Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 36
  • Item
    Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine
    (Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.
  • Item
    Моделі опису індикаторів прогресу цифрової трансформації економіки
    (Сумський державний університет, 2022) Барченко, Наталія Леонідівна; Барченко, Наталья Леонидовна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Любчак, Володимир Олександрович; Любчак, Владимир Александрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Пономаренко, І.О.
    Дослідження аспектів цифрової економіки та індикаторів оцінки стану економіки і суспільства є актуальним для розробки політик трансформації згідно цілей сталого розвитку. Прогрес технологій та нові можливості цифровізації економіки дають поштовх для удосконалення методик оцінювання та системи індикаторів. В Україні на державному рівні значна увага приділяється розвитку цифрової економіки та суспільства. Цифровізація визначена механізмом економічного зростання завдяки здатності технологій позитивно впливати на ефективність, результативність, вартість і якість економічної, громадської та особистої діяльності. Прийнято Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 – 2020 рр., у 2021 р. закон Верховною Радою "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Подальші завдання розвитку визначені в Стратегії цифровізації України до 2030 р. Метою даної роботи є розробка комплексу формальних математичних моделей, які забезпечують опис завдання визначення рівня цифрового розвитку країни (опис завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку) з позицій системного аналізу. Наукові дослідження і рекомендації, представлені у роботі, достатньо обґрунтовані та достовірні. Вони базуються на аналізі методик та систем впливових міжнародних інституцій, на огляді праць вітчизняних та зарубіжних фахівців. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові методи: контент-аналізу, групування та систематизування, теорії систем і системного підходу, абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків. Було проведено літературний огляд та визначено номенклатуру індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку. На його основі було сформовано структуру комплексу моделей системного аналізу предметної області індикаторів прогресу цифрової трансформації. Вперше розроблено структури компонентних моделей, які описують необхідні елементи предметної області завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації.
  • Item
    Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні
    (Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.
    Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.
  • Item
    Практичні засади підвищення ефективності логістичної діяльності сучасного підприємства
    (Сумський державний університет, 2021) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Фалько, К.С.
    Проблема конкурентоспроможності та ефективності бізнес-структур залишається однією з найактуальніших проблем практично в будь-якому економічному середовищі. Підприємства використовують логістику як інструмент підвищення своєї конкурентоспроможності, зокрема за рахунок оптимізації логістичних витрат та як наслідок підвищення прибутковості активів підприємства. В роботі розглянуті сутнісні і суттєві характеристики концепції ефективності логістичної діяльності підприємства, виявлено фактори, що впливають на їх логістичну діяльність. Процес оцінки ефективності логістичної діяльності підприємства у дослідженні розглядається як вирішення чотирьох основних завдань: моніторинг логістичних операцій; контроль за процесом виконання транспортнологістичних послуг; оперативне управління грунтуючись на заявлених тенденціях; розробка подальших тактичних і стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу. У роботі виокремлено та обгрунтовано основні напрями та методи підвищення ефективності логістичної діяльності з урахуванням різних сфер логістики таких як: управління запасами, транспортування, складування, пакування, вантажопереробка, закупівля і розподіл. Базуючись на принципах системного підходу показано, що методи підвищення ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати комплексно, в складі єдиного механізму, здатного визначати і мобілізувати наявні резерви ефективності в кожному з запропонованих сегментів. На прикладі ТОВ "ВП "Полісан" розглянуто практичні аспекти забезпечення ефективності його логістичної діяльності в умовах конкретної бізнес-ситуації. Запропоновано систему показників ефективності за допомогою яких проведено порівняльний аналіз певних варіантів подальшого розвитку логістичної діяльності. Економічно обгрунтовано доцільність використання логістичного аутсорсингу для умов даного підприємства. Відносний показник економічної ефективності пропонованих заходів щодо реалізації лоогістичного аутсорсингу, а саме рентабельність логістичних операцій підвищиться з 28,39% до 31,08%.
  • Item
    Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні
    (Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.
    Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.
  • Item
    Підвищення ефективності бізнес-процесів на виробничому підприємстві
    (Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Пономарьова, Г.С.
    Підвищення ефективності діяльності підприємства передбачає оптимізацію всіх бізнеспроцесів, пов’язаних з виробництвом готової продукції починаючи з замовлень сировини до безпосереднього виробництва продукції. У статті був проведений аналіз роботи складського господарства виробничого підприємства та виокремлені його основні функції. Функції складу можна представити у схемі бізнес-процесу організації складського господарства. Робота складу поділяється на прийом матеріальних цінностей, відвантаження готової продукції та забезпечення внутрішніх складських процесів, тобто являє собою підтримку загальних бізнес-процесів підприємства. Окрім того, сформульовано перелік основних проблем, що виникають при управління складським господарством, причинами яких є великий вплив людського фактору на діяльність даного бізнес-процесу. Саме люди відповідають за правильність оформлення та обліку матеріальних цінностей, їх переміщення та контроль. Тому впровадження автоматизованої системи управління складом (WMS-системи) може повністю або частково вирішити ці проблеми. Також у роботі виділено складові впливу WMS-системи на ефективність діяльності складського господарства як одного з елементів бізнес-процесу на підприємстві. До таких складових віднесено: потоки доходів, відносини з клієнтами, ключові види діяльності, ключові результати, ключові партнери, цінності та структура витрат. Покращити результати діяльності складу, а отже і всього підприємства, можна через підвищення ефективності використання складського приміщення, покращення точності та швидкості у виконанні завдань, оптимізацію кількості співробітників складу та наявність сучасного обладнання, що дозволить швидко та якісно виконувати складські операції.
  • Item
    Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство
    (Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia Mykolaivna
    У статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.
  • Item
    Designing the Information Educational Environment of the Studying Course for the Educational Process Management Using Cloud Services
    (Sumy State University, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dron, V.V.
    За підрахунками авторитетної International Data Corporation (IDC), до 2023 року об'єм світових витрат на публічні хмарні сервіси та інфраструктуру збільшиться більше ніж вдвічі, переважно за рахунок впровадження цифрових перетворень. У глобальному вимірі ринок хмарних технологій стає полем чимдалі жорсткішої конкуренції між провідними світовими ІТ-корпораціями. Сучасна освіта зазнає стрімкого розвитку завдяки педагогічним працівникам, які протягом останніх років впроваджують хмарні сервіси в своїй професійній діяльності. Постало нагальне питання про формування інформаційно-освітнього середовища для співпраці, кооперації, комунікації та навчальної мобільності. Це дослідження присвячене аналізу особливостей способів проектування інформаційно-освітнього середовища дисципліни за допомогою Google-сервісів. Авторами розглянуто Сервіси Google для проектування відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища, що є безкоштовними, тому їх активно можна використовувати в освітньому процесі. Описуються переваги відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища дисципліни як середовищ для організації та управління освітнім процесом. У дослідженні авторами виділено наступні характеристики інформаційно-освітнього середовища: відкритість (підтримка сучасних стандартів, технології Інтернет/Інтранет); масштабованість (збільшення кількості сервісів, що надаються в середовищі; об’єму інформації, яка може оброблятися); розширення баз даних і знань (не призводить до необхідності переналагоджувати систему); інтегрованість (можливість організувати єдине освітнє середовище для розширення задач, пов’язаних з розробкою та проектуванням навчально-методичного забезпечення освітнього процесу); адаптованість (динамічне налагодження під потреби як конкретного навчального закладу, так і окремого користувача).
  • Item
    Залучення іноземних інвестицій як інструмент забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку країни
    (Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Долгошеєва, О.І.; Кіріл’єва, А.В.
    У статті розкрита сутність інвестування та його роль для розвитку національної економіки. Визначено, що інвестиційна діяльність країни є інструментом зміцнення національної економіки, що в свою чергу стане показником забезпечення цілей сталого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності серед інших провідних країн. Зазначено, що національна економіка являє собою єдину соціально-економічну систему, яка має багато складових у різних галузях господарської діяльності. Аби процес розвитку тривав постійно, необхідно вирішувати протиріччя, що з’являються між окремими елементами економічної системи. У роботі виокремлено найбільш привабливі для іноземних інвесторів види економічної діяльності та виділено передумови вибору об’єкта інвестування. Аналізуючи закордонний досвід механізму залучення іноземних інвестицій зроблено акцент на тому, що у світі існує кілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Основними складовими комплексного механізму залучення прямих іноземних інвестицій визначено інституціонально-правовий, грошовокредитний, бюджетно-податковий, територіально-організаційний механізми. Усі механізми міжнародного співробітництва для інвестування у високоефективні українські компанії надають багато поточних та майбутніх переваг. Визначено, що світовий досвід залучення іноземних інвестицій ідеально підходить для України У світлі вищезазначених фактів звернули увагу на те, що питання залучення іноземних інвестицій в Україну є дуже важливим і потребує великої уваги. На шляху України до сталого розвитку залучення прямих іноземних інвестицій є важливим інструментом для підвищення економічного процвітання, тим самим руйнуючи та відновлюючи національні перешкоди. У статті сформульовано функції залучення іноземних інвестицій на мікро- та макрорівні. У ході дослідження з’ясували, що ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій країні в цілому бути привабливими для інвесторів, що призводить до реального залучення коштів. Залучення іноземних інвестицій у реалізацію стратегічних цілей держави дозволить поліпшити та підвищити ефективність окремих частин національної економіки.
  • Item
    Prerequisites for the industrial policy formation of the country in conditions of transition to the sixth technology revolution
    (Sumy State University, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Dyachenko, A.V.; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    In the conditions of transition to the sixth technology revolution, it is important to determine the vector of the formation of industrial policy and the points of growth of the country, considering the specifics of its development and potential resources. For Ukraine, the choice of a niche, industry, directions that would become the mainstream of sustainable development of the country continues to be relevant. Main purpose of the article is to justify the hypothesis of the need to form a niche orientation of the industrial policy of the country in the conditions of transition to the sixth technology revolution. A classic model of industrial policy is characteristic for Ukraine. In conditions of decentralization and the need for uniform development of regions for the country, it is optimal to use a system model that initiates the diversification of production of goods and services and cost optimization. An important element in the cluster model is the definition of the main niche that unites innovative clusters of territories. In Ukraine, there is some positive dynamics of growth in value added created in the country, up to 2010. At the same time, the absolute values of the gross value-added index created in Ukraine in general are several times smaller (or even 10 times) than the created gross value added in manufacturing industry of leading countries. The country enters a new technological cycle without having a strong industrial base. This defines its low launch opportunities for introducing design innovations and further sustainable development. It is proposed to form industrial robotics as a leading niche in the country’s industry, which would become a point of growth for the export of products with high added value. This choice is due to the socio-economic progress of mankind in the 21st century and the indices of the development of industrial robotics in recent years.