Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item Розвиток спортивної індустрії: маркетингові аспекти(Сумський державний університет, 2022) Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Доценко, А.В.; Мінченко, Максим Володимирович; Минченко, Максим Владимирович; Minchenko, Maksym VolodymyrovychУ статті проведено теоретичний аналіз визначень поняттю маркетинг спорту, та визначено історичні особливості формування базового категоріального апарату різними науковими школами. Встановлено, що реклама на даному етапі розвитку спорту є базовим інструментом маркетингу, який може активізувати попит, підвищити мотивування на покупку, задовільнити інформаційні потреби, побудувати систему лояльності до змагань, спортсмену, спортивному товару чи спорту в цілому. Охарактеризовано існуючі моделі маркетингу в індустрії спорту. Обґрунтовано необхідність розробки комплексної моделі маркетингу в індустрії спорту, що розглядає всі його суб’єктно-об'єктні відносини з урахуванням наслідків пандемії COVID-19. Обґрунтовано формування базових груп суб’єктів, які прямо чи опосередковано дотичні до розвитку спортивної індустрії. Визначено об’єкти, які впливають на розвиток спортивної індустрії: персональні та командні результати на конкретних спортивних змаганнях, спортсмени, спортивні заходи, інфраструктура, тренерство, кіберспортивна індустрія та супроводжуючі товари та послуги. Окреслено ряд специфічних детермінант (економічні, політичні, демографічні, соціальні), які прямо чи опосередковано впливають на розвиток спортивної індустрії в Україні. Запропоноване авторське бачення використання маркетингових інструментів в залежності від попиту, який присутній на ринку спортивної індустрії. В офлайн просторі виокремлено наступні маркетингові інструменти публікації в журналах, газетах; роздатковий матеріал, зовнішня реклама, банери, брендинг, спонсорство. У свою чергу, в онлайн просторі виділяють такі інструменти, як SMM, таргетування, E-mail маркетинг, SEO, ведення корпоративного сайту, онлайн ігри. Доведено, що активне використання усіх інструментів комплексу маркетингу в спортивній індустрії дозволять забезпечити комерціалізаційну, комунікативну, просвітницьку та соціальні функції, а також максимально наблизитись до забезпечення основних цілей сталого розвитку. Визначено, що подальші дослідження необхідно зосередити на формуванні системи взаємодії, що буде враховувати суб’єктно-об’єктної взаємодії, принципів, методів та інструментів маркетингу.Item Ризик легалізації коштів клієнтом банку від азартних ігор, що проводяться в мережі Інтернет: підходи до вимірювання(Сумський державний університет, 2022) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Доценко, Тетяна Віталіївна; Доценко, Татьяна Витальевна; Dotsenko, Tetiana VitaliivnaСучасні фінансові послуги та продукти, що надаються банківськими установами, сьогоденні шахраї намагаються використовувати для легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму. При чому відмивання коштів через банки з використанням операцій, пов’язаних з азартними іграми, займає суттєве місце та вже переросло у серйозну фінансову проблему. Наразі азартні ігри мережі Internet являють собою багатомільярдну, розгалужену, широковживану індустрію; специфічну економічну діяльність, що включає нелегальні шляхи обміну віртуальних активів на реальні грошові кошти, що викликає дисбаланс у економічних процесах. Найгостріші проблеми з відмиванням коштів постають у напрямку активності в мережі Internet, а особливо через азартні ігри, ігрові та спортивні тоталізатори. Метою даного дослідження є виявлення схем відмивання коштів клієнтами банку через участь у ігрових та спортивних тоталізаторах, а також визначення підходів до оцінювання, моделювання аспектів ризику легалізації коштів від азартних ігор, що проводяться в мережі Інтернет. Основними для проведення дослідження та отримання результатів було застосовано теоретичні методи дослідження, такі як: абстрагування, синтез, групування; а також емпіричні методи, а саме: спостереження та опис. У ході дослідження було висвітлено існуючі схеми відмивання коштів шляхом участь у ігрових та спортивних тоталізаторах мережі Internet. Вони вказують на те, що наявні регулюючі заходи щодо online азартних ігор, переважно базуються на пасивній політиці обробки вже отриманих негативних наслідків. Визначено світові підходи моделювання, оцінювання, прогнозування певних аспектів азартних ігор, що частково допомагають у питання ідентифікації та оцінки ризику відмивання нелегальних коштів: лонгитюдне моделювання; модель оцінки ефективності ігорних компаній у запобіганні шахрайству та відмиванню коштів, в тому числі в мережі Internet; модель національної та наднаціональної оцінки ризиків фінансового та нефінансового секторів з точки зору загрози відмивання нелегальних коштів; модель квантильного регресійного аналізу ставок у грі у великому наборі даних про азартні онлайн-ігри, з метою виявлення відмивання коштів; модель прогнозування поведінки гравців мережі Internet із встановленням обмежень за допомогою алгоритмів машинного навчання із використанням даних облікового запису, для ідентифікації ризику легалізації незаконних коштів. Ясне розуміння типів, шляхів, схем загроз, що можуть сприяти відмиванню нелегальних коштів, в результаті надасть практичну можливість фінансовим установам формувати автоматичні повідомлення щодо підозрілих фінансових транзакцій, прогнозувати та контролювати потенційні ризики, для ефективнішої організації свого функціонування та проведення фінансових операцій. Результати проведеного дослідження допоможуть, в тому числі, і державним регулюючим органам внести певні зміни до існуючої державної політики боротьби з відмиванням злочинних коштів та фінансування тероризму.Item Соціальні аспекти реформування системи охорони здоров’я за рахунок популяризації спорту вищих досягнень(Сумський державний університет, 2021) Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Циганюк, Дмитро Леонідович; Цыганюк, Дмитрий Леонидович; Tsyhaniuk, Dmytro Leonidovych; Чевгуз, К.М.У статті розглянуто трактування категорій "спорт", "спорт вищих досягнень" та "професійний спорт" та визначені особливості використання кожного з понять в рамках проведеного дослідження. Основною гіпотезою дослідження визначено: "знакові здобутки вітчизняних професійних спортсменів на міжнародних аренах призводять до активізації зайнять спортом української молоді". З метою кількісного підтвердження гіпотези сформовано систему оцінювання впливу результатів спорту вищих досягнень на поведінку молоді до зайнять спортом та здорового способу життя. Ця система включає вісім різних блоків індикаторів, що з однієї сторони характеризують спорт вищих досягнень, а з іншої мотивацію молоді до зайнять спортом. Встановлено, що сучасне реформування системи охорони здоров’я та її зв’язок з фізичною культурою та спортом простежується в рамках двох рішень РНБО України у 2021 р.: "Про Стратегію людського розвитку", якою визначено головні пріоритети у розвитку найважливішого ресурсу країни – людей; "Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою", яке визначає головні пріоритети реформування системи охорони здоров’я.Item Забезпечення національної безпеки України: об'єктивні обмеження та таргети оптимізації(Сумський державний університет, 2020) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Левченко, В.П.У статті проведено формалізацію системи обмежень та таргетів національної безпеки. Кількісними обмеженнями обрано питому вага бюджетних ресурсів спрямованих на провадження екологічної податкової реформи. Результативний показник – рівень національної безпеки. Часове обмеження встановлені на основі дослідження періоду запізнення очікуваного впливу змін у системі адмініструванні, сплати та розподілу екологічного податку на національну безпеку. Формалізація кількісних обмежень і таргетів національної безпеки відбувалась за допомогою структурного моделювання. В основу даного методу було покладено наступну логіку: вплив темпу приросту екологічного податку на національну безпеку, вплив темпу приросту екологічного податку на доходи бюджету, вплив доходів бюджету на національну безпеку України. У цьому випадку екзогенною латентною змінною обрано рівень екологічних податків, яка описується за допомогою явної екзогенної змінної – приріст надходжень від екологічного податку. В якості ендогенних латентних змінних обрано: високоефективний механізм забезпечення національної безпеки та питома вага бюджетних ресурсів спрямованих на провадження податкової реформи). Кожна ендогенна латентна змінна описується за допомогою однієї ендогенної явної змінної: рівень національної безпеки та, відповідно, доходи зведеного бюджету України. В свою чергу, визначення часових обмежень і таргетів національної безпеки відбувалось у наступній послідовності: 1) адаптація методики Фостера-Стюарта перевірки стаціонарності часового ряду середніх значень з бінарних величин; 2) побудову нелінійної багатофакторної регресії та проведення перевірки гіпотези про часове обмеження. На основі практичних розрахунків встановлено, що досягнення національної безпеки потребує кардинальної трансформації усієї системи адміністрування, розподілу та встановлення рівня податкового навантаження. У той же час, витрати бюджетних ресурсів на провадження податкової реформи не повинні перевищувати 18%. Проте ці реформи повинні реалізуватись за один рік, оскільки доведено, що часовим обмеженням рівня національної безпеки є річне значення реформування системи екологічного оподаткування.Item Ефективність державної політики протидії тінізації економіки: кількісна та якісна складова(Сумський державний університет, 2020) Жилінська, О.І.; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton OleksandrovychСтаття присвячена дослідженню питань формування та реалізації державної політики протидії тіньовим фінансовим операціям. Тіньовий сектор економіки визначений однією із головних загроз економічній безпеці країни та її макроекономічної стабільності, передумовою зниження рівня її інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності. У статті проведено аналіз ефективності державної політики детінізації національної економіки в розрізі її нормативної, інституційної та економічної складових. Розглянуто особливості побудови нормативно-правової складової державної політики протидії тінізації економіки, визначено її переваги та недоліки. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про низький рівень відповідності сучасної системи реаліям економічного розвитку країни та вимогам міжнародної спільноти, значне різноманіття нормативно-правових актів та їх суперечливий характер. Ефективність функціонування інституційної складової проаналізовано за допомогою кількісних (кількість адміністративних проваджень щодо здійснення тіньових фінансових операцій, винесених вироків, тощо) та якісних (співвідношення між обсягами добровільно сплаченого та накладеного на правопорушників штрафу, між розміром відшкодованої та установленої матеріальної шкоди, тривалість процедур провадження та розгляду справ органами судової влади) показників. В рамках економічних показників ефективності побудови політики детінізації економіки розглянуто вартість оформлення документів при експорті/ імпорті, проходження контролю при експорті/ імпорті, рівень податкового навантаження, тощо). Зроблено висновок про надмірний рівень податкового тиску на економічних суб’єктів та складність процедур ведення бізнесу в Україні. Проведено порівняльний аналіз рівня тінізації економіки визначеного за допомогою електричного, монетарного методів, методу витрати населення-роздрібний товарооборот, методу збитковості підприємств. Обгрунтовано доцільність удосконалення існуючої політики протидії тіньовим фінансовим операціям, шляхом розроблення інструментарію прямого та опосередкованого впливу на поведінку економічних суб’єктів.