Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
16 results
Search Results
Item Digital Marketing in the Survival and Growth Strategies of Small and Medium-Sized Businesses During the War in Ukraine(Sumy State University, 2024) Oklander, M.; Yashkina, O.; Zlatova, I.; Cicekli, I.; Летуновська, Наталія Євгенівна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ статті досліджено вплив війни на малий та середній бізнес в Україні під час повномасштабного вторгнення російської федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року і до вересня 2023 року. Об’єкт дослідження – малі та середні підприємства, які здійснюють бізнес-діяльність в Україні під час повномасштабного вторгнення. Проблема дослідження – визначення бізнес-стратегій та інтернет-маркетингових стратегій, які використовували малі та середні підприємства після повномасштабного вторгнення. Мета дослідження – визначити найбільш ефективні інтернет-маркетингові стратегії та інструменти інтернет-маркетингу, які допомогли встояти малому та середньому бізнесу після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну і в подальшому зростати. Дослідження проводилося за допомогою глибинних інтерв’ю з представниками малого та середнього бізнесу з різних регіонів України та з різних сфер діяльності. В результаті категоріального аналізу відповідей було узагальнено три періоди виживання підприємств за хронологією військово-політичних подій в країні. Авторами визначено відповідні інтернет-маркетингові стратегії малих та середніх підприємств, виокремлено ті, які допомогли малим та середнім підприємствам збільшити свої довоєнні економічні показники. Окреслено причини глибинної кризи малих та середніх підприємств. Визначено інтенсивність та ефективність використання інструментів інтернет-маркетингу малим та середнім бізнесом після повномасштабного вторгнення. Особливість отриманих результатів – дослідження стратегій інтернет-маркетингу і успішних бізнесстратегій малих та середніх підприємств під час війни. Наукова новизна дослідження полягає в класифікації періодів виживання і зростання підприємств малого та середнього бізнесу і визначенні найбільш ефективних інтернет-маркетингових стратегій для цих періоді. Авторами систематизовано ефективність та інтенсивність використання інструментів інтернет-маркетингу. Отримані результати можуть бути використані малими та середніми підприємствам для формування напрямів подолання кризи та ефективного застосування інструментів цифрового маркетингу. Отримані результати мають практичну цінність для підприємств малого та середнього бізнесу інших країн, де є ймовірність настання збройного конфлікту.Item Management of Country’s Social Brand Under Conditions of Uncertainty in the Health Domain(Sumy State University, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Demchyshak, N.; Мінченко, Марія Геннадіївна; Минченко, Мария Геннадьевна; Minchenko, Mariia Hennadiivna; Kriskova, P.; Каща, Марія Олексіївна; Каща, Мария Алексеевна; Kashcha, Mariia Oleksiivna; Volk, A.Пандемія коронавірусу XXI століття на практиці показала, що наявні на той момент механізми національних систем медичного та соціального забезпечення населення різних країн світу виявилися не спроможними швидко та ефективно адаптуватися та реалізовувати ефективні заходи щодо запобігання негативним наслідкам для досягнення стану резильєнтності та якості життя населення. У статті емпірично обґрунтовано напрямки та силу впливу пандемії COVID-19 на соціальний бренд країни з метою формування дієвих національних стратегій протидії ризикам у сфері громадського здоров’я та підтримки соціального бренду країни для її основних внутрішніх стейкхолдерів у період невизначеності. Стаття присвячена аналізу каналів, через які пандемія COVID-19 вплинула на різні аспекти національних систем управління Австрії, Словенії, Франції та України. Для аналізу використане поєднання методів кореляційного аналізу, каузального моделювання та побудови когнітивних карт для візуалізації залежностей. Виявлено, що ключовими показниками, які верифікують зазначений вплив є задоволеність потреб у медичному огляді та догляді, забезпеченість медичної системи лікарняними ліжками та загальні витрати на соціальний захист населення. Індикатором соціальної привабливості країни для її внутрішніх стейкхолдерів прийнято показник чистої міграції та емпірично визначено, що на цей показник значний вплив мають забезпеченість медичної системи та ефективність її функціонування, особливо у період аналізу даних з урахуванням стану пандемії. Виявлено залежність між соціальною та економічною забезпеченістю населення та його схильністю до критичної оцінки власного здоров’я, готовності до профілактики захворювань та формування більш високих вимог до медичного обслуговування. Визначені закономірності будуть корисними при розробленні національної стратегії побудови ефективної в умовах невизначеності системи медичного та соціального забезпечення населення, що є вагомою складовою політики її бренд-менеджменту.Item Countries’ Vulnerability to COVID-19 Depending on the Health Behaviour Patterns of the Population(Sumy State University, 2023) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Boliukh, V.The article analyses the factors determining the level of vulnerability of regions to the influence of pandemic threats. Statistical indicators for 2021-2022 regarding the course of the COVID-19 pandemic in Ukraine were taken for analysis, namely the number of infected persons and the number of deaths per thousand of the population. Indicators in the field of healthy behaviour of the population were adopted as variable determinants (namely, the amount of healthy food consumption, sugar consumption, the number of people engaged in physical culture and sports, the number of smoking people and the proportion of obese people), for which a quantitative statistical base is available exhaustively for all 24 regions of the country. The study aims to confirm or refute the hypothesis regarding the existence of a connection between the regional behavioural patterns of the population in the health field and the region’s vulnerability to the impact of the COVID-19 pandemic. For the analysis, discriminant and canonical analyses were used, which were carried out in the STATISTICA software environment. Empirical indicators made it possible to confirm the hypothesis regarding a connection between regional behavioural patterns and the region’s level in terms of the number of deaths from COVID-19. The hypothesis about a possible dependence between behavioural patterns and the number of infected with COVID-19 was not confirmed – the discrimination model was statistically insignificant. This suggests that establishing dependencies requires more input parameters to describe the model. It was determined that the consumption of healthy foods (milk, berries, fish) influences the mortality rate from COVID-19 (high, medium or low). Also, indicators with a high degree of influence include the number of people engaged in physical culture and sports, and the proportion of people with obesity. The results of the study will be useful in the development of regional and national strategies to promote the formation of the resilience of territories to pandemic threats and in the selection of tools for working with the population within the framework of informational and educational campaigns for prevention of severe courses of diseases caused by epidemic factors.Item Система медико-соціального забезпечення населення та її роль в підтриманні національної та регіональної безпеки: кластеризація наукових досліджень(Сумський державний університет, 2022) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia YevhenivnaУ даному дослідженні здійснено бібліометричний аналіз наукових публікації з питань еволюції розвитку системи медико-соціального забезпечення населення, зокрема її ролі в підтриманні національної та регіональної безпеки. Автором поставлено за мету виявити певні взаємозв’язки між поняттями медичного і соціального забезпечення та національною й регіональною безпекою. Ціллю дослідження є також виявлення спрямованості інтересу до досліджень у аналізованій сфері з виявленням кластерів дослідницьких мереж та лідерів наукової думки за країнами та регіонами. Крім того, приведено низку статистичної інформації щодо впливу окремих факторів на соціальне становище окремих країн та на медичну систему та її показники. З метою формалізації змістовно-контекстуального виміру наукових досліджень з питань розвитку системи медико-соціального забезпечення населення відібрано публікації, що проіндексовані наукометричною базою Scopus до 2021 року включно. Для аналізу використані інструменти VOS Viewer, Google Books Ngram Viewer та Google Trends. Виявлено зв’язок інтенсифікації досліджень у цій сфері з початком пандемії COVID-19 та наростанням її наслідків для економіки країн світу та соціального становища низки регіонів. Визначені сучасні тренди щодо популярності тематики досліджень науковців у сфері розвитку системи медико-соціального забезпечення, що є підґрунтям для подальших наукових розвідок за цим напрямком. Результати дослідження показали, що розгляд питань системи медикосоціального забезпечення в науковій літературі набув найбільшої популярності в період з 2008 по 2021 р., посівши чільне місце у системі економічних досліджень та досліджень з питань управління. Узагальнення результатів окремих блоків аналізу дозволило відзначити, що основний масив наукових досліджень сфокусований саме на виявленні взаємозв’язків медико-соціальної системи із національною безпекою та добробутом населення. Не менше уваги приділяється інноваційним технологіям розвитку медичної та соціальної галузей, а також питанням фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та інших критичних соціальних сфер.Item Health Care in Rural Areas in Ukraine: Current Business Processes and Prospects(Sumy State University, 2021) Васильєв, Юрій Костянтинович; Васильев, Юрий Константинович; Vasyliev, Yurii Kostiantynovych; Сигида, Любов Олексіївна; Сигида, Любовь Алексеевна; Syhyda, Liubov Oleksiivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Tambovceva, T.; Khaba, A.; Honcharova, K.The pandemic period showed uneven access of the population to quality medical care. The rural population was the most vulnerable. Accordingly, the study’s primary purpose is to determine the level of satisfaction of the rural population with the quality and accessibility of medical services (for example, the rural population of Sumy City Council), establish сausal link, and develop recommendations for improving health care in rural areas.Item Analysis of the Model of Consumer Behavior in the Healthy Products Segment as a Perspective for the Inclusive Marketing Development(Sumy State University, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Yashkina, O.; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Alkhashrami, F.A.; Nikitin, Yu.У статті проаналізовано споживчу поведінку на ринку здорового харчування України та визначено тренди розвитку сегменту продуктів здорового харчування. Основною метою статті є визначення головних патернів поведінки населення України щодо споживання продуктів здорового харчування. У ході дослідження з’ясовано ступінь зацікавленості споживачів у продуктах здорового харчування. Змодельовано залежність між рівнем щастя населення та споживанням продуктів сегменту здорового харчування. Авторами виокремлено фактори, які впливають на вибір продуктів аналізованого сегмента. Визначено ступінь обізнаності споживачів щодо типового маркування продуктів сегменту здорового харчування. За результатами дослідження встановлено доцільність використання окремих інформаційних каналів для взаємодії зі споживачами на ринку продуктів здорового харчування у контексті формування стратегій інклюзивного маркетингу. Методологічною базою дослідження є маркетингове дослідження громадян України, а саме методи онлайн-опитування в формі анкетування та офлайн-опитування шляхом заповнення респондентами друкованих анкет. Запитання анкети було поділено на блоки, що дозволило визначити а) зацікавленість респондентів у продуктах сегменту здорового харчування та загальні поведінкові патерни при виборі продуктів цієї категорії; б) обізнаність споживачів щодо основних видів маркування на упаковці товарів здорового харчування; в) поінформованість споживачів про наявні продукти здорового харчування та особливості купівлі цих товарів окремою людиною; г) ступінь довіри до маркетингових каналів інформування про продукти здорового харчування серед населення України. Результати дослідження можуть бути корисними виробникам продуктів здорового харчування, представникам суміжних сфер діяльності, які прямо пов’язані з сегментом продуктів здорового харчування, а також фахівцям, які займаються розробленням та реалізацією стратегій їх просування.Item Система забезпечення громадського здоров'я в умовах інклюзивного зростання регіону(Сумський державний університет, 2021) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Назаренко, А.П.У статті досліджене поняття інклюзивного розвитку регіонів з акцентуванням уваги на вивченні питання формування та підтримки стабільного рівня громадського здоров’я в науковій літературі. Для бібліографічного аналізу використані комплексні науковометричні бази Scopus та Dimensions з аналізом сформованого за визначеними критеріями набору публікацій за допомогою програмного інструменту VOSviewer. Для наочного відображення одержаних результатів використано метод візуалізації. Пошук у наукометричних базах здійснювався за критерієм заголовку публікації, змісту її анотації та ключових слів. Здійснений аналіз показав, що основні кластери досліджень формують групи публікацій науковців з США, Великобританії, Австралії та Канади. Незначна кількість публікацій, але їх зростаюча динаміка та збільшення кількості цитувань (згідно Google Scholar) свідчить про ще недостатню вивченість тематики інклюзивного зростання регіону в системі управління громадським здоров’ям та перспективність її розвідки вченими. За результатами аналізу зацікавленість з боку науковців у вирішенні проблеми громадського здоров’я в питанні забезпечення регіонального розвитку зросла в 2020-2021 рр. Значна частина публікацій відноситься до такої галузі знань, як бізнес, менеджмент та бухгалтерський облік. До основних напрямків досліджень з проблематики громадського здоров’я в розвитку регіонів можна віднести надання медичних послуг, систему охорони здоров’я, соціальні детермінанти здоров’я, стан здоров’я населення. Навколо цих ключових слів поступово формуються наукові кластери. Одержані результати бібліографічного аналізу формують основу для кращого розуміння проблематики забезпечення громадського здоров’я, пошуку прогалин, над вирішенням яких доцільно працювати у подальших наукових дослідженнях. Окрему увагу приділено розгляду питання пандемії COVID-19 як кризоформуюючого чинника, що перешкоджає руху регіонального розвитку в перспективному напрямку та забезпеченню резільєнтності системи. Обґрунтовано, що фактор здоров’я має істотне значення в формуванні сильного людського потенціалу країни та зростанні продуктивності праці.Item Розвиток сонячної енергетики в Україні у контексті переходу до вуглецево-нейтральної економіки(Сумський державний університет, 2021) Пімоненко, Тетяна Володимирівна; Пимоненко, Татьяна Владимировна; Pimonenko, Tetiana Volodymyrivna; Люльов, Олексій Валентинович; Люлев, Алексей Валентинович; Liulov, Oleksii Valentynovych; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Литвиненко, О.І.; Назаренко, А.П.Метою статті є дослідження сучасних тенденцій з використання сонячної енергії в Україні та світі як одного з головних напрямів декарбонізації національної економіки. Авторами систематизовано перспективи, переваги та недоліки розвитку відновлюваних джерел енергії. Проведено порівняльний аналіз "ефективності" роботи сонячної енергетики в окремих країнах світу та Україні. Визначено, що лідируючу позицію за питомою вагою спожитої енергії з відновних джерел займають країни з розвиненою економікою, що обумовлено наявністю ефективних мотиваційних механізмів. З досвіду країн ЄС автори зробили висновок про те, що відновлювальні джерела енергії формують передумову до одержання додаткових соцаільно-економічних та екологічних ефектів. За наявності сприятливих ринкових умов відновлювальні джерела енергії спроможні забезпечити зростання рівня енергетичної безпеки в країні, а також її енергетичну незалежність. У статті проаналізовано законодавство України щодо стимулювання розвитку альтернативної енергетики. Зроблено висновки та запропоновано два діаметрально протилежні шляхи подальшого розвитку сонячної енергетики в Україні, зокрема країна може впроваджувати методи використання альтернативної енергетики, що успішно реалізовані розвиненими країнами. Інший напрямок передбачає збільшення наукових досліджень та інновацій у сфері імплементації, використання, обслуговування та утилізації пристроїв генерації енергії з альтернативних джерел енергії. Не дивлячись на полярність запропонованих напрямків подальшого розвитку відновлюваної енергетики, в обох випадках вирішальною є державна політика щодо залучення інвестицій та популяризації використання енергетики з альтернативних джерел енергії. Крім того, авторам зазначені переваги для суспільства від розвитку та впровадження альтернативних джерел енергії. Масштабування та популяризація технологій виробництва енергії з альтернативних джерел спроможні вплинути на скорочення викидів вуглецю, що становить нагальну проблему в світі останніми роками.Item Comparison of Ukraine and the EU on Key Indicators of a Healthy Economy(Sumy State University, 2020) Сагер, Людмила Юріївна; Сагер, Людмила Юрьевна; Saher, Liudmyla Yuriivna; Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Назаренко, А.П.Сучасні підходи до управління економікою ґрунтуються на принципах сталого розвитку, що забезпечує дотримання балансу між економічними, екологічними та соціальними таргетами державної політики, урівноваженням поточних та майбутніх інтересів суспільства. Механізмом досягнення цільових значень індикаторів сталого розвитку є формування здорової економіки. Здорова економіка забезпечує можливості стабільного зростання та мінімізує суспільні ризики, спричинені економічними проблемами. Важливість формування здорової економіки підтверджується значною кількістю наукових досліджень на дану тематику у розвинених країнах світу, зокрема, Європейському Союзі. Українська наукова спільнота фактично ігнорує дане питання. Це свідчить про різні підходи до управління економікою, визначення пріоритетних напрямків її розвитку, узгодження економічних та соціальних, стратегічних та тактичних цілей. У роботі здійснено порівняльний аналіз ключових індикаторів, за якими визначається здорова економіка. До таких індикаторів належать: ВВП, чисельність зайнятого населення та рівень інфляції. Згідно численних досліджень саме ці показники є найбільш показовими під час оцінювання економічної системи, щоб визначити, чи можна вважати її здоровою. У результаті дослідження було виявлено суттєві розбіжності за досліджуваними показниками між Україною та Європейським Союзом. На основі використання статистичної інформації було встановлено стійку тенденцію до зростання ключових показників соціально-економічного розвитку в Європейському Союзі. Натомість аналогічні показники в Україні свідчать про економічну нестабільність, яка має значний негативний вплив на подальший розвиток країни та перспективи формування здорової економіки. Таким чином, здійснений аналіз дозволяє зробити висновок, що економіка Європейського Союзу загалом відповідає визначенню здорової економіки та створює передумови для сталого розвитку Європейського Союзу. Натомість економіка України зосереджена на вирішенні тактичних проблем та в нинішньому стані не спроможна на вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку.Item Негативний вплив COVID-19 на галузі регіону: небезпеки для здоров’я та їх прогнозування(Сумський державний університет, 2020) Летуновська, Наталія Євгенівна; Летуновская, Наталия Евгеньевна; Letunovska, Nataliia Yevhenivna; Васильєва, Тетяна Анатоліївна; Васильева, Татьяна Анатольевна; Vasylieva, Tetiana Anatoliivna; Сміянов, Владислав Анатолійович; Смиянов, Владислав Анатольевич; Smiianov, Vladyslav AnatoliiovychУ статті пандемія COVID-19 розглядається як фактор, що спричинив негативний вплив на розвиток різних галузей економік світу. Події, викликані обмежувальними діями урядів країн у рамках карантинних заходів для зменшення темпів поширення коронавірусу, погіршили фінансово-економічне становище низки суб’єктів господарювання в регіональних масштабах. Ситуація в економіці країн світу актуалізує необхідність комплексних досліджень у сфері прогнозування та нівелювання негативних наслідків епідемій такого масштабу на різних рівнях соціально-економічної сфери окремих регіонів. Метою дослідження визначено узагальнення матеріалу щодо поширення пандемії COVID-19 та заходів протидії їй у різних країнах для використання при розробленні інструментів запобігання впливу подібних негативних явищ на економіку галузей окремих регіонів. Проведений порівняльний аналіз стану ключових параметрів дій урядів щодо нівелювання негативного впливу COVID-19 у країнах, що лідирують за темпами поширення цього вірусу. До цього рейтингу зокрема входить й Україна, що знаходиться в двадцятці країн з найбільшою кількістю виявлених випадків захворювання. Вплив на переробну промисловість як галузь, що найбільше постраждала від пандемії, є визначним для вітчизняної економіки, оскільки саме ця галузь є однією з тих, шо формують найбільшу частку ВВП країни. Викладені результати дослідження респондентів-представників бізнесу в секторі виробництва. Якщо частина з них не відчула значні зміни у своїй роботі, то здебільшого середні та малі компанії зазнали збитків та призупинили власне виробництво, або зменшили його масштаби. Основними проблемами вони назвали транспортування працівників до місць виробничих потужностей, проблеми з реалізацією продукції та додаткові витрати, пов’язані з протидією пандемії. Зроблені висновки про найбільш доцільні інструменти підтримки переробної промисловості України для подолання викликів, спричинених пандемією світового масштабу.