Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
16 results
Search Results
Item SMEs for inclusive growth: key financial drivers(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Pavluchenko, M.Зростання нерівності, бідності, диференціація у розподілі доходів обумовлюють необхідність переходу від ресурс орієнтованого до інклюзивного економічного розвитку. Незважаючи на те, що ОЕСР вже представила ключові індикатори для вимірювання інклюзивного зростання, вчені так і не прийняли загальноприйнятого підходу до його визначення. Це тим самим пояснює розгалуженість підходів до визначення основних драйверів інклюзивного зростання. Таким чином, метою статті є аналіз теоретичних основ інклюзивного економічного зростання та визначення ролі малого та середнього бізнесу в інклюзивному економічному зростанні, узагальнення фінансових детермінант інклюзивного економічного зростання. У дослідженні використано бібліометричний аналіз та інструменти: Google Trends – для визначення тенденцій пошуку в Google; бенчмаркінг інструменти Scopus та Web of Science Analysis Tools – для аналізу динаміки публікацій у Scopus та Web of Science. VOSviewer використано для візуалізації результатів аналізу co-occurrence та еволюційно-часового аналізів. Порівняльний аналіз публікаційних тенденцій у Scopus, Web of Science та пошуків у Google показав, що інтерес до інклюзивного економічного зростання серед дослідників та користувачів Google почав зростати у 2009 році. Для проведення біліометричного аналізу сформовано вибірку публікацій враховуючі такі параметри: період – 2000 – червень 2021; мова – англійська; логічні оператори – or/and; ключові слова – економічний, інклюзивний, зростання; пошукові поля – заголовок, анотація та ключові слова. Результати co-occurrence аналізу дозволили виявити сім наукових патернів у дослідженнях інклюзивного економічного зростання, малого та середнього підприємництва. Крім того, результати еволюційно-часового аналізу дозволили виділити чотири етапи в еволюції теорії інклюзивного економічного зростання. Експерти ОЕСР запропонували використовувати змішані фінансові інструменти для забезпечення інклюзивного економічного зростання: кредитні позики; гранти; прямі державні субсидії для малих і середніх підприємств; прямі державні інвестиції; іноземні інвестиції; фандрайзинг тощо. Подальше дослідження має бути зосереджено на емпіричному обґрунтуванні фінансових інструментів підтримки малого та середнього підприємництва як основного драйвера інклюзивного економічного зростання.Item The Impact of Digitalization on the Transparency of Public Authorities(Sumy State University, 2022) Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychTransparency of public power is one of the main aspects of civil society. The actions of public administration bodies must be transparent, open, and ensure citizens’ legitimate rights and interests. Large-scale digitalization of society also affects public authorities, opening up new opportunities for improving the transparency of public administration and creating risks at various levels of public administration. The study is devoted to the issue of transparency of public authorities under the influence of digitalization. The normative legal acts of Ukraine, the Strategy of digital development, scientific achievements of domestic and foreign scientists are analyzed. The main elements of transparency of public authorities are identified: transparency, openness, and publicity. The level of digitalization penetration into the bodies of legislative, executive and judicial branches of power is characterized. The main functions that digitalization can perform in relation to public authorities are identified. The main achievements of Ukraine in terms of the public power digitalization, which has increased its transparency level, are described. They include a network of web portals of legislative, executive and judicial authorities, which provide public information in the form of messages, files, open data sets, photo and video information. Another important achievement is the service of providing services online and the introduction in Ukraine of full-fledged digital documents, which are analogs of physical. The main indicators of digitalization and characteristics of public authorities are identified: Digital Development Level, IMD World Digital Competitiveness Ranking, ICT goods exports, ICT goods imports, ICT service exports, Voice and Accountability, Political Stability and Absence of Violence/Terrorism, Government Effectiveness, Regulatory Quality, Rule of Law, Control of Corruption. A canonical analysis of digitalization impact on the transparency of public authorities quantitatively shows that public authorities are closely linked to digitalization and influenced by it.Item Eco-economic decoupling under green deal policy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Vasylyna, T.У роботі узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо промоції зелених трансформацій в Україні в рамках розробки політики зеленої угоди. Автори зазначили, що проголошений Європейською комісією "Європейський зелений курс" відкриває вікно можливостей для економіяного розвитку в Україні. Актуальність цієї наукової проблеми полягає в тому, що підвищення енергоефективності та збільшення частки відновлюваної енергії сприятиме розвитку економічної діяльності та соціального добробуту. Таким чином, розробка політики зеленої угоди сприятиме економічному зростанню при одночасному зменшенні додаткового навантаження на навколишнє природне середовище. Варто зазначити, що досягнення екоекономічного декамплінгу підвищить конкурентні переваги українського бізнесу на ринку ЄС. Основною метою дослідження є аналіз потенціалу економічного зростання при зменшенні викидів CO2 в сучасних реаліях України. У рамках роботи, автори здійснили бібліометричний аналіз наукових напрацювань, опублікованих після презентації Європейською комісією комюніке "Європейська зелена угода". Таким чином, періодом публікацій є 2019-2021 роки. Вибірка дослідження складається із 284 статей, опублікованих у наукових журналах, які індексуються наукометричною базою даних Scopus. Пошук релевантних публікацій здійснено за ключовим словом "green deal" в полях заголовків, анотацій та ключових слів. За отриманими результатами встановлено, що науковці приділяли особливу увагу дослідженню питань екологічної політики, енергоефективності, відновлюваних джерел енергії та декарбонізації економіки, зменшення забруднення, розробки низьковуглецевих технологій тощо. За результатами проведеного дослідження встановлено, що зелена трансформація в Україні сприятиме економічному зростанню та експансії на нові ринки ЄС. Крім того, це підвищить можливості працевлаштування, сприятиме впровадженню енергоефективних технологій, стимулюватиме науково-дослідні та дослідницькі розробки та забезпечить зростання економічної ефективності внаслідок раціонального використання енергії, ресурсів, скорочення викидів СО2 тощо. Отримані результати можуть бути основою для подальших досліджень особливостей політики зеленої угоди.Item Relationship Between the Competitiveness of the Labor Potential of the Territory and its Brand(Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Решетняк, Ярослав В'ячеславович; Решетняк, Ярослав Вячеславович; Reshetniak, Yaroslav Viacheslavovych; Kumah, O.O.E.; Owusu, E.Забезпечення сталого розвитку регіонів напряму залежить від здатності органів місцевого самоврядування приймати ефективні управлінські рішення за для вирішення соціальноекономічних проблем населення. Така відповідальність ще більше посилилась з початком перерозподілу владних повноважень між органами центральної та місцевої влади у 2015 р., що було обумовлено початком процесу децентралізації. Дана реформа передбачає зміну адміністративно-територіального устрою, перерозподіл фінансових потоків та податкових надходжень, зменшення впливу органів центральної влади на прийняття рішень на місцях. Хоча вона і вносить суттєві зміни в роботу державного та місцевого апарату, проте вона не впливає на вирішення найбільшої проблеми в Україні – демографічної кризи, що спричинена скороченням чисельності населення, як природнім шляхом, так і через зростаючою міграцію до більш розвинутих країн світу. І хоча зростання місцевих бюджетів дозволяє органам місцевого самоврядування збільшити кількість соціальних проєктів направлених на задоволення потреб громади, проте без ефективної моделі переконання що зазначені заходи реалізуються першочергово за для задоволення потреб власного населення є безрезультатними. В цьому контексті ефективним є відхід від стандартного принципу отримання вигоди "тут, і зараз" та побудови довгострокової стратегії розвитку регіону на основі його географічних, соціальних, культурних, історичних та бізнесових можливостей. Саме з цією метою більшість країн та міст починає формувати власні бренди, одним із ключових завдань якого є приваблення потенційного людського капіталу з інших територій чи країн, як у короткій, так і довготерміновій перспективі, а також збереження власного трудового потенціалу. Та зростаюча кількість брендів територій приводить до необхідності оцінки ефективності такого підходу до забезпечення конкурентоспроможності трудового потенціалу регіону. Тож, виходячи з вище наведеного метою статті є дослідження проблеми забезпечення людськими ресурсами території та рівня їх трудової конкурентоспроможності через призму локальних брендів. В основу методики оцінки частково покладено методи, що використовуються при формуванні індексів національних та локальних брендів Анхольта-Іпсоса та Індексу конкурентоспроможності міст.Item Gender Stereotypes and Green Banking Toward Carbon-Free Economy(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Dubyna, O.; Kumah, Os.Ow.E.The concept of modern world ideology accepts that sustainable development goals couldn’t be achieved without green restructure and gender equality. That is the base of the new green economy focused on the social welfare of living and future generations due to increasing the eco-efficiency. This paper summarizes the arguments and counterarguments within the scientific discussion on gender stereotypes in society and green banking.Item Formation of the Territorial Brand Under Gender Consideration(Sumy State University, 2021) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kumah, Osei Owusu Evelyn; Owusu, EdwardНині питання територіальної привабливості та її стратегічний розвиток стають більш актуальними. Територіальний брендинг є одним із головних етапів у цьому процесі, який дозволяє виділити реальні та створити нові переваги та асоціації із відповідною територією. Систематизація наукових напрацювань засвідчила, що теоретичні та практичні дослідження територіального брендингу суперечливі через вплив низки зацікавлених сторін, які перешкоджають розробці унікальної концепції територіального розвитку. Попри те, що територіальний розвиток є складною системою, яка залежить від сприйняття та ставлення мешканців, питання гендерних аспектів регіональної ідентичності ще недостатньо досліджені науковцями. Таким чином актуальним є пошук балансу між інтересами різних соціальних груп при формуванні територіального бренду. У цій статті узагальнено аргументи та контраргументи щодо формування територіального бренду з урахуванням гендерних особливостей. Метою дослідження є аналіз ролі гендерних особливостей у механізмі формування територіального бренду. Предметом дослідження є гендерні особливості територіальних одиниць. Методологічною базою дослідження є методи абстрагування, узагальнення, синтез, графічні методи та системний аналіз. У рамках даного дослідження було розкрито відмінності між чоловіками та жінками у сприйнятті інформації. Розглянуто вплив гендерної нерівності на ставлення до території. Отримані результати засвідчили, що територіальний бренд є не лише інструментом просування території, але сприяє формуванню її ідентичності, подоланню гендерної нерівності та підвищення конкурентних переваг.Item Fiscal Decentralization as a Factor of Macroeconomic Stability of the Country(Sumy State University, 2017) Palienko, M.; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Денисенко, Павло Анатолійович; Денисенко, Павел Анатольевич; Denysenko, Pavlo AnatoliiovychThe main purpose of the study is the role and effect of fiscal decentralization on macroeconomic stability on key measures that represent different and independent indicators of the degree of fiscal decentralization. It is proposed to use the fiscal decentralization as an indicator of expenditure decentralization, which is calculated as the ratio of subnational to total government expenditure, income decentralization as the ratio of subnational own source revenue to total government revenue. Along with the indicators of fiscal decentralization, it is proposed to take into account the potential economic, political and institutional determinants of macroeconomic stability that can be classified into the following groups: growth and development; indicators of the labor market; openness of the economy; monetary indicators; independence of the central bank; political system; corruption. The application of the proposed determinants has shown a non-linear relationship between fiscal decentralization and macroeconomic stability.Item Renewable Energy Generation in the Energy Balance: the Forecast until 2035(Sumy State University, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Ус, Яна Олександрівна; Ус, Яна Александровна; Us, Yana Oleksandrivna; Kwilinsky, A.S.; Nazarenko, A.P.; Мирошниченко, Юлія Олександрівна; Мирошниченко, Юлия Александровна; Myroshnychenko, Yuliia OleksandrivnaУ статті узагальнено аргументи та контраргументи в рамках наукової дискусії щодо енергоефективного розвитку національної економіки при оптимізації виробництва енергії із відновлюваних джерел. Авторами систематизовано основні пріоритети Енергетичної стратегії до 2035 року та інструменти досягнення її цільових таргетів. Метою дослідження є прогноз питомої ваги відновлюваної енергії в енергетичному балансі національної економіки до 2035 року. У рамках статті проведено бібліометричний аналіз для систематизації наукових досліджень в енергетичній сфері. Мета-дані для бібліометричного аналізу згенеровано з наукометричної бази даних Scopus. Для візуалізації отриманих результатів бібіліометричного аналізу застосовувано програмні засоби Scopus Tools Analysis та VOSviewer. Результати бібліометричного аналізу дозволили визначити основні наукові патерни дослідження енергетичного сектору: розвиток відновлюваної енергетики в умовах зміни клімату; біоенергетика; зменшення обсягів викидів вуглецю; енергетична безпека та політика; управління в енергетичному секторі; задоволення попиту на енергоресурси та зниження енергетичної біності суспільсва в країні Для досягнення мети дослідження авторами використано модель авторегресивної інтегрованої ковзної середньої (Autoregressive Integrated Moving Average, ARIMA) та програмне забезпечення Eviews. Період дослідження 1985-2019 роки. Отримані результати прогнозу засвідчили висхідну тенденцію первинної енергії з відновлюваних джерел в енергетичному балансі країни. Однак, частка первинної енергії з відновлюваних джерел зросте 1,16 рази та становитиме 3,62 %. Таким чином, авторами доведено, що при збереженні наявних тенденцій розвитку енергетичного сектору національної економіки ціль Енергетичної стратегії України у забезпеченні 25 % первинної енергії з відновлюваних джерел не буде досягнута до 2035 року. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність пошуку ефективних механізмів поширення альтернативних джерел енергії у вітчизняній практиці. При цьому уряд країни повинен активізувати свої дії у напрямі формування інституційної інфраструктури для розвитку енергетичного сектору національної економіки.Item Determining the Rating of Ukrainian Banks on the Risk of Legalization of Illegally Obtained Income(Sumy State University, 2020) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Квілінський, Олексій Станіславович; Квилинский, Алексей Станиславович; Kwilinski, Aleksy; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii ValentynovychУ статті розглянуто науково˗ методичний підхід до рейтингування банків за ризиком легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Сформовано вибірку з 18˗ ти показників діяльності 65˗ ти банків України у 2019 році. Розглядаються відносні показники, які характеризують ризик використання операцій банку для легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. Логічно показники поділені на три частини. Перша група показників характеризують кількість і якість дотримання банком чинного законодавства України у сфері фінансового моніторингу. Друга група показників відображають розміри обороту готівки в банку, що є характеристикою участі банку як конвертаційного центру. Третя група показників характеризують залучення банку у міжнародні цикли відмивання доходів, враховуючи транзакції в країни – офшорні зони та сумнівні операції без явного підтвердження за допомогою зовнішньоекономічного контракту. Проведено дослідження вхідних даних на мультиколінеарність, на основі чого виключено 5 показників, які є колінеарними з іншими. Проведено нормалізацію вхідного масиву даних на основі нелінійної нормалізації. Розраховано вагові коефіцієнти впливу кожного показника на основі методу головних компонент. Визначено оптимальну кількість факторів на основі відсотку пояснюваної дисперсії кожним фактором та графіку кам’янистого осипу. Для побудови інтегрального показника застосовано метрику Мінковського. На основі інтегрального показника сформовано рейтинг банків за ризиком легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. З допомогою вербально˗ числової шкали Харрінгтона було надано якісну характеристику ризику використання операцій банків для легалізації незаконних доходів. Для проведення розрахунків було використано програмне забезпечення MS Office Excel та інструментарій Correlations статистичного пакету STATISTICA 10.Item Assessment of Country Investment Attractiveness Evaluation Approaches(Sumy State University, 2019) Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Москаленко, Богдан Андрійович; Москаленко, Богдан Андреевич; Moskalenko, Bogdan AndriiovychІнвестиційна привабливість країни являє собою комплексний показник, що пливає на стан розвитку економіки в наступні періоди. Прямі іноземні інвестиції приносять у країну не тільки фінансові ресурси, що дозволяють створювати чи розширювати існуюче виробництво, а й поширюють технологічні та управлінські рішення з країни-інвестора. Збільшення частоти та якості контактів із розвиненими країнами має важливе значення для розвитку українських підприємств. Метою даного дослідження було виявлення особливостей підходів до оцінки інвестиційного привабливості на макроекономічному рівні у роботах зарубіжних вчених та дослідників протягом останніх кількох років. У ході аналізу публікацій авторами були структуровані підходи до оцінки за принципом використовуваних методів та суб’єктів оцінки. Найбільшої поширеності набули методи економетричного аналізу статистичної інформації, зібраної та опублікованої міжнародними інституціями та рейтинговими агентствами. Як показує ретроспективний аналіз, зв’язок між рівнем інвестиційної привабливості та динамікою притоку прямих іноземних інвестицій не завжди прямий, що пояснюється наявністю багатьох інших детермінантів, що впливають на прийняття рішення інвесторами. Таким чином, існуючі підходи до оцінки інвестиційної привабливості необхідно постійно верифіковувати та удосконалювати, беручи до аналізу нові фактори. Відомо, що корупційні схеми та зловживання чиновників під час реалізації державних проектів не сприяють росту інвестиційної привабливості країни. Проте, навіть попри це у багато країн Африки та Азії з високою корупційної толерантністю відбувається притік прямих іноземних інвестицій. Така ситуація пояснюється не тільки бажанням інвесторів з розвинених країн максимізувати прибуток в короткостроковому періоді, скільки захопити ринок, не допустивши конкурентів з тих самих галузей. З метою оптимізації результатів статистичного аналізу, приведення їх до умов конкретної країни та моменту до процесу оцінки залучаються незалежні експерти відповідних галузей економіки. Опитування експертів дає необхідні поправочні коефіцієнти, за допомогою яких підвищується точність та актуальність оцінки інвестиційного потенціалу. Авторами було запропоновано узагальнений підхід до оцінки інвестиційної привабливості країни, враховуючи міжнародний досвід та особливості української економіки.