Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 20
  • Item
    Circular Economy: Tendencies and Development Perspectives
    (Sumy State University, 2021) Tambovceva, T.T.; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Nikolaev, S.O.
    У статті проведено аналіз циркуляційної економіки та її суттєвих характеристик у сучасному світі. Циркуляційна економіка дає можливість «відірвати» зростання ВВП країни від споживання природних ресурсів та забруднення навколишнього середовища. Пояснюється, як циркуляційна економіка повинна стимулювати сталий розвиток та включатися до системи цілей сталого розвитку. Дослідження ілюструє, як циркуляційна економіка може забезпечити продуктивність праці, ефективне екологічне та енергозбереження, сприяти створенню нових робочих місць. Проаналізовано принципи та інструменти циркуляційної економіки. Дослідження демонструє, як економіка повинна перейти від поточної лінійної системи використання та розподілу до практики повторного використання та продовження терміну служби продукції. Ілюструється зміна сучасної бізнес-моделі, а також основні принципи розвитку циркуляційної економіки. У дослідженні розглядаються кругові підходи, засновані на принципі 3-R: 1) зменшення: зменшення використання ресурсів та встановлення пріоритетів на відновлювані матеріали; 2) повторне використання: максимально використати продукти; 3) утилізація: переробляти побічні продукти та відходи для подальшого використання в господарстві. Дослідження демонструє, як можна застосувати сім ключових інструментів циркуляційної економіки. Воно розкриває міжнародний досвід впровадження принципів циркуляційної економіки. У статті також описані переваги переходу до циркуляційної економіки. Проаналізовано основні бар'єри циркуляційної економіки, такі як фінансові, соціальні та технічні, визначено основні переваги циркуляційної економіки, серед яких зменшення витрат, чистіше та безпечніше навколишнє середовище, чутливе використання природних ресурсів, створення нових робочих місць, зменшення залежності від імпорту. Також у цьому дослідженні представлені приклади Мережі промислового симбіозу Norrköping у Швеції, бізнес-моделі циркулярності Латвії.
  • Item
    Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience
    (Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    У статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.
  • Item
    EU Economic and Legislative Policies for Industries 3.0 and 4.0 Promotion
    (Sumy State University, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Скрипка, Є.О.
    У статті аналізуються соціально-економічні та юридичні механізми забезпечення третьої та четвертої промислових революцій, з урахуванням досвіду ЄС. В роботі обгрунтовано причини виникнення третьої та четвертої промислових революцій; представлено огляд сучасних способів виробництва, економічних відносин, побуту людини, основних потреб та професій, а також багатьох інших атрибутів життя, спричинених третьою та четвертою промисловими революціями. Ці перетворення вимагають формування та прийняття відповідних законів та директив, які вже діють в ЄС. У статті пояснюється, які юридичні інструменти допомагають забезпечити третю та четверту промислові революції. У статті викладена законодавча база формування сестейнового транспорту, агровиробництва та будівництва. В роботі досліджено досвід ЄС щодо створення загальноєвропейського транспортного простору та проаналізовано результати різкого зниження негативних екологічних ефектів транспорту та досягнення до 2050 року скорочення викидів парникових газів на 60 %. В статті пояснюються наслідки повної заборони до 2050 року використання автомобільного транспорту на таких видах палива, як бензин, дизельне паливо та інші вуглецеві види палива, що в свою чергу буде сприяти забезпеченню зеленої економіки та досягнення цілей сестейнового розвитку. Проаналізовано ефекти сестейнового агровиробництва, що об'єднує три основні цілі – екологічне здоров'я, економічну прибутковість та соціальноекономічну рівноправність. У статті розглядаються проблеми розвитку сестейнових поселень, створення життєблагодатного середовища для забезпечення здорового існування людини та її розвитку, включаючи соціальний розвиток, а також мінімізацію негативного впливу на природні системи процесів створення та функціонування самих поселень.
  • Item
    The Development of Green Technologies in the Agro-Industrial Complex: the EU Experience and the Prospects for Ukraine
    (Сумський державний університет, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Chmut, A.S.; Hens, L.
    Сьогодні сучасною тенденцією у світовому сільськогосподарському комплексі є розвиток виробництва органічного сільського господарства шляхом впровадження «зелених» технологій в землеробство, тваринництво, птахівництво тощо. У статті розглядається стан органічного птахівництва та визначаються його майбутті перспективи розвитку для України. Проаналізована світова частка органічних виробників, масштабність світового ринку органічних продуктів, демонструють значні тенденції на шляху розвитку органічного виробництва. Автори проаналізували основні переваги світового органічного виробництва та акцентували на їх економічних, екологічних та соціальних аспектах. Аналіз нинішньої ситуації в Україні дозволяє зробити висновок, що ринок органічного продукту в цілому представлений місцевими виробниками, які не завжди сертифіковані, але фактично діють відповідно до органічних стандартів. Ці виробники можуть стати основою для формування «органічного» ринку, і їх досвід може допомогти розвинути цю галузь. Крім того, у статті окреслено основні перспективи розвитку птахівництва в Україні та визначено основні вимоги до органічного птахівництва.
  • Item
    Социальная и солидарная экономика при переходе к сестейновому развитию: опыт ЕС
    (Сумський державний університет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna
    У статті досліджено процеси забезпечення соціальної і солідарної економіки (ССЕ) в умовах переходу до сестейнового розвитку. Обґрунтовується поняття сестейновості як стану тріади трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених систем: соціо-економічної, біологічної природи людини, екологічної. Розкриваються значення і зміст ССЕ. Проаналізовано принципи, що лежать в основу функціонування структур, досвід забезпечення ССЕ в ЄС. Проаналізовано досвід роботи внутрішніх європейських мереж ініціатив з питань моральності, солідарності та національних територіальних мереж Європи, що входять до Міжконтинентальної мережі заохочення ССЕ. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення сестейнового розвитку в частині розбудови проектів ССЕ, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню нагальних соціально-економічних та екологічних проблем.
  • Item
    Economic, Environmental and Social Challenges of Science for Achieving Sustainable Development Goals: the EU and World Experience
    (Sumy State University, 2017) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    The article analyses economic, environmental and social challenges of science for achieving sustainable development goals incorporating the EU and world experience. It tackles the studies of three interconnected global problem areas: Energy and Climate Change, Food and Water, Poverty and Equity. It overviews research progress in developing new methods for optimizing long-term economic growth, science education; science and food security; alternative energy sources; artificial intelligence and digital transformations; art education as well as the EU and world experience in using motivational instruments for implementation sustainable development goals and tackling global environmental challenges on the global, regional, national and local levels.
  • Item
    Innovations in the context of modern economic transformation processes of enterprise, region, country: the EU experience
    (Sumy State University, 2017) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Горобченко, Денис Володимирович; Горобченко, Денис Владимирович; Horobchenko, Denys Volodymyrovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    The article reveals the content of ‘green’ (sustainable) economy and the role of the Third Industrial Revolution (T.i.r.) and generated innovations in its formation. The article analyzes regularities of the T.i.r. origin and the prerequisites for its implementation. The main types of innovation transitions are considered when forming a new type of economy. The directions for transformation of economic systems at different levels are studied. The EU experience is analyzed.
  • Item
    Socio-cultural, socio-economic and technological transformations for sustainable development on local level
    (Sumy State University, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    У статті досліджуються соціально-культурні трансформації, спрямовані на формування «сестейнової культури», що означає рівний доступ громадян до можливостей свого соціального розвитку, їх співпраці в співконструюванні та співоновленні свого середовища, формуванні основ солідарної економіки і розвитку різних її форм, а саме: «шерінгової», «коллаборативної», «громадянської» економік. У статті відображені соціально-економічні трансформації, які орієнтовані на формування деконцентрованих відновлюваних джерел енергії, регіональне виробництво продуктів харчування, інноваційні концепції розвитку транспорту, нові підходи у наданні соціальних послуг, формування мереж невеликих за розміром, але продуктивних локальних структур, використання інноваційних форм фінансування бізнесу, створення основ циркуляційної економіки. Розкрито значення технологічних трансформацій, які просувають «розумні» технології, які закладають основу для реалізації необхідних соціально-культурних і соціально-економічних трансформацій, а також для формування «Інтернету речей» і «Інтернету громадян»
  • Item
    The Enabling Power of Science for Economic and Sustainability Problems Solution
    (Сумський державний університет, 2015) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    У статті досліджено найважливіші питання, що обумовлюють відповідальність науки у забезпеченні сестейнового (сталого) розвитку на Землі, роль науки в досягненні миру, шляхи впливу науки на прийняття рішень у суспільстві, форми взаємодії з адміністративними органами, забезпечення діалогу науки з різними суспільними сферами. Аналізуються актуальні проблеми трансферу інновацій, переходу до відновлюваних джерел енергії та ресурсів, адаптації до прискорених змін, популяризації наукових знань, економічні, соціальні, екологічні трансформації та ін. Запропоновано основні напрямки трансформаційних перетворень у суспільстві, серед яких слід виділити гуманітарну, технологічну трансформацію, трансформацію просторово-часової концентрації виробничих факторів, трансформацію виробничої сфери, праці, форм мотивації, економічних відносин, комунікаційну, трансформацію споживання, охорони здоров'я, а також освіти.
  • Item
    Advanced Use of Science for Global Sustainable Development
    (Sumy State University, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    Стаття присвячена питанням досягнення соціальних і економічних принципів сестейнеблового (сталого) розвитку. У статті розглянуті економічні, соціальні та екологічні проблеми участі наукової спільноти у забезпеченні сестейнеблового розвитку, які були обговорені під час проведення Всесвітнього наукового форуму, що відбувся у Ріо де Жанейро з 24 по 27 листопада 2013 року і який продовжив ідеї Всесвітнього саміту «Ріо+20» (2012). В роботі приділено увагу питаннями ефективного використання природних ресурсів, освіти та інноваційної політики, подолання соціальної і економічної нерівності. У статті розглядаються питання гармонізації глобальних та національних зусиль, націлених на скорочення нерівності та сприяння глобальній та сестейнебловій науці, а також інноваційній діяльності; відповідальності та етичними питанням в процесі проведення досліджень і впровадження інновацій, поліпшення діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку та механізмів фінансування науки. В центрі увагинаукові питання, що пов’язані іззасобами і методами забезпечення сестейнеблового розвитку. Останнє означає: забезпечення екологічної безпеки, економічної стабільності і соціального добробуту майбутнім поколінням Землі. В статті порушуються проблемищодо ролі вищої освіти у створенні критичної маси освітнього потенціалу для сестейнеблового розвитку. Світова наукова спільнота наголошує, що студенти, які є потенційними носіями інтересів майбутнього покоління, повинні бути представлені як активні суб'єкти освітнього процесу, що формують його проблематику, а викладачі, які ввібрали досвід помилок і перемог минулого, повинні виступати в якості своєрідних носіїв соціальної пам'яті. При цьому повинна постійно підвищуватися роль інтерактивних методів навчання. В статті порушуються питання, що були в центрі уваги Форуму в рамках роботи секцій:«Нерівність як бар'єр глобальної стійкості», «Наукова політика та управління: створюючи майбутнє», «Наукова інтеграція», «Наука за природні ресурси», «Наука та інженерна освіта», «Фундаментальна роль науки у сфері інновацій». Розглядаються пистання, що були порушеніпід часпроведення ряду тематичних сесій Форуму: «Амазонія, біорізноманіття та сестейнебловий розвиток», «Медичні виклики похилого віку», «Дипломатія науки», «Стійкі лісопосадки», «Застосування океанічних наук і знань для блага суспільства: вимоги після Ріо +20», «Роль вищої освіти у побудові критичної маси для глобальної стійкості». В статті висвітлені основні рішення Форуму, які втілись у прийнятій декларації та рекомендаціях Форуму: 1. Гармонізація глобальних і національних зусиль у досягненні сестейнеблового розвитку. 2. Роль освіти у скороченнінерівності та сприяння глобальній науціта інноваціям. 3. Відповідальність та етика проведення наукових досліджень та впровадження інновацій. 4. Покращання діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку. 5. Сестейнеблові механізми фінансування науки. Реалізація прийнятих положень щодо досягнення сестейнеблового розвитку можестати ще більшим викликом для сучасної науки. Реалізація зазначених принципів та рішень має відбуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях.Тільки за такої умовисвітова спільнота матиме змогу досягти успіхів на шляху до досягнення глобального сестейнеблового розвитку