Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
18 results
Search Results
Item Цифрові розриви ринку праці в умовах індустріальних змін і цифровізації економіки(Сумський державний університет, 2024) Степура, Т.М.; Дідух, Н.М.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Dehtyarova, Iryna BorysivnaДослідження присвячено пошуку методичних засад оцінювання цифрових розривів на ринку праці України у сегменті зайнятості на цифрових платформах з урахуванням сучасних тенденцій індустріальних змін і експоненціального зростання цифрової економіки. Виявлено, що вплив цифрових трансформацій на ринок праці суперечливий і неоднорідний у секторах економіки. За прогнозами, відбудеться не стільки загальне скорочення робочих місць, скільки їх перерозподіл у за сферами діяльності. Цифрові розриви ринку праці ідентифікуються як розриви між попитом та пропозицією працівників з цифро-вими навичками, а також відгуком інститутів на ці розбіжності. Використано факторний аналіз (головних компонент) для оцінки функціональних зв’язків у системі ринку праці у сегменті зайнятості на цифрових платформах. З’ясовано, що головною компонентою такого ринку праці є цифровий відгук – реакція систем розвитку навичок на ринкові вимоги, які змі-нюються. При цьому цей цифровий відгук надається здебільшого з боку населення шляхом самоосвіти. Тому ідентифіковано проблему інерційності закладів формальної освіти та інститутів, що повинні вирішувати завдання навчання дорослих.Item Vectors of restructuring of economic systems in the course of digital transformations(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Rozghon, Yu.V.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Kalinichenko, L.L.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr MykolaiovychСтаття розкриває зміст цифрових трансформацій в ході Четвертої промислової революції (Industry 4.0). Спрямування останньої визначено як явище формування кіберфізичних систем, які покликані замістити працю людини у виробничих процесах. Проаналізовано ключові трансформації, які відбуваються в ході Industry 4.0. До них можна віднести: формування Інтернету речей; застосування штучного інтелекту; побудова «розумних» мережевих систем на рівні підприємства, міста, території; кібергізація фізичного світу; інтеграція когнітивних здатностей людини й штучного інтелекту; побудова циркулярної економіки; формування самоорганізованих систем на основі хмарних технологій та ін. В ході цифрових трансформацій відбуваються значні зміни форми і змісту соціально-економічних систем, що впливає на співвідношення складових елементів, які формують ці системи. Це явище визначається як реструктуризація. Аналізуються причини, які обумовлюють ключові напрями реструктуризації економічних систем в ході цифрових трансформацій. Такими є: зміна номенклатури товарів та послуг, зміна структури технологічних процесів, зміна організаційної структури виробництва, зміна структури виробничих професій, зміна структури освітніх процесів, зміна матеріально-інформаційного змісту виробництва, зміна структури транспортних операцій, зміна співвідношення людських та машинних операцій, зміна регіональної структури виробництва, зміна соціальної структури суспільства.Item Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization(Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychУ статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.Item Економіка підприємств, територій та макроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій: від стабільності й лінійного мислення до антикрихкості та нелінійного, інноваційного мислення(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Кириленко, М.В.; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychВ статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо.Item Formation of Human Capital in the Digital Economy(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Piven, V.S.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Kyrylenko, M.V.У статті досліджено роль та різні прояви людського капіталу у функціонуванні та розвитку цифрової економіки. Ключовим контекстом дослідження є явище відтворення складових людського капіталу, включаючи процеси виробництва та споживання. Як важлива передумова відтворення аналізується явище впорядкування трьох основних витоків функціонування економічних систем: матеріального, інформаційного та синергетичного. Взаємозв'язок та взаємодія цих витоків відіграють важливу роль у формуванні різних видів капіталу, зокрема людського. У статті розкрито зміст та напрями інвестування в основні компоненти відтворювального циклу економічної системи: попит, відносини власності, виконавці, органи управління, інфраструктура та природні фактори. Зосереджено увагу на аналізі триалектичних основ відтворення людського капіталу через формування та взаємодію основних витоків людини: біологічного, соціального та трудового. Людина-споживач цифрової економіки принципово відрізняється від споживача людини попередніх епох. Головне, що переважна більшість особистих потреб стає самоціллю, а не засобом отримання матеріальних благ у майбутньому. Людина-виробник все частіше переходитиме від впливу на матеріальні предмети праці (зміна форм, розмірів, властивостей) до впливу на інформацію (розвиток креативних індустрій, вибір корисної інформації з великих масивів даних). На основі аналізу предметної основи трьох промислових революцій (третьої, четвертої та п’ятої) прогнозуються трансформаційні зміни, які мають відбутися на етапі переходу до нової соціально-економічної формації. Основні з них – це підтримка людської свідомості, цифровізація та мережева компетенція; формування здатності жити в умовах Інтернету речей; соціологізація розвитку тощо.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.Item Organizational and Economic Potential of Joint Engagement of Venture Capital and Business Process Re-engineering in the Marketing Activities of Industrial Enterprises(Sumy State University, 2019) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Pasyevin, O.O.; Khymchenko, Y.V.Українська промисловість являє собою стратегічно важливу галузь, що зберігає потенціал для сприяння стрімкому розвитку національної економіки. Разом з тим, даний потенціал може бути реалізовано виключно при виборі інноваційного вектору найближчого майбутнього галузі. Разом із активізацією інноваційної діяльності промислові підприємці постають перед проблемою дефіциту необхідних коштів, високими ризиками та застарілими підходами до ведення та організації діяльності. Саме в даній перспективі автори статті пропонують дослідити організаційно-економічний потенціал спільного залучення венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій сфері промислових підприємств. Саме маркетингова діяльність промислових підприємств рекомендована автором як найбільш ефективна для оперативного адаптації компанії до різких перетворень в зовнішньому бізнес-просторі. Перебуваючи в безпосередньому контакті з існуючим та потенційним споживачем та його вимогами, маркетингова діяльність здатна визначити стратегічні вектори розвитку компанії та імплементувати нові правила ведення бізнесу в поточну діяльність компанії. Так, в ході дослідження авторами проаналізовано організаційні засади венчурної діяльності та реінжинірингу бізнес-процесів в маркетинговій діяльності, зв'язок між зазначеними напрямками в організації інноваційної діяльності та спільні підходи до розробки стратегічних програм розвитку промислових підприємств в умовах різких трансформаційних перетворень у зовнішньому бізнессередовищі. Реінжиніринг бізнес-процесів в маркетинговій діяльності позиціонується як інновація, що може бути залучена за рахунок венчурного капіталу, і в той же дана інновація здатна радикально трансформувати підприємство та принципи його діяльності для подальшого ефективного використання залучених інвестицій та ефективної інноваційної діяльності.Item Венчурна діяльність промислових підприємств України на порозі нової промислової революції(Сумський державний університет, 2016) Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Бурлакова, Ирина Михайловна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Пономарьова, Г.С.; Кондруніна, Катерина Юріївна; Кондрунина, Екатерина Юрьевна; Kondrunina, Kateryna YuriivnaНедостатній рівень технічного розвитку підприємств в Україні, що ускладнюється глибокими економічною та політичною кризами на порозі Третьої та Четвертої промислових революцій, які поступово відбуваються у світі, актуалізує питання пошуку інноваційних шляхів розвитку економіки, здатних вивести країну з кризового стану та забезпечити випереджаюче економічне зростання. У статті проведено ретроспективний аналіз економічних реформ, проведених у різних країнах світу в періоди загострення кризових явищ, що дозволило сформулювати основні передумови розвитку інноваційної діяльності промислових підприємств України. Для реалізації економічного прориву запропоновано напрямки розвитку економіки України на основі венчурного фінансування. Визначено загальні та специфічні характеристики венчурної діяльності суб’єктів господарювання, а також види підприємництва, в межах яких може здійснюватися венчурна діяльність. Проведений аналіз діяльності найбільш інноваційних компаній світу і тих компаній, що найбільше інвестують у НДДКР, дозволив визначити основні принципи ефективної інноваційної діяльності в сучасних умовах.Item Socio-cultural, socio-economic and technological transformations for sustainable development on local level(Sumy State University, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaУ статті досліджуються соціально-культурні трансформації, спрямовані на формування «сестейнової культури», що означає рівний доступ громадян до можливостей свого соціального розвитку, їх співпраці в співконструюванні та співоновленні свого середовища, формуванні основ солідарної економіки і розвитку різних її форм, а саме: «шерінгової», «коллаборативної», «громадянської» економік. У статті відображені соціально-економічні трансформації, які орієнтовані на формування деконцентрованих відновлюваних джерел енергії, регіональне виробництво продуктів харчування, інноваційні концепції розвитку транспорту, нові підходи у наданні соціальних послуг, формування мереж невеликих за розміром, але продуктивних локальних структур, використання інноваційних форм фінансування бізнесу, створення основ циркуляційної економіки. Розкрито значення технологічних трансформацій, які просувають «розумні» технології, які закладають основу для реалізації необхідних соціально-культурних і соціально-економічних трансформацій, а також для формування «Інтернету речей» і «Інтернету громадян»Item Стимулирование развития национальной экономики в условиях климатических изменений(Сумский государственный университет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr MykolaiovychСтаття присвячена розробці можливих шляхів розвитку національної економіки в умовах кліматичних змін. У роботі аналізуються галузі національної економіки, які найбільш уразливі й залежні від кліматичних змін. Значну увагу приділено пошуку шляхів безпечного розвитку національної економіки в умовах кліматичних змін. Розглядаються питання стратегічного розвитку енергетичного, сільськогосподарського та рекреаційного секторів економіки в умовах кліматичних змін, які можуть нести як позитивні так і негативні наслідки. До негативних моментів відносяться поява неконтрольованих нових хвороб, нестача води, опустелювання земель. У той же час при своєчасній реструктуризації національного господарства зміна кліматичних умов може принести позитивний економічний ефект в окремих галузях. У статті запропоновані адаптаційні механізми спрямовані на пом'якшення негативних наслідків зміни клімату з метою забезпечення еколого-економічної безпеки.