Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
10 results
Search Results
Item Сучасні особливості епідемічного процесу вірусних інфекцій з аерозольним шляхом передачі у Cумській області(Сумський державний університет, 2021) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Мацюк, М.В.; Сенченко, А.В.Актуальність проблеми. Вірусні інфекції з повітряно-крапельним механізмом передачі є одними із найбільш поширених інфекційних хвороб у світі. Їх актуальність обумовлена широким розповсюдженням та соціально-медичними наслідками. Мета роботи. Дослідити динаміку захворюваності на вірусні інфекції з аерозольним шляхом передачі у Сумській області, визначити рівень впливу соціальних та природних факторів на інтенсивність епідемічного процесу. Матеріали і методи. Використано дані галузевої статистичної звітності МОЗ України, ДУ «Сумський обласний лабораторний центр», Головного управління статистики у Сумській області, Сумського обласного центру гідрометеорології. Застосовано епідеміологічні та статистичні методи дослідження. Висновки. Встановлено, що у Сумській області. епідемічний процес аерозольних вірусних інфекцій характеризувався вираженою тенденцією до зниження захворюваності на грип (Тзн.сер.= ‑6,2 %) та краснуху (Тзн.сер.= ‑22,7 %), помірною ‒ на епідемічний паротит (Тзн.сер.= ‑2,4 %); високою інтенсивністю, без тенденції до зниження – на інші гострі респіраторні (Тзн.сер.= 0,2 %); різким зростанням захворюваності ‒ на кір (Тзр.сер.= 23,1 %). Коронавірусна інфекція, спричинена SARS-CoV-2, була виявлена у 3 % населення. Середньобагаторічний показник проведення щеплень проти кору, краснухи та епідемічного паротиту вакциною КПК-1 та КПК-2 становив, відповідно, 70,9 % та 61,2 %. Встановлено зворотний кореляційний зв'язок між показниками вологості повітря, чисельністю населення, коефіцієнтами природного та міграційного руху і захворюваністю на кір (р < 0,05). Система епідеміологічного нагляду за інфекціями вірусної етіології з аерозольним шляхом передачі потребує нових підходів до розробки профілактичних заходів.Item Шляхи оптимізації епідеміологічного нагляду за гострими кишковими інфекціями в Україні(Сумський державний університет, 2019) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha VitaliivnaДосліджено динаміку захворюваності нашигельоз, сальмонельоз, діареєгенні ешерихіози, демографічну статистику та показники санітарно-гігієнічного моніторингу за період 2001 – 2017 р.р. у Сумській області. Застосовані епідеміологічний та статистичний методи дослідження, багатофакторний аналіз. Встановлено, що у досліджуваному періоді показники інцидентності на шигельоз зменшилися з 42,3 на 100 тисяч населення до 0,5; сальмонельоз – зросли з 13,0 до 17,7; діареєгенні ешерихіози – варіювали на рівні 3,70 – 2,20. При проведенні статистичного аналізу, за допомогою пакету прикладних програм Statistia, встановлено залежність захворюваності від впливу факторів ризику: чисельність і щільність населення; природний і міграційний рух населення; поширеність хвороб органів травлення; частота виявлення: носіїв патогенних ентеробактерій, «нестандартних» зразків води, сирого м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, цукру і кондитерських виробів, яєць; виділення санітарно-показової мікрофлори із обладнання і рук працівників у закладах громадського харчування, харчових підприємствах, підприємствах із виробництва кондитерських виробів із кремом, молокозаводах. Використовуючи значення факторів ризику, із застосуванням регресійних рівнянь, була спрогнозована захворюваність на найбільш значущі форми гострих кишкових інфекцій.Item Туляремія: сучасний погляд на проблему(Сумський державний університет, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia ValeriivnaАктуальність. Francisella tularensis належить до патогенів найвищого пріоритету, які мають найбільший вплив на людську популяцію внаслідок легкості поширення, високої летальності, створення панічних настроїв, спеціальних заходів органів охорони здоров'я. Мета роботи. Оцінити епідеміологічну ситуацію з туляремії в Україні та світі, дослідити ймовірні ризики її ускладнення. Матеріали і методи. У роботі використані бази даних PubMed, EMBASE, звітні матеріали відділу особливо небезпечних інфекцій, статистичні форми обліку щеплень, дані польових спостережень і результати лабораторних досліджень ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України». Результати. Туляремія є ендемічним захворюванням для неарктичного і палеоарктичного регіонів, зустрічається в основному у північній півкулі. В Україні та у суміжних з її кордонами державах реєструються поодинокі випадки захворювання на туляремію. Основними резервуарами Francisella tularensis і джерелами інфекції є гризуни. Серед переносників особливе місце займають кліщі. Інфікування людей найчастіше відбувається у природних осередках. Висновки. Імовірно, що сучасна епідеміологічна ситуація є «вершиною айсбергу», оскільки туляремія, зважаючи на багатоликість, етіологічно не верифікується, а випадки недуги, що виявляються, ховаються під маскою інших захворювань. Для об'єктивної оцінки і прогнозування епізоотичної та епідеміологічної ситуації з туляремії у регіоні необхідно проводити повноцінний епізоотологічний моніторинг з урахуванням чисельності, видового складу і інфікованості основних джерел і переносників даної інфекції.Item Епідеміологія лептоспірозу в Україні, еволюція збудників та клінічний перебіг(Сумський державний університет, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Фотіна, Т.І.Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, у природних умовах – 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках при контакті з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % – у природних умовах (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, при випасі худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках при інфікуванні від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, при інфікуванні від великої рогатої худоби – Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. іcterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728–1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999–2013 рр. (відповідно 1361–361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994–2015 рр. та 10 місяців 2016 року було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки.Item Епідеміологічні особливості та шляхи удосконалення профілактики гострих респіраторних вірусних інфекцій(Сумський державний університет, 2017) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Гончарова, Т.М.; Сівер, М.Ф.Гострі респіраторні вірусні інфекції протягом багатьох років залишаються актуальною проблемою охорони здоров’я. Зважаючи на швидке поширення вірусів серед населення, тяжкість клінічних проявів і наявність ускладнень, проблема їх профілактики і лікування, до теперішнього часу зберігає свою актуальність. Досліджуючи епідемічний процес гострих респіраторних вірус- них інфекцій на Сумщині у 2005–2016 рр., були використані дані статистичної звітності Головного управління Державної санітарно- епідеміологічної служби України у Сумській області, застосовані аналітичні та дескриптивні прийоми епідеміологічного методу досліджень. Встановлено, що частота захворюваності на грип знизилася з 784,7 на 100 тис. нас. до 33,7 (р < 0,05), інцидентність на гострі респіраторні вірусні інфекції, навпаки, зросла з 3045,5 на 100 тис. нас. до 15326 (р < 0,05). Захворюваність на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції дітей перевищує дорослих (р < 0,05). При стабільно високому, рівні колективного імунітету до вірусу грипу В (99,8 %), у сироватках крові донорів, у діагностичних титрах, виявлені антитіла, до вірусу грипу А(H1N1) у 76,9 % випадків та до вірусу грипу А (H3N2) у 95,1 %, що опосередковано свідчило про широку циркуляцію даних вірусів на Сумщині. Використання препаратів і засобів, що сприяють нормалізації функції імунної системи та підвищують неспецифічну резистентність організму до інфекційних агентів, своєчасне проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в осередках недуги, повинні стати головними складовими у боротьбі з виникненням та поширенням грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій.Item Захворюваність, вплив природних, соціальних та екологічних факторів на епідемічний процес гострих кишкових інфекцій(Сумський державний університет, 2016) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina HryhorivnaСьогодні спостерігаються істотні зміни епідемічного процесу гострих кишкових інфекцій при незмінно високому рівні їх реєстрації. При цьому вплив факторів середовища життєдіяльності на динаміку захворюваності на діарейні інфекції вивчено недостатньо. Для встановлення впливу метеорологічних, демографічних і техногенних факторів на епідемічний процес гострих кишкових інфекцій досліджена офіційна звітність Головного управління Держсанепідслужби України у Сумській області, управління статистики, Сумського обласного центру гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища. У результаті проведеного епідеміологічного і статистичного аналізів встановлено, що епідемічна ситуація з діарейних інфекцій у Сумській області в сучасних умовах залишається актуальною, без тенденції до покращання. Показники захворюваності коливаються від 159,8 до 195,6 на 100 тис. населення. Серед зареєстрованих збудників превалюють умовно-патогенні мікроорганізми. Інцидентність на гострі кишкові інфекції дітей перевищує аналогічний показник дорослих (р < 0,05). Жителі міст хворіють частіше порівняно з сільськими (р < 0,05). Спостерігається згладжування помісячного розподілу випадків захворювання. Установлений кореляційний зв'язок (р < 0,05) між інтенсивністю епідемічного процесу шигельозу з показниками кількості та густини населення області, сальмонельозу – з показниками міграційного руху населення та опадів, гострих кишкових інфекцій, викликаних іншими встановленими збудниками, і нез’ясованої етиології – з показниками природного руху, гострих кишкових інфекцій, викликаних іншими встановленими збудниками – з температурними показниками, показниками вологості і кількості опадів. Забруднення атмосферного повітря пилом, діоксидом азоту, формальдегідом перевищує гранично допустимі концентрації. Безпосереднього впливу екотоксикантів на рівень захворюваності на гострі кишкові інфекції не встановлено. Хронічна патологія органів шлунково-кишкового тракту виявлена у 30,8 % хворих на сальмонельоз і 41,2 % – на гострі кишкові інфекції, викликані іншими встановленими збудниками і нез’ясованої етіології.Item Епідеміолого-клінічні аспекти діареє генних ешерихіозів на сучасному етапі(Сумський державний університет, 2015) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Гуріна, С.В.З метою визначення сучасних епідеміологічних та клінічних особливостей діареєгенних ешерихіозів у північно-східному регіо-ні України, використовуючи епідеміологічні, клінічні і статистичні методи дослідження, проведений ретроспективний аналіз захворю-ваності і клінічного перебігу, встановлена сучасна етіологічна структура, виявлені фактори ризику.Item Сучасні епідеміологічні особливості шигельозу та сальмонельозу(Сумський державний університет, 2014) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina HryhorivnaЗ метою вивчення епідемічного процесу шигельозу та сальмонельозу у Сумській області здійснено ретроспективний аналіз захворюваності (2003–2012 рр.), визначено етіологічну структуру, досліджено видовий пейзаж сальмонел, виділених із патологічного матеріалу тварин. Установлено зниження інцидентності на шигельоз (Тзн сер.= – 10,2 %) та зростання на сальмонельоз (Тзр сер.= + 3,1 %). В етіологічній структурі шигельозів домінували Shigella sonnei, нетифоїдних сальмонельозів – Salmonella enteritidis (р < 0,05). Прямі сильний і середньої сили кореляційні зв’язки ((χ2 = 0,75) і (χ2 = 0,53)) встановлені між рівнем захворюваності і річною динамікою шигельозів та частотою виявлення проб молокопродуктів і виробів кулінарії, не відповідали санітарно-бактеріологічним показникам. Між частотою виділення S. typhimuriumз патологічного матеріалу тварин і частотою ізоляції цього патогену з клінічного матеріалу хворих на сальмонельоз виявлена пряма сильна залежність (χ2 = 0,89). При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34384Item Епідеміологічні аспекти грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій у північно-східному регіоні Ураїни у 2005–2011 роках(Вид-во СумДУ, 2012) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Хатинська, Ж.В.; Кірій, Т.Ю.Визначені основні характеристики епідемічного процесу грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій на території Сумської області за 2005–2011 рр. Встановлено зростання показників захворюваності у 3,9 раза. В етіологічній структурі гострих респіраторних вірусних інфекцій і грипу в епідсезонах 2005–2006, 2006–2007, 2007–2008, 2008–2009 рр. превалювали аденовіруси і віруси парагрипу, у 2009–2010 і 2010–2011 рр. – віруси грипу А/H1N1/09. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/27965Item Окремі аспекти епідеміології пневмоній у недоношених новонароджених на сучасному етапі(Видавництво СумДУ, 2011) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Авдєєва, Лілія Василівна; Авдеева, Лилия Васильевна; Avdieieva, Liliia VasylivnaВикористовуючи дані епідеміологічного спостереження, встановлено рівень захворюваності недоношених новонароджених на гнійно-запальні захворювання. У 42,7% із 234 недоношених дітей, які мали прояви гнійно-запальних захворювань, діагностовано пневмонію. Найвищим рівень захворюваності на пневмонію зареєстровано у дітей, які попередньо перед госпіталізацією у відділення недоношених новонароджених дітей перебували у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. З носоглотки немовлят, хворих на пневмонію, які були госпіталізовані з відділення інтенсивної терапії новонароджених та з пологових стаціонарів, переважно виділяли K. pneumonia та P. aeruginosa. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17629