Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 31
  • Item
    Economic and Social Challenges of Disruptive Technologies in Conditions of Industries 4.0 and 5.0: the EU Experience
    (Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych
    У статті проаналізовано економічні та соціальні виклики проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та Індустрії 5.0. У статті розглянуто напрямки досліджень у галузі Індустрій 4.0 та 5.0 та їх вплив на сталий розвиток. У дослідженні пояснюються напрямки розвитку проривних технологій в контексті сталого розвитку. Розглядається процес розвитку проривних технологій, таких як телефон, який замінив телеграф, пароплави, які прийшли на зміну вітрильним суднам, напівпровідники, що прийшли на зміну вакуумному устаткуванню, електронна пошта, яка змінила традиційну і багато іншого. У статті аналізуються основні проривні технології створення Інтернету речей. У статті показані потенційні економічні характеристики проривних технології у найближчі п’ять років. Досліджується досвід ЄС щодо реалізації потенціалу проривних технологій в умовах Індустрії 4.0 та 5.0. У статті висвітлюються тенденції, які позитивно впливають на зростання та розвиток бізнесу до 2022 року відповідно до звіту про майбутнє ЄС. Це, зокрема, активне застосування новітніх технологій та використання великих даних; поширення мобільного Інтернету; прогрес у галузі штучного інтелекту та хмарних технологій; зростання національних економік; поширення освіти; досягнення у сфері енергозабезпечення та технологій альтернативної енергетики. Дослідження демонструє, як зміняться проривні технології до 2025 року та які позитиві та негативні зміни можуть відбутися у бізнес спільноті. У статті розглянуто питання потенційного економічного та соціального впливу проривних технологій у найближчому майбутньому. Подано характеристику можливих наслідків впровадження ключових проривних технологій сучасності: наприклад, надмірний психологічний вплив; ризик зменшення творчого потенціалу; посилення інформаційної залежності; зниження конфіденційності особистого життя; ризики неконтрольованого зниження інформаційної безпеки (наприклад, через хакерів); підвищення інформаційної вразливості цивілізації; ризик втрати людського контролю над кіберсистемами, тощо.
  • Item
    EU Economic and Legislative Policies for Industries 3.0 and 4.0 Promotion
    (Sumy State University, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Скрипка, Є.О.
    У статті аналізуються соціально-економічні та юридичні механізми забезпечення третьої та четвертої промислових революцій, з урахуванням досвіду ЄС. В роботі обгрунтовано причини виникнення третьої та четвертої промислових революцій; представлено огляд сучасних способів виробництва, економічних відносин, побуту людини, основних потреб та професій, а також багатьох інших атрибутів життя, спричинених третьою та четвертою промисловими революціями. Ці перетворення вимагають формування та прийняття відповідних законів та директив, які вже діють в ЄС. У статті пояснюється, які юридичні інструменти допомагають забезпечити третю та четверту промислові революції. У статті викладена законодавча база формування сестейнового транспорту, агровиробництва та будівництва. В роботі досліджено досвід ЄС щодо створення загальноєвропейського транспортного простору та проаналізовано результати різкого зниження негативних екологічних ефектів транспорту та досягнення до 2050 року скорочення викидів парникових газів на 60 %. В статті пояснюються наслідки повної заборони до 2050 року використання автомобільного транспорту на таких видах палива, як бензин, дизельне паливо та інші вуглецеві види палива, що в свою чергу буде сприяти забезпеченню зеленої економіки та досягнення цілей сестейнового розвитку. Проаналізовано ефекти сестейнового агровиробництва, що об'єднує три основні цілі – екологічне здоров'я, економічну прибутковість та соціальноекономічну рівноправність. У статті розглядаються проблеми розвитку сестейнових поселень, створення життєблагодатного середовища для забезпечення здорового існування людини та її розвитку, включаючи соціальний розвиток, а також мінімізацію негативного впливу на природні системи процесів створення та функціонування самих поселень.
  • Item
    The Development of Green Technologies in the Agro-Industrial Complex: the EU Experience and the Prospects for Ukraine
    (Сумський державний університет, 2018) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Chmut, A.S.; Hens, L.
    Сьогодні сучасною тенденцією у світовому сільськогосподарському комплексі є розвиток виробництва органічного сільського господарства шляхом впровадження «зелених» технологій в землеробство, тваринництво, птахівництво тощо. У статті розглядається стан органічного птахівництва та визначаються його майбутті перспективи розвитку для України. Проаналізована світова частка органічних виробників, масштабність світового ринку органічних продуктів, демонструють значні тенденції на шляху розвитку органічного виробництва. Автори проаналізували основні переваги світового органічного виробництва та акцентували на їх економічних, екологічних та соціальних аспектах. Аналіз нинішньої ситуації в Україні дозволяє зробити висновок, що ринок органічного продукту в цілому представлений місцевими виробниками, які не завжди сертифіковані, але фактично діють відповідно до органічних стандартів. Ці виробники можуть стати основою для формування «органічного» ринку, і їх досвід може допомогти розвинути цю галузь. Крім того, у статті окреслено основні перспективи розвитку птахівництва в Україні та визначено основні вимоги до органічного птахівництва.
  • Item
    Социальная и солидарная экономика при переходе к сестейновому развитию: опыт ЕС
    (Сумський державний університет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna
    У статті досліджено процеси забезпечення соціальної і солідарної економіки (ССЕ) в умовах переходу до сестейнового розвитку. Обґрунтовується поняття сестейновості як стану тріади трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених систем: соціо-економічної, біологічної природи людини, екологічної. Розкриваються значення і зміст ССЕ. Проаналізовано принципи, що лежать в основу функціонування структур, досвід забезпечення ССЕ в ЄС. Проаналізовано досвід роботи внутрішніх європейських мереж ініціатив з питань моральності, солідарності та національних територіальних мереж Європи, що входять до Міжконтинентальної мережі заохочення ССЕ. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення сестейнового розвитку в частині розбудови проектів ССЕ, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню нагальних соціально-економічних та екологічних проблем.
  • Item
    Economic, Environmental and Social Challenges of Science for Achieving Sustainable Development Goals: the EU and World Experience
    (Sumy State University, 2017) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    The article analyses economic, environmental and social challenges of science for achieving sustainable development goals incorporating the EU and world experience. It tackles the studies of three interconnected global problem areas: Energy and Climate Change, Food and Water, Poverty and Equity. It overviews research progress in developing new methods for optimizing long-term economic growth, science education; science and food security; alternative energy sources; artificial intelligence and digital transformations; art education as well as the EU and world experience in using motivational instruments for implementation sustainable development goals and tackling global environmental challenges on the global, regional, national and local levels.
  • Item
    Innovations in the context of modern economic transformation processes of enterprise, region, country: the EU experience
    (Sumy State University, 2017) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Горобченко, Денис Володимирович; Горобченко, Денис Владимирович; Horobchenko, Denys Volodymyrovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych
    The article reveals the content of ‘green’ (sustainable) economy and the role of the Third Industrial Revolution (T.i.r.) and generated innovations in its formation. The article analyzes regularities of the T.i.r. origin and the prerequisites for its implementation. The main types of innovation transitions are considered when forming a new type of economy. The directions for transformation of economic systems at different levels are studied. The EU experience is analyzed.
  • Item
    Socio-cultural, socio-economic and technological transformations for sustainable development on local level
    (Sumy State University, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    У статті досліджуються соціально-культурні трансформації, спрямовані на формування «сестейнової культури», що означає рівний доступ громадян до можливостей свого соціального розвитку, їх співпраці в співконструюванні та співоновленні свого середовища, формуванні основ солідарної економіки і розвитку різних її форм, а саме: «шерінгової», «коллаборативної», «громадянської» економік. У статті відображені соціально-економічні трансформації, які орієнтовані на формування деконцентрованих відновлюваних джерел енергії, регіональне виробництво продуктів харчування, інноваційні концепції розвитку транспорту, нові підходи у наданні соціальних послуг, формування мереж невеликих за розміром, але продуктивних локальних структур, використання інноваційних форм фінансування бізнесу, створення основ циркуляційної економіки. Розкрито значення технологічних трансформацій, які просувають «розумні» технології, які закладають основу для реалізації необхідних соціально-культурних і соціально-економічних трансформацій, а також для формування «Інтернету речей» і «Інтернету громадян»
  • Item
    The Enabling Power of Science for Economic and Sustainability Problems Solution
    (Сумський державний університет, 2015) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna
    У статті досліджено найважливіші питання, що обумовлюють відповідальність науки у забезпеченні сестейнового (сталого) розвитку на Землі, роль науки в досягненні миру, шляхи впливу науки на прийняття рішень у суспільстві, форми взаємодії з адміністративними органами, забезпечення діалогу науки з різними суспільними сферами. Аналізуються актуальні проблеми трансферу інновацій, переходу до відновлюваних джерел енергії та ресурсів, адаптації до прискорених змін, популяризації наукових знань, економічні, соціальні, екологічні трансформації та ін. Запропоновано основні напрямки трансформаційних перетворень у суспільстві, серед яких слід виділити гуманітарну, технологічну трансформацію, трансформацію просторово-часової концентрації виробничих факторів, трансформацію виробничої сфери, праці, форм мотивації, економічних відносин, комунікаційну, трансформацію споживання, охорони здоров'я, а також освіти.
  • Item
    Економічні та фінансові інструменти забезпечення сталого регіонального розвитку: досвід ЄС
    (Сумський державний університет, 2014) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Мельник, Ольга Іванівна; Мельник, Ольга Ивановна; Melnyk, Olha Ivanivna; Романенко, Я.В.
    У статті досліджено економічні й фінансові інструменти забезпечення сталого регіонального розвитку. Розкрито значення економічних та фінансових інструментів у формуванні стратегій сталого розвитку регіонів та екологічної політики. Визначені індикатори сталого розвитку, що застосовуються на глобальному рівні та в країнах Європейського Союзу, визначено їх перелік для України. Запропоновано підходи до фінансування стратегій сталого розвитку в Україні. Обґрунтовано необхідність застосування кращих практик Європейського Союзу щодо формування системи економічних інструментів у рамках екологічної політики України та імплементації Угоди про Асоціацію з ЄС у частині розбудови сталого розвитку, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню складних еколого-економічних проблем регіонів.
  • Item
    Economics for Ecology: Perspectives and Challenges
    (Sumy State University, 2014) Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Бурлакова, Ирина Михайловна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Bavykina, A.Y.
    У роботі аналізуються основні напрямки впровадження концепції сталого розвитку та формування «зеленої» економіки, які обговорювалися під час проведення Двадцятої Міжнародної наукової конференції в м. Суми «Економіка для екології», що відбулася на базі Сумського державного університету з 6 по 9 травня 2014 року. Проведено аналіз екологічних проблем, які виникають на різних рівнях функціонування соціально-економічних систем. Приділено увагу проблемі зміни клімату як одній з найбільш глобальних проблем людства на сучасному етапі. Наслідки кліматичних змін полягають у здійсненні певного впливу на рівень температури, рівень моря, збільшення площ пустинних територій, виникнення пожеж та повенів. Масштаби утворення парникових газів призводить до зменшення озонового шару Землі, що у свою чергу також викликає велику кількість проблем зі здоров’ям населення. У роботі виділено декілька шляхів попередження подальних змін у кліматі, до яких віднесено можливість зменшення викидів парникових газів шляхом заміни засобів та предметів виробництва на більш екологічно сприятливі, проведення екологічної модернізації виробництв на базі еко-інновацій. У статті приділена увага проблемі забруднення водних ресурсів нафтопродуктами та продуктами їх переробки. Зокрема, зазначено про значний токсичний ефект, якого зазнають водні організми та негативний вплив на болотисті місцевості. Останнім часом проблема набуває більш глобальних масштабів. Значну увагу приділено небезпечним наслідкам, які можуть виникати у навколишньому природному середовищі внаслідок виробництва енергетичних ресурсів. Також наголошено на залежності рівня ефективності використання альтернативних джерел енергії від кліматичних умов. Окрема увага приділена тим екологічним та економічним ризикам, які пов’язані з видобутком сланцевого газу. Існуючі технології видобутку справляють негативний вплив на якість поверхневих водних ресурсів, що в результаті може спричиняти ризики для здоров’я населення. У роботі знайшли відображення підходи до економічної оцінки екологічних втрат у результаті деградації довкілля. Екологічна деградація спричиняє втрати у сільському господарстві та лісництві, корозію виробничого обладнання, зниження продуктивності використання трудових ресурсів. Низька екологічна якість сприяє виникненню додаткових витрат на захист населення та виробничих факторів від негативного впливу шкідливих речовин та створення більш стійких сільськогосподарських культур. Важливим напрямком є також врахування втрачених можливостей від згортання найбільш чутливих галузей, таких як рекреація й туризм. Магістральним напрямом має стати реалізація політики «зеленої» економіки. Особливий акцент у цьому напрямі має бути зроблено на впровадженні еко-інновацій, які є одночасно прибутковими та екологічно спрямованими. Еко-інновації також характеризуються конкурентними перевагами через створення додаткових ринкових ніш. Основними сферами запровадження еко-інновацій є альтернативна енергетика, енергозбереження, екоінжиніринг та фінансові послуги, транспорт, рециклінг, екодизайн, органічне землеробство, екологічне будівництво, екотуризм тощо. Особлива увага в стратегіях сталого розвитку має бути приділена екологічним послугам, таким як обмін ресурсозберігаючими технологіями, торгівля ліцензіями на забруднення, екологічний менеджмент, аудит, маркетинг, екологічна освіта, страхування, які створюють передумови та стимули для подальшого розвитку екологічного підприємництва. Упровадження концепції «зеленої» економіки вимагає здійснення поступового переходу до альтернативних джерел енергії. Відповідно до оптимістичних прогнозів науковців до 2020 року частка альтернативної енергії повинна зрости до 12,9% у світовому енергетичному балансі. Це вимагає створення сприятливих умов, зокрема фінансування та впровадження екологічних проектів із використання альтернативних енергетичних джерел. В Україні частка використання альтернативних джерел енергії в загальному обсязі енергоспоживання залишається вкрай недостатньою. Високий рівень витрат на виробництво енергії з альтернативних джерел вимагає розроблення технічних рішень та економічних механізмів зі зменшення собівартості її виробництва. Розглянуто концепцію корпоративної екологічної відповідальності як різновиду корпоративної соціальної відповідальності. Цей напрям може використовуватися на підприємствах як нематеріальний актив та виступати в якості джерела формування додаткових конкурентних переваг. У статті також приділено увагу рециклінгу, використанню лісових ресурсів, екотуризму та екомаркуванню продукції.