Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
9 results
Search Results
Item Modern Trends in the Production of Renewable Energy: the Cost Benefit Approach(Sumy State University, 2021) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Shaulska, L.V.; Маценко, Олена Ігорівна; Маценко, Елена Игоревна; Matsenko, Olena Ihorivna; Piven, V.S.; Konoplov, V.V.; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii OleksandrovychУ статті проаналізовані сучасні тенденції у виробництві відновлювальної енергії. Було встановлено, що відновлювальні джерела енергії мають багато незаперечних переваг. Перш за все, вони набагато більш екологічні, ніж традиційні методи отримання енергії, засновані на спалюванні викопного палива. Ще одна перевага поновлюваних джерел енергії – їх поширення. На відміну від традиційних джерел енергетичного палива, якими володіють одиниці, відновлювальні джерела енергії доступні більшості жителів планети. Вважається, що сьогодні в країні існує ряд мотиваційних інструментів, які стимулюють розвиток зеленої енергетики. Було доведено, що способи стійкості енергетичного сектора пов'язані з трьома основними областями використання енергії: виробництво електроенергії; обігрів і охолодження приміщень; керування транспортними засобами. Застосовується система субсидування первинних інвестицій (закупівля та встановлення обладнання), а також комерціалізація «зеленої» електроенергії (витрати на вихід на ринок, часткове страхування ризиків). Визначено, що окремою сторінкою в формуванні альтернативної енергетики є суперництво двох напрямків її розвитку, заснованих на створенні концентрованих і деконцентрований (розподілених) електростанцій. Перша спрямована на концентрацію виробничих енергоблоків (сонячних батарей або вітрових турбін) в одній області. Другий напрямок пов'язаний з деконцентрацією джерел енергії, тобто розосередженням окремих потужностей як по території, так і за формами власності. Перехід на поновлювані джерела енергії має вирішальне значення для більшості країн. Це один з найважливіших кроків до забезпечення їх енергетичної незалежності і подальшої реструктуризації економічних систем в бік формування "зеленої" економіки. Примітно, що Україна разом з іншими країнами докладає в цьому свої зусилля.Item Transport Economics and Sustainable Development in Ukraine(Sumy State University, 2019) Hens, L.; Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena Yuriivna; Gonzales, C.C.Сучасний розвиток транспортних систем характеризується екологічними, технічними, соціальними та економічними суперечностями. Метою статті є аналіз та систематизація економічних аспектів зарубіжного досвіду екологізації транспорту з оцінкою перспективних шляхів його імплементації у вітчизняну практику. В статті представлено синтез економічних та організаційних передумов "озеленення" транспорту, що дозволить визначити шляхи та можливості його трансформації в контексті реалізації принципів сталого розвитку. Автори доводять, що наслідки забруднення навколишнього середовища, пов'язані з розвитком транспортної системи, забезпечують додаткові витрати в різних сферах суспільства, що дає можливість стверджувати про необхідність інтеграції результатів досліджень зеленої мобільності у прикладній діяльності. В статті узагальнено приклади реалізованих транспортних проектів та проаналізовано їх роль у просуванні сталого розвитку. Автори доводять, що всі програми та проекти на транспорті повинні базуватися на таких взаємопов'язаних принципах: планування транспорту та локалізація виробництва та споживання; переходу до екологічно ефективного транспорту; вдосконалення технології та палива. Крім того, пропонується враховувати принципи екологічного транспортування в критерії економічної ефективності на транспорті. Сформульовані стратегії переорієнтації транспортної галузі України на ресурсозберігаючі підходи. Обгрунтовано, що застосування енергоефективних підходів у транспорті призведе до соціально-екологічних та економічних вигід, включаючи екологічну, соціальну, охорону здоров'я, транспортний та міський компоненти. Автори проаналізували переваги та недоліки сучасних транспортних засобів у контексті реалізації принципів сталого розвитку, що дозволяє зрозуміти, які економічні сектори та підприємці мають бути залучені до процесу екологізації транспорту, створюючи основу для залучення державних та приватних інвестицій.Item Социальная и солидарная экономика при переходе к сестейновому развитию: опыт ЕС(Сумський державний університет, 2014) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna Borysivna; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Чигрин, Олена Юріївна; Чигрин, Елена Юрьевна; Chygryn, Olena YuriivnaУ статті досліджено процеси забезпечення соціальної і солідарної економіки (ССЕ) в умовах переходу до сестейнового розвитку. Обґрунтовується поняття сестейновості як стану тріади трьох взаємозв'язаних і взаємообумовлених систем: соціо-економічної, біологічної природи людини, екологічної. Розкриваються значення і зміст ССЕ. Проаналізовано принципи, що лежать в основу функціонування структур, досвід забезпечення ССЕ в ЄС. Проаналізовано досвід роботи внутрішніх європейських мереж ініціатив з питань моральності, солідарності та національних територіальних мереж Європи, що входять до Міжконтинентальної мережі заохочення ССЕ. Обґрунтовано необхідність застосування досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення сестейнового розвитку в частині розбудови проектів ССЕ, що, у свою чергу, сприяло б вирішенню нагальних соціально-економічних та екологічних проблем.Item Socio-cultural, socio-economic and technological transformations for sustainable development on local level(Sumy State University, 2016) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaУ статті досліджуються соціально-культурні трансформації, спрямовані на формування «сестейнової культури», що означає рівний доступ громадян до можливостей свого соціального розвитку, їх співпраці в співконструюванні та співоновленні свого середовища, формуванні основ солідарної економіки і розвитку різних її форм, а саме: «шерінгової», «коллаборативної», «громадянської» економік. У статті відображені соціально-економічні трансформації, які орієнтовані на формування деконцентрованих відновлюваних джерел енергії, регіональне виробництво продуктів харчування, інноваційні концепції розвитку транспорту, нові підходи у наданні соціальних послуг, формування мереж невеликих за розміром, але продуктивних локальних структур, використання інноваційних форм фінансування бізнесу, створення основ циркуляційної економіки. Розкрито значення технологічних трансформацій, які просувають «розумні» технології, які закладають основу для реалізації необхідних соціально-культурних і соціально-економічних трансформацій, а також для формування «Інтернету речей» і «Інтернету громадян»Item К вопросу об интегрированном управлении устойчивым развитием региона(Сумский государственный университет, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Шкарупа, Олена Василівна; Шкарупа, Елена Васильевна; Shkarupa, Olena Vasylivna; Самаль, С.А.У статті досліджуються особливості формування інтегрованої системи управління сталим розвитком регіону. Розглядаються наукові підходи, що дозволяють розробити структуру і механізм інтегрованої системи управління регіональним розвитком, в тому числі на основі формування інституційних механізмів переходу до сталого розвитку. Аналізуються принципи стійкості природно-антропогенної системи та показники, що характеризують процеси розвитку окремих підсистем: соціальної, економічної, екологічної. Розглянуто функції, відмінні характеристики та перспективи впровадження інтегрованої системи управління в практику господарювання на регіональному рівні. Виділено найважливіші проблеми переходу до сталого розвитку регіонів України та Білорусі. Представлені характеристики стратегії інтегрованого управління в інтересах сталого розвитку, а також ключові функції, які вона забезпечує. Проведено аналіз організаційно-управлінських умов трансформації регіональних систем з метою сталого розвиткуItem Advanced Use of Science for Global Sustainable Development(Sumy State University, 2013) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaСтаття присвячена питанням досягнення соціальних і економічних принципів сестейнеблового (сталого) розвитку. У статті розглянуті економічні, соціальні та екологічні проблеми участі наукової спільноти у забезпеченні сестейнеблового розвитку, які були обговорені під час проведення Всесвітнього наукового форуму, що відбувся у Ріо де Жанейро з 24 по 27 листопада 2013 року і який продовжив ідеї Всесвітнього саміту «Ріо+20» (2012). В роботі приділено увагу питаннями ефективного використання природних ресурсів, освіти та інноваційної політики, подолання соціальної і економічної нерівності. У статті розглядаються питання гармонізації глобальних та національних зусиль, націлених на скорочення нерівності та сприяння глобальній та сестейнебловій науці, а також інноваційній діяльності; відповідальності та етичними питанням в процесі проведення досліджень і впровадження інновацій, поліпшення діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку та механізмів фінансування науки. В центрі увагинаукові питання, що пов’язані іззасобами і методами забезпечення сестейнеблового розвитку. Останнє означає: забезпечення екологічної безпеки, економічної стабільності і соціального добробуту майбутнім поколінням Землі. В статті порушуються проблемищодо ролі вищої освіти у створенні критичної маси освітнього потенціалу для сестейнеблового розвитку. Світова наукова спільнота наголошує, що студенти, які є потенційними носіями інтересів майбутнього покоління, повинні бути представлені як активні суб'єкти освітнього процесу, що формують його проблематику, а викладачі, які ввібрали досвід помилок і перемог минулого, повинні виступати в якості своєрідних носіїв соціальної пам'яті. При цьому повинна постійно підвищуватися роль інтерактивних методів навчання. В статті порушуються питання, що були в центрі уваги Форуму в рамках роботи секцій:«Нерівність як бар'єр глобальної стійкості», «Наукова політика та управління: створюючи майбутнє», «Наукова інтеграція», «Наука за природні ресурси», «Наука та інженерна освіта», «Фундаментальна роль науки у сфері інновацій». Розглядаються пистання, що були порушеніпід часпроведення ряду тематичних сесій Форуму: «Амазонія, біорізноманіття та сестейнебловий розвиток», «Медичні виклики похилого віку», «Дипломатія науки», «Стійкі лісопосадки», «Застосування океанічних наук і знань для блага суспільства: вимоги після Ріо +20», «Роль вищої освіти у побудові критичної маси для глобальної стійкості». В статті висвітлені основні рішення Форуму, які втілись у прийнятій декларації та рекомендаціях Форуму: 1. Гармонізація глобальних і національних зусиль у досягненні сестейнеблового розвитку. 2. Роль освіти у скороченнінерівності та сприяння глобальній науціта інноваціям. 3. Відповідальність та етика проведення наукових досліджень та впровадження інновацій. 4. Покращання діалогу з урядами, суспільством, промисловістю та засобами масової інформації з питань сестейнеблового розвитку. 5. Сестейнеблові механізми фінансування науки. Реалізація прийнятих положень щодо досягнення сестейнеблового розвитку можестати ще більшим викликом для сучасної науки. Реалізація зазначених принципів та рішень має відбуватися на національному, регіональному та глобальному рівнях.Тільки за такої умовисвітова спільнота матиме змогу досягти успіхів на шляху до досягнення глобального сестейнеблового розвиткуItem Перспективи розвитку «зеленої економіки» (погляд економіста на конференцію «Ріо + 20»)(Сумський державний університет, 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Бурлакова, Ірина Михайлівна; Бурлакова, Ирина Михайловна; Burlakova, Iryna Mykhailivna; Зябіна, Є.А.У статті проведено критичний аналіз передумов та результатів конференції зі сталого розвитку «Ріо+20» та визначено основні напрями та пріоритети розвитку «зеленої економіки» в Україні. Проведено аналіз Глобального зеленого нового курсу, спрямованого на шлях екологічно чистого і стабільного розвитку економіки. «Сестейнебловість» визначено найважливішою довгостроковою метою, для досягнення якої необхідно зробити економіку «зеленою». Конференцію «Ріо+20» визнано наступним кроком у досягненні Цілей Розвитку Тисячоліття. Визначено місце відтворювального механізму екологізації у впровадженні екологічно збалансованої системи природокористування. Охарактеризовано вплив екологічної стандартизації та сертифікації на розвиток «зеленої економіки» в Україні. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34253Item Європейський досвід використання економіко-правових інструментів забезпечення сталого розвитку(Сумський державний університет, 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaВ статті проведено порівняльний аналіз економіко-правових інструментів Європейського Співтовариства та України; визначені основні напрями імплементації економіко-правових інструментів з метою екологізації економіки України та забезпечення її сталого розвитку. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34138Item Досвід Європейського Союзу у формуванні інноваційної стратегії сталого розвитку(ТОВ "ВТД "Університетська книга", 2012) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtiarova, Iryna BorysivnaУ статті розглядається досвід Європейського Союзу в практиці формування та впровадження інноваційної стратегії сталого розвитку. У статті проведений аналіз основних стратегічних пріоритетів: формування відкритої та конкурентспроможної економіки, зниження викидів СО2, стале управління природними ресурсами, забезпечення суспільства безпечними продуктами харчування та споживання, ядерна безпека, розвиток системи безпечних технічних стандартів у будівництві та запобігання надзвичайним подіям та катастрофам. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/25375