Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Instruments for ensuring the phase transition of economic systems to management based on industries 3.0, 4.0, 5.0(Sumy State University, 2023) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Маценко, Олександр Михайлович; Маценко, Александр Михайлович; Matsenko, Oleksandr Mykhailovych; Kalinichenko, L.L.; Голуб, Артем Валерійович; Голуб, Артем Валерьевич; Holub, Artem Valeriiovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaУ статті формується поняття про ключові категорії, пов’язані з фазовим переходом до нової соціально-економічної формації: промислові революції Industries 3.0, 4.0, 5.0; механізм реалізації переходу; трансформаційні процеси; триалектичні механізми системоутворення. Умовно характеризуються ключові риси економічної системи, яка може бути сформована через фазовий перехід. Зокрема, така економіка може бути названа сестейновою, адже вона забезпечує досягнення цілей сестейнового (sustainable) розвитку. Розкривається сутність сучасних промислових революцій (Industries 3.0, 4.0, 5.0), через які реалізується зазначений фазовий перехід. Зокрема, Industries 5.0 – це явище адаптації людини до кібергізованого серед-овища, за якого отримує розвиток особистісна основа людини, зокрема і на основі синергетичної інтеграції когнітивних здібностей людини і штучного інтелекту, а також біологічної природи людини і технічних засобів. На основі триалектич-ного погляду на системоутворювальні фактори начала (матеріальні, інформаційні й синергетичні) були охарактеризовані ключові групи інструментів для забезпечення зазначеного фазового переходу, зокрема, в групу інструментів, що забезпе-чують матеріальні передумови реалізації фазового переходу можна занести: впровадження альтернативної енергетики; масштабне акумулювання енергії; впровадження адитивних технологій (3D принтингу); формування кіберфізичних систем; впровадження Інтернету речей; мініатюризація економічних активів. В групі інформаційних передумов можуть бути перелі-чені інструменти: масова комп’ютерізація; сенсорна революція; дематеріалізація економічних систем; формування хмари як глобальної системи пам’яті та всепланетного управлінського центру; масове впровадження міток RFID. Групу забезпечення синергетичних передумов складають: глобалізація Інтернет-комунікацій; створення ЕнерНету (єдиних інформаційно-енер-гетичних систем); створення глобальної системи GPS; перехід на мережеві економічні системи; формування віртуальних підприємств.Item Economic analysis of energy efficiency of China's and India's national economies(Sumy State University, 2023) Узі, Зіхуей; Узи, Зихуей; Ji, Zihui; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna MykolaivnaРозвиток суспільства сильно залежить від енергії. Однак екстенсивне використання енергії викликає глобальні проблеми, такі як виснаження ресурсів і потепління клімату. Китай та Індія є типовими швидкозростаючими країнами, що розвива-ються, економічний прогрес в яких залежить від традиційного споживання енергії. Для реалізації бачення сталого розвитку цих держав необхідно вивчити економічну ефективність використання енергії цими націями. На основі аналізу тенденцій енергоспоживання та валового внутрішнього продукту в Китаї та Індії з 1990 по 2019 роки в цій статті обговорюються зміни індексу енергоспоживання на одиницю валового внутрішнього продукту. Автори дійшли висновку, що споживання енер-гії в Китаї та Індії здебільшого здіснюється промисловістю, житловим сектором і транспортом. Якщо аналізувати за типами ресурсів, Китай споживає переважно вугілля, нафтопродукти та електроенергію, тоді як Індія живиться здебіль-шого вугіллям, нафтопродуктами, біопаливом та відходами. Оскільки обидві країни переважно використовують вугілля та нафтопродукти, які належать до викопного палива, вони викидають велику кількість вуглекислого газу, що загрожує якості навколишнього середовища. Зважаючи на це, Китай та Індія повинні зосередитися на розвитку зеленої енергетики. Загальне споживання енергії в Китаї набагато більше, ніж в Індії, а валовий внутрішній продукт Китаю перевищує індійський. Однак енергоспоживання Китаю на одиницю валового внутрішнього продукту менше, ніж в Індії. Чим вище споживання енергії на одиницю валового внутрішнього продукту, тим більша залежність економічного розвитку країни від енергії. Тож пропозиції авторів полягають у стимулюванні розвитку невикопних джерел енергії та коригуванні енергетичного балансу досліджува-них країн, переробки твердих відходів та заохоченні торгівлі викидами, кліматичних інвестицій та фінансування в державах для досягнення цілей сталого розвитку.Item Investment Management of Business Digital Innovations(Sumy State University, 2020) Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завражний, Костянтин Юрійович; Завражный, Константин Юрьевич; Zavrazhnyi, Kostiantyn Yuriiovych; Касьяненко, Володимир Олексійович; Касьяненко, Владимир Алексеевич; Kasianenko, Volodymyr Oleksiiovych; Roubík, H.; Sidorov, O.У статті розглядаються питання інвестиційного менеджменту цифрових інновацій сучасного бізнесу. Основною метою дослідження є розроблення підходів до інвестиційного менеджменту інноваційних процесів цифровізації компаній та обгрунтування економічної ефективності інвестиційних проектів з використання інноваційних інформаційних технологій у контексті їх взаємозв'язку з існуючими інформаційними рішеннями управління підприємствами. Актуальність дослідження полягає у необхідностізміни методів ведення й управління сучасним бізнесом з урахуванням досягнень Третьоїта Четвертої промислових революцій, які формують інноваційну бізнес-філософію, засновану на інформатизації та цифровізації процесів виробництва і постачання продукції. Імплементація інноваційних цифрових технологій у бізнес-процеси вимагає значних витрат, що актуалізує питання їх мінімізації. Систематизація літературних джерел та підходів до інвестиційного менеджменту промислової цифровізації виявила відсутність комплексних рішень цієї проблеми. У зв’язку з цим, на основі порівняльного аналізу авторами виявлено особливості розвитку бізнесу в умовах Четвертої промислової революції й обгрунтовано необхідність інтеграції сучасних інформаційних систем управління діяльністю підприємств на платформі цифровізації бізнеспроцесів. З метою створення карти цифрових інновацій бізнесу запропоновано застосовувати теорію обмежень системи, що дозволяє визначити, з якої з функціонуючих інформаційних систем підприємства (бізнес-аналітика, Business intelligence – BI; система планування ресурсів підприємства, Enterprise Resource Planning – ERP; система управління виробничими процесами, Manufacturing Execution System – MES; Промисловий Інтернет речей, Industrial Internet of Things – IIoT) варто розпочати цифрову трансформацію. На підставі використання структурного підходу у статті сформовано етапи розроблення проекту цифрової трансформації компанії. Економічне обгрунтування вибору таких альтернативних проектів виконано на основі оцінки трудових витрат на реалізацію двох варіантів цифрової інновації суб’єкта господарювання: комплексного проекту автоматизації з попереднім моделюванням та інтеграційного проекту автоматизації з поступовим впровадженням нової інформаційної системи. Результати оцінки засвідчили економічні переваги імплементації інтеграційного проекту, що забезпечує в 1,58 рази менше трудовитрат і може бути реалізований із використанням універсальних пакетних рішень типу Business Automaton Software (BAS). Аналіз результатів впроваджених і потенціалу запланованих проектів цифровізації бізнесу в Україні та світі дозволив узагальнити ефекти від їх імплементації і підтвердив необхідність подальшого розвитку механізмів інвестиційного менеджменту цифрових інновацій у компаніях.