Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychУ статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.Item EU Economic and Legislative Policies for Industries 3.0 and 4.0 Promotion(Sumy State University, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Скрипка, Є.О.У статті аналізуються соціально-економічні та юридичні механізми забезпечення третьої та четвертої промислових революцій, з урахуванням досвіду ЄС. В роботі обгрунтовано причини виникнення третьої та четвертої промислових революцій; представлено огляд сучасних способів виробництва, економічних відносин, побуту людини, основних потреб та професій, а також багатьох інших атрибутів життя, спричинених третьою та четвертою промисловими революціями. Ці перетворення вимагають формування та прийняття відповідних законів та директив, які вже діють в ЄС. У статті пояснюється, які юридичні інструменти допомагають забезпечити третю та четверту промислові революції. У статті викладена законодавча база формування сестейнового транспорту, агровиробництва та будівництва. В роботі досліджено досвід ЄС щодо створення загальноєвропейського транспортного простору та проаналізовано результати різкого зниження негативних екологічних ефектів транспорту та досягнення до 2050 року скорочення викидів парникових газів на 60 %. В статті пояснюються наслідки повної заборони до 2050 року використання автомобільного транспорту на таких видах палива, як бензин, дизельне паливо та інші вуглецеві види палива, що в свою чергу буде сприяти забезпеченню зеленої економіки та досягнення цілей сестейнового розвитку. Проаналізовано ефекти сестейнового агровиробництва, що об'єднує три основні цілі – екологічне здоров'я, економічну прибутковість та соціальноекономічну рівноправність. У статті розглядаються проблеми розвитку сестейнових поселень, створення життєблагодатного середовища для забезпечення здорового існування людини та її розвитку, включаючи соціальний розвиток, а також мінімізацію негативного впливу на природні системи процесів створення та функціонування самих поселень.