Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Компаративний аналіз наглядово-регуляторного забезпечення процедур фінансового моніторингу та кібербезпеки(Сумський державний університет, 2021) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Койбічук, Віталія Василівна; Койбичук, Виталия Васильевна; Koibichuk, Vitaliia Vasylivna; Горай, Д.С.Шляхи покращення процедур фінансового моніторингу, організацій кібербезпеки за умов переходу економіки держави на цифровий формат, розвитку процесів інноваційної цифровізації, рівня інформаційної обізнаності суспільства є постійно актуальною задачею сьогодення. За відсутності загального консенсусу щодо застосування конкретних міжнародно-правових норм у сфері кібербезпеки окремі держави в односторонньому порядку визначають свої національні позиції. Тому важливим є питання визначення особливостей кожної системи для безпечної та коректної організації взаємо корисної співпраці, з одного боку, та покращення власних практик та процедур протидії відмиванню кримінальних доходів, отримання якісно нових знань щодо найменших проявів ризиків та їх упередження, застосування відповідних превентивних заходів ще на стадії зародження, з іншого боку. В статті проведено компаративний аналіз правого забезпечення кіберзахисту та кібербезпеки фінансової системи та інформаційно-комунікаційних технологій Німеччини, Польщі, України, Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Європейського Союзу. Узагальнюючий алгоритм фінансового моніторингу розглянуто в розрізі країн-членів Євросоюзу, що ґрунтується на діючих положеннях Директиви 2018/843/EU Європейського Парламенту та Ради Європейського про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму. Основними положеннями, на яких ґрунтується алгоритм Єврокомісії є: відкритий доступ до реєстрів бенефіциарних власників компаній, що посилює прозорість аналізованої інформації про фінансові транзакції; прозорість інформації про трасти і подібних до них структур; розширення кола зобов’язаних суб’єктів (постачальників електронних гаманців та платформи обміну віртуальних валют), посилення можливостей компетентних органів фінансової розвідки країн Євросоюзу в частині запиту, отримання і використання інформації від зобов’язаних суб’єктів; дотримання критеріїв перевірки фінансових операцій, що здійснюються із залученням країн, які мають високий ступінь ризику.Item Strategy for Determining Country Ranking by Level of Cybersecurity(Sumy State University, 2020) Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Stumpo, M.The rapid development of the fourth industrial revolution contributed to the growth of computerization and digitalization of many spheres of society, which eventually led to the emergence of cybercrime. As a result, it is necessary to develop a cybersecurity strategy at the country level, which involves the development of effective measures to protect information. The purpose of this article is to determine the strategy for ranking countries by their level of cybersecurity. For its implementation, 12 indicators were selected that characterize various aspects of cybersecurity of countries: Cyber Security Policy Development, Cyber Threat Analysis and Information, Education and Professional Development, Contribution to global cyber security, Protection of digital services, Protection of essential services, E-identification and trust services, Protection of personal data, Cyber incidents response, Cyber crisis management, Fight against cybercrime, Military cyber operations.Item The Innovative Approach to Increasing Cybersecurity of Transactions Through Counteraction to Money Laundering(Sumy State University, 2019) Лєонов, Сергій Вячеславович; Леонов, Сергей Вячеславович; Lieonov, Serhii Viacheslavovych; Кузьменко, Ольга Віталіївна; Кузьменко, Ольга Витальевна; Kuzmenko, Olha Vitaliivna; Яровенко, Ганна Миколаївна; Яровенко, Анна Николаевна; Yarovenko, Hanna Mykolaivna; Dotsenko, T.Поточним завданням є забезпечення економічної безпеки будь-якої країни в контексті створення ефективних та надійних заходів системи банківської кібербезпеки для протидії відмиванню грошей. Перш за все, це стосується того, що процеси відмивання грошей та фінансування тероризму негативно впливають на економіку будь-якої країни та знижують рівень економічної безпеки. По-друге, високий рівень відмивання грошей у країні сприяє появі таких негативних процесів, як корупція, вимагання, виробництво наркотиків, контрабанда людей, бандитизм, тероризм, що призводить до посилення криміногенної ситуації в країні та загрожує життю населення країни. По-третє, існуючі заходи щодо кібербезпеки банків своєчасно не впливають на безпеку операцій з метою виявлення незаконно отриманих коштів. Тому саме для цього завдання необхідні зміни та модернізація. Метою статті є розробка іноваційного підходу до моделювання привабливості країни для відмивання доходів інших країн. Ця методика є одним із інструментів системи кібербезпеки банку для прийняття подальших рішень щодо ризику легалізації. Для вирішення цієї проблеми автори пропонують підхід, який базується на гравітаційному моделюванні. Вісім факторів: валовий внутрішній продукт на душу населення, вимоги до центральної влади, внутрішньо переміщені особи, пов'язані з конфліктом та насильством; автоматичний обмін інформацією; індекс сприйняття корупції; глобальний індекс тероризму; індекс процвітання; індекс щастя, – пропонується оцінити, використовуючи експертний підхід. Інтегральний показник обчислюється за допомогою метрики Мінковського та з урахуванням нормалізації факторів. Використовуючи модель гравітації, визначається ступінь привабливості країни для відмивання доходів з боку іншої країни. Для розрахунку було використано дані для 105 країн, та у даній роботі представлені результати для України, Польщі та Німеччини. Як висновок, розвинені країни з високим рівнем добробуту привабливі для країн, що розвиваються, для відмивання грошей; країни з низьким рівнем добробуту, низьким рівнем економічного розвитку та нестабільною політичною ситуацією привабливі для розвинених країн. Запропоновану методологію рекомендується впровадити в діяльність системи кібербезпеки банків. Це дозволить визначити транзакції тих країн, для яких ризик легалізації високий, та запровадити додатковий моніторинг з огляду на законність їх фінансових джерел. Крім того, модель доцільно використовувати у діяльності регулюючих органів країни, що сприятиме впровадженню стандартів кібербезпеки та підвищить етику фінансових відносин між країнами.