Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
4 results
Search Results
Item Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization(Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychУ статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.Item Економіка підприємств, територій та макроекономічних систем в умовах цифрових трансформацій: від стабільності й лінійного мислення до антикрихкості та нелінійного, інноваційного мислення(Сумський державний університет, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Кириленко, М.В.; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychВ статті досліджується поняття антикрихкості. Аналізується роль цього феномена при переході економічних систем до цифрової економіки. На основі аналізу наукових публікацій, і перш за все Н. Талеба, формулюється визначення «антикрихкості» як властивість систем ставати більш стійкими і досконалими під впливом несприятливих факторів. Аналізуються ключові компоненти, на основі яких реалізується явище антикрихкості: зміни, помилки і помірні стреси. Формулюються основні джерела виникнення недетермінованих (невизначених, випадкових) змін, внаслідок яких можуть виникати умови, що змушують системи застосовувати засоби антикрихкості. Формулюються три основі фази виникнення і реалізації дій економічних систем задля формування їх властивостей антикрихкості: зниження ефективності, поява віртуальних станів, відбір варіантів для впровадження. Формулюються принципи забезпечення антикрихкості економічних систем: застосування інновацій, толерантність до змін, усунення крихких складових, самоуправління колективу, мінімізація надмірного ризику, формування запасу ресурсів, орієнтація на стратегічні цілі, активізація нелінійного мислення. Додаються ключові рекомендації щодо антикрихкого управління економічними системами. Для лінійної логіки діє принцип: під різні умови – різну стратегію. Робляться висновки, що антикрихкість є універсальним інструментом, який підходить різним організаціям, незалежно від їх параметрів. За рахунок цього феномена керівники економічних систем здатні впливати на стан їх організацій в умовах дії зовнішніх факторів, на які вони впливати не в змозі. Такими факторами можуть бути: заміна попиту на певну продукцію, коливання економічної кон’юнктури, трансформація поведінки споживачів, зміна обставин конкурентної боротьби, зміна господарчих умов господарювання, соціальні й політичні події, тощо.Item Formation of Human Capital in the Digital Economy(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Piven, V.S.; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Kyrylenko, M.V.У статті досліджено роль та різні прояви людського капіталу у функціонуванні та розвитку цифрової економіки. Ключовим контекстом дослідження є явище відтворення складових людського капіталу, включаючи процеси виробництва та споживання. Як важлива передумова відтворення аналізується явище впорядкування трьох основних витоків функціонування економічних систем: матеріального, інформаційного та синергетичного. Взаємозв'язок та взаємодія цих витоків відіграють важливу роль у формуванні різних видів капіталу, зокрема людського. У статті розкрито зміст та напрями інвестування в основні компоненти відтворювального циклу економічної системи: попит, відносини власності, виконавці, органи управління, інфраструктура та природні фактори. Зосереджено увагу на аналізі триалектичних основ відтворення людського капіталу через формування та взаємодію основних витоків людини: біологічного, соціального та трудового. Людина-споживач цифрової економіки принципово відрізняється від споживача людини попередніх епох. Головне, що переважна більшість особистих потреб стає самоціллю, а не засобом отримання матеріальних благ у майбутньому. Людина-виробник все частіше переходитиме від впливу на матеріальні предмети праці (зміна форм, розмірів, властивостей) до впливу на інформацію (розвиток креативних індустрій, вибір корисної інформації з великих масивів даних). На основі аналізу предметної основи трьох промислових революцій (третьої, четвертої та п’ятої) прогнозуються трансформаційні зміни, які мають відбутися на етапі переходу до нової соціально-економічної формації. Основні з них – це підтримка людської свідомості, цифровізація та мережева компетенція; формування здатності жити в умовах Інтернету речей; соціологізація розвитку тощо.Item Modern Trends in the Development of Renewable Energy: the Experience of the EU and Leading Countries of the World(Sumy State University, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.Одним з ключових моментів сестейнового розвитку є енергетична безпека і незалежність. У сучасних умовах стрімкого ростра і розвитку технологій все більше уваги приділяється пошукам практичних рішень екологічно безпечного і недорогого виробництва енергії. Питаннями розвитку і використання альтернативних джерел енергії вже тривалий час займаються вчені різних сфер наукової діяльності в усьому світі. Частка відновлюваних джерел енергії в генерації електроенергії в усьому світі неухильно зростає, що свідчить про розширення використання енергії, одержуваної з альтернативних джерел, таких як, наприклад, вітер і сонце. Дані тенденції свідчать про прагнення споживачів максимально відмовитися від використання викопних джерел енергії і атомних станцій з метою забезпечення подальшого сестейнового розвитку. У сформованих умовах пандемії COVID-19 попит на електроенергію в усьому світі знизився, однак, як показує дослідження, на розвиток відновлюваної енергетики дана пандемія не вплинуло. У статті проведений аналіз сучасних трендів у розвитку відновлюваної енергетики з урахуванням вже отриманого досвіду країн ЄС і провідних країн світу в цій сфері. В результаті були зроблені висновки про те, що в сучасних умовах для досягнення сестейнового розвитку необхідні трансформаційні процеси в такій важливій сфері, як енергетика. Потужним поштовхом для подібних змін послужили різні процеси в світовій економіці, які сприяли інтенсивному розвитку альтернативних джерел енергії. Багато країн добилися істотних успіхів у розвитку відновлюваної енергетики.