Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
26 results
Search Results
Item Influence of Electrochemical Nickelizing on the Structure, Composition, and Heat Resistance of AISI 1045 after Chromoaluminizing(Sumy State University, 2025) Loskutova, T.; Kononenko, Ya.; Харченко, Микола Олексійович; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Umanskyi, O.; Vedel, D.; Говорун, Тетяна Павлівна; Hovorun, Tetiana PavlivnaДосліджено процеси формування дифузійних покриттів на сталі 45 після двох методів насичення: дифузійного хромоалітування та комплексна двоетапна обробка (електрохімічного нікелювання та дифузійне хромоалітування). Нікелювання здійснювали в електролітах на основі сірчанокислого нікелю за температури 40 °C та щільності струму 3 А/дм2. Комплексне хромоалітування проводили порошковим методом при 1050 °C протягом 4 годин. Встановлено, що на поверхні формуються дифузійні покриття загальною товщиною від 20.5 мкм до 23.0 мкм із перехідною зоною на основі твердого розчину α-Fe товщиною до 55 мкм. Мікрорентгеноспектральний аналіз показав наявність нітриду хрому Cr2N, а також зон з фазами Cr2Al та твердим розчином хрому й алюмінію. Отримане покриття складається з чотирьох зон. Мікротвердість поверхневої зони покриття 16.0 – 16.2 ГПа. Дифузійне хромоалітування зразків сталі 45 з шаром на основі нікелю товщиною 20 мкм реалізували при температурі 1050 °С впродовж 4 годин. Комплексна двоетапна обробка призводить до формування покриття товщиною 35 – 45 мкм. Показано, що формування захисних покриттів значно підвищує стійкість сталі 45 до окиснення завдяки утворенню щільної оксидної плівки. Визначено структуру оксидних включень, які містять хром, алюміній та залізо, що утворюють шпінельні фази. Двостадійний процес з попереднім нікелюванням забезпечив рівномірне розташування гетерогенних шарів без відшарувань Додаткова попереднє нікелювання змінює механізм окислення та дозволяє отримати покриття, які мають більшу пластичність.Item Цифрова трансформація бізнес-процесів в Україні: кращі практики вітчизняного бізнесу та сучасні виклики(Сумський державний університет, 2024) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Калініченко, Л.Л.; Харченко, Микола Олексійович; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaДана стаття розглядає проблематику цифрової трансформації бізнес-процесів у сучасній українській економіці. Вона аналізує кращі практики, які застосовуються вітчизняними компаніями для ефективного впровадження цифрових інновацій. Акцент робиться на стратегіях та інструментах, які допомагають підприємствам у досягненні успіху в цифровій епохі. Аналізуючи цифрову трансформацію бізнес-процесів в Україні, робиться акцент на важливості адаптації до технологічного середовища, що швидко змінюється, для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості українського бізнесу в умо-вах глобальних технологічних тенденцій. Виокремлено та проаналізовано основні ключові технології для сучасних цифрових трансформацій бізнесу. Окрема увага приділена характеристиці основних етапів цифрової трансформації бізнес-процесів. Автори розглядають ключові аспекти впровадження цифрових ініціатив у різних галузях української економіки, включаючи фінанси, медіа, виробництво та послуги. Акцентується увага на важливості створення ефективних стратегій цифрової трансформації, які враховують специфіку кожної галузі та потреби конкретних бізнес-моделей. Нарешті, стаття висвіт-лює ключові проблеми, з якими стикається сучасний вітчизняний бізнес при впровадження цифрових трансформацій та можливості їх подолання. Наголошено на ролі урядових органів та стейкхолдерів у сприянні цифровій трансформації біз-несу, включаючи створення сприятливого регуляторного середовища, розвиток інфраструктури цифрових технологій та підтримку інноваційних ініціатив. У цілому, пропонується комплексний огляд та аналіз теми цифрової трансформації біз-нес-процесів в Україні, підкреслюючи важливість цього процесу для подальшого розвитку української економіки та бізнес-середовища.Item Smart contract in banking for Ukraine’s economy digitalization(Sumy State University, 2022) Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav SerhiiovychSmart contracts are one of the digital technologies that have the potential to significantly alter the way market participants interact. It is emphasized in the research that a smart contract is a specialized computer protocol that allows negotiating parties to exchange assets between themselves: stocks, money, or property without involving a third party as an intermediary. It should be noted that smart contracts also have a wide area for use not only in the financial sector, but also in other sectors of the economy, and the global trend towards digitalization is one of the fundamental drivers of the development of this tool. The most recognizable technology for the operation of smart contracts today is blockchain. It is mentioned that blockchain guarantees the reliability and security of the concluded contracts in terms of their confidentiality, immutability, and permanence. Four basic stages of a blockchain-based smart contract were revealed. It is stated in the article that one of the most promising applications for smart contracts is the automation of the provision of banking services, such as supply chain financing, mortgage lending and small business lending. The automatic implementation of the full lending process, from application to credit risk assessment, mortgage renewals, title transfer, and mortgage servicing and securitization, can be facilitated by sharing borrower information and digital versions of multiple registries and title documents.It is emphasized that smart contracts have a number of advantages over traditional paper-based contracts. It's important to remember that no matter how advanced technology gets, there's always the risk of IT-system vulnerabilities. The future of smart contracts in banking was forecasted. Many banking processes and legal agreements will be substituted by blockchain-based finance solutions in the future; however the shift will be slow. Incumbent banking institutions are unlikely to completely relinquish control of their databases from unknown third parties. Most likely, groups of banking institutions will use authorized blockchains, and customers will only interact with trusted nodes, and not directly with the ledger,Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Практичні засади підвищення ефективності логістичної діяльності сучасного підприємства(Сумський державний університет, 2021) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Фалько, К.С.Проблема конкурентоспроможності та ефективності бізнес-структур залишається однією з найактуальніших проблем практично в будь-якому економічному середовищі. Підприємства використовують логістику як інструмент підвищення своєї конкурентоспроможності, зокрема за рахунок оптимізації логістичних витрат та як наслідок підвищення прибутковості активів підприємства. В роботі розглянуті сутнісні і суттєві характеристики концепції ефективності логістичної діяльності підприємства, виявлено фактори, що впливають на їх логістичну діяльність. Процес оцінки ефективності логістичної діяльності підприємства у дослідженні розглядається як вирішення чотирьох основних завдань: моніторинг логістичних операцій; контроль за процесом виконання транспортнологістичних послуг; оперативне управління грунтуючись на заявлених тенденціях; розробка подальших тактичних і стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу. У роботі виокремлено та обгрунтовано основні напрями та методи підвищення ефективності логістичної діяльності з урахуванням різних сфер логістики таких як: управління запасами, транспортування, складування, пакування, вантажопереробка, закупівля і розподіл. Базуючись на принципах системного підходу показано, що методи підвищення ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати комплексно, в складі єдиного механізму, здатного визначати і мобілізувати наявні резерви ефективності в кожному з запропонованих сегментів. На прикладі ТОВ "ВП "Полісан" розглянуто практичні аспекти забезпечення ефективності його логістичної діяльності в умовах конкретної бізнес-ситуації. Запропоновано систему показників ефективності за допомогою яких проведено порівняльний аналіз певних варіантів подальшого розвитку логістичної діяльності. Економічно обгрунтовано доцільність використання логістичного аутсорсингу для умов даного підприємства. Відносний показник економічної ефективності пропонованих заходів щодо реалізації лоогістичного аутсорсингу, а саме рентабельність логістичних операцій підвищиться з 28,39% до 31,08%.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Дорожня карта створення нових енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на регіональному рівні(Сумський державний університет, 2021) Іващенко, Є.С.; Штефан, А.В.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychНа сьогодні для забезпечення суспільних потреб необхідні великі об’єми енергетичних ресурсів. В епоху індустріалізації, коли вирішення виробничих завдань, функціонування домогосподарств відбувалося за рахунок активного видобування надр Землі, рівень запасів невідновних ресурсів значно зменшився, що призвело до погіршення екологічного стану планети. Таке становище спонукає до пошуку та переходу на новітні методи енергетичного виробництва, в основі яких лежить поступовий перехід до використання альтернативних джерел, як норми суспільного життя. Перспективним напрямком для досягнення цієї мети є повсюдне впровадження розумних енергомереж. В статті досліджено ідею, принципи та компоненти, які входять в структуру смарт-систем. Також висвітлено переваги їх впровадження в енергетичну сферу економіки певної країни. Для дослідження перспектив оновлення енергетичного сектору та продуктивного впровадження інтелектуальних технологій необхідне вивчення досвіду інших країн з даного питання. За критерій під час виміру показників енергоефективності обирали індекс функціональності енергетичної інфраструктури. Серед списку країн, в більшості лідерів наявний високий економічний розвиток та правильно обраний напрямок реалізації ресурсних потенціалів, що і стало причиною успіху. Незважаючи на потенціал та необхідність, використання відновних ресурсів при створенні енергії викликає розширення амплітуди коливань рівня напруги та збільшення вірогідності перепадів. Рішенням даної проблеми виступатиме використання смарт-лічильників. Низка країн вже визначилася із прогнозними величинами, щодо введення цієї технології. Необхідним елементом ефективної реалізації досвіду країн є створення необхідних умов, що полягають у зміні деяких пунктів в енергетичній політиці. Ключовим елементом під час розбудови смарт-мереж має виступати дорожня карта, що являє собою нормативний документ із сукупністю дій, процесів та стейкхолдерів задля узгодження стратегічної та тактичної складових. Використання дорожніх карт є досить поширеним та несе певні переваги. У роботі висвітлено дорожню карту створення розумних енергетичних мереж в Україні, яка була розроблена з урахуванням певних обмежень, існуючих всередині країни. Вказано на проблеми, які можуть постати при реалізації даного плану. На основі планованої структури електровиробництва на 2021 рік, запропонованої міністерством енергетики України, було розглянуто джерела виробництва електроенергії й порівняно чинники, що впливають на розвиток переважаючих елементів в існуючій структурі виробництва та альтернативних джерел з використанням розумних енергомереж та зроблено відповідні висновки. Перспективний шлях розвитку полягає саме у використанні та впровадженні технологій, що застосовуються при створені розумних мереж енергопостачання.Item Підвищення ефективності бізнес-процесів на виробничому підприємстві(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Пономарьова, Г.С.Підвищення ефективності діяльності підприємства передбачає оптимізацію всіх бізнеспроцесів, пов’язаних з виробництвом готової продукції починаючи з замовлень сировини до безпосереднього виробництва продукції. У статті був проведений аналіз роботи складського господарства виробничого підприємства та виокремлені його основні функції. Функції складу можна представити у схемі бізнес-процесу організації складського господарства. Робота складу поділяється на прийом матеріальних цінностей, відвантаження готової продукції та забезпечення внутрішніх складських процесів, тобто являє собою підтримку загальних бізнес-процесів підприємства. Окрім того, сформульовано перелік основних проблем, що виникають при управління складським господарством, причинами яких є великий вплив людського фактору на діяльність даного бізнес-процесу. Саме люди відповідають за правильність оформлення та обліку матеріальних цінностей, їх переміщення та контроль. Тому впровадження автоматизованої системи управління складом (WMS-системи) може повністю або частково вирішити ці проблеми. Також у роботі виділено складові впливу WMS-системи на ефективність діяльності складського господарства як одного з елементів бізнес-процесу на підприємстві. До таких складових віднесено: потоки доходів, відносини з клієнтами, ключові види діяльності, ключові результати, ключові партнери, цінності та структура витрат. Покращити результати діяльності складу, а отже і всього підприємства, можна через підвищення ефективності використання складського приміщення, покращення точності та швидкості у виконанні завдань, оптимізацію кількості співробітників складу та наявність сучасного обладнання, що дозволить швидко та якісно виконувати складські операції.Item Designing the Information Educational Environment of the Studying Course for the Educational Process Management Using Cloud Services(Sumy State University, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dron, V.V.За підрахунками авторитетної International Data Corporation (IDC), до 2023 року об'єм світових витрат на публічні хмарні сервіси та інфраструктуру збільшиться більше ніж вдвічі, переважно за рахунок впровадження цифрових перетворень. У глобальному вимірі ринок хмарних технологій стає полем чимдалі жорсткішої конкуренції між провідними світовими ІТ-корпораціями. Сучасна освіта зазнає стрімкого розвитку завдяки педагогічним працівникам, які протягом останніх років впроваджують хмарні сервіси в своїй професійній діяльності. Постало нагальне питання про формування інформаційно-освітнього середовища для співпраці, кооперації, комунікації та навчальної мобільності. Це дослідження присвячене аналізу особливостей способів проектування інформаційно-освітнього середовища дисципліни за допомогою Google-сервісів. Авторами розглянуто Сервіси Google для проектування відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища, що є безкоштовними, тому їх активно можна використовувати в освітньому процесі. Описуються переваги відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища дисципліни як середовищ для організації та управління освітнім процесом. У дослідженні авторами виділено наступні характеристики інформаційно-освітнього середовища: відкритість (підтримка сучасних стандартів, технології Інтернет/Інтранет); масштабованість (збільшення кількості сервісів, що надаються в середовищі; об’єму інформації, яка може оброблятися); розширення баз даних і знань (не призводить до необхідності переналагоджувати систему); інтегрованість (можливість організувати єдине освітнє середовище для розширення задач, пов’язаних з розробкою та проектуванням навчально-методичного забезпечення освітнього процесу); адаптованість (динамічне налагодження під потреби як конкретного навчального закладу, так і окремого користувача).Item Залучення іноземних інвестицій як інструмент забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку країни(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Долгошеєва, О.І.; Кіріл’єва, А.В.У статті розкрита сутність інвестування та його роль для розвитку національної економіки. Визначено, що інвестиційна діяльність країни є інструментом зміцнення національної економіки, що в свою чергу стане показником забезпечення цілей сталого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності серед інших провідних країн. Зазначено, що національна економіка являє собою єдину соціально-економічну систему, яка має багато складових у різних галузях господарської діяльності. Аби процес розвитку тривав постійно, необхідно вирішувати протиріччя, що з’являються між окремими елементами економічної системи. У роботі виокремлено найбільш привабливі для іноземних інвесторів види економічної діяльності та виділено передумови вибору об’єкта інвестування. Аналізуючи закордонний досвід механізму залучення іноземних інвестицій зроблено акцент на тому, що у світі існує кілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Основними складовими комплексного механізму залучення прямих іноземних інвестицій визначено інституціонально-правовий, грошовокредитний, бюджетно-податковий, територіально-організаційний механізми. Усі механізми міжнародного співробітництва для інвестування у високоефективні українські компанії надають багато поточних та майбутніх переваг. Визначено, що світовий досвід залучення іноземних інвестицій ідеально підходить для України У світлі вищезазначених фактів звернули увагу на те, що питання залучення іноземних інвестицій в Україну є дуже важливим і потребує великої уваги. На шляху України до сталого розвитку залучення прямих іноземних інвестицій є важливим інструментом для підвищення економічного процвітання, тим самим руйнуючи та відновлюючи національні перешкоди. У статті сформульовано функції залучення іноземних інвестицій на мікро- та макрорівні. У ході дослідження з’ясували, що ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій країні в цілому бути привабливими для інвесторів, що призводить до реального залучення коштів. Залучення іноземних інвестицій у реалізацію стратегічних цілей держави дозволить поліпшити та підвищити ефективність окремих частин національної економіки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »