Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
58 results
Search Results
Item Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaУ статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.Item Economic analysis of energy efficiency of China's and India's national economies(Sumy State University, 2023) Узі, Зіхуей; Узи, Зихуей; Ji, Zihui; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaРозвиток суспільства сильно залежить від енергії. Однак екстенсивне використання енергії викликає глобальні проблеми, такі як виснаження ресурсів і потепління клімату. Китай та Індія є типовими швидкозростаючими країнами, що розвива-ються, економічний прогрес в яких залежить від традиційного споживання енергії. Для реалізації бачення сталого розвитку цих держав необхідно вивчити економічну ефективність використання енергії цими націями. На основі аналізу тенденцій енергоспоживання та валового внутрішнього продукту в Китаї та Індії з 1990 по 2019 роки в цій статті обговорюються зміни індексу енергоспоживання на одиницю валового внутрішнього продукту. Автори дійшли висновку, що споживання енер-гії в Китаї та Індії здебільшого здіснюється промисловістю, житловим сектором і транспортом. Якщо аналізувати за типами ресурсів, Китай споживає переважно вугілля, нафтопродукти та електроенергію, тоді як Індія живиться здебіль-шого вугіллям, нафтопродуктами, біопаливом та відходами. Оскільки обидві країни переважно використовують вугілля та нафтопродукти, які належать до викопного палива, вони викидають велику кількість вуглекислого газу, що загрожує якості навколишнього середовища. Зважаючи на це, Китай та Індія повинні зосередитися на розвитку зеленої енергетики. Загальне споживання енергії в Китаї набагато більше, ніж в Індії, а валовий внутрішній продукт Китаю перевищує індійський. Однак енергоспоживання Китаю на одиницю валового внутрішнього продукту менше, ніж в Індії. Чим вище споживання енергії на одиницю валового внутрішнього продукту, тим більша залежність економічного розвитку країни від енергії. Тож пропозиції авторів полягають у стимулюванні розвитку невикопних джерел енергії та коригуванні енергетичного балансу досліджува-них країн, переробки твердих відходів та заохоченні торгівлі викидами, кліматичних інвестицій та фінансування в державах для досягнення цілей сталого розвитку.Item Unemployment in Ukraine's economy: COVID-19, war and digitalization(Sumy State University, 2022) Nikulina, M.P.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Дериколенко, Олександр Миколайович; Дериколенко, Александр Николаевич; Derykolenko, Oleksandr Mykolaiovych; Стародуб, Ігор Андрійович; Стародуб, Игорь Андреевич; Starodub, Ihor AndriiovychУ статті досліджено тенденції безробіття в Україні у довго- та середньостроковому періодах, що враховують вплив пандемії COVID-19 у 2020-2021 рр., україно-російської війни 2022 року, фактори розвитку вітчизняного ринку праці у 2002-2019 рр., а також перспективи післявоєнної відбудови країни та діджиталізації її економіки. За допомогою методів кореляційно-регресивного аналізу ідентифіковано фактори довгострокового впливу на рівень безробіття у вітчизняній економіці у передпандемічному періоді, до яких віднесено індекс інфляції, кількість осіб-випускників закладів освіти, кількість прибулих та вибулих осіб в країні, середньорічну мінімальну заробітну плату та кількість економічно активного населення. На основі побудованої моделі обґрунтовано, що збільшення індексу інфляції, кількості прибулих до України та мінімальної заробітної плати знижують рівень безробіття в країні. Натомість зростання кількості випускників і кількості вибулих з країни збільшує безробіття. Суперечливим є вплив чисельності економічно активного населення на результативний показник, що потребує подальших досліджень. На основі ідентифікованих факторів запропоновано заходи для зменшення безробіття в Україні. З метою оцінювання впливу локдаунів, спричинених пандемією COVID-19, на зайнятість населення проаналізовано динаміку рівня безробіття у 2020-2021 рр. Обгрунтовано, що масове щеплення українців проти коронавірусної хвороби і подальше скорочення рівнів захворюваності на COVID-19 поступово б сприяло стабілізації ситуації на ринку праці. Проте у 2022 році вторгнення Російської Федерації кардинально змінило пріоритети уряду у боротьбі з безробіттям. Тому у статті проаналізовано поточну економічну політику щодо стимулювання зайнятості і відродження бізнесу в Україні, а також потенційні макроекономічні наслідки війни. Визначено, що пандемія COVID-19 та війна є "чорними лебедями", які призвели до непередбачуваних змін на ринку праці та прискорили діджиталізацію економіки. Обгрунтовано, що остання (в сенсі розвитку штучного інтелекту і квантового комп’ютеру) стане ще одним "чорним лебедем" у довгостроковій післявоєнній перспективі. На цій підставі проаналізовано основні тренди, які матимуть вплив у майбутньому на вітчизняний ринок праці (технологічні трансформації, зміна економічних і соціальних моделей, зростання глобалізації, екологічні зміни), та відповідні напрями цифрових змін.Item Problems of Unemployment in Ukraine Under the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Nahornyi, M.V.; Maslii, M.Yu.; Nikulina, M.P.; Yehorov, Y.V.У статті досліджено проблеми безробіття в Україні, обумовлені впливом поточної пандемії COVID-19. Проаналізовано причини зростання безробіття в державі протягом 2020-2021 рр., до яких віднесено: суворі карантинні обмеження на ведення бізнесу; дисбаланс попиту і пропозиції на вітчизняному ринку праці; неадекватний рівень заробітної плати в окремих галузях; структурні зміни в економіці, у т.ч. внаслідок локдаунів. Сукупний вплив зазначених факторів призвів до зростання чисельності зареєстрованих безробітних у 1,5 раза під час першої хвилі карантинних обмежень навесні 2020 року, тоді як у наступні хвилі локдаунів 2020-2021 рр. масштаби безробіття у національній економіці знизилися. У цьому контексті ідентифіковано й обґрунтовано наслідки масового безробіття в Україні, серед яких виокремлено: зниження життєвого рівня, підвищення соціальної незахищеності громадян; скорочення податкових надходжень, проблеми з наповненням Пенсійного фонду; диспропорції у розвитку різних видів економічної діяльності; зростання злочинності; загострення проблем працевлаштування трудових мігрантів, що повернулися в країну; негативний вплив на демографічну ситуацію. Поряд з цим, виявлено позитивні тенденції зростання зайнятості у таких галузях, як онлайн торгівля, цифрові банківські послуги, доставка продуктів додому, дистанційна робота. Натомість суттєве скорочення робочих місць відбулося серед HR-менеджерів, маркетологів, ІТ-спеціалістів, адміністративного персоналу, працівників готельно-ресторанного бізнесу тощо. На підставі проведеного аналізу сформовано шляхи виходу з поточної кризи на ринку праці України, які охоплюють створення нових робочих місць за багаторівневими програмами модернізації інфраструктури територій, підтримку малого та середнього бізнесу на місцях, розвиток дистанційної зайнятості, повернення трудових мігрантів на батьківщину тощо.Item Становлення ринкового механізму стимулювання розвитку систем накопичення енергії в Україні(Сумський державний університет, 2021) Письменна, У.Є.; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Трипольська, Г.С.; Курбатова, Тетяна Олександрівна; Курбатова, Татьяна Александровна; Kurbatova, Tetiana OleksandrivnaУ статті розглядаються питання становлення в Україні ефективних ринкових механізмів стимулювання розвитку систем накопичення енергії. Досліджено сучасний стан систем накопичення енергії в Україні. Оцінено місткість сегмету систем накопичення енергії в енергоринку, обумовлену необхідністю виконання вимог Європейського енергетичного співтовариства щодо гнучкості об’єднаної енергосистеми, щодо відновлюваних джерел енергії та об’єктивною потребою у використанні таких систем у якості надавачів системних послуг. Визначено ступінь достатності ринкових і державних стимулів для впровадження і розвитку технологій накопичення енергії в умовах квазіконкурентного та повномасштабного ринку електроенергії України, з огляду на перспективні тенденції розвитку енергетики. Проведено аналіз вигід і витрат інвестиційних проєктів встановлення та експлуатації систем накопичення енергії в якості трьох найпоширеніших та перспективних для українського ринку електричної енергії типів застосувань: участь у ринку допоміжних системних послуг, участь у балансуючому ринку та робота з метою зменшення системних обмежень об’єктів ВДЕ. Проведено аналіз чутливості показників проєктів цих типів застосувань залежно від низки параметрів, зокрема, варіації питомих капітальних витрат, ставок "зеленого тарифу", цін на ринку "на добу наперед" та кон’юнктури ринку системних послуг. Обґрунтовано, що в Україні системи накопичення енергії є найперспективнішими в якості надавачів системної послуги з первинного регулювання частоти та потужності, достатній резерв якої є однією з умов інтеграції ОЕС України до Європейської енергосистеми ENTSO-E, для чого необхідна участь таких систем у балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг за допомогою аукціонів на надання послуг з первинного регулювання із довгостроковим часовим горизонтом. Щодо перспектив розвитку децентралізованої енергетики, доведено, що розвиток децентралізованих систем накопичення у складі промислових об’єктів, блок-станцій та інших енергетичних об’єктів невеликої потужності має великий потенціал із переформатуванням архітектури енергосистеми на стандарти "розумних мереж", з метою формування принципово нових економічних стимулів розвитку систем накопичення енергії.Item Ensuring the Economic Competitiveness of Small Green Energy Projects(Sumy State University, 2021) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Popov, V.S.; Martymianov, A.S.Малі "зелені" енергопроекти визнані важливою формою допомоги малозабезпеченим верствам населення для досягнення цілей сталого розвитку, проте їх економічна віддача не завжди дозволяє конкурувати з традиційними енергопроєктами. Основна причина тому – недосконалість існуючих технологій відновлюваної енергетики та порівняно висока вартість виробництва енергії за їх допомогою. На прикладі України, що має значну залежність від імпорту викопних палив і розвиває відновлювану енергетику за державної підтримки, показано, що проблеми конкурентоспроможності галузі існують в межах загального енергоринку, тобто порівняно з проєктами традиційними енерговиробництв. Ключовими бар’єрами зростанню конкурентоспроможності малих "зелених" енергопроєктів є брак доступних фінансових ресурсів, непослідовність державної енергополітики, прогалини у ціноутворенні в енергосекторі та інші. Зазначені фактори суттєво стримують поширення технологій зеленої енергетики у вітчизняній економіці. Поряд з цим, оцінювання конкурентоспроможності моделі "зеленого" енергобізнесу на прикладі приватної дахової сонячної фотоелектричної станції показало, що виробництво "зеленої" енергії доступне кожному домогосподарству та малому підприємцю і є економічно прибутковим за існуючих механізмів державної підтримки. На ринку відновлюваної енергетики України сьогодні поки що немає конкуренції, тому створення бізнесу в цій сфері є доцільним і актуальним. У перспективі конкурентоспроможні "зелені" бізнес-проєкти забезпечать помірні ціни на електроенергію для споживачів та прибутки для енерговиробників, стимулюватимуть декарбонізацію енергосектору. Продовження реформ з ціноутворення на енергію, розширення програм з енергоефективності з акцентом на управління попитом та постійне інвестування у відновлювальні джерела енергії для забезпечення енергетичної безпеки і скорочення викидів парникових газів, створення нових робочих місць є подальшими напрямами вдосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Managing the Energy-Efficient Development of the University: Restraints and Ways to Overcome Them(Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Сотник, Микола Іванович; Сотник, Николай Иванович; Sotnyk, Mykola Ivanovych; Olondar, A.A.; Pidopryhora, N.M.; Maslii, M.Yu.Проблема скорочення енергоспоживання шляхом запровадження енергоефективних технологій сьогодні стоїть перед усіма університетами світу. Заклади вищої освіти, особливо в країнах, що розвиваються, та з транзитивною економікою, часто стикаються зі значними бар’єрами при досягненні цієї мети. Частково ці перешкоди у держав, що розвиваються, пов’язані з технічними обмеженнями. Проте більшість з них належать саме до організаційних, економікофінансових, соціальних та освітніх, як це має місце в транзитивних економіках. Ця ситуація актуалізує питання ідентифікації бар’єрів енергозбереженню в університетських кампусах і формування комплексу організаційно-економічних та мотиваційних заходів щодо системної реалізації потенціалу енергозбереження у закладах вищої освіти. Результати дослідження на прикладі Сумського державного університету (Україна) підтверджують вирішальну роль ініціативної команди енергоменеджерів, необхідність визнання і постійної підтримки керівництвом енергоефективного розвитку університету, широкого залучення викладачів і студентів до енергозберігаючої діяльності. Створення відтворювального фонду енергоефективності в університеті може суттєво допомогти подолати брак інвестицій та проблему тривалої окупності енергоефективних та "зелених" енерготехнологій. Крім того, популяризація досягнень закладу освіти з енергозбереження шляхом налагодження ефективної комунікації з усіма стейкхолдерами, формування системи морального та економічного стимулювання до енергозберігаючої діяльності активно спряє успішній розбудові енергоефективної політики університету.Item Investment Management of Business Digital Innovations(Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Завражный, Константин Юрьевич; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Касьяненко, Володимир Олексійович; Касьяненко, Владимир Алексеевич; Kasianenko, Volodymyr Oleksiiovych; Roubík, H.; Sidorov, O.У статті розглядаються питання інвестиційного менеджменту цифрових інновацій сучасного бізнесу. Основною метою дослідження є розроблення підходів до інвестиційного менеджменту інноваційних процесів цифровізації компаній та обгрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів з використання інноваційних інформаційних технологій у контексті їх взаємозв'язку з існуючими інформаційними рішеннями управління підприємствами. Актуальність дослідження полягає у необхідностізміни методів ведення й управління сучасним бізнесом з урахуванням досягнень Третьоїта Четвертої промислових революцій, які формують інноваційну бізнес-філософію, засновану на інформатизації та цифровізації процесів виробництва і постачання продукції. Імплементація інноваційних цифрових технологій у бізнес-процеси вимагає значних витрат, що актуалізує питання їх мінімізації. Систематизація літературних джерел та підходів до інвестиційного менеджменту промислової цифровізації виявила відсутність комплексних рішень цієї проблеми. У зв’язку з цим, на основі порівняльного аналізу авторами виявлено особливості розвитку бізнесу в умовах Четвертої промислової революції й обгрунтовано необхідність інтеграції сучасних інформаційних систем управління діяльністю підприємств на платформі цифровізації бізнеспроцесів. З метою створення карти цифрових інновацій бізнесу запропоновано застосовувати теорію обмежень системи, що дозволяє визначити, з якої з функціонуючих інформаційних систем підприємства (бізнес-аналітика, Business intelligence – BI; система планування ресурсів підприємства, Enterprise Resource Planning – ERP; система управління виробничими процесами, Manufacturing Execution System – MES; Промисловий Інтернет речей, Industrial Internet of Things – IIoT) варто розпочати цифрову трансформацію. На підставі використання структурного підходу у статті сформовано етапи розроблення проекту цифрової трансформації компанії. Економічне обгрунтування вибору таких альтернативних проектів виконано на основі оцінки трудових витрат на реалізацію двох варіантів цифрової інновації суб’єкта господарювання: комплексного проекту автоматизації з попереднім моделюванням та інтеграційного проекту автоматизації з поступовим впровадженням нової інформаційної системи. Результати оцінки засвідчили економічні переваги імплементації інтеграційного проекту, що забезпечує в 1,58 рази менше трудовитрат і може бути реалізований із використанням універсальних пакетних рішень типу Business Automaton Software (BAS). Аналіз результатів впроваджених і потенціалу запланованих проектів цифровізації бізнесу в Україні та світі дозволив узагальнити ефекти від їх імплементації і підтвердив необхідність подальшого розвитку механізмів інвестиційного менеджменту цифрових інновацій у компаніях.Item Management of renewable energy innovative development in Ukrainian households: problems of financial support(Sumy State University, 2018) Сотник, Ірина Миколаївна; Shvets, I.; Momotiuk, L.; Chortok, Y.; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaThe article investigates the current state of management of "green" energy development in the private sector of Ukraine. The mechanisms of economic stimulation, which are used in the countries of the European Union and in Ukraine for the development of the renewable energy sector, are analyzed. On the basis of comparison of domestic and foreign tools revealed the limitation of the economic and financial leverages, which are used in public level in Ukraine to motivate households to implement renewable energy projects as well as the lack of well-established partnership between stakeholders of the real, financial and public sectors. The main stimulus for renewable energy innovative development of the private sector is the feed-in tariff, as well as the simplified procedure for connecting "green" power plants to the general electric grid. Instead, for legal entities additional allowances for the feed-in tariff, tax and other privileges are provided. Taking into consideration the low incomes of Ukrainian households, the authors substantiated the necessity of expanding the range of applicable economic stimulus tools in terms of increasing public financial and credit support for projects on the construction of private renewable energy facilities. In support of this thesis, in the article were made an analysis of the economic feasibility of attracting credit resources to projects on the construction of renewable energy objects in the household sector. Calculations of the net current value and discounted payback periods of projects involving borrowed green loan by Ukrainian and American banks showed that targeted loans provided by Ukrainian banks in their terms do not allow the borrower to return funds at the expense of household income from feed-in tariff. Payback periods of loans far exceed the terms of their provision. The only acceptable option is lending within the framework of the Ukrgazbank Eco-Energy program for 5 years in the amount of 50% of the initial investment, which implies the application of a preferential credit rate of 0,001%. Considering the Clean Energy program of the American Savings Bank, within a 10-year lending period, acceptable alternatives are the attraction of credit resources up to 85% of the volume of required investment, that is, if at least 15% of the own contribution. Thus, clients of the American bank have more favourable conditions for the implementation of renewable energy projects. In order to increase the investment of the population in green energy facilities, the authors substantiated the directions of strengthening public financial and credit support of green energy projects in the private sector of Ukraine.