонована нова технологія ЦЕІЛ, що полягає в поетапному обробленні зразків: на першому етапі здійснюється ЦЕІЛ поверхні зразка відповідно до обраної енергії розряду і з продуктивністю 1 см2/хв; на другому етапі на сформовану на першому етапі поверхню деталі наносять, ретельно втираючи, порошок графіту у вигляді суспензії, виготовленої у співвідношенні ≅80% порошку графіту і 20% вазеліну; на третьому етапі, не чекаючи висихання, проводять ЦЕІЛ сформованої на другому етапі поверхні, причому на тому ж режимі і з такою ж продуктивністю, як і на першому етапі. Порівняльний аналіз якісних параметрів шару після традиційної і пропонованої технологій ЦЕІЛ показав, що після обробки поверхні за пропонованою технологією шорсткість поверхні зменшується з 8,3–9,0 мкм до 3,2–4,8 мкм, збільшується суцільність леґованого шару до 100% та глибина дифузійної зони Вуглецю до 80 мкм, а також мікротвердість «білого» шару і його товщина до 9932 МПа і до 230 мкм відповідно.Item Метод нанесеня захисного покриття на робочу поверхню деталі шляхом електроіскрового легування(Сумський державний університет, 2018) Ніколаєнко, А.С.; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaМетод електроіскрового легування є перспективним через свою універсальність як в області нанесення покриттів, так і у відновленні робочої поверхні деталі.Item Перспективи застосування електроіскрової обробки поверхні сталевих виробів(Сумський державний університет, 2017) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaБільшість відмов механізмів машин відбувається в результаті поверхневого руйнування і, в першу чергу, від зношування. Дослідження в області тертя, зношування, зносостійкості і принципово нових типів матеріалів служать передумовою для створення на цій основі нових способів і технологій, спрямованих на кардинальне вирішення питань збільшення довговічності швидкозношуваних деталей.Item Дослідження зносостійкості комплексних боридних покриттів(Сумський державний університет, 2017) Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana Petrivna; Охріменко, В.О.Для досягнення високої зносостійкості та твердості деталей машин застосовують борирування, якому піддають будь-які марки залізовуглецевих сплавів. Це один із найперспективніших методів обробки поверхні металів та сплавів, який дозволяє отримати високу зносостійкість та твердість поверхневого шару. Через високу твердість боридного шару, він має низьку пластичність, яка утруднює застосування борирування для зміцнення поверхні виробів.Item Удосконалення технології підвищення зносостійкості деталей машин електроіскровим легуванням(Сумський державний університет, 2017) Ніколаєнко, А.С.; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaОдна з найбільш важливих проблем технологічного прогресу полягає в необхідності забезпечувати постійну відповідність властивостей нових матеріалів, що застосовуються в машинобудуванні, і все більш жорстких умов їх роботи. Як правило, виявляється, що хоча б за одним з параметрів ці матеріали не відповідають вимогам, що ставляться до них. Найчастіше найбільш слабким елементом в системі матеріал – робоче середовище, що визначає допустимі умови експлуатації та ресурс всієї системи, є поверхня матеріалу. З цього випливає, наскільки важлива задача розробки методів і технологій нанесення захисних покриттів на поверхню матеріалів.Item Дослідження впливу режимів термічної і термомеханічної обробок на експлуатаційні властивості штампових сталей(Сумський державний університет, 2017) Самсоненко, Т.Ю.; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaТермомеханічна обробка сталі (ТМО) являє собою сукупність операцій деформації, нагрівання та охолодження (в різній послідовності), в результаті яких відбувається формування остаточної структури металевого сплаву, а отже, і його властивості проходять в умовах підвищеної щільності і відповідного розподілу недосконалостей будови, створеної пластичною деформацією. ТМО сталі виконується головним чином за трьома схемами: високо – температурна (ВТМО), низькотемпературна (НТМО). У представленій роботі використовувалася ВТМО.Item Особливості структуроутворення бор-хромових та бор-мідних покриттів на інструментальних сталях(Сумський державний університет, 2017) Охріменко, В.О.; Гапонова, Оксана Петрівна; Гапонова, Оксана Петровна; Haponova, Oksana PetrivnaСучасна технологія в своєму розпорядженні має численні методи зміни фізико-хімічних та експлуатаційних властивостей металевих поверхонь в заданому напрямку, кожен з яких має свої оптимальні галузі застосування. До одного з таких методів зміцнення і нанесення захисних покриттів відноситься хіміко-термічна обробка.