Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
7 results
Search Results
Item Система медико-соціального забезпечення населення та її роль в підтриманні національної та регіональної безпеки: кластеризація наукових досліджень(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ даному дослідженні здійснено бібліометричний аналіз наукових публікації з питань еволюції розвитку системи медико-соціального забезпечення населення, зокрема її ролі в підтриманні національної та регіональної безпеки. Автором поставлено за мету виявити певні взаємозв’язки між поняттями медичного і соціального забезпечення та національною й регіональною безпекою. Ціллю дослідження є також виявлення спрямованості інтересу до досліджень у аналізованій сфері з виявленням кластерів дослідницьких мереж та лідерів наукової думки за країнами та регіонами. Крім того, приведено низку статистичної інформації щодо впливу окремих факторів на соціальне становище окремих країн та на медичну систему та її показники. З метою формалізації змістовно-контекстуального виміру наукових досліджень з питань розвитку системи медико-соціального забезпечення населення відібрано публікації, що проіндексовані наукометричною базою Scopus до 2021 року включно. Для аналізу використані інструменти VOS Viewer, Google Books Ngram Viewer та Google Trends. Виявлено зв’язок інтенсифікації досліджень у цій сфері з початком пандемії COVID-19 та наростанням її наслідків для економіки країн світу та соціального становища низки регіонів. Визначені сучасні тренди щодо популярності тематики досліджень науковців у сфері розвитку системи медико-соціального забезпечення, що є підґрунтям для подальших наукових розвідок за цим напрямком. Результати дослідження показали, що розгляд питань системи медикосоціального забезпечення в науковій літературі набув найбільшої популярності в період з 2008 по 2021 р., посівши чільне місце у системі економічних досліджень та досліджень з питань управління. Узагальнення результатів окремих блоків аналізу дозволило відзначити, що основний масив наукових досліджень сфокусований саме на виявленні взаємозв’язків медико-соціальної системи із національною безпекою та добробутом населення. Не менше уваги приділяється інноваційним технологіям розвитку медичної та соціальної галузей, а також питанням фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та інших критичних соціальних сфер.Item Система забезпечення громадського здоров'я в умовах інклюзивного зростання регіону(Сумський державний університет, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Назаренко, А.П.У статті досліджене поняття інклюзивного розвитку регіонів з акцентуванням уваги на вивченні питання формування та підтримки стабільного рівня громадського здоров’я в науковій літературі. Для бібліографічного аналізу використані комплексні науковометричні бази Scopus та Dimensions з аналізом сформованого за визначеними критеріями набору публікацій за допомогою програмного інструменту VOSviewer. Для наочного відображення одержаних результатів використано метод візуалізації. Пошук у наукометричних базах здійснювався за критерієм заголовку публікації, змісту її анотації та ключових слів. Здійснений аналіз показав, що основні кластери досліджень формують групи публікацій науковців з США, Великобританії, Австралії та Канади. Незначна кількість публікацій, але їх зростаюча динаміка та збільшення кількості цитувань (згідно Google Scholar) свідчить про ще недостатню вивченість тематики інклюзивного зростання регіону в системі управління громадським здоров’ям та перспективність її розвідки вченими. За результатами аналізу зацікавленість з боку науковців у вирішенні проблеми громадського здоров’я в питанні забезпечення регіонального розвитку зросла в 2020-2021 рр. Значна частина публікацій відноситься до такої галузі знань, як бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік. До основних напрямків досліджень з проблематики громадського здоров’я в розвитку регіонів можна віднести надання медичних послуг, систему охорони здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, стан здоров’я населення. Навколо цих ключових слів поступово формуються наукові кластери. Одержані результати бібліографічного аналізу формують основу для кращого розуміння проблематики забезпечення громадського здоров’я, пошуку прогалин, над вирішенням яких доцільно працювати у подальших наукових дослідженнях. Окрему увагу приділено розгляду питання пандемії COVID-19 як кризоформуюючого чинника, що перешкоджає руху регіонального розвитку в перспективному напрямку та забезпеченню резільєнтності системи. Обґрунтовано, що фактор здоров’я має істотне значення в формуванні сильного людського потенціалу країни та зростанні продуктивності праці.Item Розвиток сонячної енергетики в Україні у контексті переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Литвиненко, О.І.; Назаренко, А.П.Метою статті є дослідження сучасних тенденцій з використання сонячної енергії в Україні та світі як одного з головних напрямів декарбонізації національної економіки. Авторами систематизовано перспективи, переваги та недоліки розвитку відновлюваних джерел енергії. Проведено порівняльний аналіз "ефективності" роботи сонячної енергетики в окремих країнах світу та Україні. Визначено, що лідируючу позицію за питомою вагою спожитої енергії з відновних джерел займають країни з розвиненою економікою, що обумовлено наявністю ефективних мотиваційних механізмів. З досвіду країн ЄС автори зробили висновок про те, що відновлювальні джерела енергії формують передумову до одержання додаткових соцаільно-економічних та екологічних ефектів. За наявності сприятливих ринкових умов відновлювальні джерела енергії спроможні забезпечити зростання рівня енергетичної безпеки в країні, а також її енергетичну незалежність. У статті проаналізовано законодавство України щодо стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Зроблено висновки та запропоновано два діаметрально протилежні шляхи подальшого розвитку сонячної енергетики в Україні, зокрема країна може впроваджувати методи використання альтернативної енергетики, що успішно реалізовані розвиненими країнами. Інший напрямок передбачає збільшення наукових досліджень та інновацій у сфері імплементації, використання, обслуговування та утилізації пристроїв генерації енергії з альтернативних джерел енергії. Не дивлячись на полярність запропонованих напрямків подальшого розвитку відновлюваної енергетики, в обох випадках вирішальною є державна політика щодо залучення інвестицій та популяризації використання енергетики з альтернативних джерел енергії. Крім того, авторам зазначені переваги для суспільства від розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Масштабування та популяризація технологій виробництва енергії з альтернативних джерел спроможні вплинути на скорочення викидів вуглецю, що становить нагальну проблему в світі останніми роками.Item Comparison of Ukraine and the EU on Key Indicators of a Healthy Economy(Sumy State University, 2020) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Назаренко, А.П.Сучасні підходи до управління економікою ґрунтуються на принципах сталого розвитку, що забезпечує дотримання балансу між економічними, екологічними та соціальними таргетами державної політики, урівноваженням поточних та майбутніх інтересів суспільства. Механізмом досягнення цільових значень індикаторів сталого розвитку є формування здорової економіки. Здорова економіка забезпечує можливості стабільного зростання та мінімізує суспільні ризики, спричинені економічними проблемами. Важливість формування здорової економіки підтверджується значною кількістю наукових досліджень на дану тематику у розвинених країнах світу, зокрема, Європейському Союзі. Українська наукова спільнота фактично ігнорує дане питання. Це свідчить про різні підходи до управління економікою, визначення пріоритетних напрямків її розвитку, узгодження економічних та соціальних, стратегічних та тактичних цілей. У роботі здійснено порівняльний аналіз ключових індикаторів, за якими визначається здорова економіка. До таких індикаторів належать: ВВП, чисельність зайнятого населення та рівень інфляції. Згідно численних досліджень саме ці показники є найбільш показовими під час оцінювання економічної системи, щоб визначити, чи можна вважати її здоровою. У результаті дослідження було виявлено суттєві розбіжності за досліджуваними показниками між Україною та Європейським Союзом. На основі використання статистичної інформації було встановлено стійку тенденцію до зростання ключових показників соціально-економічного розвитку в Європейському Союзі. Натомість аналогічні показники в Україні свідчать про економічну нестабільність, яка має значний негативний вплив на подальший розвиток країни та перспективи формування здорової економіки. Таким чином, здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Європейського Союзу загалом відповідає визначенню здорової економіки та створює передумови для сталого розвитку Європейського Союзу. Натомість економіка України зосереджена на вирішенні тактичних проблем та в нинішньому стані не спроможна на вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.Item Пандемія COVID-19 як кризоформуючий фактор здорового розвитку регіонів(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті досліджується поняття здорового розвитку регіонів як цілеспрямованого процесу розвитку всіх сфер життєдіяльності територіальної одиниці. Його автори розглядають як важливу складову успішного розвитку країни в ринковій економіці. Становище регіонів при цьому є макроекономічним індикатором. У сучасних ринкових умовах сталому розвитку регіонів перешкоджає такий кризоформуючий чинник як пандемія COVID-19. Забезпечення ефективної протидії її негативному впливу є детермінантою формування сильного стратегічного потенціалу країни. Пандемія коронавірусу розглядається авторами як фактор, що спочатку вплинувши на систему охорони здоров’я, за достатньо короткий період поширився на різні сфери соціально-економічного становища цілих країн і регіонів. У рамках дослідження виконаний бібліометричний аналіз ключових понять "економічна криза" та "пандемія" у їх взаємозв’язку. Розглянуті існуючі в науковій літературі основні підходи до виокремлення економічних циклів, пов’язаних з переломними моментами в історії розвитку суспільства, зокрема кризові явища, що змушують світ пристосовуватися, змінюватися та модернізувати різні сфери життєдіяльності. Виокремлені вихідні параметри ринкового становища деяких країн європейського регіону, що залучені в боротьбу з наслідками поширення COVID-19, разом із прогнозами можливостей подолання кризовищ явищ у їх економіках. Більшість країн відчувають негативний ефект від подій, пов’язаних із розповсюдженням коронавірусу, що впливає на результативність макроекономічної політики та на подальшу стратегію управління ключовими параметрами якості життя. Підсумовано, що масштабність впливу пандемії коронавірусу на країну залежить від заходів її уряду щодо протидії, локальних можливостей перегляду економічних режимів. Побудована карта економічного впливу COVID-19 на різних рівнях з виокремленими кризовими подіями на кожній аналізованій хвилі розповсюдження наслідків кризовоформуючого фактору. Зроблений висновок про те, що багато наслідків пандемії можуть бути помітні вже в короткостроковій перспективі, тоді як інші діагностуються в середньо- та довгостроковій.Item Соціально-відповідальний маркетинг як спосіб підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання(Сумський державний університет, 2020) Рибіна, Олена Іванівна; Рыбина, Елена Ивановна; Rybina, Olena Ivanivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Кужьор, О.Із розвитком ринкової економіки виникають проблеми дотримання балансу інтересів усіх учасників виробництва, споживачів та суспільства в цілому. Цим викликаний інтерес до концепції соціально-відповідального маркетингу, що дозволяє підприємствам акцентувати увагу на сталий розвиток і соціальні цінності при вирішенні завдань бізнесу. Метою статті є дослідження впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу суб’єктами господарювання. У статті розглянуто основні аспекти концепції соціально-відповідального маркетингу, його значення для суб’єктів господарювання. Визначено суміжні напрямки досліджень, пов’язані з соціально-відповідальним маркетингом, на основі бібліометричного аналізу статей, опублікованих у базі даних Scopus з 2010 по 2019 рік із використанням програмного забезпечення VOSviewer. Установлено, що найбільша кількість публікацій за досліджуваною тематикою наявна в США, Великобританії, Іспанії та Австралії. Згруповано основні принципи соціально-відповідального маркетингу та виділено його характерні ознаки. Особливу увагу приділено аналізу його базисних інструментів. Інструментарій соціальновідповідального маркетингу ширший, ніж класичного маркетингу, і включає: комплекс маркетингу; дослідження споживача; дослідження соціальних та екологічних наслідків від виробництва; споживання вироблених товарів та послуг. Авторами зазначено, що з традиційними аналітичними методами при реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу, з огляду на стратегічну спрямованість сучасного маркетингу, необхідно використовувати багатовимірні методи аналізу: SPACE-аналіз, PEST-аналіз, ETOM-аналіз, QUEST-аналіз, SNW-аналіз, SWOTаналіз та KPI-аналіз. Проаналізовано ключові особливості впровадження соціальновідповідального маркетингу на підприємствах України. В роботі обгрунтовано, що соціальновідповідальний маркетинг – це концепція управління маркетингом, за якою метою підприємства є визначення власних потреб, потреб та інтересів цільових ринків та їх задоволення більш ефективними, ніж у конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту як споживачів, так і суспільства в цілому.