Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 15
  • Item
    Prerequisites for the industrial policy formation of the country in conditions of transition to the sixth technology revolution
    (Sumy State University, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Dyachenko, A.V.; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    In the conditions of transition to the sixth technology revolution, it is important to determine the vector of the formation of industrial policy and the points of growth of the country, considering the specifics of its development and potential resources. For Ukraine, the choice of a niche, industry, directions that would become the mainstream of sustainable development of the country continues to be relevant. Main purpose of the article is to justify the hypothesis of the need to form a niche orientation of the industrial policy of the country in the conditions of transition to the sixth technology revolution. A classic model of industrial policy is characteristic for Ukraine. In conditions of decentralization and the need for uniform development of regions for the country, it is optimal to use a system model that initiates the diversification of production of goods and services and cost optimization. An important element in the cluster model is the definition of the main niche that unites innovative clusters of territories. In Ukraine, there is some positive dynamics of growth in value added created in the country, up to 2010. At the same time, the absolute values of the gross value-added index created in Ukraine in general are several times smaller (or even 10 times) than the created gross value added in manufacturing industry of leading countries. The country enters a new technological cycle without having a strong industrial base. This defines its low launch opportunities for introducing design innovations and further sustainable development. It is proposed to form industrial robotics as a leading niche in the country’s industry, which would become a point of growth for the export of products with high added value. This choice is due to the socio-economic progress of mankind in the 21st century and the indices of the development of industrial robotics in recent years.
  • Item
    Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience
    (Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    У статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.
  • Item
    Prerequisites for the Industrial Policy Formation of the Country in Conditions of Transition to the Sixth Technology Revolution
    (Sumy State University, 2018) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dyachenko, A.V.
    Актуальність дослідження. В умовах переходу до шостого технологічного укладу актуальним є визначення вектору формування промислової політики та точок росту країни з урахуванням особливостей її розвитку та потенційних ресурсів. Для України актуальним залишається вибір ніші, галузі, напрямків, які б сформували основу сталого розвитку країни. Мета дослідження Обгрунтування гіпотези про необхідність формування нішевої спрямованості промислової політики країни в умовах переходу до шостого технологічного укладу. Результати дослідження. Для України характерна класична модель промислової політики. В умовах децентралізації та необхідності рівномірного розвитку регіонів для країни оптимальним є використання системної моделі, яка ініціює диверсифікацію виробництва товарів і послуг і оптимізацію витрат у галузях. Важливим елементом в рамках кластерної моделі виступає визначення основної ніші, що об'єднує інноваційні кластери територій. В Україні простежується позитивна динаміка зростання доданої вартості, створеної в країні, до 2010 р При цьому абсолютні значення показника валової доданої вартості, створеної в цілому в Україні, в кілька разів менше (а то і в 10 разів), ніж створена валова додана вартість в обробної промисловості провідних країн. Поступове зниження промислового виробництва в Україні впродовж 2010–2018 рр. призвело до того, що країна входить в новий технологічний цикл, не маючи потужної промислової бази. Це визначає її низькі стартові можливості для впровадження конструкторських інновацій та подальшого сталого розвитку. Запропоновано сформувати промислову робототехніку як ведучу нішу в промисловості країни, яка б стала точкою зростання для експорту продукції з високою доданою вартістю. Такий вибір обумовлений соціально-економічним поступом людства у 21 столітті і показниками розвитку промислової робототехніки за останні роки.
  • Item
    The state's structural policy innovations influenced by the ecological transformations
    (Sumy State University, 2018) Hens, L.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    Поширення та законодавче закріплення концепції сталого розвитку в різних країнах світу, у тому числі в Україні, обумовлює потребу у формуванні нової системи, яка б збалансовано дозволила забезпечити економічну стабільність, соціальний добробут та екологічну рівновагу. Це потребує розробки комплексної стратегії реструктуризації національної економіки. Стратегії оптимізації політики реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової повинні ґрунтуватись на постановці трьохмірної задачі теорії ігор та її комплексного вирішення методом ітерацій. Знаходження компромісу передбачає пошук оптимальної політики реструктуризації для трьох суб’єктів: держави, населення та суб’єктів господарювання, стратегії поведінки яких формалізовано на основі квартільного підходу. Визначення "ціни гри" – узагальнюючого результативного показника оцінювання ефективності стратегій реструктуризації (ВВП, скоригованого на екологічний чинник), запропоновано здійснювати на основі регресійного аналізу його залежності від інтегральних показників, обчислених шляхом згортки на основі середньої геометричної простої нормалізованих відносним методом вхідних показників. Запропонований підхід апробовано на основі часового діапазону 1999-2017 рр., в розрізі максі-максі-максного, міні-максі-максного, середньо-максі-максного підходів. Розрахунки показали, що компромісно вирішити зазначену задачу оптимізації дозволяють лише максі-максі-максна, міні-максі-максна, середньо-максі-максна стратегії, оскільки одночасно враховують інтереси держави, населення, суб’єктів господарювання, забезпечуючи нормальний рівень ВВП, скоригованого на екологічний чинник. Запропоновано напрямки впровадження стратегій оптимізації політики реструктуризації економіки України з урахуванням екологічної складової.
  • Item
    Особливості розвитку ринків в 21 сторіччі: тенденції світу та України
    (Сумський державний університет, 2017) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Дяченко, А.В.; Юрко, Р.Ю.
    У статті досліджено тенденції у розвитку ринків товарів, послуг світу та України. Охарактеризовано ключові параметри основних ринків товарів та послуг. Визначено, що сфера послуг формує ВВП розвинених країн, проте основою як сфери послуг, так і інших галузей, виступають здобутки у технологіях, промисловості на основі стабільної інституціональної системи. Сформовано перспективи функціонування ринків товарів та послуг в Україні.
  • Item
    Теоретичні підходи до визначення поняття "структура національної економіки"
    (Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Панченко, Андрій Анатолійович; Панченко, Андрей Анатольевич; Panchenko, Andrii Anatoliiovych
    В статті проведена систематизація наукових поглядів на категорію "структура економіки" в історичній ретроспективі. Виокремлено дві групи принципів структуризації: 1) які характеризують динамічність структури економіки; 2) які характеризують статичність структури економіки, також встановлені основні фактори, що визначають структуру економіки та визначені необхідні умови формування оптимальної структури національної економіки. З метою поглиблення сутнісного розуміння механізму типологізації структури економіки, визначено найбільш адекватні її типи: 1) відтворювальна, 2) галузева, 3) технологічна, 4) соціально-економічна, 5) зовнішньо-економічна, 6) структура власності, 7) інституційна, 8) просторова. Наголошено про неможливість формування оптимальної структури національної економіки без урахування концепції сталого розвитку та ефективної державної структурної політики.
  • Item
    Управління витратами у системі стратегій «контролю» та «ризику» суб’єкта господарювання
    (Сумський державний університет, 2016) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna
    Діяльність суб’єкта господарювання здійснюється у системі вибору оптимальної пропорції між рівнями контролю та ризику, що характерний для процесів зростання. Необхідність вибору постає, виходячи з того, що, функціонуючи, підприємство не може одночасно максимізувати процеси і контролю, і зростання, оскільки ці підходи передбачають різні витрати суб’єкта господарювання. Відповідно з метою підвищення рівня економічної ефективності підприємство повинно застосовувати алгоритми управління затратами, що базуються на використанні різних інструментів та методів. Запропоновано в умовах стратегії «контролю» застосовувати методи, спрямовані на більш повний облік і мінімізацію витрат (нормативний метод та ін.); в умовах стратегії «ризику» застосовувати методи, спрямовані на максимізацію доходу (облік витрат за неповною собівартістю, метод прямого обліку та ін.).
  • Item
    Ефективність використання лізингу в сучасних умовах
    (Сумський державний університет, 2016) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    Стаття присвячена доцільності застосування лізингу суб’єктами господарювання з метою розширення і оновлення матеріально-технічної бази. Проаналізовано сучасний стан ринку лізингу в Україні та сформована методика оцінювання економічної ефективності лізингових операцій, яка може бути використана українськими суб'єктами господарювання при прийнятті і обґрунтуванні рішення щодо вибору джерела фінансування. Запропонований підхід враховує дійсні на сьогодні умови фінансування та правові аспекти регулювання лізингових операцій, що склалися в Україні. Методика апробована на реальному прикладі придбання транспортного засобу підприємством з метою господарської діяльності. Також запропонована схема оптимізації політики управління залученим капіталом, що ґрунтується на порівняльному аналізі доступних для суб’єкта господарювання схем фінансування – це, як правило, лізинг та кредит.
  • Item
    Практичні підходи щодо підвищення оцінки конкурентоспроможності підприємства
    (Сумський державний університет, 2015) Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Старченко, Людмила Володимирівна; Старченко, Людмила Владимировна; Starchenko, Liudmyla Volodymyrivna; Лозицька, Ю.А.
    Стаття присвячена оцінюванню конкурентоспроможності діючого підприємства середнього бізнесу та обґрунтуванню заходів підвищення його конкурентоспроможності в умовах кризи. Для визначення основних факторів що впливають на рівень конкуренції підприємства, був проведений SWOT-аналіз і відповідно складений профіль зовнішнього середовища для ТОВ «Двері Білорусії» (м. Київ). У роботі проведене оцінювання підприємства та пошук шляхів до покращення його діяльності за допомогою методу балів та бенчмаркінгу. В роботі економічно обґрунтовано вибір постачальників сировини з метою укладання нових контрактів та збільшення обсягів продажу. Запропоновані основні шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємства і продукції в умовах кризи. Виявлена можливість зменшення собівартості продукції за рахунок скорочення транспортних витрат, витрат на сировину і матеріали та підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок вдалої маркетингової діяльності.
  • Item
    Науково-практичні засади оцінки розвитку інноваційного потенціалу регіонів
    (Сумський державний університет, 2014) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Матвєєв, П.С.
    Дана стаття присвячена розвитку теоретичних і методичних підходів щодо вдосконалення механізмів оцінювання рівня розвитку інноваційного потенціалу регіонів. В роботі проаналізовано сутність інноваційного потенціалу та удосконалено структурну модель визначення складових частин інноваційного потенціалу, систему показників оцінки інноваційного потенціалу, до якої поряд з кількісно вимірюваними показниками включено показники якісної оцінки стану регіону, а також методичні підходи до багатофакторної інтегральної оцінки рівня інноваційного потенціалу регіону, що на відміну від існуючої методики враховує використання інформаційно-комунікаційних технологій, індексів сталого розвитку та якості життя, а також нематеріальних активів підприємств. Здійснено безпосередню оцінку рівня розвитку інноваційного потенціалу регіонів Північно-східного економічного району, зокрема Сумської, Полтавської та Харківської областей, на основі статистичних даних підприємств, що займалися інноваційною діяльністю. Наведені у роботі теоретичні і науково-методичні положення, висновки і рекомендації можуть бути застосовані під час розроблення програм соціально-економічного розвитку регіонів.