Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
21 results
Search Results
Item Vectors of restructuring of economic systems in the course of digital transformations(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Rozghon, Yu.V.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Kalinichenko, L.L.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr MykolaiovychСтаття розкриває зміст цифрових трансформацій в ході Четвертої промислової революції (Industry 4.0). Спрямування останньої визначено як явище формування кіберфізичних систем, які покликані замістити працю людини у виробничих процесах. Проаналізовано ключові трансформації, які відбуваються в ході Industry 4.0. До них можна віднести: формування Інтернету речей; застосування штучного інтелекту; побудова «розумних» мережевих систем на рівні підприємства, міста, території; кібергізація фізичного світу; інтеграція когнітивних здатностей людини й штучного інтелекту; побудова циркулярної економіки; формування самоорганізованих систем на основі хмарних технологій та ін. В ході цифрових трансформацій відбуваються значні зміни форми і змісту соціально-економічних систем, що впливає на співвідношення складових елементів, які формують ці системи. Це явище визначається як реструктуризація. Аналізуються причини, які обумовлюють ключові напрями реструктуризації економічних систем в ході цифрових трансформацій. Такими є: зміна номенклатури товарів та послуг, зміна структури технологічних процесів, зміна організаційної структури виробництва, зміна структури виробничих професій, зміна структури освітніх процесів, зміна матеріально-інформаційного змісту виробництва, зміна структури транспортних операцій, зміна співвідношення людських та машинних операцій, зміна регіональної структури виробництва, зміна соціальної структури суспільства.Item Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaУ статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.Item Dynamics of reproduction of economic systems in the transition to digital economy – in the light of synergetic theory of development(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Михайлов, Сергій Олексійович; Михайлов, Сергей Алексеевич; Mykhailov, Serhii Oleksiiovych; Михайлов, Олексій Олексійович; Михайлов, Алексей Алексеевич; Mykhailov, Oleksii Oleksiiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych; Скрипка, Є.О.У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування циф-рової економіки. Розглянуто поняття «система», її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші сис-темні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авто-рами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, гори-зонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно «лінією часу» або «лінією життя» системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему форму-вання системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економіч-них систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010–2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економіч-них систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обґрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Circular Economy: Tendencies and Development Perspectives(Sumy State University, 2021) Tambovceva, T.T.; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Nikolaev, S.O.У статті проведено аналіз циркуляційної економіки та її суттєвих характеристик у сучасному світі. Циркуляційна економіка дає можливість «відірвати» зростання ВВП країни від споживання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. Пояснюється, як циркуляційна економіка повинна стимулювати сталий розвиток та включатися до системи цілей сталого розвитку. Дослідження ілюструє, як циркуляційна економіка може забезпечити продуктивність праці, ефективне екологічне та енергозбереження, сприяти створенню нових робочих місць. Проаналізовано принципи та інструменти циркуляційної економіки. Дослідження демонструє, як економіка повинна перейти від поточної лінійної системи використання та розподілу до практики повторного використання та продовження терміну служби продукції. Ілюструється зміна сучасної бізнес-моделі, а також основні принципи розвитку циркуляційної економіки. У дослідженні розглядаються кругові підходи, засновані на принципі 3-R: 1) зменшення: зменшення використання ресурсів та встановлення пріоритетів на відновлювані матеріали; 2) повторне використання: максимально використати продукти; 3) утилізація: переробляти побічні продукти та відходи для подальшого використання в господарстві. Дослідження демонструє, як можна застосувати сім ключових інструментів циркуляційної економіки. Воно розкриває міжнародний досвід впровадження принципів циркуляційної економіки. У статті також описані переваги переходу до циркуляційної економіки. Проаналізовано основні бар'єри циркуляційної економіки, такі як фінансові, соціальні та технічні, визначено основні переваги циркуляційної економіки, серед яких зменшення витрат, чистіше та безпечніше навколишнє середовище, чутливе використання природних ресурсів, створення нових робочих місць, зменшення залежності від імпорту. Також у цьому дослідженні представлені приклади Мережі промислового симбіозу Norrköping у Швеції, бізнес-моделі циркулярності Латвії.Item Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach(Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii OleksandrovychУ статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.Item Formation of Human Capital in the Digital Economy(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Piven, V.S.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Kyrylenko, M.V.У статті досліджено роль та різні прояви людського капіталу у функціонуванні та розвитку цифрової економіки. Ключовим контекстом дослідження є явище відтворення складових людського капіталу, включаючи процеси виробництва та споживання. Як важлива передумова відтворення аналізується явище впорядкування трьох основних витоків функціонування економічних систем: матеріального, інформаційного та синергетичного. Взаємозв'язок та взаємодія цих витоків відіграють важливу роль у формуванні різних видів капіталу, зокрема людського. У статті розкрито зміст та напрями інвестування в основні компоненти відтворювального циклу економічної системи: попит, відносини власності, виконавці, органи управління, інфраструктура та природні фактори. Зосереджено увагу на аналізі триалектичних основ відтворення людського капіталу через формування та взаємодію основних витоків людини: біологічного, соціального та трудового. Людина-споживач цифрової економіки принципово відрізняється від споживача людини попередніх епох. Головне, що переважна більшість особистих потреб стає самоціллю, а не засобом отримання матеріальних благ у майбутньому. Людина-виробник все частіше переходитиме від впливу на матеріальні предмети праці (зміна форм, розмірів, властивостей) до впливу на інформацію (розвиток креативних індустрій, вибір корисної інформації з великих масивів даних). На основі аналізу предметної основи трьох промислових революцій (третьої, четвертої та п’ятої) прогнозуються трансформаційні зміни, які мають відбутися на етапі переходу до нової соціально-економічної формації. Основні з них – це підтримка людської свідомості, цифровізація та мережева компетенція; формування здатності жити в умовах Інтернету речей; соціологізація розвитку тощо.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychУ статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.Item Organizational and Economic Potential of Joint Engagement of Venture Capital and Business Process Re-engineering in the Marketing Activities of Industrial Enterprises(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Pasyevin, O.O.; Khymchenko, Y.V.Українська промисловість являє собою стратегічно важливу галузь, що зберігає потенціал для сприяння стрімкому розвитку національної економіки. Разом з тим, даний потенціал може бути реалізовано виключно при виборі інноваційного вектору найближчого майбутнього галузі. Разом із активізацією інноваційної діяльності промислові підприємці постають перед проблемою дефіциту необхідних коштів, високими ризиками та застарілими підходами до ведення та організації діяльності. Саме в даній перспективі автори статті пропонують дослідити організаційно-економічний потенціал спільного залучення венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій сфері промислових підприємств. Саме маркетингова діяльність промислових підприємств рекомендована автором як найбільш ефективна для оперативного адаптації компанії до різких перетворень в зовнішньому бізнес-просторі. Перебуваючи в безпосередньому контакті з існуючим та потенційним споживачем та його вимогами, маркетингова діяльність здатна визначити стратегічні вектори розвитку компанії та імплементувати нові правила ведення бізнесу в поточну діяльність компанії. Так, в ході дослідження авторами проаналізовано організаційні засади венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій діяльності, зв'язок між зазначеними напрямками в організації інноваційної діяльності та спільні підходи до розробки стратегічних програм розвитку промислових підприємств в умовах різких трансформаційних перетворень у зовнішньому бізнессередовищі. Реінжиніринг бізнес-процесів в маркетинговій діяльності позиціонується як інновація, що може бути залучена за рахунок венчурного капіталу, і в той же дана інновація здатна радикально трансформувати підприємство та принципи його діяльності для подальшого ефективного використання залучених інвестицій та ефективної інноваційної діяльності.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »