Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Management of the Sports Industry for Ensuring the Public Health: Prospect of Implementing the Innovations(Sumy State University, 2022) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Самусевич, Ярина Валентинівна; Самусевич, Ярина Валентиновна; Samusevych, Yaryna Valentynivna; Gurmach, A.; Juscius, V.Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку між менеджментом спорту та забезпеченням здоров’я населення. Дослідження актуальних напрямків розвитку менеджменту спортивної індустрії було проведено за допомогою бібліометричного аналізу. Його результати засвідчили, що сучасна система менеджменту спорту має враховувати якість надання спортивних послуг та можливості їх комерціалізації, вплив спору на життя та здоров’я людей, роль спорту в забезпеченні сталого розвитку, фінансове забезпечення спортивної індустрії. Для оцінювання впливу спортивної галузі на громадське здоров’я та якість життя населення було сформовано набір статистичних індикаторів, що характеризують функціонування спортивної галузі (кількість спортивних споруд, залучення населення до занять спортом та оздоровчою діяльністю) та стан здоров’я населення (параметри очікуваної тривалості життя, захворюваності та смертності) України за 2000-2021 роки. Розрахунки було проведено за допомогою регресійного моделювання за методом Прайса-Вінстена з урахуванням часового лагу від 0 до 4 років. Отримані результати засвідчили, що на сучасному етапі розвиток спортивної галузі має обмежений вплив на показники здоров’я населення. Зокрема, було виявлено, що заняття фізкультурнооздоровчою активністю населення сприяє скороченню рівня його смертності, а заняття населення такою активністю на підприємствах, в установах та організаціях сприяє також скороченню частки населення, що має надмірну вагу. До того, зафіксовано прямий зв'язок між зростанням спортивної активності населення та погіршенням окремих параметрів громадського здоров’я (зокрема, захворюваності на туберкульоз, гіпертонію, смертності від деяких хвороб). При цьому було підтверджено, що активність населення у заняттях спортом значною мірою залежить від кількості спортивних споруд. Це дозволило оцінити трансмісійні ефекти впливу наявності спортивних споруд на здоров’я населення. Розрахунки засвідчили, що зростання кількості спортивних споруд для занять професійним спортом переважно має негативний вплив на показники здоров’я та життя населення, у той час, як вплив майданчиків з тренажерним обладнанням є переважно позитивним. Це дозволяє обґрунтувати напрямки, на розвиток яких має бути зосереджений менеджмент спортивної галузі для забезпечення максимізації її позитивного впливу на здоров’я населення.Item Tax Incentives for Innovation in the Context of Macroeconomic Stability: an Analysis of Causality(Sumy State University, 2021) Самойлікова, Анастасiя Вiкторiвна; Самойликова, Анастасия Викторовна; Samoilikova, Anastasiia Viktorivna; Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Huseynova, A.У статті розглянуто актуальну проблему податкового стимулювання інновацій, науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт, а також його вплив на рівень інноваційного розвитку та макроекономічну стабільність. Дослідження базується на аналізі причинно-наслідкових зв'язків, оцінці сили часових лагів та напрямків взаємного впливу податкових стимулів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та макропоказників. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення означеної проблематики вказує на те, що податкові стимули науководослідних і дослідно-конструкторських робіт вивчаються фрагментарно в контексті макроекономічної стабільності. Основною метою дослідження є вдосконалення методологічних основ обґрунтування вибору відповідних інструментів стимулювання інновацій з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків податкових стимулів науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт та макропоказників. У статті представлені результати динамічного аналізу податкових пільг на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Емпіричне дослідження проведено на основі панельних даних, сформованих для вибірки з 13 європейських країн за 2007-2017 роки. За отриманими результатами визначено значущість, силу та характер взаємозв'язку між досліджуваними показниками та наступними макропоказниками: рівень інноваційного розвитку країни, частка інвестицій у валовому внутрішньому продукті (загалом та в корпоративному секторі, зокрема), чиста міжнародна інвестиційна позиція, частка бізнес-сектору в структурі витрат на науководослідні та дослідно-конструкторські роботи. Коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена було розраховувано залежно від підпорядкування змінних закону нормального розподілу (перевіреного тестом Шапіро-Вілка) на допустимому інтервалі обчислення з урахуванням часових лагів від 0 до 3 років. Причинність досліджуваних показників встановлена за допомогою тесту Грейнджера. Ці розрахунки важливі для розстановки пріоритетів у використанні інструментів реалізації інноваційної підтримки. Автори надали найвищий пріоритет встановленню податкових стимулів науководослідних і дослідно-конструкторських робіт, оскільки вплив цього інструменту на всі вивчені макропоказники в більшості країн був прямим, і його ефект мав місце в найкоротші терміни (з часовим лагом 0–3 роки). Другий пріоритет надано встановленню прихованих ставок субсидій на оподаткування науково-дослідних і дослідноконструкторських робіт бізнесу, оскільки вплив цього показника на більшість досліджуваних показників був статистично значущим та прямим із часовим лагом 0–3 роки. У статті обґрунтовано неефективність прямої державної фінансової підтримки інновацій, оскільки вплив цього показника на більшість аналізованих макропоказників був зворотним із часовим лагом 0–2 роки. Таким чином, державі доцільніше допомагати підприємцям шляхом надання податкових пільг для забезпечення інноваційного розвитку та макростабільності загалом, ніж шляхом прямого відшкодування витрат. У статті представлено побудовані лагові регресійні моделі для тих країн, де встановлені причинно-наслідкові зв'язки виявилися найбільш статистично значущими (Бельгія, Данія, Нідерланди та Чехія). Вони враховують темпи інфляції та процентні ставки за довгостроковими зобов’язаннями, а також кількість трудових ресурсів у країні як контрольні змінні.Item Інноваційний пакет послуг як інструмент - антикризового управління банківськими установами України(Видавництво СумДУ, 2011) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Котенко, О.О.; Lieonov, Serhii ViacheslavovychСтаття присвячена дослідженню можливості впровадження нових послуг вітчизняними банківськими установами в умовах світової фінансової кризи з метою отримання конкурентних переваг на ринку банківських послуг та відновлення довіри населення до комерційних банків. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/17205