Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
15 results
Search Results
Item Papillary carcinoma of the thyroglossal duct cyst: a case report(Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Zhukova, K.Вступ. Кісти щитовидно-язикової протоки (ТГПК) можна діагностувати в будь-якому віці. Найчастіше вони зустрічаються у жінок у віці 30-40 років. У 1% пацієнтів кісти можуть малігнізувати. В результаті розвивається дуже рідкісна пухлина – карцинома ТГДК. Деякі онкологи вважають, що достатньо провести операцію за допомогою процедури Sistrunk. Інші вчені наполягають на виконанні процедури Sistrunk з подальшою тиреоїдектомією, лімфодисекцією та абляцією радіоактивним йодом. У цьому звіті ми хотіли б поділитися нашим успішним досвідом лікування пацієнтки з папілярною карциномою СПКЯ. Звіт про випадок. У 47-річної жінки три роки спостерігався постійний набряк шиї по середині. Це ураження протікало абсолютно безсимптомно. Випадків опромінення голови та шиї та захворювань щитовидної залози в сімейному анамнезі у пацієнта не було. При фізикальному огляді на передній поверхні шиї виявлено тверде, рухливе, гладке утворення розміром 6,0 × 5,0 × 4,0 см. Щитоподібна залоза нормальних розмірів, без вузлових утворень. Лімфовузли шиї не збільшені. Під час висунення язика та ковтання пухлина просувалась догори. УЗД шиї, комп’ютерна томографія та тонкоголкова пункційна біопсія підтвердили наявність папілярної карциноми TGDC. Усі лабораторні результати, включаючи гормони щитовидної залози, були в межах норми. Хворому проведено операцію Sistrunk, тотальну тиреоїдектомію з центральною лімфатичною дисекцією, абляцію радіоактивним йодом, пригнічення функції щитовидної залози левотироксином. Термін спостереження за пацієнтом на даний час становить 110 місяців. Ознак рецидиву не було. Обговорення. Етіологія злоякісної трансформації ТГДК залишається невідомою. Однією з основних теорій є спонтанний розвиток ектопічної тканини щитовидної залози, розташованої в стінках кісти. Досить інформативними методами вважаються УЗД, КТ, МРТ. Тонкоголкова пункційна біопсія підтверджує карциному TGDC у 53% пацієнтів до операції. Практично всі пацієнти з карциномами TGDC проходять процедуру Sistrunk. Крім того, деякі з них виконують тотальну тиреоїдектомію. Критеріями тотальної тиреоїдектомії є вік старше 45 років, опромінення шиї в анамнезі, розмір пухлини більше 4 см, наявність регіонарних метастазів, порушення функції щитовидної залози. Післяопераційна радіойодна абляція та супресивна терапія левотироксином вважаються найкращим лікуванням до початку періоду спостереження. Висновки. Лікування пацієнтів з карциномами TGDC має бути персоналізованим. Визначальними критеріями повинні бути вік, стать пацієнта, стан щитовидної залози та регіонарних лімфатичних вузлів, розмір первинної пухлини, межі резекції, інвазія пухлини в навколишні тканини, наявність захворювань щитоподібної залози в сімейному анамнезі.Item Targeted therapy of anaplastic thyroid cancer(Sumy State University, 2023) Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia VasylivnaВступ. Анапластичний рак щитоподібної залози – агресивне захворювання з невеликою виживаністю пацієнтів. Пухлини часто неоперабельні і нечутливі до стандартних методів лікування (хіміотерапія та радіойодтерапія). В останні роки велика увага приділяється новим терапевтичним стратегіям, головним чином таргетній терапії. Метою нашого дослідження було узагальнення даних щодо препаратів таргетної дії, що застосовуються для лікування анапластичного раку щитовидної залози, та встановлення основних побічних ефектів, пов’язаних із їх застосуванням. Матеріали та методи. Науковий пошук проводився в базах Pubmed, Scopus, Web of Science. Були використані такі пошукові терміни: «анапластичний рак щитовидної залози», «таргетна терапія» та «клінічні випробування». Результати. Був проведений пошук літератури щодо таргетних препаратів для лікування анапластичного раку щитовидної залози. Проаналізовано результати клінічних досліджень із застосуванням інгібіторів BRAF/MEK, RET, NTRK, mTOR та TKI. Кілька клінічних досліджень показали, що дабрафеніб у поєднанні з траметинібом має досить високий терапевтичний ефект і може ефективно лікувати анапластичний рак щитоподібної залози. Інші таргетні препарати демонструють обмежену клінічну відповідь, наприклад інгібітори NTRK, TKI та інші інгібітори BRAF/MEK. Деякі препарати (наприклад, ленватиніб) можуть бути ефективними лише з іншими протипухлинними засобами. Вважається, що RETi та mTORi мають певний терапевтичний потенціал, але для оцінки їх ефективності необхідно провести більше ніж кілька клінічних випробувань. Обговорення. Основною причиною рецидиву захворювання та неефективності таргетних препаратів є поява нових мутацій. Мутація RAS відповідає за стійкість до комбінації дабрафенібу та траметинібу; білок S100A4 відповідає за неефективність вемурафенібу. Для вирішення цієї проблеми необхідна розробка нових ліків, здатних долати механізми резистентності. Висновки. Таргетна терапія є перспективним напрямком у лікуванні анапластичного раку щитовидної залози. Побічні ефекти є поширеними, але переважно керованими.Item Justification of lymphotropic antibacterial therapy benefits based on the changes in specific immunity parameters in acute pancreatitis(Sumy State University, 2023) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Шимко, Володимир В'ячеславович; Шимко, Владимир Вячеславович; Shymko, Volodymyr V'iacheslavovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr ValeriiovychВступ. Захворюваність та особливості гострого панкреатиту спонукають наукову спільноту та клініцистів до пошуку нових антибіотиків та нових алгоритмів їх застосування в лікуванні цього захворювання, яке є третім у світі за частотою серед гострих хірургічних захворювань. Незважаючи на це, смертність від гострого панкреатиту вказує на необхідність кращих підходів, особливо в умовах резистентності мікробів до антибіотиків, що визначає актуальність проблеми. Метою роботи було обґрунтування лімфотропної антибактеріальної терапії як альтернативного методу лікування гострого панкреатиту на основі зміни показників специфічного імунітету, що дозволить підвищити ефективність лікування захворювання та можливих ускладнень. Матеріали та методи базувалися на вивченні лейкоцитарного індексу інтоксикації, гематологічного індексу інтоксикації та деяких інших показників імунітету на лімфотропну та стандартну антибактеріальну терапію. З огляду на це, пацієнтів розділили на дві групи. Результати. Встановлено, що під впливом лімфотропної антибактеріальної терапії лейкоцитарний індекс інтоксикації при ранньому надходженні знизився на 0,3392 од., а при пізньому – на 0,4128 од., порівняно зі стандартною антибактеріальною терапією. LAT виявилася більш ефективною щодо впливу на HII – на 1,1214 одиниці при ранньому надходженні та на 1,0537 одиниці при пізньому надходженні. Вплив на клітинний імунітет при ЛАТ був більш вираженим, ніж при стандартній антибактеріальній терапії. Обговорення. Гнійно-інфекційні вогнища при гострому панкреатиті призводять до глибоких порушень імунної системи, оскільки розвиваються інтенсивно і швидко, і вже через 24 години після прояву значно перевищують ті, що розвиваються протягом 24 годин. Лімфотропна антибактеріальна терапія коригує ці зміни, наближаючи їх до контрольних, тоді як стандартна антибактеріальна терапія цього не робить. Висновки . Зміни показників імунної системи, які тяжіють до контрольних, свідчать про те, що лімфотропна антибактеріальна терапія є альтернативою стандартній терапії.Item Inflammation indexesas predictors of recurrence in patients with surgically resected non-small cell lung cancer(Sumy State University, 2022) Смородська, Ольга Миколаївна; Смородская, Ольга Николаевна; Smorodska, Olha Mykolaivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Ivanov, S.S.Вступ. Прогнозування рецидивів раку легені є однією з найактуальніших проблем сучасної онкології. Вчені намагаються знайти незалежні предиктори, які допоможуть інтенсифікувати, персоналізувати лікування пацієнта та вчасно запобігти рецидиву захворювання. Дослідження мало на меті знайти ознаки запалення, які могли б бути незалежними предикторами рецидиву захворювання у пацієнтів із хірургічно видаленим недрібноклітинним раком легені. Матеріали і методи. Дослідження проводилося ретроспективно. До складу досліджуваної групи увійшли 104 пацієнти з недрібноклітинним раком легені, які отримували оперативне лікування та ад’ювантну хіміотерапію або хіміопроменеву терапію з 2014 по 2018 рік у Сумському обласному клінічному онкологічному диспансері. За результатами аналізу крові розраховували індекси запалення до хіміо- або хіміопроменевої терапії та через місяць після їх закінчення. Розраховували індекс системної запальної відповіді (SIRI), індекс системного запалення (SII), співвідношення нейтрофілів/лімфоцитів (NLR), співвідношення тромбоцитів/лімфоцитів (PLR), співвідношення лімфоцитів/моноцитів (LMR), співвідношення моноцитів/лімфоцитів (MLR). Використовуючи аналіз ROC, були знайдені точки відсічення. Регресію Кокса використовували для пошуку незалежних предикторів рецидиву раку легенів. Результати. За період спостереження рецидив захворювання зафіксовано у 42 (40,4%) пацієнтів. Середня безрецидивна виживаність становила 56,3 місяця, діапазон 4–84,0 місяця (95% ДІ = 46,866–65,683). До хіміо- або хіміопроменевої терапії граничні значення для NLR1, PLR1, MLR1, LMR1, SII1 і SIRI1 становили 1,80, 126,35, 0,22, 4,80, 521,22 і 0,96 відповідно. Порогові значення для NLR2, PLR2, MLR2, LMR2, SII2 і SIRI2 на стадії один місяць після завершення курсів хіміотерапії або хіміопроменевої терапії становили 1,33, 153,80, 0,26, 3,98, 450,10 і 0,82 відповідно. Відповідно до аналізу ROC, лише індекси PLR1, SII1, LMR1 та LMR2 є надійними та можуть бути використані в подальшому регресійному аналізі Кокса. Одноваріантна регресія Кокса показала, що LMR1 і SII1 були значною мірою пов’язані з рецидивом захворювання. Висновки. Серед численних індексів запалення як незалежний предиктор рецидиву захворювання у хворих на недрібноклітинний рак легені, які отримували хірургічне лікування та хіміотерапію або хіміопроменеву терапію, можна використовувати лише індекс системного запалення (SII1) на етапі до хіміотерапії чи хіміопроменевої терапії. Показники вище 521,22 можуть бути провісником високого ризику рецидиву раку легенів.Item Клінічний випадок: синдром Фітц-Х'ю-Куртіса як причина постхолецистектомічного синдрому(Сумський державний університет, 2018) Маюра, Назія Анатоліївна; Маюра, Назия Анатольевна; Maiura, Naziia Anatoliivna; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola HryhorovychУ статті на прикладі клінічного випадку розглянуті сучасні уявлення про етіологію та патогенез синдрому Фітц-Х’ю-Куртіса, як причини болю у правому підребер’ї. Визначені основні аспекти клініко-анамнестичної діагностики хламідійної інфекції при постхолецистектомічному синдромі, наведений приклад лікувальної тактики.Item Клиническое значение экспрессии рецепторов эстрогена, прогестерона и маммаглобина при предопухолевой патологии молочных желез в практике хирурга-маммолога(Сумский государственный университет, 2013) Лукавенко, И.М.; Андрющенко, Володимир Вікторович; Андрющенко, Владимир Викторович; Andriushchenko, Volodymyr Viktorovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Языков, О.В.Досліджено 10 зразків операційного матеріалу (тканини молочної залози) від 6 жінок з передпухлинною патологією молочної залози. Визначений ступінь експресії рецепторів естрогену, прогестерону, маммаглобіну. Схожа гістологічна структура виявилася неоднорідною за показниками імуногістохімії. Це може віддзеркалювати особливості гормонального статусу і віку пацієнток, а також бути проявом пухлин молочної залози та індикатором схильності до них. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31761Item Пошкодження підшлункової залози (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2012) Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola HryhorovychПредставлено аналіз літератури про пошкодження підшлункової залози, зокрема: статистичні дані, класифікації, патогенез, діагностика (клінічна картина, дані лабораторного та інструментального обстеження), можливості лікування залежно від виду пошкодження, профілактика посттравматичного панкреатиту, післяопераційні ускладнення, наслідки, джерела літератури. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30006Item Клиника, диагностика и лечение больных с гастродуоденальной язвой(Сумський державний університет, 2002) Даниленко, Ігор Анатолійович; Даниленко, Игорь Анатольевич; Danylenko, Ihor Anatoliiovych; Ситнік, Олександр Леонідович; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Кононенко, Микола Григорович; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Кащенко, Леонід Григорович; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych; Бугайов, Володимир Іванович; Бугаев, Владимир Иванович; Buhaiov, Volodymyr Ivanovych; Пак, Василь Якович; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl YakovychThe result of clinical investigation and suvglcal treatment of 427 patients with perforated ulcers of the stomach and duodenum for the period of 1995-2000. In X-ray investigation of the abdominal cavity the air under the diaphragm was faunded in 70,2% of patients. Peritonitis was encountered in 227 (53,2%) patients. Radical organ-saving operation were carried out in 232 (54,7%) patients. There are analyzed the conditions of patients in after operating period and observed the development of complications and their control. The postoperative lethality has formed 3,04%. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28867Item Сравнительная оценка осложнений после различных методик операций при перфорации гастродуоденальных язв(Издательство СумГУ, 1999) Сытник, Александр Леонидович; Кононенко, Николай Григорьевич; Кононенко, Микола Григорович; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Sytnik, Oleksandr Leonidovych; Ситнік, Олександр ЛеонідовичItem Оптимізація лікувальної тактики при перфоративній гастродуоденальній виразці(Видавництво СумДУ, 2007) Кононенко, Микола Григорович; Ситнік, Олександр Леонідович; Кащенко, Леонід Григорович; Бугайов, Володимир Іванович; Пак, Василь Якович; Кравець, Валерій Павлович; Кравець, Олександр Валерійович; Коробова, Світлана Павлівна; Кащенко, Леонид Григорьевич; Kashchenko, Leonid Hryhorovych; Бугаев, Владимир Иванович; Buhaiov, Volodymyr Ivanovych; Кононенко, Николай Григорьевич; Kononenko, Mykola Hryhorovych; Коробова, Светлана Павловна; Korobova, Svitlana Pavlivna; Пак, Василий Яковлевич; Pak, Vasyl Yakovych; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Кравец, Валерий Павлович; Kravets, Valerii Pavlovych; Сытник, Александр Леонидович; Sytnik, Oleksandr Leonidovych