Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
58 results
Search Results
Item Assessment of society's readiness for modern challenges of the insurance market(Sumy State University, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Сидельник, Наталия Юрьевна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina Yuriivna; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia VolodymyrivnaУ статті узагальнено теоретичні аспекти функціонування страхового ринку. Авторами систематизовано основні під-ходи до визначення особливостей страхового сектору на основі огляду публікацій іноземних та вітчизняних науковців. Метою дослідження є оцінка готовності суспільства до викликів страхового ринку як одного із провідних елементів фінансової системи. У рамках статті визначено основні тенденції у діяльності страхових компаній. Авторами проаналізовано такі показники: обсяг страхових премій до загальної кількості населення, частка life страхування, відношення загальних страхо-вих внесків до ВВП, обсяг сукупних страхових премій до кількості працівників в страховому секторі, прийнятий коефіцієнт перестрахування та частка страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Для досягнення мети дослі-дження авторами використано факторний аналіз, а саме: метод головних компонент, побудовано на основі статистично значущих показників інтегральний індекс ступеня готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку для країн OECD. Готовність суспільства до сучасних викликів страхового ринку визначали шляхом побудови інтегрального індексу на основі таких показників: відношення обсягу страхових премій до загальної чисельності населення, частка страхування життя, співвідношення загальних страхових премій до ВВП, відношення обсягу сукупних страхових премій до кількості зайнятих у страховому секторі, коефіцієнт перестрахування та частини страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній. Також були використані методи узагальнення, порівняння, аналізу та синтезу, табличний та графічний інструменти дослідження. Ступінь готовності суспільства до сучасних викликів страхового ринку в країнах-членах ОЕСР протягом останніх трьох років, з 2018 по 2020 роки, демонструє позитивну динаміку. Порівняно з 2017 роком значення показ-ника зросло більш ніж на 42%. Є роки, коли в досліджуваний період вага показника знижувалася до мінімуму. Зокрема, це характерно для 2010, 2013 та 2015 років. Отримані результати факторного аналізу підтвердили статистичну значущість проаналізованих показників страхової діяльності. Це обумовлює постійних моніторинг страхового сектору у частині різних видів пропонованих послуг та продуктів.Item Аналіз тенденцій розвитку страхових інновацій(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Діденко, Ірина Вікторівна; Диденко, Ирина Викторовна; Didenko, Iryna Viktorivna; Сідельник, Наталія Юріївна; Сидельник, Наталия Юрьевна; Sidelnyk, Nataliia Yuriivna; Єфіменко, Аліна Юріївна; Ефименко, Алина Юрьевна; Yefimenko, Alina YuriivnaСучасні тенденції розвитку технологій зумовлюють більш детальну оцінку інновацій у стратегічно важливих фінансових сферах функціонування держави, серед яких виділяють страховий сектор. Нинішній фінансовий ринок вже неможливо уявити без залучення різноманітних цифрових технологій. Широкого поширення набуває фінансова інклюзія, що являє собою створення відповідних умов для залучення усіх сегментів як населення, так і бізнесу до користування різноманітними фінансовими послугами. Такі сервіси повинні бути доступні за ціною та інфраструктурою ціною, офіційно врегульовані та відповідати потребам населення, що стимулюватиме економічне зростання країни. Страхові інновації виступають частиною фінансової інклюзії, оскільки новітні методи залучення та обслуговування клієнтів є драйвером економічного росту держави. Метою дослідження є оцінка стану страхових інновацій як частини фінансової інклюзії. Основними інструментами, що використовувалися під час дослідження, є: методи групування, порівняння та узагальнення. Також було використано графічний метод під час аналізу кількості угод укладених у секторі страхових технологій, частки транзакцій фінансування insurtech у визначених країнах, обсягу фінансування сектору іншуртек, зміни кількості стартапів іншуртек в усьому світі. У статті проаналізовано такі показники страхової діяльності у сфері інноваційності: кількість угод у сфері страхових технологій у всьому світі та обсяг фінансування сектору іншуртек протягом 2017-2021 років, частка транзакцій фінансування insurtech у вибраних країнах світу в 2021, , кількість стартапів іншуртек у всьому світі протягом 2008-2019. Визначено, що максимального значення кількість угод, укладених у секторі страхових технологій, набула у 2021 році. Щодо кількості стартапів у сфері іншуртек, то спостерігається тенденція до значного зменшення з кінця 2016 року. Таким чином, іншуртек є драйвером розвитку страхового ринку та фінансової системи у цілому, тому одним із пріоритетних завдань держави має бути підтримання фінансової грамотності населення задля підвищення рівня використання інноваційних технологій, розробка та реалізація стартапів. Пріоритетними іншуртек векторами можуть бути використання машинного навчання, “неструктурованих даних”, штучного інтелекту, блокчейн-технологій, телематики та інших новітніх процесів. Їх список постійно розширюється в умовах глобалізації світових ринків товарів та послуг.Item Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Матющенко, М.М.Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.Item Формування конкурентного середовища у освітньому просторі: роль освітніх провайдерів(Сумський державний університет, 2022) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Танащук, М.С.У статті досліджено стан розвитку конкурентного середовища освітньої галузі. Більшість досліджень поточного та майбутнього стану вищої освіти сходяться на кількох висновках. Одним із таких висновків є те, що ділова етика та практика стають прийнятними у вищій освіті. Багато тенденцій, з якими стикається освітня галузь, наразі добре відомі та мають прямі стратегічні наслідки (наприклад, необхідність збереження принципу суспільного блага як важливого компонента місії університету, необхідність прийняти стратегії формування бюджету, щоб збалансувати зменшення державного фінансування), кілька інших тенденцій мають багатогранний вплив на вищу освіту. Детальний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, свідчить про те, що сектор вищої освіти повинен відповісти на основні сучасні виклики, які було проаналізовано. Основний фокус освітніх провайдерів зосереджений на підтримці інституційної репу-тації та наданні послугах суспільству. Заклади освіти повинні стати підприємливими, а менеджери повинні керуватися бізнес-мисленням у своїй діяльності, діяти як лідери та збалансовувати престиж та ринкові принципи у своїх рішеннях. Конкуренція між дослідницькими університетами не тільки здебільшого спрямована на дослідження, але й торкається широкого кола питань: конкуренція за студентів, гранти, відкриття, патенти, науковців, державні та приватні ресурси тощо. Креативність та інновації мають важливе значення у вищій освіті та науці, а отже, в центрі уваги вчених і прак-тиків управління, можна виокремити чотири проблеми, які необхідно вирішувати і актуальність яких поступово зростає: зростаюча напруженість між конкуренцією та спільнотою (суспільством); навантаження на окремих осіб (науковці, викладачі, менеджери) та ЗВО, що виникає через численні конкурентні змагання; зміна відносин між організацією діяль-ності ЗВО та окремими дослідниками (працівниками); вплив рейтингів та статусної конкуренції на загальну інноваційну здатність системи освіти.Item Теоретико-методичний базис визначення векторів розвитку стратегічного управління банків та формування їх бізнес-моделей(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Гончаренко, Т.П; Мордань, Євгенія Юріївна; Мордань, Евгения Юрьевна; Mordan, Yevheniia YuriivnaУ роботі сформовані теоретичні засади визначення трендів і векторів наукових досліджень із питань стратегічного менеджменту та формування бізнес-моделі банків, що на відміну від існуючих базуються на результатах структуризації наявного дослідницького доробку за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10, Web of Science Results Analysis Tool, Scopus Citation Overview tool. Структуризація наукового доробку з питань стратегічного управління та бізнес-моделі банків була проведена в наступній послідовності: 1) визначення кількісної тенденції статей; 2) виокремлення основних предметних областей; 3) визначення найбільш цитованих статей та журналів; 4) кластеризація статей щодо основних напрямків дослідження з метою визначення подальших варіантів аналізу. Динамічний аналіз кількості наукових публікацій з питань стратегічного менеджменту та бізнесмоделей банків засвідчив, що впродовж 1991–2004 рр. центром наукової уваги були питання, що стосувалися бізнес-моделей банків, у період 2005–2010 рр. проблематика формування бізнес-моделей банків вивчалася одночасно з питаннями стратегічного управління, а починаючи з 2015 р. фокус наукових досліджень зосереджується на тематиці стратегічного менеджменту банків. Результати бібліометричного аналізу засвідчили наявність 5 кластерів, що узагальнюють контекст досліджень із питань стратегічного менеджменту банків, а також 7 кластерів – із питань бізнес-моделей банків. Виявлені тенденції засвідчили, що трикутник "прибутковість - ризик - надійність" та інформаційні технології та регулювання стають важливою частиною банківської бізнес-моделі, водночас фінансові технології, управління інформацією є важливою частиною стратегічного управління банківської діяльності. У той же час розробка бізнес-стратегії, бізнес-моделі, збалансування трикутника прибутковість-ризик-стабільність у тенденції стратегічного управління банківською діяльністю набуває дедалі більшого значення для банку через зростаючі вимоги клієнтів та акціонерів. Проведене дослідження дозволило визначити фази концентрації уваги науковців на питаннях стратегічного менеджменту та бізнес-моделі банків, описати вектори, що узагальнюють змістовний контекст досліджень, а також обгрунтувати домінантні завдання, які виникають під час формування і трансформації бізнес-стратегій банків на сучасному етапі розвитку банківської справи.Item Трансформаційна бізнес-модель формування та реалізації стратегії банку(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Гончаренко, Т.П.; Чорна, Світлана Вікторівна; Черная, Светлана Викторовна; Chorna, Svitlana ViktorivnaCучасні трансформації бізнес-моделей банків відбуваються під впливом інноваційних технологій. Саме тому найбільш важливими завданнями формування бізнес-стратегій банків необхідно вважати не лише досягнення внутрішніх орієнтирів ефективності бізнес-процесів та додержання регуляторних вимог щодо стабільності діяльності, а й забезпечення інформаційної безпеки банку, його технологічної готовності до викликів зовнішнього середовища, що в сукупності формує бізнес-стратегію банку. Метою статті є дослідження та узагальнення теоретико-методологічних засад формування і реалізації стратегії банку та розробка циклічної трансформаційної бізнес-моделі банків. У роботі визначено, що в умовах високої турбулентності та невизначеності середовища реалізації стратегічних управлінських впливів бізнес-модель банку повинна бути гнучкою й адаптивною, що може потребувати застосування режиму її трансформації (впровадження трансформаційної бізнес-моделі банку). За умови ефективного стратегічного менеджменту банку можлива така трансформація бізнес-моделі, яка дозволить забезпечити його життєздатність та стійкість на кожній фазі життєвого циклу банку, попри несприятливий вплив екзогенних та ендогенних факторів. Результатами дослідження показують, що застосування емпіричної моделі життєвого циклу банку, системного, синергетичного підходів та постулатів теорії хаосу дозволяє обґрунтувати модель циклічної трансформаційної бізнес-моделі банку, яка узагальнює і формалізує етапи її життєвого циклу з виділенням фаз розроблення, інтенсивної та екстенсивної реалізації, біфуркації, деградації й краху бізнес-моделі банку; ураховує багатоваріантність, альтернативність розвитку банку в точках біфуркації, коли процеси стають хаотичними та відбувається перехід до нового атрактора. Застосування розробленої в роботі моделі циклічної трансформації бізнес-моделі банків дозволяє сформувати внутрішньобанківські заходи щодо запровадження трансформаційної бізнесмоделі та адаптувати на цій основі бізнес-стратегію банку до середовища реалізації стратегічних управлінських впливів.Item The “Green” Campus of The University as a Driver of Sustainable Development(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Антонюк, Наталія Анатоліївна; Антонюк, Наталия Анатольевна; Antoniuk, Nataliia Anatoliivna; Кириченко, Костянтин Іванович; Кириченко, Константин Иванович; Kyrychenko, Kostiantyn Ivanovych; Лазненко, Дмитро Олексійович; Лазненко, Дмитрий Алексеевич; Laznenko, Dmytro OleksiiovychУ статті висвітлюються проблемні питання та перспективи трансформації методології і практики у забезпеченні реалізації принципів сталого розвитку в умовах екологічної кризи. За допомогою використання інструментів Google Trends продемонстрована стрімка популяризації термінів "зелений кампус" та "зелений університет" протягом останніх п’яти років (01.01.2018 - 01.01.2022рр). Здійснено критичний аналіз результатів досліджень щодо зміни пріоритетів позиціонування себе на ринку світовими фінансовими бізнес-лідерами з акцентом на екологічну і соціальну спрямованість, що безпосередньо зумовлює необхідність реалізації екологічної політики та підвищення соціальної відповідальності вітчизняних університетів. Доведено необхідність врахування в механізмі практичної реалізації принципів сталого розвитку того факту, що на сьогодні ефективність функціонування економіки значною мірою визначається впливом екологічних ризиків. Зроблено висновок, що засади "зеленої економіки" та принципи сталого розвитку в цілому відомі суспільству, але не повністю впроваджуються в практику, зокрема це стосується методів ведення бізнесу в Україні, які не завжди їм відповідають. За результатами опитувань 65% респондентів стверджує, що екологічні ризики значною мірою визначають, чи зможуть зберегти працюючі свої робочі місця у найближчий перспективі. Обгрунтовано, що на сьогодні є необхідним формування практичних навичок дотримання засад та принципів сталого розвитку в процесі навчання та виховання молодого покоління, що визначає провідну роль університетів в контексті світових тенденцій боротьби з екологічними викликами. А отже, для університетів безпосередньо створення "зелених" кампусів є інструментом реалізації екологічної політики, а відповідно підтвердженням їх авторитетності в освітньому просторі та високих рейтингових позицій в державних та світових рейтингах. Обґрунтовано необхідність удосконалення механізму фінансування розвитку "зелених" кампусів університетів; запровадження ефективної системи взаємовідносин університетів, які керуються політикою ESG у своїй діяльності, з органами місцевої влади з метою співпраці в реалізації "зелених" проєктів з метою забезпечення сталого розвитку території.Item Sustainable Agricultural Land Use for an Open Land Market: Prospects or Challenges?(Sumy State University, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia Anatoliivna; Олефіренко, Олег Михайлович; Олефиренко, Олег Михайлович; Olefirenko, Oleh Mykhailovych; Nesterenko, V.I.Діяльність недосконалого державного регулювання в сфері землекористування сформувало ряд еколого-соціально-економічних проблем на основі індивідуальних, регіональних та загальнонаціональних інтересів. У статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо впливу на стале сільськогосподарське землекористування враховуючи нові законодавчі виклики при скасуванні мораторію на продаж земельних ресурсів сільськогосподарського призначення. У даному дослідженні основна увага акцентується на реалізації цілей сталого розвитку, зокрема цілі 15 – збереження екосистем суші та оперативному завданні 15.3 – відновлення деградованих земель та ґрунтів з використанням інноваційних технологій. Систематизація наукових досліджень в сфері сталого землекористування виявила необхідність в додатковому аналізі та пошуку нових шляхів реформування галузі землекористування враховуючі інституційні та законодавчі зміни, а також формування вуглецево-нейтральної моделі розвитку національної економіки. Метою статті є виявлення перспектив та можливих загроз в розвитку сталого сільськогосподарського землекористування в умовах відкритого функціонування ринку землі. Для досягнення поставленої мети у роботі було застосовано інструментарій компаративного аналізу. Об’єктом дослідження є земельний фонд України. Період дослідження з 2015 року по 2020 рік. Джерелами статистичної інформації стали статистичні бази даних статистичної організації Європейської Комісії (Євростат), Світового банку та Державної служби статистики України. У роботі представлені механізми впливу на ефективне стале сільськогосподарське землекористування з урахуванням досліджуваної статистичної інформації та сьогоднішніх реалій. Проведений компаративний аналіз стану земель сільськогосподарського призначення та систематизація нормативно-правових актів які регулюють галузь землекористування виявив ряд потенційно можливих проблем. Для запобігання негативних наслідків в сфері землекористування, авторами запропоновано комплекс заходів за для стабілізування сталого розвитку сільськогосподарського землекористування.Item Інноваційний вимір системи сталого сільськогосподарського землекористування: досвід ЄС для України(Сумський державний університет, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Школа, Вікторія Юріївна; Школа, Виктория Юрьевна; Shkola, Viktoriia YuriivnaПоширення пандемії COVID-19 стало викликом продовольчій безпеці на глобальному та національному рівнях. В умовах посилення кліматичних та екологічних викликів забезпечення стійкості продовольчої системи, яка є основою Європейського зеленого курсу, стратегій сталого та інклюзивного зростання ЄС, залежить від ефективності та дієвості системи сталого сільськогосподарського землекористування. Метою дослідження є вивчення досвіду ЄС щодо трансформації системи сталого сільськогосподарського землекористування на інноваційних засадах для забезпечення її стійкості та безпеки в умовах сучасних викликів та загроз (як фактичних, так і потенційних). Дослідження ґрунтується на змішаному підхід, включаючи факторіальний аналіз та описову статистику, використовуючи вибірку 27 економік Європейського Союзу та економіки України. Визначено місце України на земельній мапі ЄС, проаналізовано динаміку зміни структури земельного фонду України, визначено пріоритетні напрямки інноваційного розвитку сталого землекористування, окреслено перспективи спільної аграрної політики та інноваційної політики для забезпечення трансформації ЄС та України на сучасну, ефективну та конкурентоспроможну економіку. Для забезпечення сталості та стійкості використання сільськогосподарських угідь, а отже, і продовольчої системи в цілому, визначено необхідність активізації досліджень та впровадження інновацій. Інновації мають бути спрямовані на наступні цілі: 1) захист та відновлення природних екосистем; 2) збереження та поліпшення природного капіталу та здоров'я населення; 3) стале використання ресурсів, включаючи землю, енергію; 4) розробка стійкої системи харчування; 5) прискорення досягнення нульового забруднення; 6) розвиток стійкої та інтелектуальної мобільності. Формування системи сталого сільськогосподарського землекористування потребує, по-перше, формування нової системи знань на основі новітніх досліджень та розробок, запровадження яких дозволить діяти на випередження для подолання існуючих ризиків та загроз у галузі сільського господарства та сталого розвитку сільських територій, а по-друге, розвитку системи його інституційного забезпечення, яка розкривається через дію відповідного організаційно-економічного механізму. З огляду на це, у майбутніх дослідженнях вважається за доцільним перейти до розроблення інноваційної моделі розвитку національної системи сталого землекористування з урахуванням інституційного потенціалу системи управління землекористуванням.Item Стале аграрне землекористування в Україні: проблеми та перспективи розвитку(Сумський державний університет, 2021) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Івахненко, О.М.Питання забезпечення сталого розвитку людства сьогодні визнається однією з найбільш актуальних проблем, яка стоїть перед суспільством. Метою дослідження є узагальнення особливостей розвитку сталого землекористування, визначення основних проблем сталого використання земель сільськогосподарського призначення в Україні та шляхів їх вирішення. В роботі узагальнено ключові етапи формування передумов сталого землекористування, систематизовано документи та події щодо створення моделі сталого розвитку, виділені основні принципи та цілі сталого аграрного землекористування, відповідно до концепції сталого розвитку. Автори підкреслюють, що практична реалізація концепції сталого аграрного землекористування потребує визначення пріоритетів використання сільськогосподарських земель, і перш за все екологічних, а також підвищення відповідальності суб’єктів аграрного бізнесу за порушення екологічної рівноваги та надмірного антропогенного навантаження на земельні ресурси. Зазначено, що в Україні склалася нераціональна структура землекористування, яка є екологічно небезпечною. Виділені основні проблеми розвитку сталого аграрного землекористування. Автори зазначають, що н останні десятиріччя в Україні спостерігається негативні тенденції розвитку процесів, які суттєво впливають на аграрне землекористування. Найгострішими з екологічних проблем є розвиток деградаційних процесів на орних землях України, які носять суцільний, регіональний або локальний характер. Автори доводять, що зниження природного потенціалу земель сільськогосподарського призначення в Україні стає для сталого розвитку землекористування навіть більш серйозною загрозою, ніж екологічні проблеми. Запропоновані пріоритетні напрямки розвитку сталого землекористування в Україні, які дозволить перейти до моделі сталого аграрного землекористування.