Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item Efficiency of Healthcare Expenditure in the Pre-Pandemic and Pandemic Periods(Sumy State University, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyVia bibliometric analysis, the research identifies the contextual vectors of the healthcare financial provision effectiveness. Moreover, we broaden the empirical substantiation of panel data regression modelling for 34 European countries. In particular, we define performance of public (budgetary) and private financing to reduce the mortality rate and raise life expectancy in pre-pandemic and pandemic periods. The systematization of existing literature sources and approaches to solving the problem is implemented by means of bibliometric and monographic analysis. Consequently, there are 6 contextual clusters of scientific research on determining the healthcare financial provision effectiveness in the modern science. Within the analysed works, researchers mainly study general prerequisites of the healthcare financial provision effectiveness. The optimal cost formation of medical services for diagnosing and treating diseases is reproduced as well. The issue urgency consists in analysing the efficient patterns of spending various funds to decrease the mortality rate and increase life expectancy in the pre-pandemic and pandemic periods. Subsequently, we detect some general parameters of healthcare resistance to counter shocks similar to the COVID-19 pandemic. In this paper, we show statistical analysis of mortality indexes (total and COVID-19). Among 34 European countries, the highest and lowest efficiency levels were identified within these parameters. The study empirical block constructs 8 regression models on panel data. They differ in dependent (mortality rate or life expectancy) or independent variables (block 1: current and capital healthcare expenditures in GDP; block 2: current healthcare expenditures), and modelling period (pre-pandemic – 2000-2019, pandemic– 2020-2022 or the current period). The modelling results represent financial drivers and change inhibitors of the mortality rate and life expectancy during the pandemic and pre-pandemic periods. Therefore, we established the most effective groups of healthcare expenditures, which is based on the country epidemiological situation. The obtained results can be useful for scientists, representatives of state and local authorities.Item Визначення паттернів впливу пандемії COVID-19 на макроекономічну стабільність держави(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Пуговкіна, Ю.А.Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку.Item Аналіз закономірностей фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні в умовах реформи децентралізації та пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Стороженко, Наталія Олександрівна; Стороженко, Наталия Александровна; Storozhenko, Nataliia OleksandrivnaВ Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період.Item Узагальнення підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни(Сумський державний університет, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Шалда, А.А.Пандемія COVID-19 стала краш-тестом не лише для системи охорони здоров’я, а й для всієї системи державного управління та поставила під загрозу стабільність національної безпеки держави. Аналіз напрацювань науковців з проблематики трактування сутності та кількісного оцінювання складових національної безпеки держави засвідчив відсутність уніфікованого погляду науковців до вирішення означеного питання. У зв’язку з цим, основним завданням даної роботи є узагальнення та систематизація підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни, а також розроблення авторського підходу до формування інтегрального індикатора оцінювання національної безпеки держави. Перший блок узагальнення теоретичний напрацювань з проблематики визначення параметрів кількісного оцінювання рівня національної безпеки держави у роботі запропоновано здійснити на основі бібліометричного аналізу публікацій у виданнях, проіндексованих наукометричною базою Scopus, з використанням інструментарію VOSviewer_1.6.17. За результатами практичної реалізації даного блоку дослідження визначено основні змістовні вектори наукових досліджень з проблематики забезпечення національної безпеки держави. Крім того, визначено також еволюційно-часові закономірності флагманських досліджень у цій сфері, охарактеризовано доробок вчених у найбільш цитованих, найбільш ранніх та найбільш свіжих публікаціях за темою. Проведений у роботі бібліографічний, монографічний та бібліометричний аналізи дозволили сформувати набір параметрів кількісного оцінювання інтегрального рівня національної безпеки держави, що враховує економічні, соціальні, екологічні, ресурсні та енергетичні перспективи національної безпеки. Крім того, у роботі розроблено авторський підхід до визначення інтегрального індикатора національної безпеки держави, що передбачає застосування методу головних компонент, формули Фішберна та адитивної згортки. Дослідження проводилося на основі даних Світового банку за 2000-2021 роки (або останній доступний період). У роботі здійснено розрахунок інтегрального рівня національної безпеки України за розробленим підходом, визначено основні закономірності зміни даного параметра за період аналізу.Item Influence of Health Expenditure on COVID-19 Contraction: Theoretical and Empirical Analysis(Sumy State University, 2022) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Jakubowska, A.Intensive economic development leads to the inevitable consequences of anthropogenic impact on the environment. Air pollution, soil degradation, water pollution and lack of clean drinking water lead to deteriorating human health and increasing the burden on the health care system. Globalization and integration have also become important drivers of the rapid spread of the COVID-19 pandemic. All this leads to the need to transform the health care system and the model of its financing, and adapt it to these challenges. The aim of this work is to identify theoretical (based on bibliometric analysis) and empirical (based on panel data regression modelling) patterns of the impact of health care expenditure on the effectiveness of the COVID-19 combating. The theoretical part of the work involves the implementation of bibliometric analysis based on 262 Scopus publications, in the title, keywords or annotations of which both concepts such as «health expenditure» and «COVID-19» are mentioned. The practical implementation of this task is carried out using VOSviewer v.1.6.17. According to the results of the bibliometric analysis, contextual, geographical and temporal patterns of publishing activity of scientists on certain issues were revealed. The empirical part of the work involves a statistical analysis to identify the relationship between morbidity and mortality due to COVID-19 and the volatility of the share of current health expenditure in GDP and its structure. The task of this stage is to determine the benchmarking model of financial support of the health care system, which demonstrates the greatest resistance to COVID-19. The analysis was conducted on the basis of data for 13 countries in Europe and Asia (Azerbaijan, Belarus, Armenia, Georgia, Estonia, Latvia, Lithuania, Moldova, Poland, Romania, Slovakia, Hungary and Ukraine). According to statistical analysis, the most resistant to COVID-19 is the health care system of Estonia, which is characterized by the volume of health care expenditure at 4-6% of GDP. At the same time, in the structure of the current health care expenditure, 25% is private expenditure and 75% is government expenditure, and external financing is almost non-existent. However, similar proportions of public and private expenditure in other countries do not ensure similar resistance to coronavirus, so this ratio is not a benchmark. A more in-depth analysis using panel regression modelling in Stata 12/SE revealed the positive impact of public, private and external health expenditures on reducing mortality, as well as the positive impact of increasing current health expenditures on life expectancy. The obtained theoretical and practical results can be useful for scientists and government officials in the context of optimizing the financial support of the health care system, taking into account its effectiveness in resisting national and global threats (COVID-19).