Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item The effectiveness of rheumatoid arthritis treatment is negatively associated with signs of central sensitization(Sumy State University, 2025) Bombela, V.; Neblett, R.; Stanislavchuk, M.; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Сміянова, Ольга Іванівна; Smiianova, Olha IvanivnaВступ. Сучасне лікування ревматоїдного артриту стикається з такими основними проблемами, як відсутність етіотропної терапії та висока вартість біологічних препаратів. Це обумовлює необхідність детального аналізу ефективності наявних методів лікування та вивчення факторів, що впливають на його результати. Основна мета лікування ревматоїдного артриту - досягнення ремісії або, якщо це не можливо, зниження активності захворювання до мінімального рівня. Одним із ключових чинників, що впливають на перебіг захворювання, є виражений больовий синдром, який формується не лише через запалення суглобів, а й у наслідок формування феномену центральної сенситизації, що робить біль хронічним навіть за адекватного контролю запального процесу. У зв’язку з цим метою даного дослідження було оцінити вплив симптомів пов’язаних з центральною сенситизацією на ефективність стандартних методів лікування ревматоїдного артриту. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 122 хворих на ревматоїдний артрит. Для оцінки активності захворювання використовували індекси DAS-28, SDAI, CDAI. Загальний стан здоров’я пацієнтів оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) (за оцінкою пацієнта – ВАШ-п та за оцінкою лікаря – ВАШ-л). Функціональні можливості хворих оцінювали за опитувальником HAQ. Симптоми пов’язані з центральною сенситизацією (ЦС) оцінювали за допомогою україномовної версії анкети CSI. Ефективність лікування оцінювали за критеріями ACR20/50/70. Результати дослідження. Для розподілу вибірки на підгрупи з високим і низьким CSI використовувався рекомендований граничний бал. У хворих на ревматоїдний артрит з високим CSI після лікування показники залишалися значно гіршими (p<0,01), ніж у пацієнтів з низьким CSI: ШОЕ -20,1±5,54 проти 14,53±7,51, DAS-28 – 5,1±0,49 проти 4,47±0,91, SDAI – 28,8±6,74 проти 20,1±7,26, CDAI – 26,54±6,49 проти 20,6±6,54, ВАШ-п – 6,44±1,09 проти 4,55±1,41, ВАШ-л – 5,5±0,99 проти 4,08±1,02, HAQ – 1,3±0,44 проти 0,76±0,52. Ці результати свідчать про нижчу ефективність терапії у пацієнтів з підвищеною симптоматикою, пов’язаною з ЦС. Аналіз ефективності лікування ревматоїдного артриту за критеріями ACR20 встановив, що загалом після 12-тижневої терапії респондерами були 63,1% пацієнтів, відповідно не респондерами – 36,9%. За критеріями ACR50 було встановлено, що після 12-тижневої терапії респондерами були 29,5% пацієнтів. ACR70 досягли лише пацієнти з низьким CSI (5,4%), тоді як серед хворих з високим CSI не було жодного респондера за цим критерієм. Встановлено, що пацієнти з субклінічними, легкими та середніми проявами ЦС демонструють значно кращу відповідь на лікування, ніж ті, у кого ЦС виражена у важкому та екстремальному ступені. Таким чином, 72,7% хворих із субклінічною, легкою та середньою ЦС досягли критерію ACR20. В той час, як лише 21,7% хворих із важкою та екстремальною ЦС продемонстрували відповідь на стандартну терапію РА за даним критерієм (p<0,01). 35,4% пацієнтів із субклінічною, легкою та середньою формою ЦС досягли критерію ACR50. І лише 4,3% хворих із важкою та екстремальною ЦС продемонстрували покращення за вказаним критерієм (p<0,01). Висновки. Стандартне лікування ревматоїдного артриту не завжди забезпечує ремісію, але сприяє зниженню активності захворювання та покращенню стану пацієнтів, тоді як виражена ЦС ускладнює досягнення терапевтичного ефекту. Встановлено, що виражена симптоматика, пов’язана з ЦС, асоціюєтьсяз більш серйозною початковою активністю захворювання, зниженням ефективності лікування та погіршенням функціонального стану після 12 тижнів терапії, ніж у пацієнтів зі слабкою симптоматикою, пов’язаною з ЦС, що свідчить про необхідність розглядати додаткові компоненти лікування, для усунення цих симптомів.Item Improvement of the medical care quality management model based on the internal audit mechanism in the healthcare facility(Sumy State University, 2023) Лобода, Андрій Миколайович; Лобода, Андрей Николаевич; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Сміянова, Ольга Іванівна; Смиянова, Ольга Ивановна; Smiianova, Olha Ivanivna; Ясенок, Вікторія Олександрівна; Ясенок, Виктория Александровна; Yasenok, Viktoriia OleksandrivnaВступ. Внутрішній аудит спрямований на покращення процесів і результатів надання медичних послуг шляхом систематичного перегляду компонентів медичної допомоги за певними критеріями та впровадження змін там, де послуга не досягає очікуваного рівня. Посилення вимог до якості послуг ЗОЗ та посилення конкуренції в ЗОЗ потребують розробки та впровадження динамічних безперервних внутрішніх механізмів, що сприятиме підвищенню якості медичної допомоги, професійному розвитку медичного персоналу та підвищенню задоволеності споживачів медичних послуг. Мета: Розробка механізму внутрішнього медико-соціального аудиту з метою підвищення якості надання медичної допомоги на рівні закладу охорони здоров’я. Матеріали та методи. У дослідженні ми використовували системний аналіз, метааналіз, описове моделювання, медико-соціологічне опитування, статистичний аналіз та логічне узагальнення. Методами збору даних були: опитування та виписка даних з первинних обліково-звітних документів. Результати. Обстежено 226 пацієнтів з хронічними неінфекційними захворюваннями, які перебували на диспансерному обстеженні в ЗОЗ м. Суми. Оцінено відповідність фактичних даних амбулаторної медичної документації показникам якості протоколу. Внутрішній аудит задоволеності суб’єктів медичними послугами показав, що вони достатньо обізнані про перебіг захворювання, профілактику ускладнень та ризики некомплаентності – 97% пацієнтів підтвердили, що отримали детальну інформацію від свого лікаря; однак вони не виконували рекомендацій лікаря або виконували їх неналежним чином. Висновки. Ми реєстрували низьку комплаєнтність та незадовільне ставлення досліджуваних до процедури подальшого спостереження. Розробка та впровадження медико-соціального механізму внутрішнього аудиту сприяло практичному прийняттю управлінського рішення щодо забезпечення постійного підвищення якості медичної допомоги хворим на хронічні неінфекційні захворювання, а саме додаткових поведінкових підходів для підвищення рівня комплаєнсу пацієнтів. з рекомендаціями лікаря та їх активну участь у подальшому контролі.