Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
2 results
Search Results
Item An Innovative Approach to Evaluate the Effectiveness of Combating Money Laundering(Sumy State University, 2023) Juhaszova, Z.; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia VolodymyrivnaСтаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання удосконалення системи протидії легалізації кримінальних доходів. Основною метою проведеного дослідження є оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів. Дослідження питання оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів в статті здійснено в наступній логічній послідовності: формування інформаційної бази дослідження; визначення термінальних подій як критеріїв ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів; побудова таблиць «виживання», що передбачають визначення ймовірності настання судового вироку з питань фінансового моніторингу; оцінювання ефективності інституційних змін у системі протидії легалізації кримінальних доходів. Для проведення дослідження використано методи методи аналізу виживання – таблиці виживання, метод Каплана-Мейєра. Апробація розроблено науково-методичного підходу до оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів здійснювалася на основі даних фінансового моніторингу в Україні, періодом дослідження обрано 2009-2022 роки. На основі проведеного аналізу визначені часові інтервали та встановлені ймовірності уникнути покарання за злочин легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом. Автори статті емпірично визначили, що зі збільшенням часу між моментом вчинення злочину та моментом винесення обвинувального вироку суду зменшується ймовірність того, що не буде винесено обвинувальний вирок суду. Визначено, якщо після вчинення злочину пройде 3 роки 7 місяців, ймовірність винесення обвинувального вироку буде 50,9%. На основі отриманих розрахунків справедливо стверджувати, що наразі зміни у організаційно-функціональному складі системи протидії легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом, які були впроваджені протягом останніх років не призвели до значного ефекту у підвищенні якості протидії легалізації незаконних доходів. Подальші дослідження повинні бути направлені на детальний аналіз структурних елементів інституційної частини системи протидії легалізації незаконних доходів, щоб виокремити слабкі сторони кожного етапу: фінансового моніторингу, слідства та судової системи.Item Indices of innovation activity as components of macroeconomic stability assessment: how does the shadowing of investment flows affect?(Sumy State University, 2020) Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Zolkover, A.; Maslov, V.; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Beshley, Y.; Kovalenko, O.Стаття зосереджена на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків між рівнями інноваційного розвитку та тінізації економіки на прикладі 10 європейських країн. На основі аналізу існуючих підходів до визначення рівня інноваційної активності в країні пропонується лінійна модель оцінки комплексного індексу інноваційної діяльності. Основною гіпотезою статті було припущення, що підвищення рівня тінізації економіки супроводжується зниженням інноваційного розвитку країни, погіршенням доступу до фінансових ресурсів тощо. Метою статті є аналіз співвідношення між рівнем тіньової економіки та показниками інноваційного розвитку країни як складових її макроекономічної стабільності за допомогою аналізу рядів даних з 2007 по 2018 рр. На відміну від попередніх досліджень, дане дослідження обгрунтовує гіпотезу, про те, що рівень інноваційного розвитку країни залежить від обсягу тіньового сектору економіки. Результати підтверджують взаємозв'язок між факторною та результуючими показниками для всіх аналізованих країн. Для підтвердження гіпотези про негативний вплив тіньової економіки на рівень інноваційної діяльності країни була побудова лінійна модель оцінювання Індексу комплексного інноваційного розвитку країни як інтегрального показника 8 міжнародних індексів (Індекс глобальної конкурентоспроможності, Цифрова оцінка готовності, Цифрова економіка та Індекс суспільства, Економічний індекс знань, Європейський індекс інновацій, Індекс інновацій Bloomberg, Міжнародний індекс інновацій, Глобальний індекс інновацій), що характеризує рівень інноваційного розвитку країни. На другому етапі здійснено: тестування рядів даних на стаціонарність за допомогою статистичного тесту Дікі-Фуллера та Філіпса Перрона, розрахунок оптимальної довжини лага, обраної за критерієм Акакайке, інформаційним критерієм ХаннанаКвінна та інформаційним критерієм Шварца, перевірка коінтегрованості рядів даних за допомогою тесту Йогансена. Емпіричні розрахунки довели високий вплив тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Усі показники є статистично значущими на рівні 1% та 5% та 10% відповідно. Обґрунтовано, що держава повинна враховувати встановлені взаємозалежності як основу для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення інноваційної активності суб’єктів господарювання, збільшення інноваційного потенціалу країни тощо.