Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
12 results
Search Results
Item Clinical and epidemiological characteristics of Long-COVID development patterns in patients of different age groups(Sumy State University, 2024) Світайло, Владислав Сергійович; Svitailo, Vladyslav Serhiiovych; Чемич, Микола Дмитрович; Chemych, Mykola DmytrovychМета дослідження – встановлення клініко-епідеміологічних закономірностей розвитку Long-COVID після перенесеної коронавірусної хвороби. Матеріали і методи. Здійснено анкетування та огляд осіб, що перехворіли на COVID-19 та аналіз медичної документації. З урахуванням критеріїв включення та виключення були залучені до групи дослідження 77 жінок та чоловіків, які перенесли коронавірусну хворобу. Анкета-опитувальник містила питання щодо віку, статі, наявності хронічних захворювань до початку коронавірусної хвороби, статус щеплення, наявність скарг та загальний стан після перенесеного захворювання, приймання препаратів, відношення до паління, оцінка досліджуваним зміни фізичної витривалості та загальної якості життя після перенесеної коронавірусної хвороби. Групу порівняння склали практично здорові люди відповідного віку. Результати. У період після перенесеної коронавірусної хвороби до 3 місяців, скарги надавали переважно особи 31–40 років, але із збільшенням часу починали переважати пацієнти більш старшого віку (51–60 років). Основні групи скарг (загальні, респіраторні, нервово-психічні, кардіоваскулярні) надавали досліджувані, які, переважно, були вакциновані, при цьому загальний рівень вакцинованих серед них перевищував 80%. Хвороби серцево – судинної системи переважно фіксувались у жінок віком 51–60 років незалежно від терміну перенесеної коронавірусної хвороби. Зниження фізичної витривалості та загальне зниження якості життя за суб’єктивною оцінкою спостерігалось переважно у жінок віком від 40 до 60 років, частка вакцинованих серед них складала 81,3%. При цьому, рівень тих, хто палить, серед вищезгаданих груп досліджуваних був низьким. Висновки. Серед осіб, які надавали скарги після перенесеної коронавірусної хвороби, більшість складали жінки. Переважали скарги на слабкість (46,8 %), тривогу (44,2 %), погіршення настрою(41,6%), головний біль (28,6%), задишку (23,4%), відчуття серцебиття у спокої (23,4 %), запаморочення (16,7 %). Водночас, спостерігалася менша частка тих, хто відмічає когнітивні порушення (порушення концентрації та уваги – 7,8%, погіршення пам’яті – 14,3%), шлунково-кишкові розлади (13,0 %) та болі у м’язах (13,0%). Більшість були вакциновані (80,0 %), а відсоток тих, хто палили, був низьким (18,5 %).Item Оцінка системи епідеміологічного нагляду за COVID-19 в Полтавській області під час війни в Україні(Сумський державний університет, 2024) Бережна, A.; Чумаченко, Т.Мета дослідження – оцінити систему епідеміологічного нагляду (ЕН) за COVID-19 в Полтавській області під час війни в Україні. Матеріали та методи. Використано бібліосемантичний метод та проведено ретроспективний епідеміологічний аналіз офіційних даних щодо захворюваності, смертності та летальності від COVID-19 в Полтавській області за 2020–2022 роки. За методикою Centers for Disease Controland Prevention, USA оцінено простоту, гнучкість, прийнятність, своєчасність та репрезентативність системи ЕН, визначено її придатність та ресурсовитратність. Результати. Захворюваність на COVID-19 в Полтавській області у 2020–2022 роках серед дорослих була вище, ніж серед дітей, з піком захворюваності серед дорослих 8121 випадків на 100 тисяч дорослого населення у 2021 році, серед дітей – 2980 випадків на 100 тисяч дитячого населення у 2022 році. Найвищі показники смертності та летальності від COVID-19 в Полтавській області зареєстровано у 2021 році. Система ЕН за COVID-19 в Україні представлена локальним, регіональним і національним рівнями. В Полтавській області ЕН на локальному рівні проводять заклади охорони здоров’я, на регіональному рівні – Центри контролю та профілактики хвороб МОЗ України. Складність системи ЕН визначається кількома рівнями звітності, потребою у спеціальних лабораторних дослідженнях для підтвердження випадку, необхідністю збору епідеміологічних даних при розслідуванні випадків, додаткового навчання персоналу щодо роботи з модулями Електронної інтегрованої системи спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ). Система ЕН залишиться дієвою в післяпандемічний період та може бути адаптована для моніторингу за іншими інфекційними хворобами. Можливе зниження гнучкості системи ЕН при застосуванні електронного документообігу та своєчасності через затримкув оперативному зборі, передачі та аналізі епідеміологічних даних внаслідок руйнування енергетичної інфраструктури під час війни. На прийнятність системи ЕН позитивно впливає наявність нормативної бази, проте прийнятність залежить від прихильності медичних працівників до впровадження нових технологій та їхніх особистісних і професійних якостей. Система ЕН за COVID-19 є репрезентативною лише для тяжких та середньотяжких випадків захворювання. Під час війни чутливість системи ЕН за COVID-19 в Україні може знижуватись через важкодоступність до медичної допомоги на окупованих, деокупованих та прифронтових територіях. Для без перебійної роботи системи ЕН необхідна велика кількість людських та матеріальних ресурсів. Висновки. ЕН за COVID-19 в Полтавській області проводиться за особою, місцем, часом. Оцінена система ЕН є складною та багаторівневою. В умовах війни можливе зниження чутливості, гнучкості та своєчасності системи ЕН. Існує потреба у збільшенні обсягу підготовки фахівців з епідеміології, громадського здоров’я та пошуку додаткових джерел фінансування закладів мережі ЕН, оскільки система ЕН за COVID-19 є ресурсовитратною.Item The impact of the pandemic caused by COVID-19 on the epidemiological state of HIV infection in Ukraine(Sumy State University, 2022) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Сосновенко, Дмитро Сергійович; Сосновенко, Дмитрий Сергеевич; Sosnovenko, Dmytro Serhiiovych; Kobliuk, Z.V.; Skrypka, N.V.ВІЛ-інфекція – захворювання людини з прогресуючою дисфункцією імунної системи організму, та тривалим безсимптомним перебігом. У 2021 році у світі налічувалося 42 млн. ВІЛ-позитивних осіб. В Україні сьогодні офіційно зареєстровано 341 084 інфікованих. Кожен сотий громадянин у віці від 15 до 50 років є носієм ретровірусу. У 2019 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) підтвердила початок пандемії нового інфекційного захворювання яке спричинене вірусом SARS-CoV-2. У доповіді Глобального фонду боротьби зі СНІДом, та за даними Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» зазначено, що COVID-19 може серйозно порушити систему охорони здоров’я і надання медичних послуг ВІЛ-інфікованим, у багатьох країнах світу. Мета. Встановити вплив пандемії СOVID-19 на сучасний епідемічний стан ВІЛ-інфекції та рівень реєстрації випадків в Україні. Матеріали і методи. Для вирішення завдань було проведено опрацювання статистичних та епідеміологічних даних ВООЗ та МОЗ України, МБФ «Альянс громадського здоров’я», щодо сучасного епідеміологічного стану ВІЛ-інфекції протягом 2017–2021 років та COVID-19 протягом 2020–2021 років включно. Результати епідеміологічних досліджень були опрацьовані методом варіаційної статистики з використанням комп’ютерних програм Microsoft Office Excel 2010, SPSS Statistics і онлайн калькулятора (http://medstatistic/calculators/calchit.html). Результати та обговорення. Проаналізовано епідеміологічні дані надані ВООЗ, МОЗ України та Міжнародного благодійного фонду «Альянс громадського здоров’я» щодо епідеміологічного стану ВІЛ-інфекції 2017–2021 років та COVID-19 протягом 2020–2021 років включнo. Пандемія спричинена COVID-19 негативно вплинула на надання діагностичних, профілактичних та лікувальних послуг ВІЛ‑інфікованим. Це підтверджується зниженням кількості проведених експрес-тестів до ретровірусу за 2020 рік у 4,1 рази у порівнянні з 2019 роком. Зменшенням кількості нових випадків ВІЛ‑інфекції, СНІДУ та смертності від термінальної стадії хвороби за 2020–2021 роки у середньому у 1,5–2,4 рази у порівнянні з періодом до початку пандемії викликаної коронавірусом. Ці дані одночасно корелюють із збільшенням кількості випадків підтвердження захворювання на COVID-19, кількості проведених швидких тестів до коронавірусу, та мають обернено-пропорційну залежність. Висновки. Пандемія спричинена COVID-19 вплинула на надання діагностичних, профілактичних та лікувальних послуг ВІЛ-інфікованим. Спостерігається обернено пропорційна динаміка між кількістю підтверджених випадків ВІЛ-інфекції та випадків COVID-19. Підвищення захворюваності на COVID-19 припадає на осінньо-зимовий період, що відповідає періоду зниження рівня діагностики ВІЛ-інфекції.Item Хвороба Лайма. Сучасний стан проблеми (огляд літератури)(Сумський державний університет, 2020) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Лутай, Інна Валеріївна; Лутай, Инна Валерьевна; Lutai, Inna ValeriivnaНа даний час хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз, Лайм-бореліоз, лаймська хвороба, Lyme disease), залишається одним з найпоширеніших природно-осередкових захворювань із трансмісивним механізмом передачі збудника, переносниками якої є іксодові кліщі, а збудниками це спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Захворювання характеризується стадійним перебігом та тяжкими ураженнями різних органів та систем. В Україні природні осередки цієї хвороби є практично на всій території. Сумська область за рівнем захворюваності посідає провідне місце. Найбільш ураженими є: Київська (29,00 випадків на 100 тис. населення), Черкаська ( 25,4), Вінницька (23,9), Сумська (25,89) області та м. Київ (22,54). Переважно хвороба Лайма реєструється у весняно-осінній період, це може бути пов’язано зі збільшенням відвідування зон відпочинку та сезонною активністю кліщів (травень–червень, вересень–жовтень місяці). Проаналізовано сучасні наукові данні про етіологію, епідеміологію, клінічний перебіг, діагностику, терапію та профілактику захворювання. Встановлено, що B. burgdorferi s. l. є одним з найбільш поширених збудників з трансмісивним механізмом передавання, на євро-пейському континенті, у тому числі і в Україні. Відсутня єдина світова думка з питань профілактики, методів діагностики та лікування, що вимагає подальшого вивчення цієї проблеми. Виявлення антитіл до B. burgdorferi s. l. у сироватці крові людей не є доказом інфекції, але свідчить про їх контакт з цими патогенами і наявності високого ризику розвитку хвороби Лайма.Для поліпшення епідемічної ситуації хвороби Лайма необхідно більш глибоко вивчати осередки даного захворювання як в Україні, вдосконалити систему епідеміологічного нагляду, розробивши карту поширення хвороб, які передаються через укуси кліщів на Сумщині. Спланувати низку протиепідемічних і профілактичних заходів, що мають практичне значення для населення, попередити прихований перебіг хвороби та хронізацію.Item Епідеміологічні особливості перебігу кашлюку в дітей у місті Суми(Сумський державний університет, 2018) Сміян, Олександр Іванович; Смиян, Александр Иванович; Smiian, Oleksandr Ivanovych; Січненко, Петро Іванович; Сичненко, Петр Иванович; Sichnenko, Petro Ivanovych; Васильєва, Олена Геннадіївна; Васильева, Елена Геннадьевна; Vasylieva, Olena Hennadiivna; Бинда, Тетяна Парфеніївна; Бында, Татьяна Парфеньевна; Bynda, Tetiana Parfeniivna; Горбась, Вікторія Анатоліївна; Горбась, Виктория Анатольевна; Horbas, Viktoriia Anatoliivna; Романюк, Оксана Костянтинівна; Романюк, Оксана Константиновна; Romaniuk, Oksana Kostiantynivna; Сміян, Катерина Олександрівна; Смиян, Екатерина Александровна; Smiian, Kateryna Oleksandrivna; Сухарєва, В.А.; Мощич, О.П.; Мощич, О.О.Проаналізовано результати епідеміологічного обстеження 238 випадків кашлюку серед дітей у місті Суми з 2001 по 2016 рр., враховуючи вік, сезонний розподіл, вакцинний статус. Встановлено, що за останні 15 років відмічається певна циклічність захворюваності на кашлюк з періодами зменшення частоти випадків хвороби до значного їх збільшення. У той же час, незважаючи на циклічність перебігу, останніми роками намічається тенденція до збільшення захворюваності на кашлюк серед дитячого населення, причому показник захворюваності серед когорти щеплених дітей залишається на досить високому рівні і складає 51,4 %. Більш вразливішими є діти до 1 року та школярі. Найбільша захворюваність на кашлюк у дітей спостерігалась у осінньо-зимово-весняний період.Item Епідеміологія лептоспірозу в Україні, еволюція збудників та клінічний перебіг(Сумський державний університет, 2018) Чемич, Микола Дмитрович; Чемич, Николай Дмитриевич; Chemych, Mykola Dmytrovych; Ільїна, Вікторія Валеріївна; Ильина, Виктория Валерьевна; Ilina, Viktoriia Valeriivna; Ільїна, Ніна Іванівна; Ильина, Нина Ивановна; Ilina, Nina Ivanivna; Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Фотіна, Т.І.Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, у природних умовах – 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках при контакті з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % – у природних умовах (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, при випасі худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках при інфікуванні від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, при інфікуванні від великої рогатої худоби – Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. іcterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728–1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999–2013 рр. (відповідно 1361–361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994–2015 рр. та 10 місяців 2016 року було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки.Item Феномен торможения смертности при увеличении распространенности ишемической болезни сердца(Сумский государственный университет, 2017) Булич, Э.Г.; Муравов, И.В.Використання принципу "доза-ефект" та кластерного аналізу в епідеміології дозволяє оцінити зміни небезпеки захворювання при збільшенні або зменшенні його поширеності. Показано, що хоча поширеність хвороби є "постачальником смертності", проте зв'язок між кількістю зареєстрованих захворювань і смертністю від них при ішемічній хворобі серця далеко не пропорційна. Виявлено явище гальмування смертності і зменшення летальності при підвищенні поширеності ішемічної хвороби серця серед працездатного населення України в 1999–2013 роках. Цей феномен лише частково залежить від особливостей регіону і виявляє схожість з аналогічними змінами, які властиві інфекційним хворобам. Отримані факти вказують на те, що в основі гальмування смертності лежить біологічний механізм, який не можна звести лише до особливостей патогенезу ішемічної хвороби серця. Для розуміння феномену гальмування смертності можуть бути перспективними подальші епідеміологічні дослідження небезпеки захворювання з використанням принципу "доза-ефект" та кластерного аналізу.Item Епідеміологія хвороб, пов’язаних з патологічною біомінералізацією у Сумській області(Сумський державний університет, 2017) Романюк, Анатолій Миколайович; Романюк, Анатолий Николаевич; Romaniuk, Anatolii Mykolaiovych; Москаленко, Роман Андрійович; Москаленко, Роман Андреевич; Moskalenko, Roman Andriiovych; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav Anatoliiovych; Кравець, Олександр Валерійович; Кравец, Александр Валерьевич; Kravets, Oleksandr Valeriiovych; Закорко, І.-М.С.; Піддубний, Артем Михайлович; Поддубный, Артем Михайлович; Piddubnyi, Artem MykhailovychХвороби, пов’язані з біомінералізацією (ХПБ) можна визначити як захворювання, при яких відбувається формування біомінеральних депозитів, що мають суттєвий вплив на їх перебіг і прогноз. До цих нозологій відносяться холе-, нефро-, сіало-, панкрео-, простатолітіаз, атерокальциноз судин та серцевих клапанів, кальцифікація при онкологічних хворобах щитоподібної залози, матки та інших локалізацій. Більшість хвороб, пов’язаних з біомінералізацією, мають своїм наслідком утворення патологічних біомінералів кальцій-фосфатної природи. Причини, які ведуть до зростання поширеності ХПБ, надзвичайно різноманітні та різнопланові: екологічні, соціально-економічні, кліматичні, порушення обміну речовин.Item Епідеміолого-клінічні аспекти діареє генних ешерихіозів на сучасному етапі(Сумський державний університет, 2015) Малиш, Ніна Григорівна; Малыш, Нина Григорьевна; Malysh, Nina Hryhorivna; Чемич, Оксана Миколаївна; Чемич, Оксана Николаевна; Chemych, Oksana Mykolaivna; Гуріна, С.В.З метою визначення сучасних епідеміологічних та клінічних особливостей діареєгенних ешерихіозів у північно-східному регіо-ні України, використовуючи епідеміологічні, клінічні і статистичні методи дослідження, проведений ретроспективний аналіз захворю-ваності і клінічного перебігу, встановлена сучасна етіологічна структура, виявлені фактори ризику.Item A quinquennial population-based study of patients with gastroduodenal ulcer disease and ulcer bleeding in Sumy region and Ukraine(Sumy State University, 2015) Дужий, Ігор Дмитрович; Дужий, Игорь Дмитриевич; Duzhyi, Ihor Dmytrovych; Bratushka, V.O.; Dubnitskiy, V.Yu.; Kharchenko, S.V.; Харченко, С.В.Найбільш частим ускладненням виразкової хвороби є кровотеча. Етіологічний зв'язок між цими двома захворюваннями логічний, але не завжди, оскільки він залежить від багатьох факторів природи виразкового процесу та інших чинників ґенезу, у тому числі клініко-епідеміологічних.