Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
16 results
Search Results
Item Цифрова трансформація бізнес-процесів в Україні: кращі практики вітчизняного бізнесу та сучасні виклики(Сумський державний університет, 2024) Мельник, Леонід Григорович; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Калініченко, Л.Л.; Харченко, Микола Олексійович; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaДана стаття розглядає проблематику цифрової трансформації бізнес-процесів у сучасній українській економіці. Вона аналізує кращі практики, які застосовуються вітчизняними компаніями для ефективного впровадження цифрових інновацій. Акцент робиться на стратегіях та інструментах, які допомагають підприємствам у досягненні успіху в цифровій епохі. Аналізуючи цифрову трансформацію бізнес-процесів в Україні, робиться акцент на важливості адаптації до технологічного середовища, що швидко змінюється, для забезпечення конкурентоспроможності та стійкості українського бізнесу в умо-вах глобальних технологічних тенденцій. Виокремлено та проаналізовано основні ключові технології для сучасних цифрових трансформацій бізнесу. Окрема увага приділена характеристиці основних етапів цифрової трансформації бізнес-процесів. Автори розглядають ключові аспекти впровадження цифрових ініціатив у різних галузях української економіки, включаючи фінанси, медіа, виробництво та послуги. Акцентується увага на важливості створення ефективних стратегій цифрової трансформації, які враховують специфіку кожної галузі та потреби конкретних бізнес-моделей. Нарешті, стаття висвіт-лює ключові проблеми, з якими стикається сучасний вітчизняний бізнес при впровадження цифрових трансформацій та можливості їх подолання. Наголошено на ролі урядових органів та стейкхолдерів у сприянні цифровій трансформації біз-несу, включаючи створення сприятливого регуляторного середовища, розвиток інфраструктури цифрових технологій та підтримку інноваційних ініціатив. У цілому, пропонується комплексний огляд та аналіз теми цифрової трансформації біз-нес-процесів в Україні, підкреслюючи важливість цього процесу для подальшого розвитку української економіки та бізнес-середовища.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Аналіз захворюваності на колоректальний рак серед жителів Cумської області(Сумський державний університет, 2020) Костюченко, Віталія Вікторівна; Костюченко, Виталия Викторовна; Kostiuchenko, Vitaliia Viktorivna; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Шевченко, Володимир Володимирович; Шевченко, Владимир Владимирович; Shevchenko, Volodymyr Volodymyrovych; Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor OleksandrovychВступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області.Item Prerequisites for the industrial policy formation of the country in conditions of transition to the sixth technology revolution(Sumy State University, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Dyachenko, A.V.; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola OleksiiovychIn the conditions of transition to the sixth technology revolution, it is important to determine the vector of the formation of industrial policy and the points of growth of the country, considering the specifics of its development and potential resources. For Ukraine, the choice of a niche, industry, directions that would become the mainstream of sustainable development of the country continues to be relevant. Main purpose of the article is to justify the hypothesis of the need to form a niche orientation of the industrial policy of the country in the conditions of transition to the sixth technology revolution. A classic model of industrial policy is characteristic for Ukraine. In conditions of decentralization and the need for uniform development of regions for the country, it is optimal to use a system model that initiates the diversification of production of goods and services and cost optimization. An important element in the cluster model is the definition of the main niche that unites innovative clusters of territories. In Ukraine, there is some positive dynamics of growth in value added created in the country, up to 2010. At the same time, the absolute values of the gross value-added index created in Ukraine in general are several times smaller (or even 10 times) than the created gross value added in manufacturing industry of leading countries. The country enters a new technological cycle without having a strong industrial base. This defines its low launch opportunities for introducing design innovations and further sustainable development. It is proposed to form industrial robotics as a leading niche in the country’s industry, which would become a point of growth for the export of products with high added value. This choice is due to the socio-economic progress of mankind in the 21st century and the indices of the development of industrial robotics in recent years.Item Prerequisites for the Industrial Policy Formation of the Country in Conditions of Transition to the Sixth Technology Revolution(Sumy State University, 2018) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dyachenko, A.V.Актуальність дослідження. В умовах переходу до шостого технологічного укладу актуальним є визначення вектору формування промислової політики та точок росту країни з урахуванням особливостей її розвитку та потенційних ресурсів. Для України актуальним залишається вибір ніші, галузі, напрямків, які б сформували основу сталого розвитку країни. Мета дослідження Обгрунтування гіпотези про необхідність формування нішевої спрямованості промислової політики країни в умовах переходу до шостого технологічного укладу. Результати дослідження. Для України характерна класична модель промислової політики. В умовах децентралізації та необхідності рівномірного розвитку регіонів для країни оптимальним є використання системної моделі, яка ініціює диверсифікацію виробництва товарів і послуг і оптимізацію витрат у галузях. Важливим елементом в рамках кластерної моделі виступає визначення основної ніші, що об'єднує інноваційні кластери територій. В Україні простежується позитивна динаміка зростання доданої вартості, створеної в країні, до 2010 р При цьому абсолютні значення показника валової доданої вартості, створеної в цілому в Україні, в кілька разів менше (а то і в 10 разів), ніж створена валова додана вартість в обробної промисловості провідних країн. Поступове зниження промислового виробництва в Україні впродовж 2010–2018 рр. призвело до того, що країна входить в новий технологічний цикл, не маючи потужної промислової бази. Це визначає її низькі стартові можливості для впровадження конструкторських інновацій та подальшого сталого розвитку. Запропоновано сформувати промислову робототехніку як ведучу нішу в промисловості країни, яка б стала точкою зростання для експорту продукції з високою доданою вартістю. Такий вибір обумовлений соціально-економічним поступом людства у 21 столітті і показниками розвитку промислової робототехніки за останні роки.Item Особливості розвитку ринків в 21 сторіччі: тенденції світу та України(Сумський державний університет, 2017) Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Дяченко, А.В.; Юрко, Р.Ю.У статті досліджено тенденції у розвитку ринків товарів, послуг світу та України. Охарактеризовано ключові параметри основних ринків товарів та послуг. Визначено, що сфера послуг формує ВВП розвинених країн, проте основою як сфери послуг, так і інших галузей, виступають здобутки у технологіях, промисловості на основі стабільної інституціональної системи. Сформовано перспективи функціонування ринків товарів та послуг в Україні.Item Управління витратами у системі стратегій «контролю» та «ризику» суб’єкта господарювання(Сумський державний університет, 2016) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana ViktorivnaДіяльність суб’єкта господарювання здійснюється у системі вибору оптимальної пропорції між рівнями контролю та ризику, що характерний для процесів зростання. Необхідність вибору постає, виходячи з того, що, функціонуючи, підприємство не може одночасно максимізувати процеси і контролю, і зростання, оскільки ці підходи передбачають різні витрати суб’єкта господарювання. Відповідно з метою підвищення рівня економічної ефективності підприємство повинно застосовувати алгоритми управління затратами, що базуються на використанні різних інструментів та методів. Запропоновано в умовах стратегії «контролю» застосовувати методи, спрямовані на більш повний облік і мінімізацію витрат (нормативний метод та ін.); в умовах стратегії «ризику» застосовувати методи, спрямовані на максимізацію доходу (облік витрат за неповною собівартістю, метод прямого обліку та ін.).Item Аналіз поширеності раку легенів серед жінок Сумської області(Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Ігор Олександрович; Винниченко, Игорь Александрович; Vynnychenko, Ihor Oleksandrovych; Москаленко, Юлія Василівна; Москаленко, Юлия Васильевна; Moskalenko, Yuliia Vasylivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Винниченко, Олександр Ігорович; Винниченко, Александр Игорович; Vynnychenko, Oleksandr Ihorovych; Пустовгар, Л.Г.; Смородська, О.М.; Сердюк, М.Ю.В усіх економічно розвинутих країнах проблема раку легенів (РЛ) є однією з найважливіших і водночас складних у сучасній онкології. Первинний рак легенів є найбільш поширеним злоякісним захворюванням після епітеліальних пухлин шкіри, а також провідною причиною смерті від раку в усьому світі. Згідно даних всесвітньої статистики раку, починаючи з 1990 року рак легенів у жінок зрівняв свої позиції зі злоякісними пухлинами молочної залози. У Швеції, Данії, Ісландії рівень захворюваності серед жінок перевершив показники чоловіків. Метою роботи є аналіз тенденцій розвитку раку легень серед жінок Сумської області впродовж 2012–2016 рр. Після вивчення епідеміологічних даних захворюваності населення на рак легенів у Сумській області за даними канцер-реєстру Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру (СО- КОД) впродовж періоду 2012–2016 років було виявлено, що середня поширеність складає 43,3 на 100 000. Середнє значення поширеності раку легень серед жінок за 2012–2016 рр. складає 9,97 ± 0,98 ‰, коефіцієнт варіації – 9,73 %. Чіткої тенденції у динаміці показника (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 5 років є незначною (менше 10 %). Впродовж 2012– 2016 рр. значення поширеності раку легень серед жінок сумського регіону менші від загальноукраїнських (9,97 проти 13,2 на 100 000 відповідно). Динаміка як загальноукраїнських, так і показників регіону не є чітко визначеною. Сумська область характеризується низьким рівнем захворюваності на рак легенів у жінок у порівнянні із загальноукраїнськими та світовими показниками. За період спостереження з 2012 по 2016 роки найвища захворюваність на рак легенів у жінок спостерігається у Глухівському та Буринському районах, де показники відповідають загальноукраїнським. Найчастіше хворіють жінки віком старше 70 років, хоча спостерігається тенденція до ”омолодження” раку. Зростання рівня захворюваності серед жінок Сумщини не спостерігається.Item Епідеміологія хвороб, пов’язаних з патологічною біомінералізацією у Сумській області(Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Закорко, І.-М.С.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychХвороби, пов’язані з біомінералізацією (ХПБ) можна визначити як захворювання, при яких відбувається формування біомінеральних депозитів, що мають суттєвий вплив на їх перебіг і прогноз. До цих нозологій відносяться холе-, нефро-, сіало-, панкрео-, простатолітіаз, атерокальциноз судин та серцевих клапанів, кальцифікація при онкологічних хворобах щитоподібної залози, матки та інших локалізацій. Більшість хвороб, пов’язаних з біомінералізацією, мають своїм наслідком утворення патологічних біомінералів кальцій-фосфатної природи. Причини, які ведуть до зростання поширеності ХПБ, надзвичайно різноманітні та різнопланові: екологічні, соціально-економічні, кліматичні, порушення обміну речовин.