Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item Освітня екосистема як сучасна модель удосконалення взаємовідносин у системі "освіта" – "ринок праці"(Сумський державний університет, 2022) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Матющенко, М.М.Освітня екосистема за своєю сутністю набула популярності у освітньому процесі відносно недавно. Використовуючи параметри біологічної екосистеми, екосистему навчання зазвичай описують як складну (комплексну) спільноту та середовище, де той, хто навчається взаємодіє у змішаному середовищі, де час, місце та простір постійно змінюються. Підприємницькі екосистеми останнім часом привертають увагу головним чином у сфері політики та прийняття рішень, де громади та регіони прагнуть розвивати та розширювати підприємницькі структури в окремих областях та галузях. Ідея екосистем у підприємництві стає все більш популярною темою в усьому світі, оскільки економічний розвиток сприймається як вирішення як соціальних, так і економічних проблем. У статті проведено дослідження особливостей функціонування освітніх екосистем на прикладі освітньої екосистеми для підприємницької освіти та дослідження їх ролі у системі взаємовідносин “освіта – бізнес – ринок праці”. Освітня екосистема підприємництва включає кілька рівнів – окремих осіб (студент, викладач, персонал, практики та адміністрація), групи осіб (викладацький склад, студенти), організації (інкубатори, центри), заходи та зацікавлені сторони (стейкхолдери) спільноти (уряд, політики, промисловість, спонсори). Центральним для освітньої екосистеми є внутрішня підприємницька діяльність, що функціонує навколо навчальної (освітньої), додаткової (позанавчальної) та дослідницької (наукової) діяльності. Основними видами закладів освіти залежно від їх ролі у освітній екосистемі виступають: брокер – навчальний заклад, який бере на себе роль посередника, матиме широку сферу діяльності, багато курсів, спільних заходів і дослідницьких проектів викладачів, але підтримка буде здійснюватися знизу вгору, і участь може не бути пріоритетом для закладу; фасилітатор – навчальний заклад, який виконує цю роль, матиме кілька окремих дисциплін, обмежену кількість викладачів і підтримку персоналу; хаб – навчальний заклад, який бере на себе роль центру, матиме як широкий спектр основної діяльності, так і глибоку відданість окремим аспектам підприємництва; девелопер – навчальний заклад, який прийме на себе роль розробника, матиме значні зобов’язання щодо ресурсів, інфраструктури та культури, але діапазон навчальних програм, додаткових програм і досліджень буде вузьким.Item Формування конкурентного середовища у освітньому просторі: роль освітніх провайдерів(Сумський державний університет, 2022) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Танащук, М.С.У статті досліджено стан розвитку конкурентного середовища освітньої галузі. Більшість досліджень поточного та майбутнього стану вищої освіти сходяться на кількох висновках. Одним із таких висновків є те, що ділова етика та практика стають прийнятними у вищій освіті. Багато тенденцій, з якими стикається освітня галузь, наразі добре відомі та мають прямі стратегічні наслідки (наприклад, необхідність збереження принципу суспільного блага як важливого компонента місії університету, необхідність прийняти стратегії формування бюджету, щоб збалансувати зменшення державного фінансування), кілька інших тенденцій мають багатогранний вплив на вищу освіту. Детальний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, свідчить про те, що сектор вищої освіти повинен відповісти на основні сучасні виклики, які було проаналізовано. Основний фокус освітніх провайдерів зосереджений на підтримці інституційної репу-тації та наданні послугах суспільству. Заклади освіти повинні стати підприємливими, а менеджери повинні керуватися бізнес-мисленням у своїй діяльності, діяти як лідери та збалансовувати престиж та ринкові принципи у своїх рішеннях. Конкуренція між дослідницькими університетами не тільки здебільшого спрямована на дослідження, але й торкається широкого кола питань: конкуренція за студентів, гранти, відкриття, патенти, науковців, державні та приватні ресурси тощо. Креативність та інновації мають важливе значення у вищій освіті та науці, а отже, в центрі уваги вчених і прак-тиків управління, можна виокремити чотири проблеми, які необхідно вирішувати і актуальність яких поступово зростає: зростаюча напруженість між конкуренцією та спільнотою (суспільством); навантаження на окремих осіб (науковці, викладачі, менеджери) та ЗВО, що виникає через численні конкурентні змагання; зміна відносин між організацією діяль-ності ЗВО та окремими дослідниками (працівниками); вплив рейтингів та статусної конкуренції на загальну інноваційну здатність системи освіти.Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Regional Economic Development in The Context of the COVID-19 Pandemic and the Economic Crisis(Sumy State University, 2021) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Kozlov, D.V.; Mukorez, A.I.Важливо аналізувати прояви кризи на регіональному рівні, що дає змогу як регіональним (місцевим) органам влади, так й загальнодержавним розробляти дієві інструменти підтримки. З даної точки зору важливо чітко розуміти на які саме аспекти економічного розвитку кризи має ключовий вплив, та чи є такий вплив рівномірним за різними галузями та сферами економічного розвитку. Проблемі оцінювання стану бізнес-середовища приділяється значна кількість уваги. Однак, основним недоліком більшості з них можна назвати те, що їх часом складно провести з точки зору оперативного аналізу та доступності відкритих даних. Об’єктом дослідження є процеси дослідження стану економіки регіону. Предметом дослідження є вплив пандемії COVID19 та поточної економічної кризи на економіки регіону. В процесі виконання наукової роботи вирішено завдання щодо: визначення ключових проблемних факторів щодо регіонального економічного розвитку, в т.ч. зумовлених впливом пандемії та локдауну; визначено достовірні, вільно доступні та актуальні джерела статистичної інформації за регіональним економічним розвитком; запропоновано комплексний метод узагальнюючої оцінки впливу пандемії COVID-19 та економічної кризи на регіональний економічний розвиток. Ми запропонували зробити аналіз впливу пандемії COVID-19 та поточної економічної кризи на економічний розвиток регіонів України на прикладі Сумської області. Аналіз ґрунтується на відкритих даних статичних органів, які періодично публікують щомісячну та щоквартальну інформацію. Дослідження підтвердило серйозного негативного впливу локдауну та пандемії на економічний розвиток регіону за рядом ключових показників: індекс промислової продукції, обсяг реалізованої промислової продукції, вантажообіг та пасажирообіг. Водночас, ми спостерігаємо в цілому нейтральний вплив кризи на такі регіональні показники економічного розвитку, як обсяг експортно-імпортних товарних операцій та стабільність обороту роздрібної торгівлі.Item The State and Trends of Enterprises Efficiency on the Basis of Modern Indicators(Sumy State University, 2020) Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Litsman, M.A.; Svitlychna, A.O.Одним із найбільш актуальних підходів до визначення ефективності діяльності справедливо вважаються привабливість компанії з точки зору інвестування у неї коштів та отримання винагороди власниками чи менеджерами компанії. З цих позицій, можна виокремити чотири групи показників аналізу ефективності: показники зростання (виручка / дохід від продаж, чистий прибуток, EBIT, EBITDA, FCF та OCF, CAPEX (OPEX); показники ефективності (ROE, EBIT margin, EBITDA margin, рентабельність чистого доходу); показники оцінки стану (мультиплікатори та недооцінки) (EV/EBITDA, P/E, P/BV, FCF Yield, FCF/MC, EV/виручка, рентабельність за дивідендами); показники боргового навантаження та ризикованості (чистий борг/EBITDA, власний капітал/активи, стандартне відхилення, коефіцієнт бета). Сучасний стан розвитку української економіки вимагає застосування відповідних інструментів аналізу, які дозволяють об’єктивно оцінити поточний стан бізнесу та оцінити в динаміці зміни, що відбулися раніше. Нами було обрано період аналіз із 2013 по 2019 рік, щоб оцінити ті зміни, які відбулися за цей проміжок часу, який почався за відносно стабільної економічної ситуації та переріс в потужну економічну кризу зумовлену, перш за все, подіями на сході України та анексією Криму. Метою оцінки стану розвитку та привабливості українських підприємств є перевірка факту подолання активної фази кризи 2014- 2016 рр. З цією метою ми зосередилися на аналізі провідних компаній Сумської області, адже вони мали тісні зв’язки з Російською федерацією, та досить часто регіон асоціюється із регіонами з досить посередніми рівнем розвитку бізнесу, а отже може бути, таким собі індикатором усередненого стану економіки країни в цілому. Проведений аналіз компаній за відібраними основними показниками вказує, що криза була переважно подолана, однак ряд індикаторів частини компаній вказує, що криза почалася ще до початку трагічних подій початку 2014 року.