Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item Management of the Transport Infrastructure of Global Logistics: Cross-Country Analysis(Sumy State University, 2022) Rahmanov, F.; Neymatova, L.; Aliyeva, R.; Hashimova, A.Для сучасного суспільства характерний постійний розвиток та вдосконалення транспортної галузі, яка забезпечує якісну та швидку доставку вантажів. Для максимального збільшення експорту готової продукції та більш ефективного проникнення на міжнародні ринки організовуються глобальні логістичні системи. У статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо місця та перспектив управління транспортною інфраструктурою глобальної логістики. Основною метою дослідження є підтвердження гіпотези про існування глобальних логістичних кластерів, об'єднаних спільною транспортною інфраструктурою відповідно до геополітичних та економічних особливостей регіонів. Вхідні дані дослідження представлено у вигляді десяти індикаторів транспортної інфраструктури. Джерелами даних є Світовий банк та Організація економічного співробітництва та розвитку. Дослідження транспортної інфраструктури глобальної логістики здійснено у наступній логічній послідовності: формування масиву вхідних даних; нормалізація вхідних даних; визначення інтегрального показника рівня розвитку транспортної інфраструктури (метод головних компонент); кластеризація (метод k-середніх) та інтерпретація отриманих результатів. Об'єктом дослідження є 45 країн Європи та Азії за період з 2006 по 2020 роки. Проведене дослідження емпірично підтверджує вищезазначену гіпотезу, про що свідчить визначений інтегральний індекс рівня розвитку транспортної інфраструктури та якісний склад отриманих кластерів. Найбільш вагомий вплив на інтегральний індекс транспортної інфраструктури здійснює показник пасажирських перевезень автомобільним транспортом, на інтегральний індекс авіаційного транспорту – показник перевезень пасажирів, контейнерних портових перевезень, тоді як на інтегральний індекс залізничного транспорту – показник перевезень пасажирів. Загалом, протягом досліджуваного періоду країни групувалися в три та два кластери. Укрупнення кластерів у 2020 році свідчить про те, що транспортна інфраструктура країн із середнім рівнем економічного розвитку почала активно розвиватися. Зокрема, це стосується збільшення попиту на автомобільні перевезення. Результати дослідження можуть бути корисними органам державної влади та міжнародних організацій, які надають послуги з управління транспортною інфраструктурою глобальної логістики.Item Tourism Management in Azerbaijan Under Sustainable Development: Impact of COVID-19(Sumy State University, 2020) Rahmanov, F.; Aliyeva, R.; Росохата, Анна Сергіївна; Росохатая, Анна Сергеевна; Rosokhata, Anna Serhiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaСтаття присвячена розгляду актуального питання 2020 року щодо впливу пандемії Covid-19 на туристичну галузь світу,загалом, та Азербайджану,зокрема. У роботі визначено шляхи виходу з кризи за умови дотримання цілей сталого розвитку. Основною метою дослідження є формування рекомендацій щодо нівелювання негативних наслідків Covіd-19 у туристичній галузі Азербайджану, за умови дотримання цілей сталого розвитку. Систематизація наукових напрацювань з означеної проблематики засвідчила, що питання маркетингу туризму в кризових умовах є завжди складним та багатогранним питанням. Автори зазначили, що розвиток туристичної сфери сприяє нівелюванню та вирішенню проблем в інших сферах економіки приймаючих країн. У статті представлена динаміка глобального розвитку туристичної галузі та групи країн Middle East, до якої входить Азербайджан. Проведено порівняльний аналіз основних кількісних показників розвитку туризму Азербайджану, сусідніх країн та України. Актуальність даного дослідження полягає в тому, що для ефективного та планомірного рестарту туристичної діяльності після завершення карантинних заходів, необхідною умовою є розуміння вподобань, запитів та побоювань споживачів щодо туристичних послуг. У ході роботи проведено маркетингове соціологічне дослідження громадян Азербайджану з метою визначення потенційного впливу COVID-19 на туристичну галузь. Опитування проведено 13-21 квітня 2020 колективом дослідників з Університету Нортгемптона (Великобританія), Національного інституту геофізики, геодезії та географії Болгарської академії наук, Університету національної та світової економіки (Болгарія). За отриманими результатами визначено основні запити громадян Азербайджану при рестарті туризму в країні. У статті проаналізовано цілі сталого розвитку, анонсовані згідно з Резолюцією, прийнятою Генеральною асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року та такі, що стають максимально актуальними у розрізі подій 2020 року та є викликом для сучасного суспільства,загалом, та Азербайджану, зокрема. Враховуючи отримані результати, у роботі сформовано рекомендації щодо рестарту туристичної галузі Азербайджану за умови дотримання та реалізації цілей сталого розвитку. Результати даного дослідження можуть бути корисними для управлінських інституцій Азербайджану та країн, туристична галузь яких мала динамічний та стрімкий розвиток впродовж останніх декількох років, а також для представників індустрії туризму Азербайджану, які формують її інфраструктуру на національному, регіональному та місцевому рівнях.