Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
5 results
Search Results
Item Challenges and opportunities in the ‘businesseducation-science’ system in the context of innovation development: cluster analysis(Sumy State University, 2023) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Kharchenko, D.; Fritsak, M.The purpose of this article is to characterise challenges and opportunities in the ‘business-education-science’ system in the context of innovation development based on cross-country cluster analysis. The article examines the relationship between science, education and business and their mutual influence on modern society. The main challenges facing science, education and business are considered, and opportunities for cooperation between these fields to overcome them are identified. Key factors that influence the effectiveness of scientific research, the quality of education, and the success of business are also determined, with an emphasis on the important role of cooperation in the ‘business-education-science’ system in ensuring their impact. To reach article’s purpose, a complex methodology was applied, which includes the following stages: collection of information about the current state of science, education, and business; a review of expert opinions and analytical reports on the problems of the interaction of science, education and business; methods of cross-country cluster analysis using STATISTICA 10 software (the k-Means method, the square of the Euclidean metric, etc. for a comparative analysis between 19 countries from a sample to find out which of them have better indicators in the respective fields). The statistical base is formed from the European Union and the WIPO data, which cover 10 key indicators in the context of the development of science, education and business and their affect the country’s competitiveness in the global world. As a result, there are two formed clusters: the first includes the USA and China that have the highest level of education-science-business development and the second cluster includes other countries from the sample with a less developed education-science-business sector. For these countries the recommendations have been developed to strengthen their education-science-business sector, in particular: creating favourable conditions for investing in science and business, attracting talented scientists, and supporting their activities, increasing allocations for education, and improving the quality of education, strengthening partnerships between universities and enterprises to create innovative projects and other activities. The obtained results can be useful for further research and for making managerial decisions at different levels of government in the context of innovation development, including through the strengthening of coopetition between business, education, and science.Item The effectiveness of employment in high-tech and science-intensive business areas as important indicator of socio-economic development: cross-country cluster analysis(Sumy State University, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Хабенко, М.Є.; Habenko, M.Employment is one of key parameters of the economy, which characterizes its efficiency, possibility of using the labour potential and growth of population’s well-being. The level of employment is the most important indicator of the effectiveness of socio-economic policy of the state. A high level of employment in high-tech and science-intensive business areas is a driver of sustainable economic development of countries, increasing labour productivity, ensuring leadership in the market, and reducing the productions costs. Thus, the assessment of the effectiveness of population employment in high-tech and science-intensive service areas is significant today, as it is a comprehensive assessment of the country’s development, its current state in high technologies and further prospects for working with them. The research purpose consists in determining the maximum, most effective value of the population employment efficiency index in high-tech and science-intensive service spheres based on cross-country cluster analysis. The sample of countries all over the world were divided into 3 clusters, taking into account the rating value of the following indices: employment in high- and medium-high-tech production sectors and science-intensive business service spheres; enterprises that conducted training to develop / improve the ICT skills of their personnel; new registered enterprises. During the research there were statistical data analysis, cluster analysis using Ward’s method and software Statgraphics, optimization method using Frontier Analyst software. As a result, the efficiency of population employment in high-tech and science-intensive business service sectors of 36 countries in 2021 was determined, and accordingly reference countries with high population employment in this research sphere were identified. The potential reserves for increasing the targeted value of the population employment index in high-tech and science-intensive sectors were also characterized. The obtained results can be useful for business managers, they can adopt the experience of doing business in countries with more effective indicators, with the aim of developing employees, providing them with new training and knowledge that will facilitate doing business in the future.Item Tax Incentives for Innovation in the Context of Macroeconomic Stability: an Analysis of Causality(Sumy State University, 2021) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Huseynova, A.У статті розглянуто актуальну проблему податкового стимулювання інновацій, науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт, а також його вплив на рівень інноваційного розвитку та макроекономічну стабільність. Дослідження базується на аналізі причинно-наслідкових зв'язків, оцінці сили часових лагів та напрямків взаємного впливу податкових стимулів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та макропоказників. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення означеної проблематики вказує на те, що податкові стимули науководослідних і дослідно-конструкторських робіт вивчаються фрагментарно в контексті макроекономічної стабільності. Основною метою дослідження є вдосконалення методологічних основ обґрунтування вибору відповідних інструментів стимулювання інновацій з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків податкових стимулів науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт та макропоказників. У статті представлені результати динамічного аналізу податкових пільг на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 13 європейських країн за 2007-2017 роки. За отриманими результатами визначено значущість, силу та характер взаємозв'язку між досліджуваними показниками та наступними макропоказниками: рівень інноваційного розвитку країни, частка інвестицій у валовому внутрішньому продукті (загалом та в корпоративному секторі, зокрема), чиста міжнародна інвестиційна позиція, частка бізнес-сектору в структурі витрат на науководослідні та дослідно-конструкторські роботи. Коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена було розраховувано залежно від підпорядкування змінних закону нормального розподілу (перевіреного тестом Шапіро-Вілка) на допустимому інтервалі обчислення з урахуванням часових лагів від 0 до 3 років. Причинність досліджуваних показників встановлена за допомогою тесту Грейнджера. Ці розрахунки важливі для розстановки пріоритетів у використанні інструментів реалізації інноваційної підтримки. Автори надали найвищий пріоритет встановленню податкових стимулів науководослідних і дослідно-конструкторських робіт, оскільки вплив цього інструменту на всі вивчені макропоказники в більшості країн був прямим, і його ефект мав місце в найкоротші терміни (з часовим лагом 0–3 роки). Другий пріоритет надано встановленню прихованих ставок субсидій на оподаткування науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт бізнесу, оскільки вплив цього показника на більшість досліджуваних показників був статистично значущим та прямим із часовим лагом 0–3 роки. У статті обґрунтовано неефективність прямої державної фінансової підтримки інновацій, оскільки вплив цього показника на більшість аналізованих макропоказників був зворотним із часовим лагом 0–2 роки. Таким чином, державі доцільніше допомагати підприємцям шляхом надання податкових пільг для забезпечення інноваційного розвитку та макростабільності загалом, ніж шляхом прямого відшкодування витрат. У статті представлено побудовані лагові регресійні моделі для тих країн, де встановлені причинно-наслідкові зв'язки виявилися найбільш статистично значущими (Бельгія, Данія, Нідерланди та Чехія). Вони враховують темпи інфляції та процентні ставки за довгостроковими зобов’язаннями, а також кількість трудових ресурсів у країні як контрольні змінні.Item Innovation Financing Structure as a Factor of Economic Growth: Cross Country Analysis(Sumy State University, 2020) Rzayev, A.; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaУ рамках даного дослідження, автори оцінюють вплив джерел фінансування інноваційної діяльності на економічне зростання та розвиток міжнародних відносин. Головною метою є визначення взаємозв’язку між рівнем економічного зростання країни (приріст ВВП на душу населення) та величиною витрат на інноваційну діяльність, які фінансуються різними секторами економіки (державою, приватним некомерційним сектором, іноземними інвесторами і сектором вищої освіти). Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 12 країн Європи за 2007- 2017 рр. У ході дослідження застосовано наступну логічну послідовність. На першому етапі оцінено характер розподілу досліджуваних змінних за допомогою тесту Шапіро-Вілка. На основі отриманих результатів обрано метод розрахунку коефіцієнту кореляції: Пірсона – для показників, що підпорядковуються закону нормального розподілу, або Спірмена – для показників, які не підпорядковуються закону нормального розподілу. Авторами проведено кореляційний аналіз сили і характеру зв'язку змінних з динамікою ВВП на душу населення в досліджуваних країнах з метою виявлення тривалості часових лагів, по закінченню яких цей зв'язок є найбільш статистично значущим. На другому етапі з метою виявлення впливу інновацій на динаміку економічного зростання побудовано 3 типи регресійних моделей оцінювання панельних даних: 1) фіксовану (на основі методу найменших квадратів); 2) випадкову (на основі загального методу найменших квадратів; 3) динамічну модель Ареллано-Бонда, що враховує тимчасові лаги (на основі загального методу моментів. На третьому етапі обрано найбільш адекватну специфікацію моделі за допомогою тестів Вальда, Бройша-Пагана та Хаусмана. У роботі проведено тест Саргана на валідність параметрів з метою вибору динамічної моделі АрелланоБонда. Контрольними змінними у всіх трьох типах моделей є чисті притоки і відтоки іноземних інвестицій, кількість економічно активного населення в країні і рівень інфляції. За отриманими результатами визначено, що зростання частки витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на 1 %, призводить до зниження річного приросту ВВП на душу населення у середньому на 0,15 % (без часового лагу) за умови фінансування державним сектором; до збільшення на 0,13 % з часовим лагом у 2 роки – підприємницьким сектором; до збільшення на 0,1 % (без часового лагу) – за рахунок іноземних джерел; до зниження на 0,78 % (без часового лагу) – сектором вищої освіти. У статті автори приходять до висновку, що з метою забезпечення економічного зростання та розвитку міжнародних відносин в Азербайджані та Україні, необхідно скоротити прямі державні інвестиції в інновації. При цьому уряд має зосередитись на створенні ефективного законодавства, яке мотивуватиме підприємницький сектор та іноземних інвесторів збільшувати інвестиції в НДДКР.Item Innovation Strategy for Business: Financial Management Aspects(Sumy State University, 2019) Костель, Микола Васильович; Костель, Николай Васильевич; Kostel, Mykola Vasylovych; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia ViktorivnaНа даний час бізнес – це орієнтована на ризик і націлена на прибуток ринкова активність, засіб функціонування в ринковому середовищі, в той же час, обумовлений специфікою певної галузі економіки. Підприємництво є невід'ємною частиною бізнесу, його інноваційним елементом. Інновації в бізнесі є рушійною силою економічного зростання в нестабільних умовах сучасності, що вимагають швидкої адаптації до динамічних змін соціально-економічної і політичної ситуації в Україні та за кордоном. Однак проблема із зусиллями щодо поліпшення інновацій корениться у відсутності інноваційної стратегії, яка пов'язана, зокрема, з фінансовим ризиком і обмеженим фінансовим капіталом. Більш того, ринок є стимулом для розвитку бізнесу, а нестача фінансових ресурсів (власних і позикових) є його межею. Таким чином, стаття присвячена визначенню сутності та ролі інноваційної стратегії бізнесу і аспектів її фінансового менеджменту. Обгрунтовано, що ефективність інноваційної діяльності залежить, перш за все, від ефективності управління. Виходячи з особливостей інноваційних проектів, зростає ряд управлінських завдань. Фінансовий менеджмент є ключовим компонентом системи управління інноваційними стратегіями для бізнесу, який має велике значення для забезпечення економічної ефективності бізнесу в поточних ринкових умовах, грає роль важливого засобу підтримки конкурентоздатності та утримання лідируючих позицій на ринках товарів і послуг. Своєчасна оцінка фінансового ризику бізнесу і формування структури капіталу для інноваційної стратегії є основними передумовами забезпечення ефективності. Запропоновано концепцію інноваційної стратегії для бізнесу і, зокрема, аспектів її фінансового менеджменту.