Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 3 of 3
  • Item
    Effectiveness of lymphotropic therapy in the patients with acute appendicitis and its complicated forms
    (Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych
    Незважаючи на застосування антибіотиків останніх поколінь і сучасних методів їх впровадження в хірургічному лікуванні гострого апендициту, продовжують виникати гнійно-септичні ускладнення, на які припадає 45% летальних наслідків у оперованих з цього приводу хворих. Матеріали та методи. Пацієнти були розділені на дві групи. Основну групу становили хворі, яким вводили антибіотики та патогенетичні препарати місцево в ілеоцекальну зону шляхом лімфотропного введення. До групи порівняння увійшли пацієнти, які отримували стандартну антибіотикотерапію. Результати. На 5 добу післяопераційного періоду рівень IgA в основній групі становив 1,16 ± 0,7 мг/мл, а в групі порівняння – 1,54 ± 0,8 мг/мл. Рівень еластази в оперованих хворих основної групи знизився до 111,797 ± 21,39 нмоль/хв×мл, тобто в 2,4 раза (p<0,001), а у пацієнтів групи порівняння – до 179,605 ± 26,79 нмоль/хв × мл. мл, тобто в 1,5 рази (p < 0,05). Під впливом лімфотропного введення антибіотика об'єм селезінки зменшився на 5-ту добу до 281,22 ± 18,8 см³, тобто до 145,44 см³, а при стандартному введенні антибіотиків селезінка зменшилася за цей період до 344,71 ± 21,13 см³. см³, тобто на 79,54 см³, що менше на 66 см³, або в 1,8 раза (p<0,05) порівняно з основною групою. Висновки. Запропонований спосіб антибактеріальної терапії є профілактичним заходом проти гнійно-септичних ускладнень, особливо при його деструктивних формах, покращує результати лікування хворих на гострий апендицит, скорочує термін їх перебування в стаціонарі, що позитивно позначається на фінансовому статус.
  • Item
    Justification of lymphotropic antibacterial therapy benefits based on the changes in specific immunity parameters in acute pancreatitis
    (Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych
    Вступ. Захворюваність та особливості гострого панкреатиту спонукають наукову спільноту та клініцистів до пошуку нових антибіотиків та нових алгоритмів їх застосування в лікуванні цього захворювання, яке є третім у світі за частотою серед гострих хірургічних захворювань. Незважаючи на це, смертність від гострого панкреатиту вказує на необхідність кращих підходів, особливо в умовах резистентності мікробів до антибіотиків, що визначає актуальність проблеми. Метою роботи було обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії як альтернативного методу лікування гострого панкреатиту на основі зміни показників специфічного імунітету, що дозволить підвищити ефективність лікування захворювання та можливих ускладнень. Матеріали та методи базувалися на вивченні лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного індексу інтоксикації та деяких інших показників імунітету на лімфотропну та стандартну антибактеріальну терапію. З огляду на це, пацієнтів розділили на дві групи. Результати. Встановлено, що під впливом лімфотропної антибактеріальної терапії лейкоцитарний індекс інтоксикації при ранньому надходженні знизився на 0,3392 од., а при пізньому – на 0,4128 од., порівняно зі стандартною антибактеріальною терапією. LAT виявилася більш ефективною щодо впливу на HII – на 1,1214 одиниці при ранньому надходженні та на 1,0537 одиниці при пізньому надходженні. Вплив на клітинний імунітет при ЛАТ був більш вираженим, ніж при стандартній антибактеріальній терапії. Обговорення. Гнійно-інфекційні вогнища при гострому панкреатиті призводять до глибоких порушень імунної системи, оскільки розвиваються інтенсивно і швидко, і вже через 24 години після прояву значно перевищують ті, що розвиваються протягом 24 годин. Лімфотропна антибактеріальна терапія коригує ці зміни, наближаючи їх до контрольних, тоді як стандартна антибактеріальна терапія цього не робить. Висновки . Зміни показників імунної системи, які тяжіють до контрольних, свідчать про те, що лімфотропна антибактеріальна терапія є альтернативою стандартній терапії.
  • Item
    The first experience of lymphotropic antibacterial therapy for acute pancreatitis
    (Sumy State University, 2021) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; П'ятикоп, Геннадій Іванович; Пятикоп, Геннадий Иванович; Piatykop, Hennadii Ivanovych; Al Yamani, N.D.
    Актуальність. Гострий панкреатит залишається одним із найбільш поширених хірургічних захворювань органів черевної порожнини. Його частота в останні роки постійно збільшується. Смертність при панкреатиті залишається високою: 15–45 %. При інфікуванні залози, що звичайно відбувається на 1-му – 3-му тижнях лікування сягає 70–80 %, що і визначає актуальність проблеми. Мета. Вивчити можливості підвищення ефективності лікування гострого панкреатиту шляхом лімфотропного введення антибактеріальних і протизапальних препаратів. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням було 17 хворих на гострий панкреатит, середній вік обстежених 47,7 років, усі хворі були госпіталізовані у перші дві доби захворювання. Лікування проводили на тлі інфузійної терапії відповідно до наказу МОЗ України № 297 від 02 квітня 2010 р. за лімфотропною методикою антибактеріальної терапії, яка пройшла експериментальне випробування на кафедрі хірургії СумДУ і відрізняється тим, що антибактеріальні та протизапальні препарати вводили регіонально до підшлункової залози. Результати. У перші 4 доби за даними УЗД розміри запаленої підшлункової залози зменшилися від 31,25–18,5–27,25 см до 25,25– 15,75–18 см, а розміри селезінки – з 262,64 см3 до 160,99 см3, що є свідченням адресного впливу препаратів на підшлункову залозу і селезінку. Висновки. Застосування лімфотропної антибактеріальної та протизапальної терапії протягом 4 діб вело до зменшення розмірів головки, тіла і хвоста залози на 6,4–3,9–7,0 см. Зменшення розмірів залози сприяло ліквідації клінічних ознак запалення, особливо болю і зменшення кількості лейкоцитів, що свідчить за «адресний» вплив введених препаратів. Зменшення розмірів селезінки від 308,9 см3 до 227,1 см3 підтверджує вплив лімфотропного застосування препаратів на імунну систему. Це саме підтверджує і корекція рівня імуноглобулінів.