Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
82 results
Search Results
Item The potential impact of vitamin D on the reduction of C-reactive protein (CRP) levels in patients infected with COVID-19(Sumy State University, 2025) Hallab, N.S.; Mohammed, R.A.; Rasheed, I.A.A.M.; AL-Rubaii, B.A.L.Introduction. Vitamin D reduces illness-related inflammation and boosts the immune system. COVID-19 has aroused debate and requires substantial scientific research to produce an effective defence against distinct coronavirus strains. In COVID-19 patients, vitamin D and C-reactive protein levels were compared. Three months before the PCR test, vitamin D and C-reactive protein levels were assessed. These individuals' clinical results were also examined. Aim. Investigation of the ability of vitamin D to mitigate C-reactive protein levels in individuals with COVID-19. Materials and Methods. For the purpose of this cohort study, instances of COVID-19 were analyzed and differentiated into four distinct groups according to the levels of vitamin D that they possessed. Groups I through IV were classified according to the following parameters: concentration of 0–10 ng/ml, 10–20 ng/ml, 20–30 ng/ml, and greater than 30 ng/ml. These values served as the basis for the categorization of the samples. In order to determine the levels of vitamin D and C-reactive protein, the study used a method that had been clinically verified and was also automated. Results. The prevalence of COVID-19 was highest in the vitamin D-deficient group. Higher vitamin D levels were associated with reduced COVID-19 severity, a positive correlation with lymphocyte proportion, and a negative correlation with white blood cells and CRP. Conclusion. Vitamin D levels are inversely correlated with CRP levels and disease severity in COVID-19 patients. Vitamin D may serve as a potential biomarker for monitoring COVID-19 progression and warrants further investigation for its therapeutic implications.Item The impact of COVID-19 on oral fluid properties: mineral potential and antimicrobial activity in the context of dental caries risk(Sumy State University, 2025) Diasamidze, E.; Diasamidze, M.Вступ. На сьогодні численні наукові дослідження підкреслюють, що COVID-19 не можна розглядати лише як гостру респіраторну вірусну інфекцію, оскільки це захворювання здатне уражувати не тільки дихальну систему, а й інші органи та системи, комплексно впливаючи на здоров’я та самопочуття, включно зі слинними залозами та слиною зокрема. Зважаючи на те, що зуби постійно омиваються слиною, склад і властивості цієї ротової рідини відіграють значну роль у виникненні та прогресуванні карієсу зубів, що й створило передумови до проведення нашого дослідження. Мета справжнього дослідження полягала в оцінці впливу COVID-19 на властивості ротової рідини, зокрема показники мінерального потенціалу та антимікробної активності, задля доведення ризику розвитку карієсу зубів. Матеріали та методи дослідження. Згідно з метою та завданнями дослідження було проведено обстеження 110 пацієнтів віком від 18 до 35 років, що були розподілені на 2 групи: пацієнти, яким був встановлений діагноз СOVID-19 тестом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест) в анамнезі (від 2 до 6 місяців тому), а також умовно-здорові особи. Перша група була розподілена на три підгрупи згідно зі ступенями тяжкості перенесеного захворювання на СOVID-19 відповідно до класифікації ВООЗ – легкий ступінь, середній та тяжкий. Були поставлені наступні завдання: визначити мінеральний потенціал та антимікробну активність ротової рідини. Результати дослідження. Отримані зміни в концентрації кальцій-фосфатних сполук дозволили встановити порушення рівноваги мінерального обміну ротової рідини. Концентрації кальцію та фосфору перебували в прямій залежності від ступеня тяжкості захворювання та знижувалися від першої підгрупи до третьої. Найнижче значення кальцію та фосфору було зафіксовано у пацієнтів третьої підгрупи та становило 1,08±0,034 та 2,09±0,074 відповідно, при цьому додатково слід звернути увагу на значне зменшення активності лужної фосфатази в цій підгрупі досліджених – 28,26±4,70. Оцінка антимікробної активності ротової рідини дозволила зробити висновки щодо збільшення рівня мікробного обсіменіння ротової порожнини серед пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, при цьому аналогічні закономірності, притаманні дослідженню мінерального потенціалу, спостерігалися у третій підгрупі з тяжким ступенем захворювання, де значення уреази становило 0,148±0,013, а лізоциму – 77±11. Як наслідок, індекс ступеня дисбіозу значно відрізнявся від встановлених нормою значення 1, та дорівнював 4,78±0,5, що за інтерпретацією результатів відповідало клінічно субкомпенсованій стадії. Висновки. На підставі проведених досліджень слід зазначити, що пацієнти, які мали випадок COVID-19 в анамнезі, більш схильні до ураження твердих тканин зубів каріозним процесом через зниження природних механізмів захисту та відновлення кристалічної структури емалі.Item Prediction of long-term treatment in patients with COVID-19 based on analysis of their primary examination data(Sumy State University, 2025) Podavalenko, A.; Nessonova, T.; Korzh, O.; Zadorozhna, V.; Bilera, N.Вступ. Пандемія COVID-19 завдала колосальних соціальних та економічних збитків. Значна частина осіб, які перехворіли на цю інфекцію, мають серйозні порушення у стані здоров’я. Для запобігання віддалених наслідків COVID-19 необхідні моделі прогнозування тривалості лікування на підставі клінічних ознак, отриманих на початку захворювання. Матеріалита методи. У 2020-2021 роках проведено опитування 832 хворих на COVID-19. За допомогою комп’ютерних програм Microsoft Excel 2021 та Statistica 12.0 Trial Version для Windows проведено опрацювання зібраної бази даних. Зв’язок між числовими предикторами досліджували за допомогою кореляції Спірмена, а між категорійними показниками – гамма-кореляції. Для передбачення тривалості лікування пацієнта на підставі початкових клінічних ознак застосовані інструменти програми Statistica12.0 «класифікаційні дерева». Побудовано модель за допомогою засобу Data Mining – Trees/Partitioning – C&RT (Classification and Regression Tree). Результати та обговорення. На період дослідження встановлено, що довготривале лікування хворих на COVID-19 залежить від віку, супутніх захворювань, задишки, температури тіла, болю у грудній клітці, частоти дихальних рухів за 1 хвилину, болю в області серця, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень за 1 хвилину. Це підтверджено суттєвою різницею між групами пацієнтів, які лікувалися до 30 днів та 31 день і більше, а також встановленими кореляційними зв’язками. На підставі вищезазначених предикторів розроблено алгоритм прийняття рішень щодо визначення тривалості лікування пацієнтів. Висновки. Встановлені взаємозв'язки між клінічними симптомами у хворих на СОVID-19 дозволять своєчасно виявляти можливі ускладнення у пацієнтів. Впровадження побудованої моделі прийняття рішень на підставі провідних предикторів допоможе лікарям прогнозувати тривалість перебігу інфекції та розробляти ефективні заходи для попередження серйозних постковідних наслідків.Item Mechanisms of national security post-pandemic recovery(Sumy State University, 2024) Височина, Аліна Володимирівна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna; Puhovkina, Y.Пандемія COVID-19 спричинила необхідність критичного перегляду допандемічних інструментів та механізмів забезпечення національної безпеки з метою виявлення тих драйверів та інгібіторів, що визначають чутливість соціо-еколого-економічних параметрів до шоків, на кшталт пандемії. Завданням даного дослідження є визначення внутрішніх детермінант (серед індивідуальних вимірників економічної, соціальної та екологічної безпеки) та зовнішніх драйверів і інгібіторів (серед параметрів належного врядування), що виступають релевантними імпактами резільєнтності національної безпеки досліджуваних європейських країн в умовах глобальних турбулентностей (як то криза, спричинена пандемією коронавірусної інфекції), а також формалізація відповідним зовнішнім та внутрішнім імпактами найбільш дієвих механізмів та інструментів державних інтервенцій. Алгоритм виконання мети дослідження передбачає реалізацію наступних кроків: 1) відбір індикаторів кількісного оцінювання економічної, соціальної та екологічної безпеки держави; 2) приведення індивідуальних індикаторів до співставного вигляду з використанням формули Севіджа та природної нормалізації; 3) інтегрування показників в індекси економічної, соціальної та екологічної безпеки держави шляхом комплексного поєднання методу головних компонент, формули Фішберна та адитивно-мультиплікативної згортки; 4) виявлення причинно-наслідкових зв’язків між інтегральними рівнями економічної, соціальної та екологічної безпеки держави та показниками належного врядування з використанням регресійного моделювання на панельних даних; 5) якісна інтерпретація отриманих результатів та формалізація механізмів та інструментів державних інтервенцій, які сприяють посиленню відповідних результативних показників. Емпірична реалізація дослідження здійснена на вибірці з 34 європейських країн. Період спостереження – 2000-2022. Встановлено, що економічна безпека внутрішньо найбільш обумовлена зростанням ВВП на душу населення та збільшення резервів у місяцях імпорту, в зовнішньо залежна від якості регулювання. Соціальна безпека держави визначається таким внутрішніми імпактами як зниження індексу Джирні та збільшення охоплення середньою освітою, а зовнішньо обумовлена - зростанням якості регулювання та верховенства права. Екологічна безпека найбільш залежить від таких внутрішніх детермінант як викиди СО2 та частка відновлювальної енергетики, а зовнішньо обумовлена зростанням верховенства права. Для кожного з визначених внутрішніх та зовнішніх імпактів формалізовано відповідні їм інструменти державних інтервенцій.Item Online Shopping Behaviour of Slovak During the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Olearova, M.; Bacik, R.; Iannaccone, B.; Gavura, S.У статті розглянуто вплив пандемії COVID-19 на поведінку споживачів у контексті онлайн-шопінгу, що став важливим елементом сучасної торгівлі. Зазначено, що міста та регіони, зокрема у Словаччині, впроваджували різноманітні заходи для стримування поширення коронавірусу, такі як обмеження пересування, закриття традиційних магазинів і соціальне дистанціювання. Це спричинило суттєві зміни у споживчих звичках, оскільки зростаючий ризик зараження спонукав споживачів уникати громадських місць і переходити до електронної комерції як безпечнішого та зручнішого способу здійснення покупок. У цьому контексті досліджено фактори, що впливають на наміри споживачів використовувати онлайн-платформи для здійснення покупок. Особливу увагу приділено таким аспектам, як суб’єктивні стандарти, які визначають вплив соціального середовища на прийняття рішень, та сприйнята корисність, що відображає оцінку зручності й ефективності використання електронних платформ. На основі даних опитування 250 споживачів у Словаччині проведено кореляційний аналіз із застосуванням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена. Встановлено позитивний зв’язок між внутрішніми (особисті переконання) і зовнішніми (вплив друзів, родичів, суспільства) суб’єктивними стандартами та схильністю до здійснення онлайн-покупок. Результати також підкреслюють значний вплив сприйнятої корисності послуг електронної комерції на стимулювання онлайн-активності споживачів, особливо у період дії карантинних обмежень, коли доступ до традиційних магазинів був обмежений. Отримані дані мають вагоме значення для підприємств електронної комерції, оскільки вони дозволяють краще зрозуміти поведінку споживачів і адаптувати маркетингові стратегії до актуальних умов. Підвищення рівня комфорту, безпеки та простоти використання онлайн-платформ може стати ключовим чинником успішного залучення клієнтів. Автори підкреслюють, що перехід до цифрової комерції є важливим елементом адаптації бізнесу в умовах пандемії та невизначеності. У висновках узагальнено основні результати дослідження, зазначено його обмеження та запропоновано напрями для подальшого вивчення впливу кризи на поведінку споживачів, включаючи аналіз довгострокових змін у їхніх перевагах та практиках.Item Micronutrient status in children infected with the SARS-CoV-2 virus(Sumy State University, 2024) Pavlyshyn, H.; Labivka, O.Коронавірусна хвороба (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, викликала серйозні проблеми у сфері громадського здоров'я, що призвело до респіраторних захворювань, різного ступеня важкості. Вітаміни A, D, B6, B9 і B12 є важливими для імунної відповіді на вірусні інфекції, включаючи COVID-19, тоді як гомоцистеїн, який регулюється вітамінами групи B, може впливати на запальні реакції та судинні ускладнення. Метою цього дослідження було оцінити рівень цих мікроелементів і гомоцистеїну у дітей з COVID-19, досліджуючи можливі зв’язки зі ступенем тяжкості хвороби. Матеріали та методи: дослідження включало 112 дітей із COVID-19 та 23 здорових контрольних осіб. Рівні вітамінів A, D, B6, B9, B12 та гомоцистеїну в сироватці крові вимірювали за допомогою імуноферментного аналізу. Результати: результати показали, що діти з легкою формою COVID-19 мали вищий рівень вітаміну A (45.61 нг/мл) порівняно з тими, хто мав середню (347.30 нг/мл) та важку форму (242.90 нг/мл) (p < 0.05). Рівні вітамінів D і B6 також знижувалися зі збільшенням тяжкості: від 30.91 нг/мл і 56.80 нг/мл при легкій формі до 22.42 нг/мл і 39.41 нг/мл при важкій формі відповідно (p < 0.05). Вітамін B9 був нижчим у випадках важкої форми (3.90 нг/мл) порівняно з легкою (4.78 нг/мл) (p<0.05), тоді як вітамін B12 не показав значних відмінностей. Висновки: вітаміни D, B6 і B9, ймовірно, відіграють значну роль у зменшенні тяжкості COVID-19 у дітей, тоді як вітамін A має менший ефект, а вітамін B12 не виявляє суттєвого впливу. Ці результати вказують на важливість підтримки достатнього рівня вітамінів під час пандемії COVID-19 для потенційного зниження тяжкості захворювання.Item Features of COVID-19 in patients with diabetes mellitus(Sumy State University, 2024) Лобода, Андрій Миколайович; Loboda, Andrii Mykolaiovych; Kaldiaieva, M.; Клименко, Наталія Василівна; Klymenko, Nataliia Vasylivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Мелеховець, Оксана Костянтинівна; Melekhovets, Oksana Kostiantynivna; Васильєва, Олена Геннадіївна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Chemych, Oksana MykolaivnaАктуальність: цукровий діабет і COVID-19 – нозології, що створюють нові виклики у галузі медицини, після свого поєднання, вже окреслили свою важливість та потенційно великий вплив на здоров'я людей у всьому світі. Кожна з цих патологій по окремості мають значний вплив на життя та добробут пацієнтів, у поєднанні створюють складні умови для медичної практики та організації системи охорони здоров'я. Дослідження взаємного впливу цукрового діабету та COVID-19 на клінічну картину, особливості перебігу, діагностику та лікування пацієнтів, має неабияку важливість та актуальність, як для наукового товариства, так і для прикладної практичної медицини, і його продовження та розширення є науковою та громадською потребою. Матеріали і методи: усього обстежено 53 хворих на COVID-19. Опрацьовано їх медичні картки. Для оцінки клінічних показників, епідеміологічних даних, фізичного та психоемоційного стану хворих був створений та використаний власний опитувальник “Форма комунікації-1”. За отриманими даними були розраховані статистичні показники: критерій Пірсона – для якісних показників, U-критерій Манна-Уїтні використовувався як непараметричний метод аналізу, t-критерій Стьюдента для величин, що відповідали нормальності розподілу відповідно. Результати: хворі на COVID-19 були розділені на дві групи: з цукровим діабетом (20 осіб, 37.7 %) та без цієї патології (група порівняння) (33 пацієнта, 62.3 %). У дослідженні переважали жінки 57%, віком (59.2 ± 12.5) роки. Пацієнти госпіталізувалися на 4-5 добу захворювання. Серед супутньої патології у групі хворих з цукровим діабетом частіше визначалися артеріальна гіпертензія та ішемічна хвороба серця (по 85 %), у пацієнтів групи порівняння (55 % та 52 % відповідно (p < 0,05). Коронавірусна хвороба починалася гостро з ознобу, підвищення температури тіла до (38.3±0.18) °С. Загальну слабкість відчували 96 % хворих. Серед скарг у групі порівняння переважали агевзія (33 %) та осиплість голосу (52 %) (p < 0,05). Тяжкій ступінь перебігу COVID-19 спостерігався у 85 % хворих з цукровим діабетом, у групі порівняння – у 33 % хворих. Навпаки середній ступінь тяжкості переважав у групі порівняння (64 % пацієнтів) (p < 0,05). Рівень глюкози у крові хворих на COVID-19 на тлі ЦД склав (9,9 ± 6,8) ммоль/л і був вищим ніж у групі порівняння (5,8 ± 1,4) ммоль/л, що свідчить про гіперглікемію внаслідок порушення толерантності до глюкози (p < 0,05). Висновки: серед хворих переважають жінки (57 %) середнього віку (59.2 року). Тяжкий перебіг COVID-19 переважає у групі хворих з цукровим діабетом. Клінічна картина значно не відрізняється у порівнюваних групах, проте дані лабораторних показників (підвищений С-реактивний білок, зміни розмірів тромбоцитів, підвищений рівень аланін- та аспартат-амінотрансферази, гамма-глутамілранспептидази, сечовини, креатиніну), об’єктивна симптоматика (зміни загального стану, тяжкий перебіг, аускультативні відхилення) свідчать про виразніші зміни у пацієнтів з COVID-19 та ЦД. SARS-CoV-2 індукує зміни у метаболізмі глюкози та сприяє посиленню тяжкості COVID-19, що у свою чергу призводить до гіперцитокінемії, цитокінового шторму, пошкодження тканин і дихальних шляхів.Item Блогосфера України: контент-аналіз антивакцинної кампанії під час пандемії COVID-19(Сумський державний університет, 2024) Шевченко, В.; Зубар, П.Пандемія COVID-19 спричинила сплеск уже існуючих антивакцинних настроїв в Україні, які становлять загрозу для громадського здоров’я. Це дослідження спрямоване на аналіз антивакцинної кампанії в українській блогосфері, яка активізувалася під час пандемії та згуртувалася довкола питань, пов’язаних із коронавірусом. Актуальність і мета. Актуальність дослідження обумовлена популяризацією антивакцинних настроїв в Україні, якій сприяє зростаючий вплив блогосфери як потужного каналу поширення контенту деструктивного характеру. Мета – виявлення ключових категорій, до яких апелювали блогери, що проводили кампанію проти щеплення від коронавірусної хвороби в Україні під час пандемії COVID-19. Методологія. Для визначення найвпливовіших представників антивакцинного руху в Україні проведено моніторинг медіа, які спеціалізуються на викритті фейків і дезінформації щодо COVID-19, та визначено список каналів найпопулярніших українських блогерівкоронаскептиків і противників вакцинації. Після цього було вивчено 232 відео, опублікованих на каналах цих блогерів. Застосовано метод контент-аналізу для виявлення ключових меседжів та закликів, що використовувалися противниками вакцинації. Результати. Найпопулярнішими представниками антивакцинного руху в Україні серед блогерів стали юристи, псевдоексперти, самопроголошені правозахисники та громадянські журналісти, а також прихильники теорій змов. Їхня медійна активність вакцинації була зафіксована упродовж всієї пандемії коронавірусної хвороби в Україну та деякий час після її закінчення. Виявлено хронологію та причини основних сплесків їхньої активності та зацікавленості аудиторії. Визначено найбільш поширені категорії, до яких апелювали блогери в рамках кампанії проти щеплення, а також їхні заклики та об’єкти критики. Висновки. Дослідження демонструє, що українські противники вакцинації політизують питання щеплень, активно використовуючи конспірологічну риторику. Сплески їхньої активності були пов’язані з початком карантину, а також з обговоренням та прийняттям Закону про систему громадського здоров’я. Ключові категорії меседжів блогерів-коронаскептків – порушення прав (як основних, так і на труд, вибору, тощо), безпека (вакцини чи самої хвороби), теорії змови та питання моралі. Найпопулярніший заклик противників щеплень – «мислити критично» та не підкорятися вимогам, пов’язаним із вакцинацією чи карантинними обмеженнями. Основні об’єкти критики – влада, різноманітні установи та медіа. Подальше вивчення дискурсивних стратегій антивакцинних кампаній сприятиме формуванню ефективного контрнаративу.Item Rumor generation and spreading on WeChat and Facebook during the COVID-19 pandemic(Sumy State University, 2024) Садівнича, Марина Володимирівна; Sadivnycha, Maryna Volodymyrivna; Hu, Y.Кількість світових користувачів соціальних мереж наразі перевищує 5 мільярдів, що складає більше половини населення Землі. Щодня користувачі соціальних мереж переглядають та публікують різноманітну інформацію, значна частина якої є неперевіреною, або відверто неправдивою. Велика кількість чуток поширюється на платформах світових гігантів Facebook та WeChat. І хоча платформи докладають значних зусиль для боротьби з фейками та неперевіреною інформацією, поширення чуток все ще залишається серйозною проблемою й потребує більш активного вивчення та додаткових заходів протидії. Мета дослідження. Показовим періодом для вивчення причин та способів розповсюдження чуток в соціальних мережах, а також механізмів, які використовують соціальні мережі для протидії розповсюдженню чуток, є період пандемії COVID-19. Тож мета нашого дослідження – визначити особливості розповсюдження чуток на платформах Facebook і WeChat і порівняти механізми протидії поширенню неправдивої інформації. Методологія. Для проведення дослідження використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів. Ми вдалися до критичного аналізу наукової літератури та аналізу даних із відкритих джерел. Також провели моніторинг контенту соціальних медіаплатформ Facebook і WeChat та здійснили порівняльний аналіз шляхів поширення чуток і засобів протидії, що реалізуються зазначеними соціальними мережами. Результати. Під час проведення дослідження встановлені деякі особливості поширення чуток у зазначених соціальних мережах, зокрема, пов’язані з роботою алгоритмів платформ. Ми розглянули заходи, вжиті двома основними платформами соціальних мереж, WeChat і Facebook, для боротьби з чутками під час пандемії COVID-19. Визначено, що обидві платформи використовують комплекс заходів для протидії поширенню дезінформації та фейків. Також у період поширення COVID-19 Facebook і WeChat активно співпрацювали із всесвітніми організаціями у сфері охорони здоров’я, що сприяло не лише протидії поширенню чуток про хворобу, але й наданню оперативної інформації та підтримці населення. Висновки. Не зважаючи на те, що обидва світові гіганти серед соціальних мереж активно впроваджували заходи щодо протидії розповсюдженню чуток у період пандемії COVID-19, проблема поширення неправдивої інформації в соціальних мережах все ще є актуальною. Враховуючи результати дослідження ми запропонували власний комплекс заходів, спрямований на перевірку фактів та протидію поширенню чуток у соціальних мережах.Item Changes in indicators of endogenous intoxication, nonspecific reactivity, and inflammation caused by SARS-CoV-2(Sumy State University, 2024) Саєнко, Олександр Сергійович; Saienko, Oleksandr Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychАктуальність: незважаючи на те, що весь науковий світ стурбований проблемою COVID-19, із Long COVID живе близько 65 млн людей, яких турбують загальна слабкість, втома, когнітивні дисфункції, задишка. Дана проблема є глобальною для людства через зниження працездатності, розумової активності населення, що призводить до економічних втрат. Проблема залишається відкритою та потребує подальших досліджень. Матеріали та методи: всього було обстежено 108 осіб та поділено на три групи: група А – 31 пацієнт із підтвердженим COVID-19, група В – 35 осіб із з Long COVID та група С – 42 практично здорові особи. Досліджувалися гематологічні та неспецифічні імунологічні зміни. Статистична обробка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення STATA компанії StataCorp (Texas, USA) із розрахунком параметричних та непараметричних критеріїв. Результати: у досліджуваних групах переважали жінки середнього віку. Серед гематологічних показників спостерігалося підвищення лейкоцитів, еритроцитів, ШОЕ у групі з COVID-19. У хворих групи А паличкоядерних нейтрофілів було у 2,5 рази більше ніж у В та у 2,3 рази ніж у С. У пацієнтів з COVID-19 інтегративні показники ендогенної інтоксикації перевищували відповідні дані порівняно з групою Long COVID (р<0,05). В осіб з Long COVID спостерігалася тенденція (р=0,055 –0,588) до підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації (показник інтоксикації був вищим у 2,6 рази (р<0,05)) порівняно з групою практично здорових осіб. Індекси неспецифічної реактивності у групі А (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс, індекс співвідношення еозинофілів в лімфоцитів, індекс алергізації) та В (коефіцієнт резистентності, лімфоцитарний індекс) були нижчими ніж у групі С (р<0,05). У хворих на COVID-19 індекси активності запалення (сумарний індекс запалення, індекс Кребса, індекс співвідношення лейкоцитів і ШОЕ) були вищими ніж у групі практично здорових осіб (р<0,05). Висновки: для пацієнтів з COVID-19 характерно зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, виражений запальний процес, активація тканинного розпаду. Для осіб з Long COVID – незначне підвищення інтегративних показників ендогенної інтоксикації, з низьким ступенем запалення та підвищенням неспецифічної реактивності порівняно з групою COVID-19.