Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
10 results
Search Results
Item Restructuring of socio-economic systems as a component of the formation of the digital economy in Ukraine(Sumy State University, 2022) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr MykhailovychУ статті досліджено основні проблеми реструктуризації соціально-економічних систем як складової формування цифрової економіки. Розглянуто поняття "система", її елементи, взаємозв’язки між ними, функціональне середовище системи. Проаналізовано основні характеристики параметрів стану системи. Зазначено, що системи об'єднуються у більші системні утворення, які називаються надсистемами. Визначено поняття структури системи та подано її основні параметри. У дослідженні процесів функціонування систем дуже важливу роль відіграють такі категорії, як ієрархія та функція. Авторами визначено, що для виконання завдань свого існування будь-яка система має здійснювати комплекс взаємопов'язаних функцій. Чим ефективніше виконується кожна з зазначених функцій, тим ефективніша діяльність усієї системи, і тим вища можливість накопичення системою вільної енергії, а будь-який процес відтворення стану системи слід розглядати як ціле, що більше суми окремих підпроцесів, з яких воно складається. У свою чергу, час умовно можна вважати ще однією, горизонтальною віссю вимірів, у яких формується система. Цей вимір може бути названий образно "лінією часу" або "лінією життя" системи, а параметри часу (послідовність, тривалість, темп, швидкість, рівень синхронності процесів, час перемикання) відображають кількісні та якісні сторони реалізації окремих процесів (підпроцесів) відтворення системи. Перехід суспільства до нової формації пов’язаний із зміною стану соціально-економічних систем, невід’ємною складовою чого є процеси реструктуризації (зміни параметрів, які формують їх структуру). Автори запропонували умовну схему формування системи як просторового об'єкта та процесу та охарактеризовано окремі види реструктуризації соціально-економічних систем в ході сучасних цифрових трансформацій. Як ілюстрація таких процесів проаналізовано структурні зрушення в енергетичному секторі України за період 2010-2020 років. Це доводить той факт, що характеристики структури економічних систем є важливим предметом управління соціально-економічним розвитком, а аналіз процесів реструктуризації є дієвим інструментом обгрунтування управлінських рішень та регулювання економічних процесів з метою забезпечення сестейнового соціально-економічного розвитку.Item Smart contract in banking for Ukraine’s economy digitalization(Sumy State University, 2022) Яценко, Валерій Валерійович; Яценко, Валерий Валерьевич; Yatsenko, Valerii Valeriiovych; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Півень, Владислав Сергійович; Пивень, Владислав Сергеевич; Piven, Vladyslav SerhiiovychSmart contracts are one of the digital technologies that have the potential to significantly alter the way market participants interact. It is emphasized in the research that a smart contract is a specialized computer protocol that allows negotiating parties to exchange assets between themselves: stocks, money, or property without involving a third party as an intermediary. It should be noted that smart contracts also have a wide area for use not only in the financial sector, but also in other sectors of the economy, and the global trend towards digitalization is one of the fundamental drivers of the development of this tool. The most recognizable technology for the operation of smart contracts today is blockchain. It is mentioned that blockchain guarantees the reliability and security of the concluded contracts in terms of their confidentiality, immutability, and permanence. Four basic stages of a blockchain-based smart contract were revealed. It is stated in the article that one of the most promising applications for smart contracts is the automation of the provision of banking services, such as supply chain financing, mortgage lending and small business lending. The automatic implementation of the full lending process, from application to credit risk assessment, mortgage renewals, title transfer, and mortgage servicing and securitization, can be facilitated by sharing borrower information and digital versions of multiple registries and title documents.It is emphasized that smart contracts have a number of advantages over traditional paper-based contracts. It's important to remember that no matter how advanced technology gets, there's always the risk of IT-system vulnerabilities. The future of smart contracts in banking was forecasted. Many banking processes and legal agreements will be substituted by blockchain-based finance solutions in the future; however the shift will be slow. Incumbent banking institutions are unlikely to completely relinquish control of their databases from unknown third parties. Most likely, groups of banking institutions will use authorized blockchains, and customers will only interact with trusted nodes, and not directly with the ledger,Item Інтелектуалізація господарських процесів у напрямі досягнень цілей сталого розвитку(Сумський державний університет, 2021) Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo Anatoliiovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Яременко, А.ГСтаття присвячена теоретико-процесуальним особливостям інтелектуалізації господарських процесів. Надані визначення дефініції "інновація". З’ясовано, що більшість дефініцій розглядають інновацію як новий (або значно вдосконалений чи модифікований) продукт. Виокремлено найбільш оптимальне формулювання даної дефініції, а саме: "інновація" - це нововведення, що полягає в створенні та реалізації нових (або значно змінених) ідей, принципів чи продукті Визначено, що на рівні підприємства особливо важливим є інтелектуалізація господарських процесів. Установлено різницю між схожими термінами "економіка знань" та "людський капітал". У табличній формі наведено особливості майбутнього людини на ринку праці, організацій та HR. З’ясовано, що працедавці розуміють вимоги нового часу (наявність штучного інтелекту, загальної автоматизації та розвитку робототехніки) та впроваджують робочі місця, які є більш мультидисциплінарними та діджиталізованими. Визначено, що у ХХІ столітті роль освіти стає дедалі вагомішою. З’ясовано, що інноваційний розвиток є ключовим для успішного сестейнового та інтелектуального розвитку вітчизняної економіки. Визначено, що Україна має значний потенціал інноваційного розвитку, попри низькі поточні витрати на R&D. Досліджено, що вплив людських ресурсів та зайнятості на Україну є найсильнішими інноваційними вимірами, тоді як зв'язки та інноваційне середовище є найслабшими. Досліджено проблемні умови для розвитку інноваційної сфери: складність ведення бізнесу (Україна в рейтингу Doing Business посідає 64 місце); бюрократична процедура отримання патентної документації; нерозвинене інтелектуальне право власності; недостатньо комфортний бізнес-клімат; низька частка зовнішніх іноземних інвестицій; неврегульовані питання діяльності ІТ-підприємств. З’ясовано, що країни можуть покращити свою інноваційну спроможність шляхом порівняльного аналізу їх ефективності, використання сильних сторін та усунення слабких місць в інноваціях, а також шляхом вивчення передового досвіду в країнах, які стають лідерами інновацій на всіх рівнях доходу.Item Становлення ринкового механізму стимулювання розвитку систем накопичення енергії в Україні(Сумський державний університет, 2021) Письменна, У.Є.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana OleksandrivnaУ статті розглядаються питання становлення в Україні ефективних ринкових механізмів стимулювання розвитку систем накопичення енергії. Досліджено сучасний стан систем накопичення енергії в Україні. Оцінено місткість сегмету систем накопичення енергії в енергоринку, обумовлену необхідністю виконання вимог Європейського енергетичного співтовариства щодо гнучкості об’єднаної енергосистеми, щодо відновлюваних джерел енергії та об’єктивною потребою у використанні таких систем у якості надавачів системних послуг. Визначено ступінь достатності ринкових і державних стимулів для впровадження і розвитку технологій накопичення енергії в умовах квазіконкурентного та повномасштабного ринку електроенергії України, з огляду на перспективні тенденції розвитку енергетики. Проведено аналіз вигід і витрат інвестиційних проєктів встановлення та експлуатації систем накопичення енергії в якості трьох найпоширеніших та перспективних для українського ринку електричної енергії типів застосувань: участь у ринку допоміжних системних послуг, участь у балансуючому ринку та робота з метою зменшення системних обмежень об’єктів ВДЕ. Проведено аналіз чутливості показників проєктів цих типів застосувань залежно від низки параметрів, зокрема, варіації питомих капітальних витрат, ставок "зеленого тарифу", цін на ринку "на добу наперед" та кон’юнктури ринку системних послуг. Обґрунтовано, що в Україні системи накопичення енергії є найперспективнішими в якості надавачів системної послуги з первинного регулювання частоти та потужності, достатній резерв якої є однією з умов інтеграції ОЕС України до Європейської енергосистеми ENTSO-E, для чого необхідна участь таких систем у балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг за допомогою аукціонів на надання послуг з первинного регулювання із довгостроковим часовим горизонтом. Щодо перспектив розвитку децентралізованої енергетики, доведено, що розвиток децентралізованих систем накопичення у складі промислових об’єктів, блок-станцій та інших енергетичних об’єктів невеликої потужності має великий потенціал із переформатуванням архітектури енергосистеми на стандарти "розумних мереж", з метою формування принципово нових економічних стимулів розвитку систем накопичення енергії.Item Дорожня карта створення нових енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на регіональному рівні(Сумський державний університет, 2021) Іващенко, Є.С.; Штефан, А.В.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychНа сьогодні для забезпечення суспільних потреб необхідні великі об’єми енергетичних ресурсів. В епоху індустріалізації, коли вирішення виробничих завдань, функціонування домогосподарств відбувалося за рахунок активного видобування надр Землі, рівень запасів невідновних ресурсів значно зменшився, що призвело до погіршення екологічного стану планети. Таке становище спонукає до пошуку та переходу на новітні методи енергетичного виробництва, в основі яких лежить поступовий перехід до використання альтернативних джерел, як норми суспільного життя. Перспективним напрямком для досягнення цієї мети є повсюдне впровадження розумних енергомереж. В статті досліджено ідею, принципи та компоненти, які входять в структуру смарт-систем. Також висвітлено переваги їх впровадження в енергетичну сферу економіки певної країни. Для дослідження перспектив оновлення енергетичного сектору та продуктивного впровадження інтелектуальних технологій необхідне вивчення досвіду інших країн з даного питання. За критерій під час виміру показників енергоефективності обирали індекс функціональності енергетичної інфраструктури. Серед списку країн, в більшості лідерів наявний високий економічний розвиток та правильно обраний напрямок реалізації ресурсних потенціалів, що і стало причиною успіху. Незважаючи на потенціал та необхідність, використання відновних ресурсів при створенні енергії викликає розширення амплітуди коливань рівня напруги та збільшення вірогідності перепадів. Рішенням даної проблеми виступатиме використання смарт-лічильників. Низка країн вже визначилася із прогнозними величинами, щодо введення цієї технології. Необхідним елементом ефективної реалізації досвіду країн є створення необхідних умов, що полягають у зміні деяких пунктів в енергетичній політиці. Ключовим елементом під час розбудови смарт-мереж має виступати дорожня карта, що являє собою нормативний документ із сукупністю дій, процесів та стейкхолдерів задля узгодження стратегічної та тактичної складових. Використання дорожніх карт є досить поширеним та несе певні переваги. У роботі висвітлено дорожню карту створення розумних енергетичних мереж в Україні, яка була розроблена з урахуванням певних обмежень, існуючих всередині країни. Вказано на проблеми, які можуть постати при реалізації даного плану. На основі планованої структури електровиробництва на 2021 рік, запропонованої міністерством енергетики України, було розглянуто джерела виробництва електроенергії й порівняно чинники, що впливають на розвиток переважаючих елементів в існуючій структурі виробництва та альтернативних джерел з використанням розумних енергомереж та зроблено відповідні висновки. Перспективний шлях розвитку полягає саме у використанні та впровадженні технологій, що застосовуються при створені розумних мереж енергопостачання.Item Organization of Business Activities with Account to Environmental and Economic Aspects(Sumy State University, 2021) Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Кубатко, Олександрa Вікторівна; Кубатко, Александра Викторовна; Kubatko, Oleksandra Viktorivna; Sachnenko, T.I.; Oluwaseun, O.O.Однією з найгостріших екологічних проблем сьогодні є забруднення навколишнього середовища не тільки викидами шкідливих речовин, але й промисловими відходами. Негативний вплив на навколишнє середовище та людей набуває все більшого поширення, а методи його утилізації гальмують розвиток економічної системи. В умовах ринкової економіки підприємці не зацікавлені у збільшенні екологічних витрат, що, природно, призводить до зростання собівартості продукції та зменшення прибутку. Вплив на навколишнє середовище з кожним роком стає все більш розповсюдженим, і до цього часу в деяких частинах світу це призвело до екологічної кризи. Питання переробки відходів обговорювалось і постійно обговорюється. Тому що людина «виробляє» понад 250 кг побутових відходів на рік. На підприємстві ці показники сягають 10 000 кг. Також відомо, що за останні роки Україна імпортувала близько 30-50 тис. Тонн грануляту ПЕТ, який поступово накопичується на звалищах у вигляді упаковки, пляшок, плівок. Такі небезпечні забруднювачі впливають на навколишнє середовище через ґрунт та воду. На відміну від цього, Україна ще не має успішного досвіду поводження з відходами. На наш погляд, причинами такої поведінки є незнання населення щодо утилізації відходів та заміни певного товару на більш екологічний. Функціонуючі підприємства та ферми не завжди мають обладнання для утилізації відходів, і немає місця для утилізації непотрібної продукції та сировини. Однак проблема відсутності інноваційного обладнання виникає через відсутність належного фінансування. Тому не можливість комплексного вирішення проблеми створює бар’єр, який не дозволяє вжити ефективних заходів щодо усунення та зменшення кількості сміття. Незважаючи на велику кількість нормативно-правових актів та нормативно-правової бази щодо регулювання поводження з відходами, не існує економічно ефективної політики, а також не існує регіональної програми поводження з відходами та плану їх належного захоронення. В результаті ретельного аналізу ситуації можна зробити висновок, що переробка та утилізація відходів зменшить потребу у спалюванні відходів, створить умови для поліпшення економічної складової регіону та країни в цілому з урахуванням екологічні стандарти якості. У роботі звертається увага на особливості сутності утилізації відходів; визначено способи переробки сміття.Item Трансформації туристичної галузі як наслідок COVID-19(Сумський державний університет, 2021) Смакоуз, А.М.; Яременко, А.Г.; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті досліджено зміни та наслідки у сфері туризму під впливом пандемії. На підставі аналізу звіту Всесвітньої туристичної організації UNWTO встановлено, що за перші десять місяців 2020 року кількість міжнародних прибутків впало на 72%, що пов'язано з обмеженнями на поїздки, низьким рівнем довіри споживачів і глобальною боротьбою за стримування вірусу COVID-19. у першому кварталі 2020 року вже спостерігалося скорочення подорожей у 22%, а прибуття в березні впали до рівня 57% на всіх ринках. Це означає втрату 67 мільйонів міжнародних туристів і близько 80 мільярдів доларів США надходжень [2, с. 8]. Визначено, що Україна значно відстає у впровадженні заходів підтримки туризму, тому прогнози щодо конкурентоспроможності невтішні. Частка внесків туризму в економіку України за різними оцінками дорівнює близько 7–10%, а пов’язана з туризмом економіка в Україні залежить здебільшого від внутрішнього туризму та внутрішньої складової виїзного туризму. Проаналізовано результати власного опитування, на основі якого (107 респондентів переважно з м. Суми) визначено: респонденти відносяться до мандрівників-любителів, тому після карантину 50% із них подорожуватиме як і раніше, без особливих змін; люди свідомо та відповідально підходять до норм життя під час пандемії, тому готові взагалі утриматись деякий час від мандрівок заради безпеки життя та здоров’я, або подорожувати із дотриманням усіх заходів безпеки, також обиратимуть відокремлені подорожі; головним фактором при виборі мандрівки залишається її вартість; респонденти зацікавлені у розвитку туризму в Україні та у своїх регіонах, готові підтримати розвиток цієї сфери. Також, проведено аналіз дослідження платформи Booking та виокремлено їх прогнози на тренди туризму у 2021році. Сформовано шляхи вирішення проблем сфери туризму в Україні, основні з яких: відновлення та належний стан природних ресурсів, історичного та культурного спадку країни; якісно та зацікавлено інформувати про туристичні місця країни, запускати рекламні кампанії; з боку органів влади – надавати фінансову та правову підтримку туристичній індустрії; підтримка внутрішніх авіа- та залізничних сполучень, а також регулювання вартості квитків тощо.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Фактори управління сталими енергетичними трансформаціями в енергосекторі України(Сумський державний університет, 2020) Письменна, У.Є.; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana Oleksandrivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr VasylovychУ статті розглянуто передумови сталого розвитку енергетичного сектору з позицій політичного та економічного підгрунтя енергетичних трансформацій, актуалізовано та розкрито наукову проблему впливу соціо-технічних трансформацій, зокрема, енергетичних, на сталість економіки. Визначено, що задача оцінки ефективності енергетичної системи як сукупності критеріїв досягнення компромісу інтересів, стабільності та надійності енергетичних ринків найкраще вирішується за допомогою оцінки енергетичної сталості. Визначено проблеми та шляхи активізації використання важелів енергетичної політики з метою сприяння сталим енергетичним трансформаціям. Визначено, що за допомогою сталих енергетичних трансформацій держава здатна подолати власну неефективність перетворення і споживання енергії та продемонструвати явище декаплінгу (зростання економіки без істотного зростання енергоспоживання). Розглянуто енергетичні політики і стратегії в якості засобів управління енергетичними трансформаціями: створення передумов для їх виникнення; форсування / уповільнення, підтримка поточних трансформацій; зведення до мінімуму негативних зовнішніх факторів і соціальних факторів уразливості від змін соціо-технічних режимів; підтримання оптимального енергетичного балансу. Досягнуто глибше розуміння процесу управління енергетичними трансформаціями, уразливості енергетичних систем під їхнім впливом. Виокремлено три ключових фактори управління енергетичними трансформаціями з метою посилення рівня енергетичної сталості та забезпечення сталого розвитку економіки країни: хід (протікання) трансформацій, уразливість економічної системи під їхнім впливом та рівень сталості енергетичних трансформацій. Ефективне управління такими трансформаціями за допомогою зазначених факторів здатне стати запорукою сталого розвитку не лише енергетичного сектора, а й економіки в цілому та створити передумови для її переходу на сталий і циркулярний тип розвитку. Проаналізовано управління енергетичними трансформаціями в енергетичному секторі України на прикладі диверсифікації електропостачання шляхом експлуатації малих сонячних електростанцій у приватних домогосподарствах.Item Economic, Social and Technological Factors of Startup’s Success(Sumy State University, 2020) Pavlenko, D.S.; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Зябіна, Євгенія Анатоліївна; Зябина, Евгения Анатольевна; Ziabina, Yevheniia AnatoliivnaГлобалізація ринків та швидкі технологічні зміни створюють нові можливості для посилення розвитку підприємницької діяльності та значно впливають на конкурентне середовище бізнесу. Сучасна сфера економіки, яка заснована на знаннях та успіх стартапів може включати широкий спектр виробничих та фінансових методів, інноваційну діяльність та креативність, досвід та високу ефективність людських ресурсів. На відміну від України, політики країн Європейського Союзу та США спрямовані на забезпечення подальшого розвитку єдиного ринку, досягнення конкурентоспроможності та перспективних новітніх проектів, а не тільки зосередження на становленні більш сприятливого середовища для динамічної підприємницької діяльності. Покращення головних індикаторів державної економічної політики, розвиток національної економіки, ефективна зміна організаційної структури виробництва, розвиток інноваційної діяльності та системи освіти у сфері підприємництва та стартапів є розв’язанням проблем зайнятості як в кожному окремому регіоні, так і у державі в цілому та загалом. Модернізація усіх напрямків суспільної діяльності України можливі за умови інтегрованого входження новітніх поглядів та проектів до соціально-економічної системи країни. Відповідність трендам та унікальність - запорука успіху стартапу. Необхідно також підкреслити, що активне впровадження маркетингових стратегій значно збільшує шанси на успішний розвиток та фінансову підтримку стартап-проектів у майбутньому. Саме в такому випадку нагальною стає потреба в регулюванні та стимулюванні стартап-сфери, спираючись на досвід закордонних платформ та методик. Формування факторів просування успішного розвитку стартап-проектів є наразі дуже актуальним, оскільки саме досягнення в інноваційних проектах є необхідною умовою довгострокового економічного розвитку.