Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 2 of 2
  • Item
    The effect of antioxidant therapy on the changes of clinical and laboratory parameters in alcohol drinkers with pulmonary tuberculosis
    (Sumy State University, 2022) Hrek, I.I.; Kochuieva, M.M.; Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna; Kochuiev, H.I.; Rohozhyn, A.V.
    Мета. Визначення впливу антиоксидантів на клініко-лабораторні показники в алкоголіків з інфільтративним вперше виявленим туберкульозом легень (ТБ). Матеріали та методи. Обстежено 109 хворих на вперше виявлений ЛТБ. Усім хворим проведено комплексне медичне обстеження, імунологічне дослідження крові, визначення показників системи окисного стресу – антиоксидантного захисту. Пацієнти були розділені на три основні групи залежно від рівня вживання алкоголю. Пацієнти в кожній із трьох груп були додатково розподілені на дві підгрупи залежно від схеми лікування. Статистичну обробку проводили за допомогою програми STATISTICA. Результати. У пацієнтів, які отримували стандартну терапію, збільшення споживання алкоголю асоціювалося зі зниженням позитивних змін більшості запальних процесів та показників імунного статусу. Ця тенденція, зокрема, спостерігалася щодо прогресу закриття порожнин розпаду, збереження скарг на кашель, зміни показників імунозапального (CRP, CD8+, CD4/CD8, PAMW, IPC) та оксидативного статусу (SOD). , GPX) (p ≤ 0,05). Після додавання антиоксидантів найкраще покращення імунозапального та окислювального статусу спостерігалося в групі 2 (p ≤ 0,05). Додаткова антиоксидантна терапія у хворих на вперше виявлений ЛТБ, незалежно від вживання алкоголю, сприяла кращій позитивній динаміці клітинного імунітету, оксидантного стресу та ендогенної інтоксикації. Висновки. Додавання антиоксидантних препаратів до стандартної терапії хворих на вперше виявлений ЛТБ супроводжувалося покращенням клініко-рентгенологічних, окисних та імунозапальних показників. Антиоксидантна терапія у таких хворих, незалежно від початкового рівня вживання алкоголю, сприяла кращій позитивній динаміці фагоцитарної та ферментативної активності нейтрофілів, оксидантного стресу та ендогенної інтоксикації. Найкращі зміни в імунозапальному та окислювальному статусі серед пацієнтів, які приймали антиоксиданти, спостерігалися у тих, хто вживав алкоголь на небезпечному для здоров’я рівні.
  • Item
    Long-term outcomes of tuberculous pleurisy treatment with regard to diagnostic technique used for pleural effusion syndrome diagnosis
    (Sumy State University, 2022) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Олещенко, Галина Павлівна; Олещенко, Галина Павловна; Oleshchenko, Halyna Pavlivna; Псарьова, Валентина Григорівна; Псарева, Валентина Григорьевна; Psarova, Valentyna Hryhorivna
    Вступ. Попри загальну позитивну епідеміологічну тенденцію, тягар туберкульозу в Україні залишається значним. Найбільш частою формою позалегеневих його форм є туберкульозний плеврит. Питома вага останнього у структурі всього туберкульозу знаходиться у межах 10–12 % і більше. Клінічна картина специфічного плевриту різноманітна, тому діагностика його часто ускладнена та призводить, у підсумку, до різних негативних наслідків. Автори запропонували застосовувати для виявлення синдрому плеврального випоту систему діагностики, в основі якої лежить ультрасоноскопія. Методи. Нами було обстежено 329 хворих із туберкульозом плеври, які були розподілені на дві групи. У основну групу увійшло 142 особи, у групу порівняння – 187. В основі обстеження методом променевої діагностики була традиційна рентгенографія органів грудної порожнини. Хворі основної групи обстежувались згідно з алгоритмом діагностики захворювань плеври, втіленим у життя співробітниками кафедри (патент України на корисну модель № 114430). Результати. У віддалений період поширеність залишкових змін з боку плевральної порожнини у вигляді нашарувань мали місце у 6,8 % хворих основної групи проти 19,8 % – групи порівняння (p < 0,05), порушення скелетотопії діафрагми – у 13,5 % проти 25,9 % хворих відповідно (p < 0,05) та її рухливості (5,4 % проти 18,5 % хворих, p < 0,05. У хворих на туберкульоз плеври, обстежених відповідно до запропонованого алгоритму, хронічний плеврит розвивається у 7,1 разу менш часто (1,4 % хворих проти 9,9 %, p < 0,05), а легеневе захворювання у 2,7 разу (4,1 % та 11,1 % хворих відповідно, p ˃ 0,05). Висновок. Застосування запропонованого алгоритму діагностики захворювань плеври, з урахуванням раннього виявлення плеврального випоту та проведення своєчасної верифікації захворювання, дозволяє зменшити у віддалений період наслідків з боку грудної стінки, легень та плеври.