Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
9 results
Search Results
Item Efficiency of Healthcare Expenditure in the Pre-Pandemic and Pandemic Periods(Sumy State University, 2023) Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyVia bibliometric analysis, the research identifies the contextual vectors of the healthcare financial provision effectiveness. Moreover, we broaden the empirical substantiation of panel data regression modelling for 34 European countries. In particular, we define performance of public (budgetary) and private financing to reduce the mortality rate and raise life expectancy in pre-pandemic and pandemic periods. The systematization of existing literature sources and approaches to solving the problem is implemented by means of bibliometric and monographic analysis. Consequently, there are 6 contextual clusters of scientific research on determining the healthcare financial provision effectiveness in the modern science. Within the analysed works, researchers mainly study general prerequisites of the healthcare financial provision effectiveness. The optimal cost formation of medical services for diagnosing and treating diseases is reproduced as well. The issue urgency consists in analysing the efficient patterns of spending various funds to decrease the mortality rate and increase life expectancy in the pre-pandemic and pandemic periods. Subsequently, we detect some general parameters of healthcare resistance to counter shocks similar to the COVID-19 pandemic. In this paper, we show statistical analysis of mortality indexes (total and COVID-19). Among 34 European countries, the highest and lowest efficiency levels were identified within these parameters. The study empirical block constructs 8 regression models on panel data. They differ in dependent (mortality rate or life expectancy) or independent variables (block 1: current and capital healthcare expenditures in GDP; block 2: current healthcare expenditures), and modelling period (pre-pandemic – 2000-2019, pandemic– 2020-2022 or the current period). The modelling results represent financial drivers and change inhibitors of the mortality rate and life expectancy during the pandemic and pre-pandemic periods. Therefore, we established the most effective groups of healthcare expenditures, which is based on the country epidemiological situation. The obtained results can be useful for scientists, representatives of state and local authorities.Item Інформаційні інтернет-ресурси в системі забезпечення транспарентності публічних та місцевих фінансів(Сумський державний університет, 2022) Захаркін, Олексій Олександрович; Захаркин, Алексей Александрович; Zakharkin, Oleksii Oleksandrovych; Захаркіна, Людмила Сергіївна; Захаркина, Людмила Сергеевна; Zakharkina, Liudmyla Serhiivna; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Чухно, Р.Ю.Використання інформаційних інтернет-ресурсів стало невід’ємною частиною ефективної реалізації принципів публічності та прозорості фінансових відносин на рівні публічних, місцевих, корпоративних та особистих фінансів. Необхідність транспарентності фінансових відносин та основні цілі її реалізації закріплено в Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації, яка була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 листопада 2021 року. Це обумовлює актуальність проведення досліджень в даному напрямку. Метою роботи є дослідження стану сучасного стану впровадження цифрових технологій та ресурсів що спрямовані на забезпечення транспарентності фінансових відносин на публічному та місцевому рівнях. У статті було проведено аналіз останніх досліджень та публікацій за темою використання цифрових інформаційних технологій та ресурсів у забезпеченні транспарентності фінансових відносин, та виявлено, що більшість науковців розглядають цифрові інтернет-ресурси як ключовий фактор реалізації такої транспарентності на публічному та місцевому рівнях. Проведений аналіз показав, що найбільшого поширення в Україні набуло використання інформаційних інтернет-ресурсів в сфері забезпечення транспарентності бюджетного процесу, оподаткування та прозорості місцевих фінансів. На сьогодні офіційним інформаційним джерелом публічних фінансів на державному та місцевому рівнях виступає вебпортал "Open budget", який було запущено у 2018 році за ініціативою Міністерства фінансів України. В роботі також було висвітлено діяльність офіційний державного вебпорталу "Spending", на якому висвітлюються дані щодо цільового використання бюджетних коштів. Розглянуто функціональні можливості електронного кабінету платника податків, що дозволяє збільшити рівень транспарентності в податковій сфері. Також було проаналізовано функціональні особливості та змістовне наповнення веб-сайту організації Трансперенсі Інтернешнл Україна, яка є акредитований представником глобального руху Transparency International та інформаційного ресурсу "Пошуково-аналітична система .007", що дозволяє отримати відкриті дані які розкривають напрями використання публічних коштів.Item Сучасні тенденції та проблеми розвитку системи освіти в Україні: вплив на міграцію інтелектуального капіталу(Сумський державний університет, 2020) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Посилення конкуренції за інтелектуальний капітал на світовому ринку спонукає країни уряди країн формувати сприятливі умови для міграції висококваліфікованих трудових ресурсів. Відповідно до міжнародних звітів з міграції все більших обертів набирає освітня міграція/ З огляду на це, уряди країн формують та оновлюють стратегії розвитку освіти з урахуванням наявних трендів та викликів функціонування світової економіки. На основі узагальнення результатів аналізу наукових досліджень у зазначеній проблематиці, авторами теоретично доведено взаємозв’язок між системою освіти та активністю міграційних процесів в країні. Метою статті є аналіз основних тенденцій розвитку системи освіти в країні та їх вплив на міграцію інтелектуального капіталу. У статті авторами проаналізовано позиції України за світовими індексами The Good Country Index та Global Innovation Index. Визначено, що порівняно з Німеччиною, Польщею та Чехією (найбільш популярні країни-призначення для імміграції вітчизняного інтелектуального капіталу) позиції України значно нижчі. Відповідно до даних Світового Банку коефіцієнт охоплення вищою освітою в Україні з кожним роком зростає. Результати дослідження свідчать, що Україна має широко розвинену систему освіти, у якій 75,5% від всіх вищих закладів вищої освіти мають державну форму власності. Це означає, що уряд України є основним гарантом у наданні доступу до якісної освіти. Схожі моделі має Німеччина та Канада, тоді як у Польщі та США питома вага приватних закладів вищої освіти переважає у загальній їх кількості. На основі аналізу статистичних даних, встановлено, що початок воєнно-політичних конфліктів спровокував відтік іноземних-студентів з України. Однак, починаючі з 2017 року кількість нових студентів-іноземців, прийнятих на навчання почало поступово зростати. Авторами доведено, що наявна асиметрія у міграції інтелектуального капіталу на світовому ринку обумовлюють необхідність оновлення державної освітньої політики з урахуванням сучасних реалій та викликів: глобалізаційних процесів, проникнення цифрових технологій у всі сектори економіки, загострення наслідків дії світових криз (фінансових, епідеміологічних, екологічних тощо).Item Формування принципів переходу від деструктивного до трансформаційного лідерства(Сумський державний університет, 2020) Швіндіна, Ганна Олександрівна; Швиндина, Анна Александровна; Shvindina, Hanna Oleksandrivna; Балагуровська, І.; Білоцерківська, О.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyВ роботі узагальнено існуючі підходи до визначення трансформаційного лідерства та деструктивного лідерства. Також розглянуто особливості трансакційного лідерства, описано феномен псевдотрансформаційного лідерства та досліджено фактори, які впливають на формування конструктивного лідерства. Запропоноване розмежування ідей щодо стилів лідерства дало змогу описати та зіставити різні типи поведінки лідера, які безпосередньо впливають на результат діяльності організації. На прикладах синонімічних визначень деструктивного впливу описано декілька варіантів взаємодії лідера з членами команди та послідовниками. Численні роботи вітчизняних та закордонних вчених в сфері лідерства присвячені оцінці впливу лідерів на підлеглих та оточуючих. Останнім часом зросла цікавість до негативних наслідків лідерства, особливо які виникають внаслідок деструктивних дій. Така тенденція пов’язана з тим, що збиток, який виникає внаслідок дій деструктивних лідерів може бути таким, що його важко або неможливо відшкодувати. Іноді негативні наслідки дій таких індивідів стають причиною повного руйнування організаційної системи в цілому. В роботі висвітлено стратегії, які використовують ефективні лідери в своїй діяльності. Досліджено фактор Валленди, який є необхідною умовою для конструктивного лідерства. В роботі описано яким чином ця система сприйняття власної ефективності сприяє розвитку керованих систем. Дослідження спрямовано на співставлення існуючих наукових підходів до формування ідей про стиль лідерства, його деструктивну та конструктивну природу на основі глибинного контент-аналізу академічної літератури. В роботі описані ознаки, за якими можна ідентифікувати стиль лідера, від якого залежить ефективність роботи організації в цілому та сприятливий мікроклімат в колективі зокрема. В роботі здійснено порівняння та узгодження термінів, які відносяться до негативних проявів лідерства, серед яких виявлено підходи до визначення «деструктивного лідерства», що й досі не є сталим, запропоновані подальші напрямки досліджень.Item Сучасні моделі освіти у контексті управління міграцією інтелектуального капіталу: компаративний аналіз(Сумський державний університет, 2021) Пудрик, Д.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Василина, Т.Інтернаціоналізація освіти сприяє міграції інтелектуального капіталу метою якого є отримання рівного доступу до якісної освіти. Конкуренція за висококваліфіковані трудові ресурси посилюється з кожним роком. Економічно розвинені країни сприяють підвищенню ефективності системи освіти та швидкій інтеграції мігрантів у мультикультурне середовище країни, нівелюючі соціальні, економічні та культурні бар’єри. Метою статті є компаративний аналіз функціонування сучасних систем освіти у контексті залучення інтелектуального капіталу в країну. Для виявлення наукових патернів у дослідженнях з окресленої проблематики авторами проведено біліометричний аналіз 804 наукових публікацій, що опубліковані у виданнях, які індексуються базою даних Scopus. Для проведення бібліометричного аналізу застосовано інструментарій VOSviewer та Scopus Tools Analysis. Авторами визначено, що зростання публікаційної активності з досліджуваної тематики відбулось із 2000 років. У статті визначено ТОП-10 країн та вчених за кількістю публікацій присвячених дослідженню питань розвитку освіти та витоку інтелектуального капіталу за 1990-2020 рр. Результати аналізу співвідношення приватних та державних закладів вищої освіти серед досліджуваних країн засвідчили, що у більшості країн переважають державні заклади вищої освіти. Одним із критеріїв відбору країнипризначення для освітньої міграції є якість освіти в країні. Авторами проаналізовано рейтинги країн за якістю вищої освіти відповідно до QS Higher Education System Strength Rankings та Human Development Index у 2020 році. З метою порівняння країн за обсягами витоку інтелектуального капіталу авторами проаналізовано позиції країн за Human Flight and Brain Drain Index. Виявлено, що країни лідери за якістю освіти мають менші обсяги витоку інтелектуального капіталу. Точки аттрактори зміни Human Flight and Brain Drain Index в Україні були у 2014–2015 рр., після яких почалось поступове зниження значення даного індексу. У 2018 році значення даного індексу почало зростати, що свідчить про зростання обсягів витоку мізків з України. З огляду на ці тенденції, уряду країни необхідним є вивчення досвіду країн-лідерів у реформуванні вітчизняної системи освіти з метою підвищення її якості та зниження обсягів витоку інтелектуального капіталу.Item Business Process Model for Monitoring the Automatic Payments in the "Client-Bank" System(Sumy State University, 2021) Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyІнноваційний розвиток банківської діяльності зумовлює модернізацію у підходах до протидії легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. В статті розглядається питання фінансового моніторингу банківських операцій, які відбуваються без участі працівника банку через систему "Клієнт-банк". Було визначено перелік функцій, які виконує система "Клієнт-банк" в розрізі типів клієнтів: фізичних та юридичних осіб (в тому числі фізичних-осіб підприємців). Було виділено дві моделі бізнес-процесу автоматизованого моніторингу платежів, здійснених у системі "Клієнт-банк". Перша побудована модель описує загальні індикатори транзакцій, які мають ризик легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Друга – фокусується на специфічних особливостях функціоналу системи "Клієнт-банк" для юридичних осіб чи для фізичних осібпідприємців. Було розглянуто ряд критеріїв ризиковості операції з точки зору легалізації кримінальних доходів. Розроблена модель бізнес-процесу враховує перевірку на приналежність учасника операції до країн, які не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжурядових організацій, приналежність учасника до політично значущих чи пов’язаних з ними осіб та на виведення капіталу за кордон, в тому числі до офшорних зон. Окрім цього, включені перевірки фінансового стану контрагентів, регулярності надходження платежів та зняття готівки, обігу іноземної валюти, погашення кредиту, надходження значної суми готівки, ip-адреси клієнта та опису транзакції. Особливістю бізнес-моделі для юридичних осіб визначено перевірку відповідності КВЕД, аналіз кількості контрагентів, аналіз своєчасності сплати податків. Напрямками подальшого розвитку даного дослідження визначено можливість інтелектуалізації системи фінансового моніторингу та удосконалення нормативно-правової бази у сфері діяльності систем типу "Клієнт-банк" з метою покращення системи протидії легалізації кримінальних доходів у банківських установах.Item Innovation Technology and Cyber Frauds Risks of Neobanks: Gravity Model Analysis(Sumy State University, 2021) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Ostrovska, N.; Kashiyeva, F.; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, AleksyУ статті представлено результати дослідження факторів, які описують ефективність та потенціал інноваційних технологій сфери необанкінгу на прикладі 90 країн світу. Метою дослідження є визначення рівня ризику використання інноваційних технологій сфери необанкінгу для відмивання кримінальних доходів. У роботі проаналізовано доцільність використання чотирьох факторів, які складаються з 13 індикаторів цифрової еволюції. Першим фактором є «умови постачання», який складається із трьох індикаторів, а саме: інфраструктура доступу, інфраструктура транзакцій та інфраструктура реалізації. Зазначені індикатори дозволяють оцінити в балах рівень розвитку цифрової та фізичної інфраструктури для забезпечення якісного функціонування цифрової економіки. Другий фактор «умови попиту» складається з чотирьох індикаторів: рівень якості людського потенціалу, рівень поглинання пристроїв, рівень широкосмугового цифрового зв’язку, поглинання цифрових платежів. Ці індикатори свідчать про бажання та здатність споживачів долучитись до цифрової економіки, а також їх володіння інструментами та навичками, необхідними для підключення до цифрової системи. Третій фактор «інституційне середовище» сформований із трьох індикаторів: інституційна ефективність та довіра, установи та бізнес-середовище, установи та цифрова екосистема. Ці показники дозволяють проаналізувати підтримку країнами норм законодавства в розрізі цифрових технологій, а саме: інвестування в цифровізацію економіки; регулювання якості та доступу до цифрових даних за допомогою нормативних актів. Четвертий фактор «інновації та зміни» складається з трьох індикаторів, які характеризують стан ключових інноваційних економічних системних входів (талантів та капіталу), процесів (співпраці між університетами та промисловістю) та результатів (нових масштабних цифрових продуктів та послуг). У ході дослідження авторами згруповано зазначені вище індикатори в узагальнювальний показник, який характеризує ступінь ризику використання послуг необанків економічними агентами чи фізичними особами з метою легалізації кримінальних доходів. Для досягнення поставленої мети, дослідження проведено у декілька етапів. На першому етапі обґрунтовано статистичну значущість та можливість використання досліджуваних показників; здійснено процедуру логарифмічної нормалізації. Авторами застосовано інструментарій описової статистики пакету Statgaphics Centurion для оцінки параметрів нормалізації. На другому етапі дослідження здійснено згортку індикаторів за допомогою середньої геометричної зваженої, яка характеризує середні темпи динаміки. На третьому етапі за допомогою методів гравітаційного моделювання було розраховано значення інтегральної рейтингової оцінки щодо ступеня ризику використання інноваційних технологій, послуг та сервісів необанкінгу для відмивання кримінальних коштів. За отриманими результатами встановлено, що 12,22% досліджуваних країн мають високий ступінь ризику; 25,56% – середній; для 25,56% країн ризик є нижче середнього рівня; для 36,66% країн рівень ризику майже відсутній.Item Determining the Rating of Ukrainian Banks on the Risk of Legalization of Illegally Obtained Income(Sumy State University, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychУ статті розглянуто науково˗ методичний підхід до рейтингування банків за ризиком легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Сформовано вибірку з 18˗ ти показників діяльності 65˗ ти банків України у 2019 році. Розглядаються відносні показники, які характеризують ризик використання операцій банку для легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Логічно показники поділені на три частини. Перша група показників характеризують кількість і якість дотримання банком чинного законодавства України у сфері фінансового моніторингу. Друга група показників відображають розміри обороту готівки в банку, що є характеристикою участі банку як конвертаційного центру. Третя група показників характеризують залучення банку у міжнародні цикли відмивання доходів, враховуючи транзакції в країни – офшорні зони та сумнівні операції без явного підтвердження за допомогою зовнішньоекономічного контракту. Проведено дослідження вхідних даних на мультиколінеарність, на основі чого виключено 5 показників, які є колінеарними з іншими. Проведено нормалізацію вхідного масиву даних на основі нелінійної нормалізації. Розраховано вагові коефіцієнти впливу кожного показника на основі методу головних компонент. Визначено оптимальну кількість факторів на основі відсотку пояснюваної дисперсії кожним фактором та графіку кам’янистого осипу. Для побудови інтегрального показника застосовано метрику Мінковського. На основі інтегрального показника сформовано рейтинг банків за ризиком легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. З допомогою вербально˗ числової шкали Харрінгтона було надано якісну характеристику ризику використання операцій банків для легалізації незаконних доходів. Для проведення розрахунків було використано програмне забезпечення MS Office Excel та інструментарій Correlations статистичного пакету STATISTICA 10.Item Теоретичні основи формування інформаційної бази дослідження ризику використання фінансових установ україни з метою легалізації кримінальних доходів(Сумський державний університет, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Кушнерьов, Олександр Сергійович; Кушнерёв, Александр Сергеевич; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей СтаниславовичУ статті досліджено особливості оцінювання ризику легалізації незаконних доходів економічних суб’єктів господарювання за допомогою операцій фінансових установ, а саме банків. Автором обґрунтована необхідність та важливість визначення інформаційної бази формування ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за допомогою операцій банків, оскільки стрімке зростання масштабів легалізації кримінальних доходів наглядно підтверджує динамічно зростаючу загрозу економічній безпеці країни, а значить й необхідності його кількісного оцінювання. Розглянуто сучасні методики оцінювання ризику легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, а також визначено основні показники, які можна використовувати для подальшого раціонального дослідження.