Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
21 results
Search Results
Item “Просвіти” Кролевецького повіту Чернігівської губернії у 1917–1922 роках(Сумський державний університет, 2024) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ цій статті аналізується функціонування товариств “Просвіти” у Кролевецькому повіті Чернігівської губернії у добу національно-визвольних змагань українського народу (1917–1920) та період ранньої совєтської влади (1921–1922). У Кролевецькому повіті товариство “Просвіта” було засноване в 1917 року на основі Української громади, яка виникла після Лютневої революції. Восени того ж року кролевецька “Просвіта” допомогла створити осередки в ще 12 селах повіту. Хоча організація позиціонувала себе як культурницька та позапартійна, але її осередки брали ще й активну участь у політичному житті, підтримуючи українські соціалістичні партії. На початку своєї діяльності кролевецька “Просвіта” відкрила бібліотеку-читальню і організувала курси української мови. Проте з приходом більшовиків усічні 1918 року їхня діяльність була зупинена. Після відновлення влади Центральної Ради в березні 1918 року організація знову активізувалася, проводячи театральні вистави та літературні читання. У 1920 році більшовицька влада вирішила пристосувати “Просвіти” до своїх потреб, змінивши їх статут на соціалістичний. У 1921 році розпочалася нова організація “Просвіт” у Кролевецькому повіті шляхом переорганізації існуючих культурно-просвітницьких гуртків. Реальна діяльність обмежувалася 26 просвітянськими осередками. Основним видом роботи совєтизованих була постановка спектаклів. Крім цього у “Просвітах” функціонували бібліотеки та читалися лекції. В результаті “Просвіти” перетворилися на державні структури, які виконували завдання більшовицької ідеології. Восени 1922 року почалося активне закриття цих організацій через невиконання покладених на них завдань.Item Декомунізація топоніміки в місті Суми (2015-2016): як це було(Сумський державний університет, 2024) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті досліджується процес зміни топонімів м. Суми в 2015–2016 рр. на основі декомунізаційного законодавства. Наголошується, що ще в 1992 р. після отримання Україною незалежності, у Сумах розглядали перейменування деяких топонімів, пов’язаних з комуністичною символікою, але ці спроби обмежилися перейменуванням лише кількох об’єктів, таких як вулиця і площа Леніна, а також проспект Карла Маркса. Після Помаранчевої революції у 2005 році з’явився більш широкомасштабний проект декомунізації топоніміки у місті, але через опозицію комуністів ці плани так і залишилися на рівні пропозицій. Справжній прорив у декомунізації топоніміки відбувся після прийняття декомунізаційних законів. У липні 2015 року міський голова Сум утворив робочу групу з топоніміки, до якої увійшли різні представники громади. Робоча група визначила, що назви вулиць мають відтворювати історичні та культурні зв’язки міста, а також відображати національну ідентичність. Її робота тривала близько трьох місяців, і в результаті було запропоновано перейменування 123 топонімічних об’єктів. Цей процес мав і свої труднощі. Наприклад, було важливо зберегти національну спрямованість топоніміки. І хоча більшість пропозицій групи були враховані, але не всі. Також було протистояння з опозиційними силами, які намагалися зупинити процес декомунізації. В результаті 19 лютого 2016 р. міський голова Сум О. Лисенко підписав розпорядження про декомунізацію 85 топонімів. У результаті, до 19 травня 2016 року, у Сумах було перейменовано 98 топонімічних об’єктів, в основному відтворюючи історичні та культурні зв’язки міста, а також відображаючи українську національну ідентичність.Item Типологічні риси історичного міфу(Сумський державний університет, 2023) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті на основі уявлень про постійну присутність міфічних структур у людській свідомості й досвіді конструюється образ сучасного історичного міфу. Відзначається, що історичний міф добре фіксується на рівні сприйняття минулого неспеціалізованими формами свідомості пересічної людини, тобто на рівні її історичної пам’яті. Сам образ історичного міфу постає сукупністю таких структур міфічного досвіду як міфічна субстанція, sacrum, міфічне архе, міфічний час та міфічний простір.Item Григорій Сковорода: українізація образу(Сумський державний університет, 2022) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті здійснена спроба дослідити сприйняття образу філософа XVIII ст. Григорія Сковороди та його філософії крізь призму пізніших національних ідентичностей. Робиться висновок, що протягом ХІХ-ХХ ст. та і на даний час актуальними продовжують залишатися дві національні ідентифікації особи Сковороди: українська й російська. Причому російська є наслідком перенесення в основному в сучасну партикулярну російську національну самосвідомість стану "общерусского" синкретизму XVIII-XIX ст. А українізація образу Сковороди, тобто "вилущування" його з "общерусского" національного контексту розгорталася через проходження кількох етапів: на початку ХІХ ст. він "український" тому, що має українську територіальну ідентичність, тобто пов’язаний із Слобідсько-Українською губернією. Пізніше він стає "українським" тому, що представляє "простий" український народ. І наостанок він "українець", бо належить до української етнічної нації і відповідно і його філософія належить до української філософської культури.Item "Просвіти" Охтирського повіту В 1917-1922 рр.(Сумський державний університет, 2021) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті простежується становлення та специфіка діяльності осередків товариства "Просвіта" на території Охтирського повіту Харківської губернії в добу Української революції (1917-1921) та перші роки совєтської влади. Розкриваються такі форми діяльності товариства як організація початкової освіти, театральної справи, функціонування просвітянських бібліотек. Наголошується на національному характері діяльності товариства.Item Категорія світогляду в історико-філософських студіях Дмитра Чижевського(ДВНЗ "Українська академія банківської справи Національного банку України", 2011) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychСтаття присвячена розгляду впливу поняття світогляду на побудову Чижевським специфіки філософського процесу в Україні. При цьому поняття “світогляд” прослідковується у зв’язках з поняттям “національний характер”. Підкреслена присутність моментів гіпостазування при застосування понять “народний світогляд” і “національний характер” при конструюванні Чижевським українського філософського процесу.Item Пантелеймон Куліш про "українську ідею" та "русский мир"(Сумський державний університет, 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті розкривається розуміння Пантелеймоном Кулішем змісту понять "українська ідея", "русский мир" та "двуединая Русь". Доводиться, що "українська ідея" мислиться Кулішем поки що в складі "русского мира".Item Творення культу Тараса Шевченка на теренах Сумщини в роки Української революції (1917-1921)(Сумський державний університет, 2020) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychВ статті зроблена спроба прослідкувати творення квазірелігійного культу Тараса Шевченка на території Сумщини в переломну для існування української нації добу - національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. Виявлені основні способи його функціонування: маніфестації й свята, побудова пам’ятників, називання іменем Кобзаря природніх і культурних об’єктів, використання його образу в книговидавничий продукції. Зроблено висновок про значення культу для транслювання української національної та соціалістичної ідеологій у свідомість широких народних мас.Item Джерела до історії товариства "Просвіта" в Сумах (1917-1918 рр.)(Сумський державний університет, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav Oleksiiovych; Іванущенко, Г.М.Ця робота присвячена публікації й аналізу 15 раніше невідомих документів з історії Сумської "Просвіти" доби Української революції (1917-1921). Зміст документів засвідчує, що в Сумах Товариство "Просвіта" було створено 9 квітня 1917 р. і вже 21 травня голосно заявило про себе, ставши організатором Шевченківського свята. Тоді ж Товариством були внесені до міської думи пропозиції назвати одну з вулиць міста іменем Тараса Шевченка, а також поставити йому пам’ятник. "Просвіта" прийняла активну участь в українізації державного управлінського апарату за гетьмана Павла Скоропадського. При "Просвіті" були відкриті курси з українознавства та української мови для державних службовців, вчителів та всіх бажаючих. У жовтні 1918 р. під час розгортання дискусії про впровадження в Україні двох державних мов – української і російської, з’їзд товариств "Просвіт" Сумського повіту однозначно висловися за українську мову як єдину державну і резолюція з цього приводу була направлена гетьманові Скоропадському. Крім того, "Просвіта" постійно організовувала проведення літературних вечірок та концертів, читання лекцій, найчастіше у своєму приміщенні. Театральна справа залишалася одним з головних напрямків діяльності "Просвіти". Сумські просвітяни ставили спектаклі як своїми власними силами, так і організовували виступи українських труп в орендованому ними театрі Корепанова. При "Просвіті" діяв також український хор. У 1918 р. найбільш значущим у діяльності Сумської "Просвіти" було відкриття її зусиллями українських гімназій у Сумах та селах Нижня Сироватка й Юнаківка.Item "Просвіти" Липоводолинщини в 1917-1922 роках(Сумський державний університет, 2019) Артюх, В`ячеслав Олексійович; Артюх, Вячеслав Алексеевич; Artiukh, Viacheslav OleksiiovychУ статті простежується становлення та специфіка діяльності осередків товариства «Просвіта» на території сучасного Липоводолинського району Сумської області в добу Української революції (1917-1921) та перші роки совєтської влади. Розкриваються такі форми діяльності товариства як організація початкової освіти, театральної справи, функціонування просвітянських бібліотек, формування історичної свідомості та конструювання образу поета Тараса Шевченка як «батька» української нації. Наголошується на національному характері діяльності товариства.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »