Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
14 results
Search Results
Item Формування ефективної стратегії розвитку регіону в умовах європейської економічної інтеграції(Сумський державний університет, 2023) Пересадько, Ігор Олексійович; Peresadko, Ihor Oleksiiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii ValeriiovychЗ урахуванням процесів європейської інтеграції України, дослідження регіональних стратегій стає особливо важливим для вирішення проблем розвитку українських регіонів та підтримки їхньої конкурентоспроможності. Тема розвитку регіонів привертає значну увагу наукових дослідників, оскільки вона вимагає вивчення та аналізу різноманітних факторів, що впливають на процеси розвитку регіонів, та формування науково обґрунтованих стратегій для досягнення оптимальних результатів. Ця тема розглядається у різних контекстах, що сприяє розширенню теоретичних та практичних знань про регіональний розвиток та його складові елементи. Вивчення регіональної політики Європейського Союзу надасть Україні можливість здобути цінний досвід та знання для розробки та впровадження власної регіональної стратегії. Застосовуючи практики Європейського Союзу, Україна зможе стимулювати регіональний розвиток, забезпечити соціальну та економічну стабільність та підвищити конкурентоспроможність своїх регіонів. Головною метою даного дослідження є аналіз проблеми формування регіональної політики на основі принципів, що використовуються в Європейському Союзі. Для досягнення цієї мети, робота ставить перед собою наступні цілі: ретельно дослідити аспекти політики згуртованості Європейського Союзу, розглянути основні принципи та пріоритети, що лежать в основі політики згуртованості, такі як підвищення конкурентоспроможності, стале управління ресурсами та забезпечення збалансованого розвитку територій. Також вивчити актуальні сфери фінансування проектів, з'ясувати, які сфери та галузі отримують фінансову підтримку від Європейського Союзу з метою сприяння регіональному розвитку. Детально розглянути механізми та програми фінансування, що сприяють реалізації регіональних стратегій. Було виявлено, що в умовах європейської економічної інтеграції регіональна стратегія розвитку є необхідним інструментом для досягнення стійкого розвитку регіонів. Один із ключових аспектів цієї стратегії полягає в застосуванні регіональної політики Європейського Союзу, яка може послужити цінним досвідом для формування регіональних стратегій в Україні. Регіональна політика ЄС ґрунтується на принципах співробітництва, зближення та підтримки різних регіонів, що сприяє їхньому розвитку та забезпеченню більш рівномірного економічного зростання. Цей підхід передбачає розробку конкретних стратегій та програм на рівні регіонів, з урахуванням їхніх особливостей, потенціалу та потреб. Також було виявлено, що регіональна політика ЄС не може бути безпосередньою моделлю для України, оскільки країни мають відмінні контекстуальні умови та особливості. Проте українські регіони можуть використовувати досвід ЄС для адаптації та впровадження власних регіональних стратегій.Item Впровадження енергоефективних технологій в діяльності підприємства(Сумський державний університет, 2023) Ткаченко, Павло Ілліч; Tkachenko, Pavlo Illich; Євдокимова, Альона Вікторівна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Yevdokymov, Andrii ValeriiovychПроблематика підвищення енергоефективності на підприємствах об'єднує наукові, економічні, соціальні та екологічні аспекти. Зростання споживання енергії призводить до збільшення викидів парникових газів та екологічного забруднення. Підвищення енергоефективності дозволяє зменшити негативний вплив на навколишнє середовище та зменшити витрати на енергію. Це сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств та стимулює інноваційний розвиток. Аналіз наукових публікацій з енергоефективності на підприємствах різних галузей показує значний інтерес дослідників до цієї теми. Основні напрямки досліджень включають: еко-інновації та сталий розвиток: Дослідники акцентують увагу на значенні енергоефективних технологій у контексті сталого розвитку та збереження природних ресурсів. Галузеві особливості: кожна галузь має свої особливості та виклики, і дослідження спрямовані на розробку оптимальних рішень для кожного сектору. Технологічні аспекти: дослідники вивчають різні енергоефективні технології, які дозволяють зменшити споживання енергії та покращити ефективність процесів на підприємствах. Вивчаються технології великих даних, штучного інтелекту, хмарних технологій та інші IT-рішення, спрямовані на підвищення енергоефективності. Головною метою даної наукової статті є розгляд різних енергоефективних технологій, які можуть бути використані на підприємствах для зменшення споживання енергії та оптимізації ресурсів. Проводиться аналіз різних систем освітлення, систем опалення та кондиціонування, енергоефективних технологій системи виробництва, енергоефективних систем транспорту, інформаційних технологій управління енергоефективністю, енергоефективних будівельних матеріалів та конструкцій та технологій генерації та зберігання енергії. Впровадження цих енергоефективних технологій на підприємствах може мати багато позитивних наслідків, таких як зниження витрат на енергію, підвищення конкурентоспроможності, збільшення прибутковості, створення нових робочих місць та розвиток інноваційного потенціалу. За результатами дослідження сформовано висновки.Item Проектні методології в органах місцевого самоврядування(Сумський державний університет, 2022) Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Кравченко, І.О.; Баранов, Андрій Володимирович; Баранов, Андрей Владимирович; Baranov, Andrii Volodymyrovych; Кубрак, Оксана Миколаївна; Кубрак, Оксана Николаевна; Kubrak, Oksana MykolaivnaВ Україні відбуваються зміни на законодавчому рівні, що стосуються територіальних громад та їх стратегій розвитку. Відповідно до цього, органам місцевого самоврядування необхідно змінювати підхід до їх розробки, адже має вбачатися довгостроковий ефект, який можна буде відслідкувати та оцінити його ефективність. Для реалізації стратегії розвитку певної територіальної громади варто використовувати управління проектами, що реалізується за рахунок використання різного роду методологій. Проектний підхід показує свою ефективність у різних сферах. Тоді як у місцевому самоврядуванні він представлений дещо менше. В роботі досліджено чинники, що впливають на низький рівень впровадження проектної діяльності в органах місцевого самоврядування в Україні; розглянуто приклад застосування проектного підходу у муніципалітеті міста Суми при розробці та впровадженні Стратегії розвитку міста Суми до 2030 року; визначено загальні проблеми, що виникають при впровадженні проектних методологій в органах місцевого самоврядування та пропозиції щодо їх нівелювання. Метою даної роботи є аналіз використання проектних методологій в органах місцевого самоврядування при розробці стратегії розвитку територіальної громади. Сьогодні на законодавчому рівні прийняті вимоги щодо створення стратегій розвитку територіальних громад, що мають містити нові критерії (наприклад, індикатори ефективності), які раніше не були обов’язковими, а отже часто залишалися поза увагою посадовців. Зараз існуючі підходи до створення стратегії, а головне її реалізації, мають бути суттєво переглянуті, в тому числі переорієнтація від короткострокового ефекту на довгостроковий. Для того, щоб ця діяльність (по створенню стратегій розвитку) була якомога ефективною, органам місцевого самоврядування доцільним буде використання саме проектних методологій. Проблема, на яку пропонуємо звернути увагу у даній роботі, полягає у тому, що існує певна складність при впровадженні проектних методологій в роботі органів місцевого самоврядування при розробці стратегії розвитку територіальної громади.Item Дослідження трансформації енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на підприємствах(Сумський державний університет, 2021) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Кучеренко, П.В.; Водотика, Д.В.Швидкі зміни технологій в енергетичній сфері, поява нових можливостей та енергетичних ресурсів, зміна фундаментальних поглядів на функціонування енергетичних систем – все це може бути поштовхом для трансформаційні енергетичної сфери як на макрорівні, так і на рівні окремих підприємств. Розумні технології в енергетиці є джерелом дифузії інновацій для різних сфер економічної діяльності. Проте при трансформації енергетичних мереж важливо враховувати зовнішні та внутрішні фактори, що пов’язані з адаптацією до нових технологій. Крім того, можуть існувати технологічні, економічні, соціальні або політичні обмеження, ризики, що унеможливлюють виконання проєктів трансформації енергетичних мереж. Відповідно метою даного дослідження стало дослідження трансформації енергетичних мереж з використанням смарт-технологій на підприємствах шляхом огляду та кластеризації публікацій у виданнях, що індексуються базою даних Scopus. У результаті бібліометричного огляду 608 публікацій, що були присвячені питанням трансформації енергетичних мереж та опубліковані у провідних виданнях у 2017-2020 рр., були виокремлені основні тенденції у сфері енергетики. Переважна кількість проєктів трансформації енергетичних мереж була присвячена реновації існуючих електричних мереж, розбудові мікро-мереж, впровадженню систем зберігання і споживання енергії. Найбільше всього проєктів було описано у документах таких 6 тематичних сфер, як: енергетика (26,7%), інжиніринг (23,0%), науки про навколишнє середовище (11,3%), комп’ютерні науки (11,2), математика (7,1%), соціальні науки (4,1%). Аналіз географічного розподілу авторів наукових робіт, що мали за мету дослідження трансформації енергетичних мереж показало, що найбільша кількість публікацій видана вченими з США, Китаю та Німеччини. При трансформації енергетичних мереж підприємства використовували широкий спектр рішень. Останні охоплювати віртуалізовані / хмарні архітектури, ефективне полярне кодування для фронтабінгу, технології векторного управління постійним струмом, пасивне охолодження та інші рішення.Item Аналіз передумов розвитку енергетичних мереж в Україні(Сумський державний університет, 2021) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Кучеренко, П.В.; Водотика, Д.В.У багатьох країнах енергетичний сектор економіки знаходиться на шляху кардинальних змін та радикальних трансформацій. Відбуваються процеси злиття, поглинання, зміни структури управління, меж сфери діяльності і територіальної присутності, що змушують багато колишніх енергетичних монополій використовувати нові моделі створення вартості. У країнах ЄС, США, Японії, Китаї та інших країнах світу розумні енергетичні мережі та розумні засоби виміру позиціонуються як пріоритетні напрямки розвитку енергетики на найближчий час. Розумні енергетичні мережі дозволяють розширити можливості споживачів, зробивши їх більш обізнаними у питаннях споживання енергії, прогнозування та управління попитом. Такі мережі містять інструменти для швидкого реагування на цінові сигнали енергетичного ринку, еластично збільшуючи або зменшуючи споживання енергоресурсів. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства, у подальшому очікується значне зростання світового попиту на енергоресурси (електрику, нафту та газ). Під тиском цього фактору формується нова стала бізнес-модель модель енергетичного споживання, що масштабується на споживачів у всіх країнах світу. Для України використання переваг розумних енергетичних мереж є особливо актуальним, оскільки енергетична інфраструктура та системи сильно зношені як фізично, так і морально. Можливість оперативного та гнучкого управління інфраструктурою має вирішальне значення для балансування енергетичних потоків. З огляду на це, економічні агенти енергетичного ринку стикаються з необхідністю впровадження нових стандартів, ратифікованих Україною в межах енергетичних пакетів для постійного поліпшення ефективності та надійності енергопостачання, досягнення вимог щодо викидів парникових газів. Такі зміни передбачають аналіз напрямів розвитку мереж з огляду на існуючі вимоги та передумови: заміну викопного палива на відновлювані джерела енергії; використання переваг цифрових технологій управління в енергетиці (наприклад, ІоТ, блокчейн); розвиток сталих енергетичних громад, що зацікавлені в підвищенні енергоефективності як міської інфраструктури у цілому, так і окремих будівель; перехід від централізованої до децентралізованої генерації енергії.Item Застосування проектного підходу до впровадження енергоефективних технологій(Сумський державний університет, 2020) Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Дехтяренко, А.О.; Петренко, Н.О.У роботі проаналізовано особливості розвитку сектору енергетики в Україні, а також країн Європи. Показано існуючі підходи до видобування енергетики. Протягом останніх років ситуація в Україні змінилася. Виробництво енергії з централізованого перейшло на розподілене. Поява нових видів електростанцій дала можливість підключатися до мережі в тих місцях, де раніше це було неможливо, велика кількість споживачів вже має власні енергоблоки. Тому керувати енергетичною мережею все важче, а отже потребує нових підходів. Нормативний та законодавчий початок активного розвитку альтернативної енергетики в Україні вже існує, і європейський та світовий досвід має допомогти Україні досягти енергетичної незалежності та високих екологічних стандартів. Існуючі проблеми в розвитку електромереж виникають внаслідок інтенсивного зростання виробництва та споживання електроенергії, тоді як управління електроенергетичними системами ускладнюється зростанням частки розподілених та відновлюваних джерел енергії зі зміною графіку виробництва. Покращена керованість режимами електричних мереж дозволяє перешкоджати аварійним ситуаціям програмами контролю навантаження, поділом мережі на зони автономної роботи тощо. Інвестиції є ключовим фактором у створенні гнучкої та ефективної електромережі на основі інноваційних технічних рішень. Реалізації проектів із впровадження енергоефективних технологій є орієнтиром для підвищення інтелектуального рівня енергетичної системи, що дозволить енергетичним компаніям управляти енергетичною мережею як єдиною системою, підвищити прибутковість, надійність та безперебійність, зменшити технічні та комерційні втрати, підвищити керованість та ефективність мереж. При цьому важливу роль відіграє взаємодія всіх зацікавлених сторін проектів - держави, виробничих, енергетичних та підприємств збуту енергії, споживачів і виробників обладнання. Отже міжнародний досвід передачі та розподілу електричної енергії створює можливості для успішної реалізації проектів із впровадження енергоефективних технологій в нашій Україні.Item Designing the Information Educational Environment of the Studying Course for the Educational Process Management Using Cloud Services(Sumy State University, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Євдокимов, Андрій Валерійович; Евдокимов, Андрей Валерьевич; Yevdokymov, Andrii Valeriiovych; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Dron, V.V.За підрахунками авторитетної International Data Corporation (IDC), до 2023 року об'єм світових витрат на публічні хмарні сервіси та інфраструктуру збільшиться більше ніж вдвічі, переважно за рахунок впровадження цифрових перетворень. У глобальному вимірі ринок хмарних технологій стає полем чимдалі жорсткішої конкуренції між провідними світовими ІТ-корпораціями. Сучасна освіта зазнає стрімкого розвитку завдяки педагогічним працівникам, які протягом останніх років впроваджують хмарні сервіси в своїй професійній діяльності. Постало нагальне питання про формування інформаційно-освітнього середовища для співпраці, кооперації, комунікації та навчальної мобільності. Це дослідження присвячене аналізу особливостей способів проектування інформаційно-освітнього середовища дисципліни за допомогою Google-сервісів. Авторами розглянуто Сервіси Google для проектування відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища, що є безкоштовними, тому їх активно можна використовувати в освітньому процесі. Описуються переваги відкритого та закритого інформаційно-освітнього середовища дисципліни як середовищ для організації та управління освітнім процесом. У дослідженні авторами виділено наступні характеристики інформаційно-освітнього середовища: відкритість (підтримка сучасних стандартів, технології Інтернет/Інтранет); масштабованість (збільшення кількості сервісів, що надаються в середовищі; об’єму інформації, яка може оброблятися); розширення баз даних і знань (не призводить до необхідності переналагоджувати систему); інтегрованість (можливість організувати єдине освітнє середовище для розширення задач, пов’язаних з розробкою та проектуванням навчально-методичного забезпечення освітнього процесу); адаптованість (динамічне налагодження під потреби як конкретного навчального закладу, так і окремого користувача).Item Energy Efficiency Policy: Impact of Green Innovations(Sumy State University, 2020) Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Hajiyev, N.O.; Palienko, M.; Prasol, L.Європейська політика енергоефективності має ключову роль при формуванні нової моделі енергетичного ринку та вуглецево-нейтральної економіки в Україні. У цій статті виконано огляд актуальних дискурсивних питань на шляху до реалізації європейської політики енергетичної ефективності та зелених інновацій, наведені pro et contra таких реформ. Результативність національних політик може обмежуватися ринковими інструментами, рівнем забезпеченості розумними технологіями та сприйняттям інновацій у секторах енергетики, інституційного розвитку загалом. Тому основною метою дослідження було пояснення політики сталого розвитку та стимулювання зелених інновацій в Україні через економіко-математичне моделювання факторів енергоефективності за 2000-2019 роки. Для інтегрального оцінювання ефективності енергетичної політики в Україні авторами роботи була обрана OLS модель, що містить дев’ять субіндикаторів з чотирьох цілей сталого розвитку в ЄС (а саме: "Доступна та чиста енергія", "Гідна праця та економічне зростання", "Відповідальне споживання та виробництво" та "Боротьба зі зміною клімату"), а також – показник інноваційних витрат промислових підприємств в енергетичній сфері в Україні. Методичним інструментарієм для проведення дослідження стало використання пакету statsmodels в Python 3.6.11, з допомогою якого були виконані розрахунки та перевірка гіпотез моделі. При використанні стратегії розрахунків від загальної до конкретної моделі, була знайдена значима функція за сім раундів оптимізації. Відповідно до результатів OLS моделювання, на показник ефективності енергетичної політики в Україні мають вплив такі змінні, як: "залежність від імпорту енергії за продуктами", "реальний ВВП на душу населення", та "кінцеве споживання енергії". Оцінка останньої змінної має значно менший ефект на результати регресії, та показує негативний зв'язок з показником енергоефективності. Результати моделей були перевірені за допомогою RESET та тестів Jarque-Bera, та показали коректність запропонованої моделі.Item Зелені Smart-City в Україні: як поєднати реалії вітчизняного підприємництва та стандарти ЄС(Сумський державний університет, 2020) Чорток, Юлія Володимирівна; Чорток, Юлия Владимировна; Chortok, Yuliia Volodymyrivna; Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Нечипоренко, Роман Миколайович; Нечипоренко, Роман Николаевич; Nechyporenko, Roman Mykolaiovych; Майборода, О.В.Очевидним є те, що міста України з їх інфраструктурою: транспортними мережами, вузлами, логістичними центрами, тобто з архітектурою та містобудуванням, а також з природоохоронними заходами далекі від зарубіжних, що дедалі більше відповідають вимогам "розумних" міст. Актуальність вирішення даної наукової проблеми обумовлена необхідністю пошуку засобів забезпечення ефективності пропонованих заходів, пов’язаних із впровадженням проектів розвитку міст на основі концепції "розумного" міста, розвитком IT, загостренням проблем навколишнього середовища. Мета даного дослідження полягає у формуванні теоретико-методичних основ трансформації міст України під вимоги зелених Smart-City з урахуванням європейських стандартів екобезпеки та енергоощадності, запитів та пріоритетів місцевих підприємців. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи порівняльного аналізу, а саме досвіду ЄС і США у формуванні "розумних" міст і обгрунтування на цій основі доцільності врахування досвіду успішних прикладів розробки стратегій розвитку міст у всьому світі. Систематизація літературних джерел щодо сфер використання різних підходів засвідчила, що міста України мають широкі можливості розбудови з урахуванням стандартів "розумних" міст. Проте, формування розумних міст в Україні носить переважно декларативний характер – великі міста проголосили про свої наміри стати розумними, проте без належної фінансової підтримки реалізація цієї стратегії стає неможливою. Об’єктом дослідження обрані провідні "розумні" міста світу, оскільки саме вони є прикладом для інших міст у забезпеченні добробуту своїх мешканців. У статті визначено поняття та сутність концепції зелених Smart-City. Також узагальнено аргументи щодо можливості та доцільності використання принципів Smart-City в містах України. Розглянуто базові принципи та проблеми реалізації концепції зелених Smart-City в країнах ЄС. Проаналізовано стимули, переваги та вигоди від перетворення звичайних міст на зелені Smart-City. Розглянуто основні досягнення ЄС у сфері забезпечення концепції зелених Smart-City. Проаналізовано конкретні приклади європейських зелених Smart-City.Item Європейський та український досвід реалізації енергетичних технологій(Сумський державний університет, 2019) Євдокимова, Альона Вікторівна; Евдокимова, Алена Викторовна; Yevdokymova, Alona Viktorivna; Колосок, Світлана Іванівна; Колосок, Светлана Ивановна; Kolosok, Svitlana Ivanivna; Петренко, Н.О.У роботі розглянуто питання використання відновлювальних енергетичних джерел, економічна ефективність їхнього повномасштабного впровадження, політика європейських країн в розбудові енергетичних систем, шляхи розвитку вітчизняних енергетичних мереж. Існуючі енергетичні мережі в переважній кількості випадків не відповідають сучасним вимогам ринку. Насамперед це стосується енергопостачання, що засноване на поновлюваних джерелах енергії. Це пов’язано з тим, що велика частина електроенергії надходить в електричні мережі децентралізованим чином, а потім до споживачів. Тому ключовим інструментом для успішного перерозподілу енергії має стати розширення потужних регіональних передавальних мереж і локальних розподільних мереж. Змін потребують також споживання і звичайної енергогенерації. Рушійним інструментом має бути застосування "розумних технологій", передусім відцифровка за допомогою інтелектуальних лічильників електроенергії, що створить нові економічні можливості та дозволить спростити узгодження виробництво і споживання енергії. Застосування "розумних технологій" для відновлюваної енергетики має бути основою розбудови енергетичних систем в Україні. Світовий досвід свідчить про їх ефективність застосування. Основними перевагами впровадження можна назвати безпечність поставки енергії споживачам, що зменшує викиди діоксиду вуглецю, а також знижує технологічні втрати енергії в електромережі, а також оптимізація існуючих енергетичних систем та інтелектуальна автоматизація, що дозволяє ефективно використовувати відновлювальні енергетичні джерела, зменшувати втрати під час передачі мережею, збільшувати рівень стабільності поставок електроенергії, зменшувати негативний вплив енергетичних систем на навколишнє середовище та задовольняти потреби споживачів в надійному енергозабезпеченні.