Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
Search Results
Item Пандемія COVID-19 як кризоформуючий фактор здорового розвитку регіонів(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті досліджується поняття здорового розвитку регіонів як цілеспрямованого процесу розвитку всіх сфер життєдіяльності територіальної одиниці. Його автори розглядають як важливу складову успішного розвитку країни в ринковій економіці. Становище регіонів при цьому є макроекономічним індикатором. У сучасних ринкових умовах сталому розвитку регіонів перешкоджає такий кризоформуючий чинник як пандемія COVID-19. Забезпечення ефективної протидії її негативному впливу є детермінантою формування сильного стратегічного потенціалу країни. Пандемія коронавірусу розглядається авторами як фактор, що спочатку вплинувши на систему охорони здоров’я, за достатньо короткий період поширився на різні сфери соціально-економічного становища цілих країн і регіонів. У рамках дослідження виконаний бібліометричний аналіз ключових понять "економічна криза" та "пандемія" у їх взаємозв’язку. Розглянуті існуючі в науковій літературі основні підходи до виокремлення економічних циклів, пов’язаних з переломними моментами в історії розвитку суспільства, зокрема кризові явища, що змушують світ пристосовуватися, змінюватися та модернізувати різні сфери життєдіяльності. Виокремлені вихідні параметри ринкового становища деяких країн європейського регіону, що залучені в боротьбу з наслідками поширення COVID-19, разом із прогнозами можливостей подолання кризовищ явищ у їх економіках. Більшість країн відчувають негативний ефект від подій, пов’язаних із розповсюдженням коронавірусу, що впливає на результативність макроекономічної політики та на подальшу стратегію управління ключовими параметрами якості життя. Підсумовано, що масштабність впливу пандемії коронавірусу на країну залежить від заходів її уряду щодо протидії, локальних можливостей перегляду економічних режимів. Побудована карта економічного впливу COVID-19 на різних рівнях з виокремленими кризовими подіями на кожній аналізованій хвилі розповсюдження наслідків кризовоформуючого фактору. Зроблений висновок про те, що багато наслідків пандемії можуть бути помітні вже в короткостроковій перспективі, тоді як інші діагностуються в середньо- та довгостроковій.Item Соціально-відповідальний маркетинг як спосіб підвищення конкурентоспроможності суб’єктів господарювання(Сумський державний університет, 2020) Рибіна, Олена Іванівна; Рыбина, Елена Ивановна; Rybina, Olena Ivanivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Кужьор, О.Із розвитком ринкової економіки виникають проблеми дотримання балансу інтересів усіх учасників виробництва, споживачів та суспільства в цілому. Цим викликаний інтерес до концепції соціально-відповідального маркетингу, що дозволяє підприємствам акцентувати увагу на сталий розвиток і соціальні цінності при вирішенні завдань бізнесу. Метою статті є дослідження впровадження концепції соціально-відповідального маркетингу суб’єктами господарювання. У статті розглянуто основні аспекти концепції соціально-відповідального маркетингу, його значення для суб’єктів господарювання. Визначено суміжні напрямки досліджень, пов’язані з соціально-відповідальним маркетингом, на основі бібліометричного аналізу статей, опублікованих у базі даних Scopus з 2010 по 2019 рік із використанням програмного забезпечення VOSviewer. Установлено, що найбільша кількість публікацій за досліджуваною тематикою наявна в США, Великобританії, Іспанії та Австралії. Згруповано основні принципи соціально-відповідального маркетингу та виділено його характерні ознаки. Особливу увагу приділено аналізу його базисних інструментів. Інструментарій соціальновідповідального маркетингу ширший, ніж класичного маркетингу, і включає: комплекс маркетингу; дослідження споживача; дослідження соціальних та екологічних наслідків від виробництва; споживання вироблених товарів та послуг. Авторами зазначено, що з традиційними аналітичними методами при реалізації концепції соціально-відповідального маркетингу, з огляду на стратегічну спрямованість сучасного маркетингу, необхідно використовувати багатовимірні методи аналізу: SPACE-аналіз, PEST-аналіз, ETOM-аналіз, QUEST-аналіз, SNW-аналіз, SWOTаналіз та KPI-аналіз. Проаналізовано ключові особливості впровадження соціальновідповідального маркетингу на підприємствах України. В роботі обгрунтовано, що соціальновідповідальний маркетинг – це концепція управління маркетингом, за якою метою підприємства є визначення власних потреб, потреб та інтересів цільових ринків та їх задоволення більш ефективними, ніж у конкурентів, способами при збереженні або підвищенні добробуту як споживачів, так і суспільства в цілому.