Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
19 results
Search Results
Item Харківсько-полтавський письменник у Брненсько-Оломоуцькій перспективі: присвячуємо 100-річчю з дня народження проф. Михайла Гетманця(Сумський державний університет, 2023) Звиняцьковський, В.; Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaЗ’ясовується, що серйозні дослідження творчої лабораторії Антона Макаренка проводили три країни: Україна, ФРН та Чехословаччина, і що саме цей «трикутник» забезпечив синтетичний підхід до вивчення літературно-педагогічної спадщини видатного педагога ХХ століття.Наголошується на «українськості» Антона Макаренка, який жив в Україні, писав про українців, невтомно працював як організатор дитячої колонії для українських неповнолітніх, а отже його ім’я як педагога і письменника належить українській, європейській, світовій літературі ХХ ст.Автори наукової розвідки прокладають «місток» від очолюваної проф. Гьотцем Хіллігом лабораторії «Макаренко-реферат» при Марбурзькому університеті (ФРН) до України (проф. Михайло Гетманець) і Моравії–Брна й Оломоуца (проф. Лібор Пеха) і доводять важливість наукової праці останнього, яка допомагає по-новому подивитися на педагогіку Макаренка і його дослідників.Стверджується, що професор Лібор Пеха, глибоко вивчивши макаренківську педагогіку, з великою повагою ставився до видатного макаренкознавця сучасності –Михайла Гетманця, який першим звернув увагу на важливість «Педагогічної поеми» Макаренка як художнього твору. Водночас оломоуцький дослідник, як і український науковець, наполягають на необхідності вивчення спадщини Макаренка як педагогіки «здорового глузду».Item Проблематика і поетика оповідань Галини Орлівни 30-х рр. XX ст.(Сумський державний університет, 2022) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Ведмидера, К.У статті з’ясовується періодизація творчого доробку української письменниці Галини Орлівни, визначаються особливості проблематики і поетики у її оповіданнях харківського періоду. Наголошується, що після повернення з еміграції Галина Орлівна активно долучається до вивчення актуальних проблем сучасності: життя оновленого села, питань колективізації, соціалістичного будівництва, тому намагається своєю творчістю «відповідати» партійним викликам часу, працюючи у напрямі соцреалізму. Акцентується увага, що головною героїнею оповідань письменниці («Бабський бунт», «Ілішва» та ін.) є жінка – сильна, вольова, спроможна на високі почуття і несподівані вчинки як в особистому житті, так і в суспільному. Зазначено, що у творах Галини Орлівни харківського періоду відчутна і модерністська естетика. Залучаючи необхідний спектр художніх засобів та прийомів (символіка очей, сновидінь; метафора; музикалізація), вона дає глибокі психологічні характеристики своїм героям.Item Документально-публіцистичний етап малої прози літературної еміграції: до проблеми типології(Сумський державний університет, 2021) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті окреслюється жанрова типологія творів малої прози міжвоєнного двадцятиріччя. Продовжуючи вивчення періодизації малих жанрів, виокремлених І. Денисюком, – "фольклоризму" і "фази соціологічного оповідання й суспільно-психологічної студії", – пропонуємо досліджуваний період 1919–1939 рр. назвати документально-публіцистичним. Пропонується жанровий поділ малої прози літературної еміграції на чотири групи-різновиди: міфологічна, національно-історична, етологічна й новелістична. До міфологічної віднесемо твори, орієнтовані на образні жанри, які пояснюють ті чи інші природні та суспільні явища. Національно-історична група охоплює жанри, які поширюються у новій реальності, що розпочалася після Жовтневого перевороту й визвольних змагань. Завдання етологічної групи – викриття "поганих" соціальних звичок у своєму середовищі й у своєму часі та прагнення усвідомити "добрі" звичаї. Нарешті, новелістична група об’єднує новели і нариси з документалізмом і вільною композицією, психологічну новелу й оповідання, фрагментарну прозу, спогади, які містять публіцистичну й фактологічну основу. Малі жанрові форми літературної еміграції представлені у дослідженні в таких жанрах: 1) новели й оповідання; 2) суміжні літературно-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет, есе), до яких тяжіє утопія й антиутопія; 3) "фольклорні" жанри (казка, міф, притча, легенда, оповідка); 4) мініатюрно-фрагментарні (поезія в прозі, шкіц, акварель, образок, малюнок, гротеск, афоризм, хрестослів’я).Item A New Disenfranchised Type of Person in Ukrainian and Russian Small Prose of the Literary Emigration of 1919–1939(Sumy State University, 2020) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaРозглянуто еволюцію типу "зайвої" людини у творах малої прози українських і російських письменників літературної еміграції 1919–1939 рр. Зазначено, що в оповіданнях В. Леонтовича і В. Федорова представлений тип "зайвої" людини, що сформувався в умовах більшовицького ладу. Герої творів – Сара Соломонівна, професор, народовець Кость, Олександр Левенець (оповідання В. Леонтовича "Сара Соломонівна", "Гинуть мрії", "Вигнанці"), селянин Вареник (оповідання В. Федорова "Суд Вареника") – усі вони знаходяться в ситуації відчуження до більшовицької влади. Цим "зайвим" людям немає місця у новому суспільстві. Відзначено, що вони відчувають ворожість з боку нового ладу, яка наздоганяє усіх їх поступово, і кожен із персонажів оповідань українського й російського письменників проходить своєрідні випробування новою владою. Змінюється ставлення до героїв творів і з боку сусідів та колег, з’являється підозра, недовіра до них. Визначено головні риси, притаманні новій "зайвій" людині 20–40-х рр.: відчуження від політики нової влади, від рідного середовища, глибока душевна втоми від втрати вітчизни, що переростає в екзистенціальну самотність.Item Екзистенціальні візії у малій прозі письменників-емігрантів 1920-х рр.(Сумський державний університет, 2019) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті досліджуються питання екзистенціальних візій на прикладі оповідань українського письменника Олеся Бабія і російського Олексія Толстого періоду літературної еміграції 1919–1939 рр. У межах нової парадигми – екзистенціалізму – автори показали людину через зображення тривоги, відчаю, туги. Стверджується негативний вплив війни (в оповіданні О. Бабія «Бандит») й еміграції (у творі О. Толстого «На острове Халки») на формування свідомості людини. Звертається увага на психологічні аспекти, символіку, деталі, які є маркерами дискомфорту й відчуження героїв обох оповідань. У творах простежуються модуси екзистенціальної естетики: межова ситуація, абсурдність існування, концепція самотності тощо. Наголошується, що схожі екзистенціальні мотиви, виявлені у малій прозі письменників-емігрантів О. Толстого й О. Бабія, з’явились у художніх творах європейських письменників А. Камю, Ж.П. Сартра майже двадцять років поспіль.Item «Жизнь моя, как летопись, загублена» (Владимир Нарбут: штрихи к творческой биографии)(Сумский государственный университет, 2016) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaСтатья посвящена изучению творчества Владимира Нарбута. Как художественные произведения, так и публицистические, в течение всего времени существования советской власти до начала периода перестройки не издавались и не изучались. Творческое наследие автора как поэта, писателя, общественного деятеля, критика, сценариста и основателя информационных источников в России изучена недостаточно, поэтому работа является попыткой определить место Владимира Нарбута в истории литературы ХХ века, дать оценку его художественно-публицистического наследия, раскрыть многогранность его таланта.Item Жанрово-тематична палітра публіцистики Кнута Гамсуна(Сумський державний університет, 2015) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті розглядається публіцистична спадщина норвезького письменника Кнута Гамсуна. Наголошується, що тематична складова його доробку з роками змінюється. У нарисах раннього періоду письменник звертає увагу на розвиток літератури, виступає з лекціями про творчість відомих белетристів. Другий період присвячений темам села, молоді, соціальним питанням. Подорожні нариси розповідають про інші країни світу – Фінляндію, Росію, Туреччину і Персію. Останній період творчості – це політична риторика на підтримку політики Гітлера і щоденникові нотатки. Приділяється увага жанровим особливостям творів.Item Гражданская позиция М. П. Арцыбашева в публицистике эмигрантского периода(Сумский государственный университет, 2014) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Павлова, Д.С.В статье рассматриваются взгляды Арцыбашева на политические и социальные процессы периода Октябрьской революции в России 1917 года и непосредственно на большевистский режим.Item Мотив смерти в романе Михаила Арцыбашева «Санин»(Сумский государственный университет, 2014) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Емельянова, А.Д.У статті досліджується один з найважливіших мотивів у творчості М. Арцибашева – мотив смерті, який у романі «Санін» займає провідне місце поруч із мотивом життя.Item Образи-символи роману М.П. Арцибашева «Санін»(Сумський державний університет, 2013) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Гаврись, Д.У статті піднімаються питання символіки роману Михайла Арцибашева «Санін». У порівнянні з культурами різних країн звертається увага на символи природи: сонця, саду, тварин, птахів, комах тощо. Окремо розглядається образ-символ головного героя роману Володимира Саніна. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33499