Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
Search Results
Item Підходи до оцінювання макроекономічної стабільності(Сумський державний університет, 2020) Золковер, А.О.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaСтрімкий розвиток глобалізаційних та конвергентних процесів у фінансовій сфері, посилення співробітництва країн у зовнішньоекономічній діяльності, цифрова трансформація господарських відносин, вільне переміщення робочої сили та лібералізація державного регулювання неодмінно впливають на стан макроекономічної стабільності в країні. Макроекономічної стабільності є основою для сталого економічного зростання, тому її підтримка є одним з найважливіших завдань не тільки центрального банку, але й інших органів державного регулювання та нагляду. Для моніторингу поточного стану економічного розвитку країни та ідентифікації структурних дисбалансів в реальному та фінансовому секторах економіки об’єктивної необхідності набуває розробка узагальнюючого показника. Метою даного дослідження є систематизація існуючих методичних підходів до оцінювання макроекономічної стабільності в країні. У межах дослідження використано методи індукції, аналізу, синтезу, порівняння. У статті проаналізовано індекс макроекономічної стійкості окремих розвинутих країн та країн світу, що розвиваються, що розрахований фахівцями перестрахової компанії Swiss Re та Лондонської школи економіки. Аналіз існуючих методик до оцінювання макроекономічної стабільності та її похідних дозволив виокремити декілька підходів: ймовірнісний (визначення ймовірності появи несприятливих подій та явищ, які погіршують макроекономічну стабільність країни), сигнальний (аналіз ринкового середовища на основі ключових індикаторів та їх відповідність граничним значенням) та функціональний (визначення детермінованої залежності між обраними змінними). Отримані результати матимуть практичну цінність для органів державної влади та міжнародних організацій для поточного аналізу та прийняття комплексу превентивних заходів для протистояння кризовим явищам в економіці. Пріоритетними напрямами подальших досліджень є розробка власної методики для оцінювання рівня макроекономічної стабільності країни з урахуванням наявності трансмісійних ефектів між учасниками фінансового та реального секторів економіки.Item Методологічний інструментарій дослідження впливу тіньових фінансових транзакцій на розвиток національної економіки(Сумський державний університет, 2020) Кузнєцова, А.Я.; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaПриховування доходів та ухилення від оподаткування на сьогодні є проблемою світового масштабу. Глобалізація економіки та лібералізація міжнародного руху капіталу виводять тіньові фінансові потоки за рамки окремих країн, надавши їм світового значення. Стаття присвячена дослідженню впливу тінізації економіки на показники економічного розвитку країни. В роботі висунуто гіпотезу про вплив тіньової діяльності на усі стадії процесу виробництва й перерозподілу ресурсів, фінансову стабільність та незалежність країни, обсяг доходів бюджету. У статті проведено порівняльний аналіз динаміки зімни показників економічного розвитку країни та рівня тінізації економіки. В рамках вибору показників економічного розвитку країни обґрунтовано доцільність застосування Маастрихтських критеріїв, як цільових індикаторів розвитку країн-претендентів на вступ до ЄС, до яких належать рівень інфляції, розмір процентної ставки, державного боргу та дефіциту бюджету, курс валют. На основі порівняльного аналізу зроблено висновок про відсутність прямої залежності між рівнем тінізації економіки та обсягом державного боргу, дефіцитом бюджету, курсом гривні по відношенню до долару США та обліковою ставкою. В той же час, підтверджено наявність негативного впливу тіньової економіки на рівень інфляції в країні. З метою підтвердження встановлених залежності в роботі визначено коефіцієнти множинної регресії, які підтвердили зроблені висновки на рівні статистичної значущості 5%. В роботі доведено негативний вплив тіньових фінансових транзакцій на рівень ВВП країни. Зроблено висновок про доцільність перегляду ключових векторів державної політики протидії тінізації та інструментарію державного регулювання економіки шляхом впливу на найбільш чутливі до зміни рівня тінізації показники економічного розвитку країни. Обґрунтовано, що відповідність вектору державного впливу на економічний розвиток країни реаліям функціонування офіційного та тіньового секторів економіки є рушійною силою, здатною впливати на ефективність та результативність процесів державного управління.