Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
8 results
Search Results
Item Аналіз захворюваності на колоректальний рак серед жителів Cумської області(Сумський державний університет, 2020) Костюченко, Віталія Вікторівна; Костюченко, Виталия Викторовна; Kostiuchenko, Vitaliia Viktorivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Шевченко, Володимир Володимирович; Шевченко, Владимир Владимирович; Shevchenko, Volodymyr Volodymyrovych; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor OleksandrovychВступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області.Item Аналіз поширеності раку легенів серед жінок Сумської області(Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Пустовгар, Л.Г.; Смородська, О.М.; Сердюк, М.Ю.В усіх економічно розвинутих країнах проблема раку легенів (РЛ) є однією з найважливіших і водночас складних у сучасній онкології. Первинний рак легенів є найбільш поширеним злоякісним захворюванням після епітеліальних пухлин шкіри, а також провідною причиною смерті від раку в усьому світі. Згідно даних всесвітньої статистики раку, починаючи з 1990 року рак легенів у жінок зрівняв свої позиції зі злоякісними пухлинами молочної залози. У Швеції, Данії, Ісландії рівень захворюваності серед жінок перевершив показники чоловіків. Метою роботи є аналіз тенденцій розвитку раку легень серед жінок Сумської області впродовж 2012–2016 рр. Після вивчення епідеміологічних даних захворюваності населення на рак легенів у Сумській області за даними канцер-реєстру Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру (СО- КОД) впродовж періоду 2012–2016 років було виявлено, що середня поширеність складає 43,3 на 100 000. Середнє значення поширеності раку легень серед жінок за 2012–2016 рр. складає 9,97 ± 0,98 ‰, коефіцієнт варіації – 9,73 %. Чіткої тенденції у динаміці показника (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 5 років є незначною (менше 10 %). Впродовж 2012– 2016 рр. значення поширеності раку легень серед жінок сумського регіону менші від загальноукраїнських (9,97 проти 13,2 на 100 000 відповідно). Динаміка як загальноукраїнських, так і показників регіону не є чітко визначеною. Сумська область характеризується низьким рівнем захворюваності на рак легенів у жінок у порівнянні із загальноукраїнськими та світовими показниками. За період спостереження з 2012 по 2016 роки найвища захворюваність на рак легенів у жінок спостерігається у Глухівському та Буринському районах, де показники відповідають загальноукраїнським. Найчастіше хворіють жінки віком старше 70 років, хоча спостерігається тенденція до ”омолодження” раку. Зростання рівня захворюваності серед жінок Сумщини не спостерігається.Item Міксоїдна ліпосаркома (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2016) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaВ структурі онкологічної захворюваності частка ліпосарком складає від 10 до 35 % всіх сарком м’яких тканин. Найчастіше вони локалізуються на кінцівках (60 %) та в заочеревинному просторі (10–20 %). Ліпосаркома – одне з найзагадковіших злоякісних захворювань, навколо якого досі залишається багато питань. Метою роботи є проведення аналізу даних літератури для встановлення молекулярних механізмів виникнення ліпосарком, а такожтактики стосовно хірургічного, хіміотерапевтичного та променевого лікування міксоїдної ліпосаркоми. Міксоїдна ліпосаркома зазвичай характеризується t (12; 16) транслокацією або, значно рідше, t (12; 22), що кодують транскрипцію FUS-CHOP гена, представлену в 40 % злоякісних пухлин жирової тканини. Високодиференційовані ліпосаркоми мають відносно простий каріотип, що включає в основному диплоїдний набір, за винятком хромосом з ампліфікацією 12q. Збільшення дедиференціювання супроводжується змінами в генотипі і в більшій мірі посиленням 12q локусів, у тому числі HDM2, CDK4 і інших генів. HDM2, локалізований в 12q15, а також CDK4, локалізований в 12q14.1, відіграють важливу роль в процесах онкогенезу, перешкоджаючи супресії пухлинних генів. В основі сучасної онкологічної хірургії покладено уявлення про абластику, а також поняття футлярності та зональності втручання. Крім хірургічного методу, під час лікування хворих на ліпосаркому, важлива роль належить ад’ювантій та неоад’ювантній променевій терапії. У якості першої лінії хіміотерапії використовуються іфосфамід та доксорубіцин, другої та третьої – гемцитабін, доцетаксел, а також препарат трабектедин. Альтернативні терапевтичні стратегії передбачають інгібування білка теплового шоку 90 (Hsp90), використання інгібіторів циклін-залежної кінази 4 (CDK4), CDK4/6 інгібіторів, анти-IGF-1R антитіл, інгібіторів RG7112 та антагоністів MDM2, антиген-специфічної вакцини на основі NY-ESO-1.Item Фізико-математична модель інтратора-кального шлунка, використаного для езофагогастропластики: ІІ. Вплив ширини трансплантата і пілороміотомії на швидкість евакуації(Сумський державний університет, 2014) Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr IhorovychІснуючі дані не дозволяють вірогідно пояснити, як проходить спорожнення від їжі інтраторакального шлунка, використаного для пластики резектованого стравоходу. Вимушена двобічна ваготомія та часткова симпатектомія призводить до того, що шлунковий трансплантат діє як інертна трубка, і введена в нього їжа пересувається лише за рахунок сили тяжіння. На цій підставі створена фізико-математична модель інтраторакального шлунка, яка має на меті визначення терміну транзиту через нього вмісту різної консистенції. Ця модель доводить, що із збільшенням ширини шлункового трансплантата евакуація сповільнюється незалежно від консистенції вмісту. Час евакуації корелює із діаметром моделі пілоричного каналу. Отримані дані обґрунтовують доцільність формування шлункового трансплантата у вигляді широкої трубки та пілородігітоклазії як дренуючого втручання під час езофагогастропластики. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34388Item Фізико-математична модель інтраторакального шлунка, використаного для езофагогастропластики: Базові засади, метод математичного моделювання(Сумський державний університет, 2013) Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr IhorovychІснуючі дані не дозволяють вірогідно пояснити, як відбувається спорожнення від їжі інтраторакального шлунка, використаного для пластики резектованого стравоходу. Вимушена двобічна ваготомія та часткова симпатектомія призводять до того, що шлунковий трансплантат діє як інертна трубка, і введена в нього їжа рухається лише за рахунок сили тяжіння. Завдяки цьому створена фізико-математична модель інтраторакального шлунка, яка має на меті визначення терміну транзиту через нього вмісту різної консистенції. Ця модель визначає вплив величини шлункового трансплантату та виконання пілородренувальних операцій на ефективність його спорожнення. В базовій моделі шлунка діаметром 60 мм простежено транзит води та гліцерину через модель пілоричного каналу шириною 3,5 мм, 7 мм та 14 мм. Встановлено, що термін спорожнення моделі для води є найменшим при проходженні тестової рідини через пілоричний канал шириною 14 мм. Ця різниця є статистично достовірною порівняно із шириною каналу 7 мм та 3,5 мм. Термін спорожнення для гліцерину є статистично вірогідно більшим порівняно з терміном спорожнення моделі від води незалежно від ширини пілоруса. Отримані дані підтверджують висновок про доцільність пілородренувальних операцій при езофагогастропластиці. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33862Item Фізико-математична модель інтраторакального шлунка, використаного для езофагогастропластики: Базові засади, метод математичного моделювання(Сумський державний університет, 2013) Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr IhorovychІснуючі дані не дозволяють вірогідно пояснити, як відбувається спорожнення від їжі інтраторакального шлунка, використаного для пластики резектованого стравоходу. Вимушена двобічна ваготомія та часткова симпатектомія призводять до того, що шлунковий трансплантат діє як інертна трубка, і введена в нього їжа рухається лише за рахунок сили тяжіння. Завдяки цьому створена фізико-математична модель інтраторакального шлунка, яка має на меті визначення терміну транзиту через нього вмісту різної консистенції. Ця модель визначає вплив величини шлункового трансплантату та виконання пілородренувальних операцій на ефективність його спорожнення. В базовій моделі шлунка діаметром 60 мм простежено транзит води та гліцерину через модель пілоричного каналу шириною 3,5 мм, 7 мм та 14 мм. Встановлено, що термін спорожнення моделі для води є найменшим при проходженні тестової рідини через пілоричний канал шириною 14 мм. Ця різниця є статистично достовірною порівняно із шириною каналу 7 мм та 3,5 мм. Термін спорожнення для гліцерину є статистично вірогідно більшим порівняно з терміном спорожнення моделі від води незалежно від ширини пілоруса. Отримані дані підтверджують висновок про доцільність пілородренувальних операцій при езофагогастропластиці. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33208Item Перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки(Видавництво СумДУ, 2005) Винниченко, Людмила Боголюбівна; Винниченко, Олександр Ігорович; Vynnychenko, Liudmyla Boholiubivna; Винниченко, Людмила Боголюбовна; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr IhorovychПорівнювався перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у двох групах пацієнтів: І група - 50 хворих на супутню виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки; ІІ група - 74 особи без виразкової хвороби. Результати дослідження показали схильність до більш тяжкого перебігу, більшої питомої ваги ерозивних форм захворювання та більш вираженої гіперацидності у пацієнтів І групи порівняно із ІІ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/749Item Вплив рабепразолу на симптоми бронхіальної астми при поєднанні її з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою(Видавництво СумДУ, 2006) Винниченко, Людмила Боголюбівна; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Людмила Боголюбовна; Vynnychenko, Liudmyla Boholiubivna; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr IhorovychДосліджували поширеність патологічного гастроезофагеального рефлексу (ГЕР) у хворих на бронхіальну астму (БА) та вплив рабепразолу на симптоми БА й основні показники функції зовнішнього дихання. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/666