Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item The effectiveness of employment in high-tech and science-intensive business areas as important indicator of socio-economic development: cross-country cluster analysis(Sumy State University, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Хабенко, М.Є.; Habenko, M.Employment is one of key parameters of the economy, which characterizes its efficiency, possibility of using the labour potential and growth of population’s well-being. The level of employment is the most important indicator of the effectiveness of socio-economic policy of the state. A high level of employment in high-tech and science-intensive business areas is a driver of sustainable economic development of countries, increasing labour productivity, ensuring leadership in the market, and reducing the productions costs. Thus, the assessment of the effectiveness of population employment in high-tech and science-intensive service areas is significant today, as it is a comprehensive assessment of the country’s development, its current state in high technologies and further prospects for working with them. The research purpose consists in determining the maximum, most effective value of the population employment efficiency index in high-tech and science-intensive service spheres based on cross-country cluster analysis. The sample of countries all over the world were divided into 3 clusters, taking into account the rating value of the following indices: employment in high- and medium-high-tech production sectors and science-intensive business service spheres; enterprises that conducted training to develop / improve the ICT skills of their personnel; new registered enterprises. During the research there were statistical data analysis, cluster analysis using Ward’s method and software Statgraphics, optimization method using Frontier Analyst software. As a result, the efficiency of population employment in high-tech and science-intensive business service sectors of 36 countries in 2021 was determined, and accordingly reference countries with high population employment in this research sphere were identified. The potential reserves for increasing the targeted value of the population employment index in high-tech and science-intensive sectors were also characterized. The obtained results can be useful for business managers, they can adopt the experience of doing business in countries with more effective indicators, with the aim of developing employees, providing them with new training and knowledge that will facilitate doing business in the future.Item The impact of health care financing on the economic growth: EU countries analysis(Sumy State University, 2020) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Kunev, R.his article generalized modern tendencies and actual peculiarities of health care financing. The key aim of the research is to investigate the dynamics of health care financing as a factor of economic growth based on EU countries analysis. Systematization information sources connected with health care financing and its structure indicate that the EU countries analysis of dynamics of health care financing and its impact on economic growth was conducted fragmentary.Item Innovation Financing Structure as a Factor of Economic Growth: Cross Country Analysis(Sumy State University, 2020) Rzayev, A.; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ рамках даного дослідження, автори оцінюють вплив джерел фінансування інноваційної діяльності на економічне зростання та розвиток міжнародних відносин. Головною метою є визначення взаємозв’язку між рівнем економічного зростання країни (приріст ВВП на душу населення) та величиною витрат на інноваційну діяльність, які фінансуються різними секторами економіки (державою, приватним некомерційним сектором, іноземними інвесторами і сектором вищої освіти). Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 12 країн Європи за 2007- 2017 рр. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність. На першому етапі оцінено характер розподілу досліджуваних змінних за допомогою тесту Шапіро-Вілка. На основі отриманих результатів обрано метод розрахунку коефіцієнту кореляції: Пірсона – для показників, що підпорядковуються закону нормального розподілу, або Спірмена – для показників, які не підпорядковуються закону нормального розподілу. Авторами проведено кореляційний аналіз сили і характеру зв'язку змінних з динамікою ВВП на душу населення в досліджуваних країнах з метою виявлення тривалості часових лагів, по закінченню яких цей зв'язок є найбільш статистично значущим. На другому етапі з метою виявлення впливу інновацій на динаміку економічного зростання побудовано 3 типи регресійних моделей оцінювання панельних даних: 1) фіксовану (на основі методу найменших квадратів); 2) випадкову (на основі загального методу найменших квадратів; 3) динамічну модель Ареллано-Бонда, що враховує тимчасові лаги (на основі загального методу моментів. На третьому етапі обрано найбільш адекватну специфікацію моделі за допомогою тестів Вальда, Бройша-Пагана та Хаусмана. У роботі проведено тест Саргана на валідність параметрів з метою вибору динамічної моделі АрелланоБонда. Контрольними змінними у всіх трьох типах моделей є чисті притоки і відтоки іноземних інвестицій, кількість економічно активного населення в країні і рівень інфляції. За отриманими результатами визначено, що зростання частки витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на 1 %, призводить до зниження річного приросту ВВП на душу населення у середньому на 0,15 % (без часового лагу) за умови фінансування державним сектором; до збільшення на 0,13 % з часовим лагом у 2 роки – підприємницьким сектором; до збільшення на 0,1 % (без часового лагу) – за рахунок іноземних джерел; до зниження на 0,78 % (без часового лагу) – сектором вищої освіти. У статті автори приходять до висновку, що з метою забезпечення економічного зростання та розвитку міжнародних відносин в Азербайджані та Україні, необхідно скоротити прямі державні інвестиції в інновації. При цьому уряд має зосередитись на створенні ефективного законодавства, яке мотивуватиме підприємницький сектор та іноземних інвесторів збільшувати інвестиції в НДДКР.