Періодичні видання СумДУ

Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 10
  • Item
    An Innovative Approach to Evaluate the Effectiveness of Combating Money Laundering
    (Sumy State University, 2023) Juhaszova, Z.; Бойко, Антон Олександрович; Бойко, Антон Александрович; Boiko, Anton Oleksandrovych; Боженко, Вікторія Володимирівна; Боженко, Виктория Владимировна; Bozhenko, Viktoriia Volodymyrivna; Миненко, Сергій Володимирович; Миненко, Сергей Владимирович; Mynenko, Serhii Volodymyrovych; Буряк, Анна Володимирівна; Буряк, Анна Владимировна; Buriak, Anna Volodymyrivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання удосконалення системи протидії легалізації кримінальних доходів. Основною метою проведеного дослідження є оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів. Дослідження питання оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів в статті здійснено в наступній логічній послідовності: формування інформаційної бази дослідження; визначення термінальних подій як критеріїв ефективності системи протидії легалізації кримінальних доходів; побудова таблиць «виживання», що передбачають визначення ймовірності настання судового вироку з питань фінансового моніторингу; оцінювання ефективності інституційних змін у системі протидії легалізації кримінальних доходів. Для проведення дослідження використано методи методи аналізу виживання – таблиці виживання, метод Каплана-Мейєра. Апробація розроблено науково-методичного підходу до оцінювання ефективності системи протидії легалізації доходів здійснювалася на основі даних фінансового моніторингу в Україні, періодом дослідження обрано 2009-2022 роки. На основі проведеного аналізу визначені часові інтервали та встановлені ймовірності уникнути покарання за злочин легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом. Автори статті емпірично визначили, що зі збільшенням часу між моментом вчинення злочину та моментом винесення обвинувального вироку суду зменшується ймовірність того, що не буде винесено обвинувальний вирок суду. Визначено, якщо після вчинення злочину пройде 3 роки 7 місяців, ймовірність винесення обвинувального вироку буде 50,9%. На основі отриманих розрахунків справедливо стверджувати, що наразі зміни у організаційно-функціональному складі системи протидії легалізації доходів, одержаних незаконним шляхом, які були впроваджені протягом останніх років не призвели до значного ефекту у підвищенні якості протидії легалізації незаконних доходів. Подальші дослідження повинні бути направлені на детальний аналіз структурних елементів інституційної частини системи протидії легалізації незаконних доходів, щоб виокремити слабкі сторони кожного етапу: фінансового моніторингу, слідства та судової системи.
  • Item
    Політика ЄС щодо сталого працевлаштування молоді
    (Сумський державний університет, 2022) Серпенінова, Юлія Сергіївна; Серпенинова, Юлия Сергеевна; Serpeninova, Yuliia Serhiivna; Замора, Оксана Михайлівна; Замора, Оксана Михайловна; Zamora, Oksana Mykhailivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Щербина, Тетяна Володимирівна; Щербина, Татьяна Владимировна; Shcherbyna, Tetiana Volodymyrivna; Городецька, М.О.
    Забезпечення зайнятості молоді в ЄС та використання цього політико-правового досвіду в українських реаліях є досить актуальним питанням. У статті систематизовано та досліджено сучасний стан та причини безробіття молоді в країнах ЄС. Визначено, що рівень безробіття серед молоді неухильно зростав протягом періоду 2008-2013 рр., що відбилось на економіці ЄС, проте, до 2019 року спостерігалось послідовне падіння. Основними факторами що впливають на цей показник виокремлені наступні: відсутність вакансій для недосвідченої молоді, природної ротації працівників, спад економіки тощо. Було розглянуто нормативно-правове забезпечення молодіжної політики щодо працевлаштування, зокрема політику зайнятості, спрямовану на відновлення після пандемії. Основними актами нормативного регулювання молодіжної політики зайнятості в ЄС визначено такі як: Європейський пакт для молоді, Резолюція "Криза зайнятості молоді: заклик до дії", "Рамкова програма дій із зайнятості молоді", Рекомендація Ради ЄС "Про створення молодіжної гарантії" та інші. Метою європейського нормативного регулювання щодо працевлаштування людей молодого віку виступає підтримка талановитої і перспективної молоді, здатної до адаптації на ринку праці, одночасно, покращуючи макроекономічну ситуацію в незалежних держав-членів. Проаналізовані європейські програми та ініціативи, спрямовані на зниження безробіття серед молоді, а також покращення освіти та трудової мобільності. Основними європейськими програмами та ініціативами визначені: NextGenerationEU, Стратегія "Молодь – інвестування та надання можливостей", Ініціативи "Молодіжні можливості", "Залучення молоді до зайнятості", "Інвестування в молодь Європи" та ін. Вони передбачають створення більше можливостей для молоді в освіті та працевлаштуванні, покращення доступу і повну участь у житті суспільства, розвиток навичок, які відповідають ринку праці, підтримку першого досвіду роботи та навчання на робочому місці тощо. Наголошується на необхідності стимуляції економічного зростання країнам-членам ЄС, зосереджуючись на молодіжному сегменті, впроваджуючи програми підтримки зайнятості, що адаптовані до поточної ситуації у світі.
  • Item
    Indices of innovation activity as components of macroeconomic stability assessment: how does the shadowing of investment flows affect?
    (Sumy State University, 2020) Тютюник, Інна Володимирівна; Тютюнык, Инна Владимировна; Tiutiunyk, Inna Volodymyrivna; Zolkover, A.; Maslov, V.; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Beshley, Y.; Kovalenko, O.
    Стаття зосереджена на дослідженні причинно-наслідкових зв’язків між рівнями інноваційного розвитку та тінізації економіки на прикладі 10 європейських країн. На основі аналізу існуючих підходів до визначення рівня інноваційної активності в країні пропонується лінійна модель оцінки комплексного індексу інноваційної діяльності. Основною гіпотезою статті було припущення, що підвищення рівня тінізації економіки супроводжується зниженням інноваційного розвитку країни, погіршенням доступу до фінансових ресурсів тощо. Метою статті є аналіз співвідношення між рівнем тіньової економіки та показниками інноваційного розвитку країни як складових її макроекономічної стабільності за допомогою аналізу рядів даних з 2007 по 2018 рр. На відміну від попередніх досліджень, дане дослідження обгрунтовує гіпотезу, про те, що рівень інноваційного розвитку країни залежить від обсягу тіньового сектору економіки. Результати підтверджують взаємозв'язок між факторною та результуючими показниками для всіх аналізованих країн. Для підтвердження гіпотези про негативний вплив тіньової економіки на рівень інноваційної діяльності країни була побудова лінійна модель оцінювання Індексу комплексного інноваційного розвитку країни як інтегрального показника 8 міжнародних індексів (Індекс глобальної конкурентоспроможності, Цифрова оцінка готовності, Цифрова економіка та Індекс суспільства, Економічний індекс знань, Європейський індекс інновацій, Індекс інновацій Bloomberg, Міжнародний індекс інновацій, Глобальний індекс інновацій), що характеризує рівень інноваційного розвитку країни. На другому етапі здійснено: тестування рядів даних на стаціонарність за допомогою статистичного тесту Дікі-Фуллера та Філіпса Перрона, розрахунок оптимальної довжини лага, обраної за критерієм Акакайке, інформаційним критерієм ХаннанаКвінна та інформаційним критерієм Шварца, перевірка коінтегрованості рядів даних за допомогою тесту Йогансена. Емпіричні розрахунки довели високий вплив тіньової економіки на інноваційний розвиток країни. Усі показники є статистично значущими на рівні 1% та 5% та 10% відповідно. Обґрунтовано, що держава повинна враховувати встановлені взаємозалежності як основу для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення інноваційної активності суб’єктів господарювання, збільшення інноваційного потенціалу країни тощо.
  • Item
    Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country's innovative economic development regulation
    (Sumy State University, 2018) Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Гаруст, Юрій Віталійович; Гаруст, Юрий Витальевич; Harust, Yurii Vitaliiovych; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Височина, Аліна Володимирівна; Высочина, Алина Владимировна; Vysochyna, Alina Volodymyrivna
    This article generalizes arguments and counter-arguments within the scientific discussion regarding the determination of the optimal decentralization level, which will provide the country’s innovative development, since the key task of decentralization has to be not only to expand the income and expenditure powers of the subnational formations but also to understand the final goal of this process – qualitative transformation of the country’s economic system towards improving its innovativeness and competitiveness. Thus, the decentralization reform has to be the driver of the innovative economic development, which is the expected result of the managerial decision-making freedom increase at the local level, the subnational formations’ financial self-sufficiency increase and more effective spending policy (expansion of the innovative projects financing amounts that will promote the sustainable economic growth). Systematization of the scientific works on the above problems proves that there is no one idea regarding the decentralization impact on the country’s economic and innovative development among scientists. That is why it is urgent to continue the empirical searching in this area, that will enable to take into account the dual nature of consequences regarding the activation of the decentralization processes. The empirical study is carried out through using of the non-linear analysis form of dependence (GLM regression, which enables to identify the linear and nonlinear character of the relationship between variables) based on the panel data, formed for set of 23 states-OECD members (Austria, Belgium, Canada, the Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France Germany, Greece, Hungary, Italy, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland, Great Britain and the USA) during 2002-2015. The expenditure decentralization index, calculated as the ratio between the consolidated expenses amount at the subnational level and state consolidated expenses, expressed in parts of the whole, is chosen as the factorial variable model. The final variable (traditional for the economic growth models) is GDP per capita (dollars the USA). Besides, the set of control variables is added to this regression model (which explain the regularities of the resultative feature change and have a strong relationship with it). The control variables are selected on the basis of correlation analysis. The practical implementation of all stages in this research is performed using the software product Stata 12/SE. The results of the study confirm the non-linear character of dependence (the inverse U-shape) regarding the GDP change per capita on the expenditure decentralization level change, and also the maximum extremum of the function in the point with expenditure decentralization level 1.35. It means that excessive expenses load (above the specified norm) on the local budgets will be accompanied by inhibition of the innovative and economic dynamics, that should be taken into account by the relevant authorized executive bodies in investigation of the concrete measures regarding intergovernmental relationships reforming in direction of their decentralization, and in the formation of the well-balanced economic and innovative policies.
  • Item
    Оптимізація рівня фіскальної децентралізації в контексті реформування сектору публічних фінансів: світовий контекст
    (Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    Система фіскальної децентралізації може вважатися ефективною, якщо призводить до приросту ВВП як ключового макроекономічного індикатора економічного зростання в країні. В той же час наслідки фіскальної децентралізації (позитивні або негативні) для економічного зростання суттєво залежать від специфічних економіко-політичних, соціальних та інституційних умов в кожній країні [5].
  • Item
    Становлення та сучасний стан розвитку системи соціального вирівнювання в Україні
    (Сумський державний університет, 2017) Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    Це дослідження присвячено огляду ключових етапів розвитку системи фінансового вирівнювання в Україні. Однією з особливостей для України є поступова трансформація підходів до фінансового вирівнювання: від фрагментації міжбюджетних відносин до їх демократизації та синхронізації з досвідом розвинутих країн світу на сучасному етапі розвитку. У той же час механізм реалізації заходів фінансового вирівнювання має ряд недоліків, які потребують подальшого дослідження та розробки узгодженої концепції трансформації цієї системи з уточненням етапів її реалізації. Крім того, немає інформативних показників для оцінки ефективності цих реформ у вітчизняній практиці, яка є окремою сферою досліджень та розробок.
  • Item
    Evaluating of the financial equalization system in Ukraine
    (Sumy State University, 2018) Bozena, S.; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    The article assesses the effectiveness of the functioning of the financial equalization system in Ukraine. The authors of the article developed the indicator of the level of efficiency of the equilibrium procedures, calculated on the basis of the ratio of Gini coefficients to the revenues of local budgets with and without intergovernmental transfers. Using the Gini coefficient, the authors quantified the success of the financial equalization mechanism.
  • Item
    Fiscal transparency: cross-country comparisons
    (Sumy State University, 2017) Fomina, J.; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    The evaluation of fiscal transparency impact on budget indicators performance is examined in the article according to the grouping of countries by the following features: budget transparency, income per capita, level of economic development and economic freedom. The main aim of the study is to determine the relationship between fiscal transparency indexes and indicators of countries’ development. As the result of evaluation it was determined that the main indicators of budget execution under the influence of its transparency vary in different groups of countries. In particular, the studies have shown that the value of Open Budget Index causes the reduction of public debt and the increase in the share of public expenditure, but in countries with high and medium level of development the opposite effect of budget transparency on public debt is characteristic, and the positive impact of budget transparency on the share of public expenditure is characteristic only for countries with high economic freedom.
  • Item
    Evaluation of business ethics for the formation of public finance
    (Sumy State University, 2017) Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna; Majewska, U.
    The analysis of modern approaches to defining the essence of basic categories which form an idea of the impact of business ethics on public finances is carried out in the article. The main components of the system of public finance are determined; it is presented as a combination of three elements: public finance, local finance and finance of public organizations of charities and other public entities, funds of which are of public nature and are directed at solving social problems. The aim of the article is the study of existing approaches to determination of basic categories of relationship “business ethics – public finance”, the analysis of the current condition and trends of business ethics impact and the development of the evaluation model of such an impact on public finance. It is determined that the main areas of business ethics impact on public finance is the influence through the tax deduction system and the system of charitable and sponsor contributions. The author’s evaluation model of business ethics impact on public finance is suggested and the basic set of factors that both directly and indirectly carry out such an influence is defined. It was determined that the business ethics impact on public finance should be investigated both from the standpoint of influence and from the perspective of the results received. The analysis of the current state of business ethics impact on public finance shows that the role of ethics as one of the influencing factors is not sufficiently taken into account and requires further research and practical developments.
  • Item
    Стратегічне управління інвестиційною діяльністю як інструмент забезпечення стабільного розвитку підприємств
    (Університетська книга, 2006) Ярошенко, С.П.; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Винниченко, Наталія Володимирівна; Винниченко, Наталья Владимировна; Vynnychenko, Nataliia Volodymyrivna
    В статті розглядається роль та місце стратегічного управління інвестиційною діяльністю в системі управління господарюючими суб’єктами. Особливу увагу приділено основним проблемам в сфері управління інвестиційною діяльністю в Україні та шляхам їх вирішення. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/8911