Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item The Impact of Foreign Direct Investment from the Nordic Countries on the Structure of Lithuania’s Economy(Sumy State University, 2023) Tvaronaviciene, M.; Simelyte, A.; Stirblyte, G.Іноземні прямі інвестиції розглядаються як рушійна сила економічного зростання, сприяючи розвитку торгівлі та зменшенню безробіття. Країна, яка отримує іноземні прямі інвестиції, користується перевагами від передачі технологій. В результаті цього розвивається та змінюється економічна структура країни, що надає їй нові можливості та перспективи. Країни Балтії, включаючи Литву, залучають значні обсяги іноземних прямих інвестицій (ІПІ) з країн Північної Європи. Метою дослідження є оцінка впливу внутрішніх ІПІ з країн Північної Європи на економічну структуру Литви. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи описової статистики, кореляційно-регресійного аналізу та тести причинно-наслідкового зв'язку Грейнджера. Стаціонарність даних перевірялася за допомогою розширеного тесту Дікі-Фуллера для оцінки впливу на структурні зміни. Дані були структуровані згідно з економічними видами діяльності, що відповідають класифікації Номенклатури видів економічної діяльності в Європейському Союзі (NACE). Первинний сектор включає сільське господарство, лісівництво та видобування корисних копалин. До вторинного сектору входять виробництво, будівництво, водопостачання та електропостачання, а третинний охоплює послуги та торгівлю. Для дослідження обрано показники, такі як ВВП на душу населення та валова додана вартість (ВДВ). ВДВ використана для оцінки впливу кожної країни Північної Європи на різні галузі. Внесок галузей в економіку виражений у вигляді валової доданої вартості. Дослідження структуровано за трьома аналітичними напрямками. Перший спрямований на аналіз розподілу іноземних прямих інвестицій (ІПІ) в Литві за економічними секторами в контексті країн Північної Європи. Другий направлений на вивчення впливу цих інвестицій на економічний розвиток Литви. Остання частина присвячена оцінці причинно-наслідкового зв'язку між розподілом ІПІ за секторами економіки в країнах Північної Європи та економічними показниками цих секторів. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що внутрішні ІПІ можуть змінити економічну структуру господарства-одержувача. Крім того, ІПІ сприяють економічному розвитку країн-одержувачів, що означає розвиток третинного сектора. Результати дослідження можуть бути корисні для вдосконалення політики просування ІПІ в Литві з метою досягнення довгострокових результатів у розвитку третинного сектору, зокрема в галузі знань-інтенсивних технологій. Литва має потенціал використовувати ІПІ з країн Північної Європи; однак вона все ще не використовує дані можливості, оскільки деякі ІПІ не мають впливу на розширення третинного сектору або будь-якого сектору взагалі.Item Innovations in Achieving Sustainable Economic Performance Under Income Inequality(Sumy State University, 2021) Cabelkova, I.; Tvaronaviciene, M.; Strielkowski, W.Статтю присвячено дослідженню впливу нерівності доходів на стале економічне зростання країни. Авторами визначено, що одним із суттєвих наслідків нерівності доходів є скорочення обсягів споживання, адже споживачі із низьким рівнем доходу не спроможні забезпечити достатній рівень попиту. Таким чином, виникає проблема перевиробництва, яка може спричинити економічну кризу в країні. У статті наголошено, що скорочення соціальної та економічної нерівності є суттєвим фактором досягнення сталого економічного зростання. При цьому зменшення нерівності всередині країн та між країнами є однією із цілей сталого розвитку 2030 року. У статті оцінено ступінь економічної нерівності при розподілі доходу між домогосподарствами країн від 1% до 99%. Встановлено, що збільшення нерівності спричиняє зростання людського капіталу у країнах із низьким рівнем доходів, та зменшення у країнах із середнім та високим рівнем доходів. За результатами дослідження встановлено, що для забезпечення добробуту населення у країнах, що розвиваються, необхідним є скорочення нерівності. Авторами наголошено, що це може бути досягнуто за рахунок розвитку людського капіталу, підвищення кваліфікації трудових ресурсів, удосконалення політики управління людськими ресурсами та використання фінансових послуг. У статті виокремлено три методи вирішення проблеми скорочення обсягів споживання, а саме: нарощування обсягів експорту, надання позик та додаткова емісія грошей. Однак, жоден із цих методів не є стійким у довгостроковій перспективі. Таким чином, необхідним є розроблення та впровадження нових інноваційних механізмів управління економічним розвитком країни з урахуванням прийнятих індикативних цілей сталого розвитку 2030 р.Item Managing innovations in sustainable economic growth(Sumy State University, 2017) Kendiukhov, I.; Tvaronaviciene, M.This paper examines conditions and prerequisites of sustainable economic growth, an optimal condition of the national economy between recession and inflation in terms of providing of the long-term inflationary neutral economic growth in achieving the Pareto-efficient condition in the economy. The research analyzes the possibilities of economic policy in order to provide both stability and economic growth. The model designed and tested in the paper is based on the Domar model of economic growth. Our findings might be of some relevance for the countries aiming to achieve the goal of economic growth without significant fluctuations in prices and unemployment.