Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item The effectiveness of rheumatoid arthritis treatment is negatively associated with signs of central sensitization(Sumy State University, 2025) Bombela, V.; Neblett, R.; Stanislavchuk, M.; Сміянов, Владислав Анатолійович; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Сміянова, Ольга Іванівна; Smiianova, Olha IvanivnaВступ. Сучасне лікування ревматоїдного артриту стикається з такими основними проблемами, як відсутність етіотропної терапії та висока вартість біологічних препаратів. Це обумовлює необхідність детального аналізу ефективності наявних методів лікування та вивчення факторів, що впливають на його результати. Основна мета лікування ревматоїдного артриту - досягнення ремісії або, якщо це не можливо, зниження активності захворювання до мінімального рівня. Одним із ключових чинників, що впливають на перебіг захворювання, є виражений больовий синдром, який формується не лише через запалення суглобів, а й у наслідок формування феномену центральної сенситизації, що робить біль хронічним навіть за адекватного контролю запального процесу. У зв’язку з цим метою даного дослідження було оцінити вплив симптомів пов’язаних з центральною сенситизацією на ефективність стандартних методів лікування ревматоїдного артриту. Матеріали і методи дослідження. Обстежено 122 хворих на ревматоїдний артрит. Для оцінки активності захворювання використовували індекси DAS-28, SDAI, CDAI. Загальний стан здоров’я пацієнтів оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) (за оцінкою пацієнта – ВАШ-п та за оцінкою лікаря – ВАШ-л). Функціональні можливості хворих оцінювали за опитувальником HAQ. Симптоми пов’язані з центральною сенситизацією (ЦС) оцінювали за допомогою україномовної версії анкети CSI. Ефективність лікування оцінювали за критеріями ACR20/50/70. Результати дослідження. Для розподілу вибірки на підгрупи з високим і низьким CSI використовувався рекомендований граничний бал. У хворих на ревматоїдний артрит з високим CSI після лікування показники залишалися значно гіршими (p<0,01), ніж у пацієнтів з низьким CSI: ШОЕ -20,1±5,54 проти 14,53±7,51, DAS-28 – 5,1±0,49 проти 4,47±0,91, SDAI – 28,8±6,74 проти 20,1±7,26, CDAI – 26,54±6,49 проти 20,6±6,54, ВАШ-п – 6,44±1,09 проти 4,55±1,41, ВАШ-л – 5,5±0,99 проти 4,08±1,02, HAQ – 1,3±0,44 проти 0,76±0,52. Ці результати свідчать про нижчу ефективність терапії у пацієнтів з підвищеною симптоматикою, пов’язаною з ЦС. Аналіз ефективності лікування ревматоїдного артриту за критеріями ACR20 встановив, що загалом після 12-тижневої терапії респондерами були 63,1% пацієнтів, відповідно не респондерами – 36,9%. За критеріями ACR50 було встановлено, що після 12-тижневої терапії респондерами були 29,5% пацієнтів. ACR70 досягли лише пацієнти з низьким CSI (5,4%), тоді як серед хворих з високим CSI не було жодного респондера за цим критерієм. Встановлено, що пацієнти з субклінічними, легкими та середніми проявами ЦС демонструють значно кращу відповідь на лікування, ніж ті, у кого ЦС виражена у важкому та екстремальному ступені. Таким чином, 72,7% хворих із субклінічною, легкою та середньою ЦС досягли критерію ACR20. В той час, як лише 21,7% хворих із важкою та екстремальною ЦС продемонстрували відповідь на стандартну терапію РА за даним критерієм (p<0,01). 35,4% пацієнтів із субклінічною, легкою та середньою формою ЦС досягли критерію ACR50. І лише 4,3% хворих із важкою та екстремальною ЦС продемонстрували покращення за вказаним критерієм (p<0,01). Висновки. Стандартне лікування ревматоїдного артриту не завжди забезпечує ремісію, але сприяє зниженню активності захворювання та покращенню стану пацієнтів, тоді як виражена ЦС ускладнює досягнення терапевтичного ефекту. Встановлено, що виражена симптоматика, пов’язана з ЦС, асоціюєтьсяз більш серйозною початковою активністю захворювання, зниженням ефективності лікування та погіршенням функціонального стану після 12 тижнів терапії, ніж у пацієнтів зі слабкою симптоматикою, пов’язаною з ЦС, що свідчить про необхідність розглядати додаткові компоненти лікування, для усунення цих симптомів.Item Методика визначення вартості (ціни) лікування амбулаторного хворого(Видавництво СумДУ, 2005) Сміянов, Владислав Анатолійович; Сміянова, Ольга Іванівна; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Смиянова, Ольга Ивановна; Smiianova, Olha IvanivnaУ статті запропоновано модель розрахунку вартості лікування хворих на етапі первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) для оптимізації обсягів фінансування системи охорони здоров”я при впровадженні сімейної медицини. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/805