Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
108 results
Search Results
Item Financial Transparency in The Formation of the Wage Fund(Sumy State University, 2025) Tkachuk, Serhii Vasylovych; Ткачук, Сергій Васильович; Amoa-Gyarteng, K.; Kantu, A.У цій статті представлено комплексне дослідження фінансової прозорості у формуванні заробітної плати як стратегічного інструменту сучасного організаційного розвитку. Фінансова прозорість трактується не лише як елемент звітності чи нормативна вимога, а як багатовимірне явище, що інтегрує економічні, соціальні та етичні аспекти управління людськими ресурсами. У статті підкреслюється, як відкритість у визначенні та розподілі заробітної плати сприяє зміцненню довіри між працівниками та роботодавцями, зменшенню соціальних напружень та зміцненню відносин у колективі. Автори систематизують практичні підходи до прозорої винагороди на основі міжнародних аналітичних звітів та наукових досліджень, пропонуючи структуроване бачення прозорості як доступності, надійності, своєчасності та чіткості інформації. Особлива увага приділяється її ролі у формуванні довіри, підвищенні мотивації та лояльності, а також зниженні плинності кадрів, що обґрунтовує сучасні принципи прозорої політики оплати праці. Наукова новизна полягає в об'єднанні концептуальних підходів до фінансової прозорості та розкритті її інтегративного значення для внутрішніх процесів та зовнішнього сприйняття компанії. Прозорість представлена як технічний інструмент управління оплатою праці та системно-формуючий механізм, що гармонізує економічну ефективність із соціальною відповідальністю. Стверджується, що фінансова відкритість формує культуру довіри, безпосередньо впливаючи на конкурентоспроможність організації. Практична цінність дослідження полягає в застосовності запропонованих принципів в управлінні персоналом. Їх впровадження дозволяє зменшити плинність кадрів, підвищити продуктивність праці та сформувати позитивний імідж соціально відповідального роботодавця. У висновках підкреслюється, що прозорість оплати праці повинна розглядатися як рушійна сила організаційного розвитку: вона забезпечує справедливі механізми винагороди, збалансовує інтереси працівників і роботодавців та пом'якшує соціальні конфлікти. Таким чином, прозора система винагороди є основою довгострокової стабільності, конкурентоспроможності та сталого розвитку.Item Modern Trends in Educational Management(Sumy State University, 2025) Майборода, Тетяна Миколаївна; Mayboroda, Tetyana; Guibin, Z.; Adamu, A.У статті представлено комплексний науково-методологічний підхід до вивчення та інтеграції сучасних глобальних тенденцій в управлінні університетами в контексті стратегічної трансформації вищої освіти в умовах динамічних соціально-економічних і технологічних змін. Аналіз базується на систематизації провідних концепцій розвитку освіти, що відображають еволюцію її технологічного, гуманістичного та соціального вимірів, а також на детальному вивченні тенденцій, визначених у звітах ОЕСР «Тенденції, що формують освіту» на 2022 і 2025 роки. Дослідження зосереджується на вивченні впливу таких факторів, як цифровізація, штучний інтелект, екологічна відповідальність, соціальна згуртованість та міжкультурний діалог, на практики управління університетами. Особлива увага приділяється п'яти сучасним тенденціям, які відповідають глобальним викликам і відображають необхідність гнучких, інклюзивних та стійких стратегій розвитку вищої освіти. Розглядається взаємозв'язок цих тенденцій та сфер управління університетами. Наукова новизна полягає в цілісному поєднанні аналітичного огляду освітніх тенденцій з визначенням конкретних управлінських заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності університетів та зміцнення їхньої ролі як активних агентів соціальних трансформацій. Внесок автора полягає у визначенні еволюції пріоритетів у період між 2022 і 2025 роками та обґрунтуванні їхнього значення для стратегічного планування у сфері вищої освіти. Крім того, проаналізовано, як зміни визначають нові пріоритети управління та змінюють підходи до розробки освітніх програм і підтримки академічної спільноти. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання для розробки університетських стратегій, що враховують цифрову трансформацію, розвиток освіти, підтримку психічного та фізичного благополуччя академічної спільноти та зміцнення міжнародного співробітництва. Основні висновки підтверджують, що успішне управління університетом у XXI столітті вимагає інтеграції технологічних інновацій, етичних принципів, міждисциплінарних підходів та стратегічного прогнозування в єдиний комплекс управлінських рішень, здатних забезпечити адаптацію до швидких і складних змін у глобальному середовищі, зберігаючи при цьому соціальну місію освіти та її роль у формуванні цінностей і компетентностей майбутнього. Узагальнені висновки, представлені в статті, можуть слугувати орієнтиром для адаптації вищих навчальних закладів до глобальних викликів, підвищення їх ефективності та зміцнення соціальної ролі університетів у сучасному світі.Item Evaluating Innovation Efficiency in EU Countries: the DEA Approach(Sumy State University, 2024) Cabinova, V.; Burgerova, J.; Gallo, P.Інновації, наука та технології, які є одними з найважливіших інструментів для досягнення економічного зростання, добробуту та конкурентоспроможності в локальному та глобальному бізнес-середовищі, дедалі більше привертають увагу. Таким чином, підвищення рівня ефективності інновацій у країнах має бути одним із пріоритетів ЄС. Метою статті є аналіз розвитку ефективності інновацій у країнах-членах ЄС та оцінка використання ресурсів, які надходять до їхніх національних інноваційних систем. Для визначення ефективності країн ЄС були застосовані базові орієнтовані на результати моделі DEA. Вибірка дослідження сформовано на основі даних Світового банку. У статті проведено порівняльний аналіз вхідних змінних (державні витрати на освіту у відсотках від валового внутрішнього продукту, витрати на дослідження та розробки у відсотках від валового внутрішнього продукту, кількість науковців у сфері досліджень і розробок на мільйон осіб) та вихідних змінних (кількість патентних заявок, обсяги високотехнологічного експорту у відсотках від експорту продукції виробничого сектору, кількість наукових і технічних статей у журналах). Рівень ефективності окремих країн ЄС кількісно оцінено з використанням програмного забезпечення DEA Solver (LV 8.0). На основі методу масштабування визначено та представлено у картограмі 5 груп країн із подібними рівнями ефективності. За аналізований період такі країни було віднесено до ефективних – Франція, Німеччина, Ірландія, Італія, Мальта, Румунія (та Сполучене Королівство у 2018–2019 роках). Такі країни, як Швеція, Данія, Бельгія, Фінляндія та Австрія, демонстрували найвищі значення вибраних вхідних показників, але коефіцієнт ефективності показав середні або нижчі за середні результати. Результати цього дослідження підтвердили гіпотезу, що багато з країн, які займають топові позиції у світових рейтингах інновацій, неправильно використовують та недооцінюють ресурси, які надходять до їхніх національних інноваційних систем. Політикам та розробникам стратегічних планів для підвищення ефективності інновацій у країнах ЄС буде надано можливість інтегрувати результати цього дослідження у реальні пропозиції та рішення.Item Innovative Activity of SPA Companies in the Slovak and Czech Republic in the Context of the COVID-19 Pandemic(Sumy State University, 2024) Senkova, A.; Kolesarova, S.; Kosikova, M.У багатьох системах охорони здоров'я європейських країн санаторно-курортні послуги в даний час є частиною або доповненням до медичної допомоги. Чехія та Словаччина завдяки своїм природним лікувальним ресурсам і давнім традиціям належать до значущих європейських курортних країн. В обох країнах санаторно-курортний туризм також є одним із найважливіших видів туризму, а з огляду на його оцінку за кількістю ночівель і доходом займає значну частку в структурі туристичної галузі. Однією з найбільших проблем для SPA-бізнесу стала пандемія COVID-19, яка спричинила обмеження на подорожі, закриття підприємств і падіння попиту та доходів. Питання впливу пандемії на санаторно-курортний бізнес у досліджуваних країнах досі детально не розглядалося. Відповідно до вищесказаного, метою представленого внеску є оцінка інноваційної діяльності курортних компаній у Словаччині та Чехії в контексті пандемії COVID-19. Вибірку дослідження склали 122 санаторнокурортних підприємства обох республік. За результатами попередніх досліджень встановлено, що інновації загалом сприймаються як важливий елемент розвитку суспільства, антикризового управління, підвищення конкурентоспроможності та комерційного успіху. Основним методом дослідження виявлення та класифікації типів інновацій та інноваційних можливостей, що впроваджуються на санаторно-курортних підприємствах, було анкетне опитування. За результатами проведеного дослідження виявилося, що походження SPA-бізнесу не впливає на країну, на те, як люди сприймають тенденції. Підтверджено зв’язки між типами впроваджуваних інновацій та деякими вигодами від впровадження інновацій, а також бар’єрами, що перешкоджають впровадженню інновацій. Звідси випливає, наприклад, що компанії, які інвестують в інноваційні процеси, можуть покращити свою ефективність і конкурентоспроможність своєї команди, зменшити свої витрати на виробництво або надання послуг. З аналізу факторів, пов’язаних із впровадженням інновацій, виявилося, що найважливішими є ті фактори, які безпосередньо впливають на економічні результати та конкурентні переваги підприємств. З іншого боку, фактори, пов’язані з культурними, екологічними чи технічними аспектами інновацій, менш важливі. Певними обмеженнями проведеного дослідження був той факт, що, незважаючи на неодноразові дзвінки, не всі SPA-компанії, які працюють у SPA-індустрії Чеської та Словацької Республік, взяли участь.Item S2BMM platform for «business-science» coopetition: experience and prospects for Ukraine(Sumy State University, 2022) Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Habenko, M.Стаття присвячена питанню коопетиції «бізнес-наука» та, зокрема, аналізу платформи S2BMM для коопетиції «бізнес-наука» для дослідження досвіду та перспектив для України. Обґрунтовано, що в Україні досить складним є питання співпраці бізнесу та науки. Вчені часто стикаються з проблемою нереалізованого потенціалу. Багато перспективних ідей і проєктів часто залишаються непоміченими. Український бізнес, у свою чергу, більше схиляється до іноземних партнерів для розробки нового наукового продукту. Отже, лише невелика кількість підприємців звертає увагу на українських науковців. Тим не менш, український бізнес і наука мають великий потенціал для розвитку інновацій, але головним аспектом є те, щоб потреба була помічена іншими суб’єктами господарювання та партнерами, які зможуть профінансувати та взяти продукт на впровадження. Таким чином, основною метою дослідження є аналіз нової платформи для коопетиції бізнесу та науки в нових реаліях, визначення можливостей та перспектив онлайн-платформи «Science 2 Business» для коопетиції «бізнес-наука». Бібліометричний аналіз даних наукометричної бази Scopus за допомогою програмного забезпечення VosViewer та інструментарію бази даних Scopus дозволив порівняти кількість проіндексованих публікацій за такими пошуковими запитами, як «коопетиція «бізнес-наука», «співпраця «бізнес-наука»» та «платформа для співпраці «бізнес-наука»» в назвах, анотаціях та ключових словах проіндексованих видань. Також було проведено динамічний аналіз зацікавленості та публікаційної активності науковців щодо платформи співпраці «бізнес-наука». Завдяки бібліометричному аналізу створено візуалізаційну карту на основі бібліометричних даних бази даних Scopus та виділено 5 кластерів досліджень у цій науковій сфері. Визначено особливості коопетиції «бізнес-наука», переваги та перспективи використання онлайнплатформи для коопетиції бізнесу та науковців. Розглянуто можливості, які надає майданчик для співпраці для кожного учасника. Також були проаналізовані сучасні наукові проєкти, які успішно працюють на території України.Item Personnel Marketing in the System of Airline Anti-Crisis Management(Sumy State University, 2022) Polous, O.; Heiets, I.; Mykhalchenko, I.; Krapko, O.Пандемія COVID-19, а потім і військова агресія на території України негативно вплинули на розвиток підприємств всіх секторів економіки держави, особливо авіаційний транспорт, що був змушений призупинити свою діяльність. Сфера авіаційних послуг традиційно характеризується мінливими потребами клієнтів, що обумовлює високий ступінь ймовірності незадоволення спектром та якістю авіаційних послуг, які надаються як вітчизняними, так і міжнародними авіакомпаніями. Динаміка сучасного життя та бізнес-середовища, зміна співвідношення робочого та вільного часу підвищують попит населення на зручні та сучасні авіаційні послуги. Перед авіакомпаніями постають все вищі вимоги щодо досягнення конкурентних переваг. Основною метою даного дослідження є виявлення місця маркетингу персоналу в системі антикризового менеджменту авіакомпанії. У рамках даної статті проведено дослідження структурних елементів комплексу маркетингу підприємства сфери надання послуг; визначено структурне співвідношення категорій персоналу у світовій цивільній авіації; проаналізовано вплив пандемії COVID-19 на рівень зайнятості у світовій авіації; визначено динаміку зміни витрати на персонал у світовій авіації під впливом пандемії COVID-19; проаналізовано динаміку змін операційного доходу та витрат на соціальні заходи авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» під впливом ряду кризових явищ у світовій та державній економіці. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали наступні методи: загальнонаукові методи аналізу та синтезу, логічного та ситуаційного аналізу та часткові методи, притаманні економічним наукам (суб’єктно-об’єктний підхід, економічний та статистичний аналіз, групування, порівняння та класифікація). За результатами проведеного дослідження, авторами запропоновано алгоритм процесу виведення авіакомпанії з кризи, який враховує передумови, що вплинули на зниження економічних показників діяльності підприємств авіаційного сектору та орієнтується на важливість впровадження маркетингу персоналу до системи антикризового менеджменту. Авторами рекомендовано застосовувати запропоновану модель маркетингу персоналу в процесах антикризового управління авіакомпанією задля включення корпоративної культури до системи антикризового управління авіакомпанією як важливого інструменту, що сприятиме розвитку інтелектуального капіталу компанії та генерації нових ідей. Результати та рекомендації дослідження мають практичну цінність для українських авіакомпаній щодо інтеграції маркетингу персоналу в систему антикризового менеджменту.Item Формування конкурентного середовища у освітньому просторі: роль освітніх провайдерів(Сумський державний університет, 2022) Лукаш, Ольга Анатоліївна; Лукаш, Ольга Анатольевна; Lukash, Olha Anatoliivna; Дерев`янко, Юрій Миколайович; Деревянко, Юрий Николаевич; Derevianko, Yurii Mykolaiovych; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Танащук, М.С.У статті досліджено стан розвитку конкурентного середовища освітньої галузі. Більшість досліджень поточного та майбутнього стану вищої освіти сходяться на кількох висновках. Одним із таких висновків є те, що ділова етика та практика стають прийнятними у вищій освіті. Багато тенденцій, з якими стикається освітня галузь, наразі добре відомі та мають прямі стратегічні наслідки (наприклад, необхідність збереження принципу суспільного блага як важливого компонента місії університету, необхідність прийняти стратегії формування бюджету, щоб збалансувати зменшення державного фінансування), кілька інших тенденцій мають багатогранний вплив на вищу освіту. Детальний аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, свідчить про те, що сектор вищої освіти повинен відповісти на основні сучасні виклики, які було проаналізовано. Основний фокус освітніх провайдерів зосереджений на підтримці інституційної репу-тації та наданні послугах суспільству. Заклади освіти повинні стати підприємливими, а менеджери повинні керуватися бізнес-мисленням у своїй діяльності, діяти як лідери та збалансовувати престиж та ринкові принципи у своїх рішеннях. Конкуренція між дослідницькими університетами не тільки здебільшого спрямована на дослідження, але й торкається широкого кола питань: конкуренція за студентів, гранти, відкриття, патенти, науковців, державні та приватні ресурси тощо. Креативність та інновації мають важливе значення у вищій освіті та науці, а отже, в центрі уваги вчених і прак-тиків управління, можна виокремити чотири проблеми, які необхідно вирішувати і актуальність яких поступово зростає: зростаюча напруженість між конкуренцією та спільнотою (суспільством); навантаження на окремих осіб (науковці, викладачі, менеджери) та ЗВО, що виникає через численні конкурентні змагання; зміна відносин між організацією діяль-ності ЗВО та окремими дослідниками (працівниками); вплив рейтингів та статусної конкуренції на загальну інноваційну здатність системи освіти.Item Системний підхід до оцінки стану та розвитку системи охорони здоров’я метрополії м. Львова(Сумський державний університет, 2022) Корнійчук, О.П.В умовах російсько-української війни та COVID-пандемії існує потреба у розгортанні науково-експертних дискусій щодо створення конкурентоспроможних метрополійних просторів, які матимуть здатність інтегрувати країну. Насамперед це стосується сфери охорони здоров’я для суттєвого покращення доступності і якості медичної допомоги. У статті розкрито стан системи охорони здоров’я метрополії в контексті сучасних викликів. Розглянуто методичні підходи для аргументу-вання системних бачень щодо перспектив її розвитку в м. Львові. Запропоновано підхід до оцінки метрополійного простору м. Львова у сфері охорони здоров’я, який охоплює інфраструктуру закладів охорони здоров’я в трьох зонах метрополійного тяжіння. Визначено, що до першої зони з радіусом 15 км. входить громада м. Львова. До сфери її відповідальності відне-сена організація надання первинної медичної допомоги. До другої зони з радіусом 60 км відноситься територія Львівського району, який організовує надання вторинної медичної допомоги. Третя зона охоплює 300 км з метою надання високоспе-ціалізованої медичної допомоги. До неї входять Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Волинська, Рівненська та частково Вінницька області. Встановлено, що починаючи з 2010 р. для м. Львова характерне помітне зростання викликів екстреної та невідкладної медичної допомоги. При цьому для більшості областей метрополійного регіону мають місце зворотні тенденції щодо зменшення цих викликів. Крім цього має місце зростання у місті більш ніж на половину кількості хворих на інсульт. На фоні зростання чисельності сімейних лікарів у розрахунку на 10 тис. населення це певним чином вказує на недостатні темпи реформування первинної медичної допомоги в м. Львові. Акту-ально дослідження викликана потребою захисту держави і суспільства в умовах сучасних викликів.Item Under the "Belt and Road" background of the new path of sports tourism industry development in China(Sumy State University, 2022) Ziming, L.; Kharchenko, T.O.В останні роки індустрія спортивного туризму в Китаї отримала всебічний розвиток, Китай став спортивною країною, а розвиток індустрії спортивного туризму також зробив великий внесок у розвиток національної економіки. "Пояс і шлях", також відомий як "Економічний пояс Шовкового шляху" та "Морський Шовковий шлях XX століття", є важливою стратегією координації внутрішніх та зовнішніх справ, а також просування економічного відкриття та розвитку в новий період Китаю. Економіка спортивного туризму є важливою частиною національної економіки Китаю. На тлі економічної стратегії "Пояс і шлях" розвиток індустрії спортивного туризму також стикається з великими труднощами. Тому, приймаючи стратегію "Пояс і шлях" як основу, в цій статті обговорюються проблеми розвитку промисловості спортивного туризму в Китаї, а також пропонуються контрзаходи для сталого розвитку індустрії спортивного туризму в Китаї. В даний час світова еко- номіка демонструє тенденцію глобалізації та перетворення "Поясу і шляху" з ініціативи на практичну дію, що, безсумнівно, є змістовною відповіддю на несправедливе явище глобалізації. Використовуючи культурні витоки стародавнього Шовкового шляху, концепція взаємовигідного обміну "Пояс і шлях" тісно пов'язує Китай з багатьма країнами Південно-Східної Азії, Африки та Європи та створює велику платформу для майбутнього розвитку економіки Китаю. Відповідно до цієї схеми китайська спортивна індустрія може активно розвиватися. З підвищенням рівня життя людей заняття спортом та туризм стали осно- вними формами оздоровлення та відпочинку. Інтегровані заходи спортивного туризму значною мірою відповідають прагненню людей до здоров'я та моди, а індустрія спортивного туризму швидко розвивається, щоб задовольнити суспільні потреби. Роз- витку спортивного туризму, як галузі, що розвивається, приділяється все більше і більше уваги. На тлі швидкого розвитку науки та техніки, а також економічної глобалізації, промислова інтеграція є новим способом сталого промислового розвитку. Ряд програмних документів, виданих Державною радою, Головним державним управлінням спорту, Міністерством культури та туризму, створили сприятливі умови для комплексного розвитку традиційного спорту та індустрії туризму.Item Analyses Of Demographic Changes, Labor Market Trends, And Challenges In Albania(Sumy State University, 2022) Hoxhaj, M.; Muharremi, O.; Nushi, E.Albania has seen significant political and socioeconomic changes in the last 30 years, owing mostly to its participation in democratization and the transition to an open market economy. The purpose of this study is to investigate demographic dynamics in Albania to better understand the country’s current population situation and the near future projection for the period 2025-2031. The relevance of analyzing this topic is to better understand actual demographic changes in Albania and to have a detailed projection of the situation in the near future. The article begins by analyzing important demographic changes and their effects on a country’s economy, specifically the labor market. Furthermore, we demonstrated the trajectory of demographic changes in Albania for various main demographic parameters such as births, deaths, natural increase, marriage, divorces, and numbers of foreigners in Albania, using data from the Institute of Statistics in Albania (INSTAT). The following are presented population projections for ten coming years. The changes that have happened in the labor market are presented here to better comprehend the effects and repercussions of these demographic changes. The descriptive analysis of the main demographic indicators shows that the population is rapidly declining, posing a serious problem with numerous consequences, particularly in the labor market, necessitating the implementation of immediate policies to mitigate this phenomenon and its consequences. It makes a technical contribution by employing an approach that allows for fresh estimations of the amount of internal migration, demographic changes, and labor market issues in Albania. The results of the research can be useful for policymakers to initiate social, fiscal, and incentive policies to mitigate the decline and aging of the population.