Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
39 results
Search Results
Item Public administration system of social security transformation in Ukraine within the war: Housing, food, and medical care aspects(Sumy State University, 2024) Merisalu, E.; Деміхов, Олексій Ігорович; Demikhov, Oleksii Ihorovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Taraniuk, Leonid MykolaiovychДослідження є актуальним через загострення проблеми збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні в умовах російської агресії у 2022-2024 роках, які фактично залишаються без постійного місця проживання, місця роботи та мають труднощі забезпечення нормального життя своїх сімей у нових обставинах. Метою дослідження є уточнення переліку важелів у системі державного управління соціальним захистом ВПО, які здатні підвищити ефективність механізму надання цій категорії населення достатньої підтримки у питаннях житла, працевлаштування, медичних послуг тощо. У статті досліджено особливості державного управління в системі забезпечення соціального захисту осіб, віднесених до категорії ВПО в умовах воєнного стану в Україні. Комплексно проаналізовано управлінські інструменти підтримки ВПО на місцевому рівні з розробкою рекомендацій щодо вдосконалення системи соціального забезпечення житлових умов, харчування, медичного обслуговування та працевлаштування таких осіб на регіональному рівні. У статті визначено особливості категорії внутрішньо переміщених осіб, проаналізовано міжнародні стандарти та національне законодавство щодо соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, визначено основні тенденції та напрями її розвитку. Узагальнено зарубіжний досвід державного управління соціальним захистом ВПО з аналізом національних особливостей підтримки цієї категорії населення, притаманних різним країнам. Для Сумської територіальної громади розроблено рекомендації щодо вдосконалення системи державного управління соціальним захистом ВПО. Практичне значення дослідження визначається можливістю їх використання місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при розробленні та реалізації програм підтримки внутрішньо переміщених осіб. Запропоновані рекомендації можуть бути застосовані в діяльності структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та громадських організацій, які займаються підтримкою ВПО.Item Current directions of cooperation between Ukraine and EU countries in the field of healthcare(Sumy State University, 2022) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Korsakiene, R.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Rubanenko, K.The main purpose of the study is to study the process of modern ways of cooperation between Ukraine and EU countries in the medical sector. Systematization of literature sources and scientific approaches to optimizing cooperation between Ukraine and EU countries has shown that the issue of forming effective ties between Ukraine and EU countries in the martial law of Ukraine remains unresolved, and aspects of optimizing work between Ukraine and EU countries in the direction of investment humanitarian support of the medical sphere of Ukraine. The urgency of solving the scientific problem lies in the fact that during martial law there is a need for priority funding and humanitarian support to the health sector. The study of the current areas of cooperation between Ukraine and the EU in the field of health care in this study is carried out in the following logical sequence: the dynamics of GDP of Ukraine’s trading partners and the dynamics of export-import trade transactions; the factors influencing the restoration of Ukraine’s trade potential with the EU countries have been identified; indicators of trade in services of Ukraine and the EU, the role of imports, exports and foreign trade in the formation of effective cooperation between Ukraine and the EU are analyzed; an assessment of the volume of services provided by enterprises in the service sector by type of economic activity, namely health care; the commodity structure of Ukrainian imports of medical products from the EU was noted; it is established that for some countries and product groups the state of trade cooperation between Ukraine and the EU can be considered unsatisfactory, as there is actual raw material support for such cooperation by Ukraine and the use of EU quotas and restrictions on imports of high-tech goods with high added value; the main vectors for intensification of cooperation on trade, investment and humanitarian cooperation in the war and after war period for Ukraine and the EU in the field of health care are identified; ways to improve the state of trade relations between Ukraine and the EU in the field of health care have been formed; Ukraine’s prospects on the world labor market in the field of health care are noted. Methodical tools of the study were methods: comparative analysis; method of synthesis and generalization; method of economic analysis; forecasting methods; method of scientific abstraction. The object of the study is Ukraine and EU countries. The article presents the results of the analysis of current areas of cooperation between Ukraine and the EU in the field of health care. The study empirically confirms and theoretically proves that the proposals made for effective areas of cooperation between Ukraine and the EU are effective in the medium and early term, given the possible deepening of this cooperation in the post-war period. The results of this study can be useful for effective management decisions at the state and interstate levels, which are aimed at funding and grant support programs for the health sector of Ukraine.Item Business process reengineering in companies as a direction of business optimization(Sumy State University, 2022) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Kashpur, S.O.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Шахова, Серафіма Вікторівна; Шахова, Серафима Викторовна; Shakhova, Serafima Viktorivna; Касьян, Олена Олександрівна; Касьян, Елена Александровна; Kasian, Olena OleksandrivnaРеінжиніринг є важливим інструментом антикризового управління, оскільки спрямований на реструктуризацію (перепроектування, оновлення) бізнес-процесів з метою кардинального, стрибкоподібного покращення діяльності підприємства. У світлі нинішньої нестабільної економічної ситуації у світі менеджмент не може мати іншої основи, крім пошуку та активного використання нових форм, методів, прийомів, напрямків бізнесу, оскільки попередні підходи вже не виправдовують себе. Тому реінжиніринг став однією з найефективніших інновацій в управлінському консалтингу за останні роки. Проведено постановку проблеми, визначено основну мету та завдання дослідження. В даному дослідженні проаналізовано наукові праці різних учених-економістів та наукових шкіл підходу до радикального перепроектування бізнес-процесів реінжинірингу бізнесу. Сформовано поняття бізнес-процес та особливості його ідентифікації. Досліджено етапи проведення реінжинірингу бізнес-процесів компаній. Сформовано фокус-зони в роботі підприємств на які може позитивно впливати реінжиніринг бізнеспроцесів. Визначено основні умови проведення реінжинірингу бізнес-процесів компанії. Відзначено основні процедурні аспекти проведення реінжинірингу бізнес процесів та основні роботи в рамках кожної процедури з подальшою її візіолізацією. Визначено основні структурні елементи змін бізнес-процесів при їх реінжинірингу компанії. Сформовано основні висновки дослідження. Відзначено основні наукові підходи до проведення процесу змін в роботі компаній, фокусуючи увагу на клієнтоорієнтованому управлінні бізнеспроцесами при їх реінжинірингу в роботі підприємств. Проведено аналіз реалізованих рішень реінжинірингу бізнес-процесів та можливостей його подальшої реалізації в компаніях на міжнародному рівні. Досліджено теоретичні положення реінжинірингу бізнес-процесів через основні принципи його проведення. Відзначено основні фокус-зони змін в роботі компаній, до яких запроваджено реінжиніринг бізнес-процесів з описом особливості процесу змін в даних фокус- зонах роботи компаній. Сформовано загальний висновок по даному науковому дослідженню.Item Scientific Aspects of the Formation of the Logistics System of Agricultural Companies(Sumy State University, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Qiu, H.Використання наукових досліджень в сфері логістичного управління аграрних компаній дає змогу підвищити рівень інформаційного доступу та прозорості інформації стосовно економічного обґрунтування логістичних систем аграрних компаній в Китаї. Потрібні важелі впливу на поширення науки та можливості отримувати вихідні дані щодо логістичного управління аграрними підприємствами. В даній статті проаналізовано праці представників міжнародних наукових шкіл та китайських науковців щодо досліджень логістичної системи управління в роботі аграрних компаній. Встановлено основні елементи наукових досліджень, що містять теоретичні положення, методичне забезпечення в дослідженні логістичних систем аграрних компаній. Сформовано концепцію наукових досліджень в формуванні логістичної системи аграрних компаній, яка містить теоретичні положення логістичного управління, методичне забезпечення моніторингу продуктового потенціалу логістичних систем аграрних компаній, формування системи показників розвитку логістичних систем. Запропоновано наукові принципи формування логістичної системи аграрних компаній до яких віднесено принципи системної цілісності, принципи добровільності, принципи збалансованості, принципи адаптації до особливостей сільськогосподарського виробництва, принципи підвищення основної конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, принципи поєднання інтеграції та нового будівництва. Досліджено обсяги основної сільськогосподарської продукції в натуральному вимірі Китаю, Японії, США, Канади, Франції, Німеччини та основні показники ефективності діяльності сільськогосподарської продукції Китаю та розвинутих країн за показниками витрат, продуктивності, обіговості капіталу, норм запасу, доданої вартості в структурі ВВП. Сформовано загальний висновок наукового дослідження та перспективи подальших наукових пошуків.Item Open Science as a Component of Transparent Information Space for Scientists: Domestic And Foreign Context(Sumy State University, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Волк, Юрій Юрійович; Волк, Юрий Юрьевич; Volk, Yurii YuriiovychВикористання відкритої науки у науковій діяльності закладів дозволяє підвищити рівень інформаційного доступу та прозорості інформації про результати наукових досліджень та її популяризацію у світі. У свою чергу потрібні важелі впливу та дієві механізми підвищення рівня прозорості поширення науки та можливості отримання вхідних даних з наукових досліджень. У данній статті проаналізовано роботи представників національних та міжнародних наукових шкіл щодо досліджень відкритої науки та її впливу на наукову активність організацій. Розглянуто понятійну категорію «відкрита наука». Досліджено основні складові відкритої науки у системі наукової діяльності організацій, до яких віднесено: легкий доступ до наукової продукції, прозорий огляд результатів досліджень, відкритий методичний комплекс, доступний навчальний процес та можливість використання програмних продуктів без обмеженого доступу. Відзначено наукові принципи відкритості, що характеризують формування відкритої науки, до яких віднесено принципи якості та доброчесності, користі для суспільства, рівності та справедливості, різноманітності та інклюзивності. Досліджено практичні механізми впливу відкритої науки на наукову діяльність установ. Проведено порівняльний аналіз практичного впровадження відкритої науки у країнах Євросоюзу, США та країнах Африканського континенту. Сформовано авторські пропозиції щодо шляхів розвитку відкритої науки та її впливу на наукову діяльність установ, до яких віднесено: підвищення прозорості інформації про наукові результати установ та наукові результати вчених; формування в суспільстві позитивних поглядів на академічну доброчесність наукових продуктів і послуг; підвищення рівня євроінтеграційних процесів вітчизняного наукового простору. Сформовано основні висновки наукового дослідження та окреселнні подальші шляхи наукових пошуків.Item Basic principles of financing of against COVID measures by the Bank of International Settlements(Sumy State University, 2020) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Qiu, HongzhouОсновною метою дослідження є вивчення процесу фінансування анти-COVID заходів Банком міжнародних розрахунків (BIS) під час пандемії COVID-19. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми низького рівня фінансової допомоги в боротьбі з COVID-19, особливо для країн, що розвиваються, показала необхідність визначення позитивних та негативних факторів впливу на БМР під час пандемії COVID-19. Актуальність вирішення цієї наукової проблеми полягає в необхідності першочергового фінансування охорони здоров’я для запобігання поширенню вірусної інфекції COVID-19. Вивчення анти-COVID заходів BIS під час глобальної пандемії проводилось у такій логічній послідовності: визначення актуальності теми; аналіз наукової бази з теми дослідження; створення методологічної бази дослідження; надання висновків і рекомендацій. Методологічним інструментарієм цього дослідження є: порівняльний аналіз, наукова абстракція, системний підхід, метод узагальнення. Це дослідження охоплює 2019-2020 роки. Об’єктом дослідження стала фінансова компанія – BIS, яка може ефективно фінансувати заходи боротьби з COVID-19 під час пандемії COVID-19. У статті представлено емпіричний аналіз можливості фінансування анти-COVID заходів з боку BIS під час пандемії. Результати показали нагальну потребу знайти додаткові джерела фінансування для фінансування заходів щодо боротьби з COVID-19. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що позитивні та негативні фактори BIS є вирішальними у забезпеченні ефективних заходів боротьби з COVID. Автори визначили негативні та позитивні фактори, що впливають на роботу BIS під час пандемії. Отримані результати дозволяють знайти фактори для вирішення управлінських проблем щодо фінансування заходів щодо боротьби з COVID-19. Крім того, вони сприяють формуванню напрямків оптимізації співпраці між фінансовими установами країн та BIS. Результати дослідження можуть бути корисними для прийняття ефективних управлінських рішень шляхом управління BIS у фінансуванні заходів протидії COVID. Ключові слова: банк міжнародних розрахунків, механізм, пандемія, фактор, фінансування.Item Проблеми і перспективи розвитку міжнародного туризму в умовах COVID-19(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Полієнко, М.А.; Слюсаренко, А.Д.; Малишенко, Ю.П.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Галинська, Юлія Вікторівна; Галинская, Юлия Викторовна; Halynska, Yuliia Viktorivna; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia OleksiivnaУ статті освітлено проблему розвитку міжнародного туризму в умовах COVID-19, а також визначені основні тенденції його потенційного розвитку у довгостроковій перспективі. Туризм сприяє не тільки економічному розвитку країн, проте є причиною географічної диверсифікації, завдяки якій кардинально змінюється структура міжнародного туризму, тому актуальність дослідження є безперечною. Мета даного дослідження простежити тенденції розвитку такої потужної індустрії як міжнародний туризм за період пандемії та опрацювати стратегію подальшого суспільного росту у цій сфері на міжнародному рівні. Під час дослідження використано метод статистичного дослідження, метод порівняння, аналізу та синтезу, метод узагальнення. Досліджено стан туризму за 2020 рік у порівнянні з 2019. Сформовані характерні ознаки сучасного економічного стану після регресії у сфері міжнародного туризму: узагальнено вклад цієї ланки у світовий ВВП та забезпечення зайнятості населення. Статистично обґрунтовано важливість цієї галузі та суміжних із нею індустрій на світовій економічній арені. У статті розглянуто тенденції розвитку туристичної сфери Європи у сучасних умовах. Здійснено аналіз витрат на внутрішній європейський туризм. Визначено перспективи розвитку туризму в Європі під час пандемії COVID-19. Сформовано висновки наукового дослідження. Щодо можливості використання результатів дослідження, то вони передусім є необхідними для формування ефективної політики міжнародного туризму органами державного регулювання на національному та міжнародному рівні. Практичне значення наукового дослідження полягає в формуванні дієвого практичного механізму реалізації стратегій міжнародного туризму країнами світу в умовах COVID-19. Соціальними наслідками в мовах світової пандемії COVID-19 можуть бути падіння обсягів туристичних послуг туроператорів, як наслідок падіння прибутків компаній туристичної галузі країн світу та їх закриття, втрати робочих місць, зниження сплати податків у бюджет країн внаслідок закриття підприємств туристичної галузі.Item The influence of new post-pandemic world standards on the development of the tourist industry(Sumy State University, 2021) Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Teslyk, A.V.; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Щербаченко, Вікторія Олексіївна; Щербаченко, Виктория Алексеевна; Shcherbachenko, Viktoriia Oleksiivna; Lazis, P.M.; Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina ViktorivnaВ умовах глобального карантину та невизначеності важливим аспектом є розвиток економічних сфер пост-пандемічного світу та його нові стандарти. Вжиті заходи щодо боротьби із поширенням COVID19 особливо впливають на туристичну галузь, яка стала однією із найбільш постраждалих за цей період. Увагу дослідження сконцентровано на перспективі та появі нових стандартів життя та ведення бізнесу в країнах із значною вагою туризму в їхньому ВВП та впливу пост-пандемічних особливостей на держави, які починають розвиватися у туристичній галузі. Під час підготовки статті було проаналізовано залежність сфери послуг від стабільної ситуації у світі та виклики, які пандемія поставила перед цим розгалуженням третинного сектору економіки. Акцент зроблений на дослідженні взаємодії соціальних та економічних факторів, які впливають на розвиток туристичної галузі в контексті глобалізації. Актуальність статті полягає у необхідності прогнозування шляхів адаптації країн до глобальних змін на основі досвіду боротьби урядів із негативним впливом коронавірусу на туристичну галузь. Мета дослідження визначається в розкритті впливу нових норм пост-пандемічного світу на розвиток туризму. Методологія та наукові підходи: аналіз та наукових праць із областей економіки, фінансів, соціології та медицини. Проведено аналіз статистичних даних за період пандемії COVID-19, зібраних світовими структурами з питань охорони здоров’я та безпеки; звіти державних структур країн та аналіз впливу карантинних обмежень на стан їхньої економіки. Проведено прогнозування спроможності та темпи адаптації пост-пандемічного світу до глобальних змін та окремої галузі – туристичної. Результатом наукового дослідження є розкриття масштабів ефекту пандемії на світову економіку та прогноз векторів розвитку туристичного бізнесу в нових реаліях. Практичне значення статті визначається у аналізі необхідної трансформації світу задля подолання подальших економічних криз. Соціальні наслідки при дотриманні вимог щодо обов’язкових щеплень та не порушення дійсних карантинних обмежень мають позитивний характер, який стосується поліпшення стану світової економіки.Item Basic financing principles of anti-covid measures: the case of the bank for international settlements.(Sumy State University, 2020) Таранюк, Каріна Вікторівна; Таранюк, Карина Викторовна; Taraniuk, Karina Viktorivna; Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna IvanivnaThe study’s main purpose is to study the process of financing anti-COVID measures by the Bank for International Settlements (BIS) during the pandemic COVID-19. Systematization of literature sources and approaches to solving the problem of low level of financial assistance in combating COVID-19, especially for developing economies, showed a need to identify positive and negative factors affecting the BIS during the COVID-19 pandemic. The relevance of solving this scientific problem is a need for priority funding health care to prevent the spread of viral infection COVID-19. The study of anti-COVID measures by BIS during the global pandemic was carried out in the following logical sequence: determining the relevance of the topic; analyzing the scientific background on the research topic; establishing the research methodological basis; providing conclusions and recommendations. Methodological tools of this study are as follows: comparative analysis, scientific abstraction, systematic approach, and generalization method.Item Аналіз результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення у світі(Сумський державний університет, 2021) Таранюк, Леонід Миколайович; Таранюк, Леонид Николаевич; Taraniuk, Leonid Mykolaiovych; Д`яконова, Ірина Іванівна; Дьяконова, Ирина Ивановна; Diakonova, Iryna Ivanivna; Бєлова, Інна Валеріївна; Белова, Инна Валерьевна; Bielova, Inna Valeriivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Деміхова, Надія Володимирівна; Демихова, Надежда Владимировна; Demikhova, Nadiia Volodymyrivna; Деміхов, Олексій Ігорович; Демихов, Алексей Игоревич; Demikhov, Oleksii IhorovychАктуальність даного наукового дослідження є безперечною через необхідність підтримки системи світової безпеки здоров'я населення в умовах пандемічних загроз. Попередній 2020 рік показав нездатність світової системи охорони здоров'я ефективно протистояти пандемії COVID-19. До негативних чинників необхідно віднести наступні: затримка системи фінансування противоковідних заходів, відсутність вакцин в період піку захворювань в світі, низька система попередження ризиків системи охорони здоров'я, нерівномірність фінансування закупівлі вакцин серед держав світу з розвиненою і розвиваючої економікою, низька фінансова підтримка з боку розвинених країн світу фонду COVEX із закупівлі вакцин для країн з розвиваючою економікою. Однак, не в повному обсязі залишається досліджено систему моніторингу результативності противоковідних заходів країн світу, яка необхідна для повного обґрунтування проблематики пандемії COVID-19 і подальшої розробки інструментарію боротьби з нею. Тому дослідження моніторингу результативності системи впровадження противоковідних заходів країнами світу є необхідним для прийняття управлінських рішень їх керівництвом з метою стабілізації безпеки здоров'я населення. Метою наукового дослідження є удосконалення підходів до аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами як елемент стабілізації безпеки здоров'я населення в світі. Методологія та наукові підходи: SWOT - аналіз – при порівнянні сильних, слабких сторін, можливостей і загроз противоковідних заходів, які реалізовані урядами країн; метод синтезу – при обговоренні отриманих результатів аналізу противоковідних заходів країн світу, метод альтернатив – при виборі стратегі політики охорони здоров'я країн з розвинутою та розвиваючою економіки щодо проведення противоковідних заходів. Проведено аналіз наукових публікацій щодо досліджень проблематики системи попередження поширення пандемії COVID-19 у світі. Порівняно системи противоковідних заходів країнами з розвиненою і розвиваючої економікою. Проведено факторний аналіз впливу на результативність системи противоковідних заходів країн світу, який включає організаційні і трудові фактори. Удосконалено методичний підхід до стратегічної оцінки результативності системи противоковідних заходів країн світу, який на відміну від існуючих, враховує сформовані критеріальні показники SWOT-аналізу результативності впровадження системи противоковідних заходів країнами, в тому числі підсистеми попередження ризиків повторного прояви пандемії COVID-19 в країнах світу, а також рекомендації щодо вибору стратегій політики охорони здоров'я країни, яка спрямована проти поширення пандемії COVID-19. Можливість використання результатів в подальших дослідженнях може стосуватися розробки організаційно-економічного забезпечення впровадження ефективних противоковідних заходів країнами світу. Практичне значення дослідження полягає в розробці дорожньої карти урядами країн світу протидії пандемічних викликів у майбутньому. Соціальні наслідки містять антисоціальні ефекти, які включають високу смертність населення країн світу внаслідок пандемії COVID-19, неспроможність медичної системи своєчасно справлятися з пандемічними викликами.