Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
14 results
Search Results
Item Креативна економіка – магістральний напрям формування соціально-орієнтованої економіки(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Гриценко, В.П.; Сімановська, А.Є.; Степаненко, Є.С.Нова економіка базується на сфері послуг, які створюються інтелектуальною творчою працею. Ключовими чинниками цього є знання, інновації, наукові досягнення і технології на основі сучасного прогресивного постіндустріального суспільства. Таким чином інтелектуальна й творча праця перетворюється на провідну рушійну силу нової економіки. Метою роботи є визначення ключових напрямів розвитку креативної економіки. У результаті дослідження встановлено, що креативна економіка включає в себе сотні сфер діяльності. Серед них, зокрема: телебачення, образотворче мистецтво, дизайн, кіно, музика, архітектура, освіта, мода та ін. Цей список можна продовжувати безкінечно, адже у людської фантазії немає меж. Креативна економіка залежить від творчої активності людей та інноваційності їх творів, а не від природних ресурсів, таких як земля, вода, надра . Тим самим ця галузь не завдає такої шкоди для довкілля, як це спричиняють промислові підприємства чи аграрні виробництва. Саме ці сектори в першу чергу масово вичерпують відновні й невідновні природні ресурси, а ще й забруднюють навколишнє середовище. В Україні процес із інвестуванням в креативні індустрії поки що далекий від показників розвинених країн і реалізується через окремі програми, що стимулюють людей, переважно молодь, заробляти, активізуючи інтелектуальний потенціал (Фонд стартапів, Дія Сіті, кредити 5-7-9 та ін). Найбільшим виробником доданої вартості сектору креативної економіки в Україні є ІТ-сектор, на який припадає 25% від загальної доданої вартості. Найбільша частка експорту ІТ-технологій припадає на комп'ютерні послуги – майже 37%. В 2020 дохід від них становив 5 млрд доларів, а в 2021 – 6,8 млрд доларів США. Креативна економіка останнім часом тісно переплітається з усіма сферами нашого життя. Вона впливає на освіту, науку, технічний прогрес, обумовлює привабливість регіонів. У процесах формування креативної економіки головним ресурсом стає інформація, а ключовими активами – персонал і його нестандартні, творчі ідеї. Таким чином, магістральним напрямком є збільшення якості людського капіталу. Втім, розбудова даної сфери вимагає й відповідних капіталовкладень. Креативні індустрії найкраще розвиваються у великих містах, мегаполісах, високорозвинених країнах. Тому Україні, щоб наздогнати Німеччину чи Велику Британію, необхідно збільшувати інвестиції в цю сферу. Дістали подальшого розвитку наукові положення щодо систематизації напрямів креативної економіки та обґрунтовано обсяги креативної економіки за секторами національної економіки.Item Росія – країна, побудована на порушенні Божих заповідей: погляд економіста(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid HryhorovychАналізуються можливі соціально-економічні наслідки, які може понести Росія від її тривалої агресії проти народу Укра-їни. Умовною відправною основою для аналізу взято порушення країною-агресором чотирьох біблійних заповідей: «Не зажа-дай добра ближнього!», «Не вкради!», «Не обдури!», «Не вбий!». Досліджуються складові соціально-економічних збитків, пов’язаних з мілітарізацією країни, пониженням економічного статусу експроприйованої власності, катастрофічного погір-шення якості людського капіталу, міжнародних санкцій, зубожіння й отуплення народу, десоціологізації економіки тощо. Досліджується роль, яку відіграє у сучасних економічних відносинах інститут довіри, а також – економічні наслідки, які виникають у зв’язку з формуванням негативного іміджу економічних суб’єктів різних рівнів, зокрема в Росії.Item Dynamics of reproduction of economic systems in the transition to digital economy – in the light of synergetic theory of development(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Михайлов, Сергій Олексійович; Михайлов, Сергей Алексеевич; Mykhailov, Serhii Oleksiiovych; Михайлов, Олексій Олексійович; Михайлов, Алексей Алексеевич; Mykhailov, Oleksii Oleksiiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor Andriiovych; Скрипка, Є.О.У статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування циф-рової економіки. Розглянуто поняття «система», її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші сис-темні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авто-рами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, гори-зонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно «лінією часу» або «лінією життя» системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему форму-вання системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економіч-них систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010–2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економіч-них систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обґрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Економічне обгрунтування використання інноваційних технологій на транспорті(Сумський державний університет, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Сахненко, Т.І.; Цинка, М.Є.У статті визначено актуальність впровадження інноваційних видів транспорту, зокрема, автомобілів, що працюють на водневому паливі. Проаналізовано публікації які стосуються зазначеного питання. Метою статті є порівняльний економічний аналіз традиційних і інноваційних видів розвитку транспортних систем. На основі SWOT-аналізу сформульовано науковий підхід до оцінки показників конкурентоспроможності розвитку інноваційних видів транспорту. Серед факторів внутрішніх сильних сторін пропонується розглядати такі характеристики, як: рівень конкурентоспроможності ціни палива, широту охоплення споживачів, попит споживачів, високі виробничі потужності, глобальний ланцюг постачання, інноваційну організаційну структуру, можливі людські ресурси та ін. Серед факторів внутрішніх слабких сторін пропонується розглядати: недостатній рівень частки на ринку, залежність від постачальників, недоступність коштів, які необхідні для зміни стратегії, втрату глибини та гнучкості управління, негативну рекламу, проблеми із захопленням ринків та ін. До зовнішніх сприятливих факторів віднесено: розширення бізнесу, ослаблення обмежувального законодавства, сприятливі зміни курсів валют, зростання стурбованості забруднення навколишнього середовища, зростання країн із сприятливими можливостями розвитку, обслуговування додаткових груп споживачів та ін. Зовнішні загрози включають: загрози з боку конкурентів у різних країнах, законодавче регулювання ціни, загрозу економічного спаду, несприятливі демографічні тенденції, збільшення витрат на сировину, несприятливі зміни курсів валют, зміну смаків і потреб споживачів. Оцінку можливостей розвитку певного предмета розвитку пропонується виконати з урахуванням різних ступеней імовірності їх формування та впливу на результати роботи суб’єкта господарювання. Окремо пропонується оцінювати рівень загроз та інтегральний показник «загрози/можливості». Виконаний порівняльний аналіз конкурентних переваг та недоліків для традиційних авто, електрокарів та авто на водневому паливі. Встановлено, що водневі автомобілі, на відміну від електрокарів, є більш екологічними, не пов’язані із забрудненням атмосфери та практично безшумні.Item Економіка підприємств, територій та макроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій: від стабільності й лінійного мислення до антикрихкості та нелінійного, інноваційного мислення(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Кириленко, М.В.; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychВ статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо.Item Circular Economy: Tendencies and Development Perspectives(Sumy State University, 2021) Tambovceva, T.T.; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Nikolaev, S.O.У статті проведено аналіз циркуляційної економіки та її суттєвих характеристик у сучасному світі. Циркуляційна економіка дає можливість «відірвати» зростання ВВП країни від споживання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. Пояснюється, як циркуляційна економіка повинна стимулювати сталий розвиток та включатися до системи цілей сталого розвитку. Дослідження ілюструє, як циркуляційна економіка може забезпечити продуктивність праці, ефективне екологічне та енергозбереження, сприяти створенню нових робочих місць. Проаналізовано принципи та інструменти циркуляційної економіки. Дослідження демонструє, як економіка повинна перейти від поточної лінійної системи використання та розподілу до практики повторного використання та продовження терміну служби продукції. Ілюструється зміна сучасної бізнес-моделі, а також основні принципи розвитку циркуляційної економіки. У дослідженні розглядаються кругові підходи, засновані на принципі 3-R: 1) зменшення: зменшення використання ресурсів та встановлення пріоритетів на відновлювані матеріали; 2) повторне використання: максимально використати продукти; 3) утилізація: переробляти побічні продукти та відходи для подальшого використання в господарстві. Дослідження демонструє, як можна застосувати сім ключових інструментів циркуляційної економіки. Воно розкриває міжнародний досвід впровадження принципів циркуляційної економіки. У статті також описані переваги переходу до циркуляційної економіки. Проаналізовано основні бар'єри циркуляційної економіки, такі як фінансові, соціальні та технічні, визначено основні переваги циркуляційної економіки, серед яких зменшення витрат, чистіше та безпечніше навколишнє середовище, чутливе використання природних ресурсів, створення нових робочих місць, зменшення залежності від імпорту. Також у цьому дослідженні представлені приклади Мережі промислового симбіозу Norrköping у Швеції, бізнес-моделі циркулярності Латвії.Item Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach(Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii OleksandrovychУ статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.Item Formation of Human Capital in the Digital Economy(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Piven, V.S.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Kyrylenko, M.V.У статті досліджено роль та різні прояви людського капіталу у функціонуванні та розвитку цифрової економіки. Ключовим контекстом дослідження є явище відтворення складових людського капіталу, включаючи процеси виробництва та споживання. Як важлива передумова відтворення аналізується явище впорядкування трьох основних витоків функціонування економічних систем: матеріального, інформаційного та синергетичного. Взаємозв'язок та взаємодія цих витоків відіграють важливу роль у формуванні різних видів капіталу, зокрема людського. У статті розкрито зміст та напрями інвестування в основні компоненти відтворювального циклу економічної системи: попит, відносини власності, виконавці, органи управління, інфраструктура та природні фактори. Зосереджено увагу на аналізі триалектичних основ відтворення людського капіталу через формування та взаємодію основних витоків людини: біологічного, соціального та трудового. Людина-споживач цифрової економіки принципово відрізняється від споживача людини попередніх епох. Головне, що переважна більшість особистих потреб стає самоціллю, а не засобом отримання матеріальних благ у майбутньому. Людина-виробник все частіше переходитиме від впливу на матеріальні предмети праці (зміна форм, розмірів, властивостей) до впливу на інформацію (розвиток креативних індустрій, вибір корисної інформації з великих масивів даних). На основі аналізу предметної основи трьох промислових революцій (третьої, четвертої та п’ятої) прогнозуються трансформаційні зміни, які мають відбутися на етапі переходу до нової соціально-економічної формації. Основні з них – це підтримка людської свідомості, цифровізація та мережева компетенція; формування здатності жити в умовах Інтернету речей; соціологізація розвитку тощо.Item Наукове обгрунтування підвищення техніко-економічної ефективності використання сонячної енергії(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Терещенко, В.С.Стаття присвячена пошуку шляхів підвищення ефективності використання сонячних панелей. У руслі підвищення економічної ефективності експлуатації сонячних станцій розглянуто способи зниження вартості виробництва електроенергії на основі енергії сонця. Метою статті є дослідження шляхів більш ефективного використання сонячної енергії, а також порівняння всіх видів установки фотоелектричних модулів. Основний акцент у дослідженні зроблено на системи стеження за Сонцем, що дає накраще співвідношення ціна/ефективність сонячних станцій. Зокрема, досліджено питання економічної доцільності використання двовісної системи трекінгу сонячних панелей. Розглянуто переваги та недоліки даного підходу. Проаналізовано енергетичні можливості сонячного випромінювання в земних умовах. Побудовано таблицю залежностей кута руху Сонця в часі за одну світлову добу для умов Сумського регіону. Розраховано максимальне значення інтенсивності сонячного випромінювання за рік на 1 м2 . Побудований графік середньомісячного виробництва електроенергії. В ході роботи було поставлено експеримент, в рамках якого розраховано чотири варіанти розміщення фотоелектричних модулів: з автоматичним наведенням на Сонце; похилого типу; вертикального типу; із фіксованим кутом. Встановлено, що для міста Сум найбільш ефективною є двовісна система орієнтування. За результатами обробки експериментальних даних в системі з трекером забезпечується вироблення електричної енергії майже на 24 % більше порівняно із стаціонарним варіантом інсталяції (фіксованим кутом) модуля фотоелектричного модуля. Результати проведеного дослідження можуть бути використані енергетичними організаціями і підприємствами, органами влади та іншими зацікавленими сторонами у сфері альтернативної енергетики.