Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
24 results
Search Results
Item Моделі опису індикаторів прогресу цифрової трансформації економіки(Сумський державний університет, 2022) Барченко, Наталія Леонідівна; Барченко, Наталья Леонидовна; Barchenko, Nataliia Leonidivna; Любчак, Володимир Олександрович; Любчак, Владимир Александрович; Liubchak, Volodymyr Oleksandrovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Ковальов, Богдан Леонідович; Ковалев, Богдан Леонидович; Kovalov, Bohdan Leonidovych; Пономаренко, І.О.Дослідження аспектів цифрової економіки та індикаторів оцінки стану економіки і суспільства є актуальним для розробки політик трансформації згідно цілей сталого розвитку. Прогрес технологій та нові можливості цифровізації економіки дають поштовх для удосконалення методик оцінювання та системи індикаторів. В Україні на державному рівні значна увага приділяється розвитку цифрової економіки та суспільства. Цифровізація визначена механізмом економічного зростання завдяки здатності технологій позитивно впливати на ефективність, результативність, вартість і якість економічної, громадської та особистої діяльності. Прийнято Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018 – 2020 рр., у 2021 р. закон Верховною Радою "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Подальші завдання розвитку визначені в Стратегії цифровізації України до 2030 р. Метою даної роботи є розробка комплексу формальних математичних моделей, які забезпечують опис завдання визначення рівня цифрового розвитку країни (опис завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку) з позицій системного аналізу. Наукові дослідження і рекомендації, представлені у роботі, достатньо обґрунтовані та достовірні. Вони базуються на аналізі методик та систем впливових міжнародних інституцій, на огляді праць вітчизняних та зарубіжних фахівців. Для досягнення мети дослідження використано загальнонаукові методи: контент-аналізу, групування та систематизування, теорії систем і системного підходу, абстрактно-логічний – для теоретичних узагальнень і висновків. Було проведено літературний огляд та визначено номенклатуру індикаторів прогресу цифрової трансформації в досягненні цілей сталого розвитку. На його основі було сформовано структуру комплексу моделей системного аналізу предметної області індикаторів прогресу цифрової трансформації. Вперше розроблено структури компонентних моделей, які описують необхідні елементи предметної області завдання визначення індикаторів прогресу цифрової трансформації.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисельова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Практичні засади підвищення ефективності логістичної діяльності сучасного підприємства(Сумський державний університет, 2021) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Фалько, К.С.Проблема конкурентоспроможності та ефективності бізнес-структур залишається однією з найактуальніших проблем практично в будь-якому економічному середовищі. Підприємства використовують логістику як інструмент підвищення своєї конкурентоспроможності, зокрема за рахунок оптимізації логістичних витрат та як наслідок підвищення прибутковості активів підприємства. В роботі розглянуті сутнісні і суттєві характеристики концепції ефективності логістичної діяльності підприємства, виявлено фактори, що впливають на їх логістичну діяльність. Процес оцінки ефективності логістичної діяльності підприємства у дослідженні розглядається як вирішення чотирьох основних завдань: моніторинг логістичних операцій; контроль за процесом виконання транспортнологістичних послуг; оперативне управління грунтуючись на заявлених тенденціях; розробка подальших тактичних і стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу. У роботі виокремлено та обгрунтовано основні напрями та методи підвищення ефективності логістичної діяльності з урахуванням різних сфер логістики таких як: управління запасами, транспортування, складування, пакування, вантажопереробка, закупівля і розподіл. Базуючись на принципах системного підходу показано, що методи підвищення ефективності логістичної діяльності доцільно використовувати комплексно, в складі єдиного механізму, здатного визначати і мобілізувати наявні резерви ефективності в кожному з запропонованих сегментів. На прикладі ТОВ "ВП "Полісан" розглянуто практичні аспекти забезпечення ефективності його логістичної діяльності в умовах конкретної бізнес-ситуації. Запропоновано систему показників ефективності за допомогою яких проведено порівняльний аналіз певних варіантів подальшого розвитку логістичної діяльності. Економічно обгрунтовано доцільність використання логістичного аутсорсингу для умов даного підприємства. Відносний показник економічної ефективності пропонованих заходів щодо реалізації лоогістичного аутсорсингу, а саме рентабельність логістичних операцій підвищиться з 28,39% до 31,08%.Item Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019- 2020 рр. в Україні(Сумський державний університет, 2021) Дяченко, А.В.; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Тарасенко, Світлана Вікторівна; Тарасенко, Светлана Викторовна; Tarasenko, Svitlana Viktorivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Кисильова, К.С.Актуальність роботи аргументована необхідністю вивчення явища економічних криз, які циклічно повторюються, визначаються щоразу певними особливостями, що відповідно детермінує необхідність використання специфічних політик реагування як інструментів їх подолання. Здійснено історичний огляд найбільших економічних криз двадцятого і двадцять першого сторіч («Велика депресія», криза 2008 р.). Систематизовано показники оцінки економічних криз. Виділено основні показники, що характеризують економічні кризи: валютний курс, ВВП, інфляція, за допомогою яких проведене дослідження кризи 2019-2020 рр. Проаналізовані коливання фондових індексів основних країн світу та зміни валютного курсу України; темпи зростання світового ВВП; охарактеризовані інфляційні процеси у світі та в Україні. Доведено, що більшість економік світу демонструють зниження темпів зростання ВВП та незначні інфляційні процеси. Коливання валютних курсів країн були зупинені діями національних банків та іншими підтримуючими заходами. Валюти більшості розвинених і країн, що розвиваються зміцнилися у відношенні до долара. У той час як валюти більшості розвинених країн і країн, що розвиваються, зміцнилися щодо долара, українська гривня – послабла, що стимулювало збільшення експорту української агропродукції. Рецесія початку 2020 р., зумовлена як економічними трансформаціями, так і пандемією COVID-19, не має однозначних прогнозів розвитку. Це зумовлене, в першу чергу, наявністю суттєвого людського фактора перебігу даної рецесії. Фіскальні та монетарні заходи країн та міжнародних інституцій є основними інструментами подолання кризи. Криза 2019-2020 рр. формує як негативні, так і позитивні економічні явища. Одним із найважливіших позитивних явищ є зростання конкуренції і формування попиту на базові інновації шостого технологічного укладу, впровадження яких суттєво підвищить конкурентоспроможність товарів та послуг компаній України в міжнародному просторі. Запропоновано напрямки реагування на розгортання кризи 2019-2020 рр. в Україні: 1) стимулювання пропозиції: зниження ставки проценту; зниження податків; заходи, направлені на створення та використання нових технологій (асистивні технології – силові екзоскелети, різні протези та апарати для реабілітації); автономні транспортні засоби; нейротехнології, що включають технології біомоніторингу (від фітнес-браслетів до інвазивних датчиків); освітні технології, 3D-біопринтинг; редагування генома; глобальна кібербезпека; штучний інтелект; нова реальність і функціональне персоналізоване харчування та ін.); 2) стимулювання попиту: державні витрати (цільові програми та створення базових підприємств галузей на умовах державно-приватного партнерства); розвиток внутрішнього попиту на основі створення виробничих інноваційних кластерів з робочими місцями з вищесереднім за галузевий рівнем заробітної плати та ін. Напрямки реагування є взаємозалежними. Пріоритетним і дієвішим є напрямок стимулювання попиту. Це пов’язано з більшим значенням мультиплікативної дії державних витрат на ВВП країни згідно теорії кейнсіанського регулювання економіки. Отже, економічна ситуація в умовах пандемії Covid-2019 може бути покращена за допомогою комплексної системи заходів та проведення різних видів політики стимулювання попиту та пропозиції, зокрема підприємницької активності, розроблення та впровадження інновацій.Item Підвищення ефективності бізнес-процесів на виробничому підприємстві(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Мазін, Юрій Олександрович; Мазин, Юрий Александрович; Mazin, Yurii Oleksandrovych; Пономарьова, Г.С.Підвищення ефективності діяльності підприємства передбачає оптимізацію всіх бізнеспроцесів, пов’язаних з виробництвом готової продукції починаючи з замовлень сировини до безпосереднього виробництва продукції. У статті був проведений аналіз роботи складського господарства виробничого підприємства та виокремлені його основні функції. Функції складу можна представити у схемі бізнес-процесу організації складського господарства. Робота складу поділяється на прийом матеріальних цінностей, відвантаження готової продукції та забезпечення внутрішніх складських процесів, тобто являє собою підтримку загальних бізнес-процесів підприємства. Окрім того, сформульовано перелік основних проблем, що виникають при управління складським господарством, причинами яких є великий вплив людського фактору на діяльність даного бізнес-процесу. Саме люди відповідають за правильність оформлення та обліку матеріальних цінностей, їх переміщення та контроль. Тому впровадження автоматизованої системи управління складом (WMS-системи) може повністю або частково вирішити ці проблеми. Також у роботі виділено складові впливу WMS-системи на ефективність діяльності складського господарства як одного з елементів бізнес-процесу на підприємстві. До таких складових віднесено: потоки доходів, відносини з клієнтами, ключові види діяльності, ключові результати, ключові партнери, цінності та структура витрат. Покращити результати діяльності складу, а отже і всього підприємства, можна через підвищення ефективності використання складського приміщення, покращення точності та швидкості у виконанні завдань, оптимізацію кількості співробітників складу та наявність сучасного обладнання, що дозволить швидко та якісно виконувати складські операції.Item Цифровізація економічних систем та людський капітал: підприємство, регіон, народне господарство(Сумський державний університет, 2020) Мельник, Леонід Григорович; Мельник, Леонид Григорьевич; Melnyk, Leonid Hryhorovych; Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Кубатко, Олександр Васильович; Кубатко, Александр Васильевич; Kubatko, Oleksandr Vasylovych; Сотник, Ірина Миколаївна; Сотник, Ирина Николаевна; Sotnyk, Iryna Mykolaivna; Завдов'єва, Юлія Миколаївна; Завдовьева, Юлия Николаевна; Zavdovieva, Yuliia MykolaivnaУ статті досліджується процес цифровізації у двох контекстах: по-перше, як перехід технічних і господарських систем від аналогових до цифрових методів фіксації інформації; по-друге, як фазовий перехід до нової моделі організації економічних систем, яка умовно може називатися «цифровою економікою». Аналізуються господарські ефекти цифровізації (у першому розумінні): переваги цифрового зберігання інформації (зокрема, ефекти якості і вартості); заощадження на технологічному спрощенні; ефекти використання цифрових клонів; комунікаційні ефекти від універсальності цифрової мови; ефекти від дематеріалізації технологічних і транспортних операцій; ефекти від віртуалізації виробничих систем. Характеризуючи цифрову економіку, на досягнення якої спрямована трансформація господарських систем, автори виділяють такі її ключові компоненти: альтернативну енергетику, адитивні технології (3D-принтинг); цифрові канали комунікації; горизонтальні розподілені мережі, інформаційні технології у виробництві і споживанні; цифрові бізнес-моделі і платформи; глобалізацію суспільства, нові суспільні відносини і солідарну економіку, штучний інтелект та Інтернет речей, хмарні технології, цифровізацію суспільного життя. Залежно від зв’язків між трьома видами суб’єктів (споживачів, бізнес-структур підприємницької діяльності та державних організацій), характеризуються різні бізнес-моделі реалізації господарської діяльності. Виділяються фактори підвищення ефективності економічних суб’єктів в умовах цифрової економіки, зокрема, за рахунок: економії витрат, збільшення обсягів виробництва, зростання продуктивності праці, оптимізації процесів ціноутворення. Наголошується на зростанні ролі людини в процесах цифровізації господарства. Характеризуються складові цифрових компетентностей людини. Підкреслюється значення вільного доступу людини до інформації.Item Залучення іноземних інвестицій як інструмент забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку країни(Сумський державний університет, 2020) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Дегтярьова, Ірина Борисівна; Дегтярева, Ирина Борисовна; Dehtyarova, Iryna Borysivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Долгошеєва, О.І.; Кіріл’єва, А.В.У статті розкрита сутність інвестування та його роль для розвитку національної економіки. Визначено, що інвестиційна діяльність країни є інструментом зміцнення національної економіки, що в свою чергу стане показником забезпечення цілей сталого розвитку та високого рівня конкурентоспроможності серед інших провідних країн. Зазначено, що національна економіка являє собою єдину соціально-економічну систему, яка має багато складових у різних галузях господарської діяльності. Аби процес розвитку тривав постійно, необхідно вирішувати протиріччя, що з’являються між окремими елементами економічної системи. У роботі виокремлено найбільш привабливі для іноземних інвесторів види економічної діяльності та виділено передумови вибору об’єкта інвестування. Аналізуючи закордонний досвід механізму залучення іноземних інвестицій зроблено акцент на тому, що у світі існує кілька механізмів залучення іноземних інвестицій. Основними складовими комплексного механізму залучення прямих іноземних інвестицій визначено інституціонально-правовий, грошовокредитний, бюджетно-податковий, територіально-організаційний механізми. Усі механізми міжнародного співробітництва для інвестування у високоефективні українські компанії надають багато поточних та майбутніх переваг. Визначено, що світовий досвід залучення іноземних інвестицій ідеально підходить для України У світлі вищезазначених фактів звернули увагу на те, що питання залучення іноземних інвестицій в Україну є дуже важливим і потребує великої уваги. На шляху України до сталого розвитку залучення прямих іноземних інвестицій є важливим інструментом для підвищення економічного процвітання, тим самим руйнуючи та відновлюючи національні перешкоди. У статті сформульовано функції залучення іноземних інвестицій на мікро- та макрорівні. У ході дослідження з’ясували, що ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій країні в цілому бути привабливими для інвесторів, що призводить до реального залучення коштів. Залучення іноземних інвестицій у реалізацію стратегічних цілей держави дозволить поліпшити та підвищити ефективність окремих частин національної економіки.Item Теоретико-методичні засади процесу формування та розвитку структури економіки країни(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra IvanivnaУ статті розглянуто еволюцію фундаментальних засад вивчення структури економіки, її складові елементи та підходи до аналізу динамічних змін. Сформовані теоретичні засади тлумачення категорій «структуризація економіки», «структурні зрушення» та «структурна трансформація економіки». Ідентифіковані причин, що викликають структурні зміни в економіці, а також визначені структурні зрушення, характерні будь-якому елементу структури економіки. З’ясовані причини та особливості динамічних і циклічних коливань в економіці, а також внутрішні та зовнішні чинники, які їх характеризують. Крім того, розглянуті напрямок та сила впливу циклічних коливань економіки на трансформацію її структури. Досліджена сутність, причини виникнення та функції структурних криз. Систематизовані протиріччя структурних змін, що обумовлюють виникнення структурних криз. Сформовані найбільш ключові завдання структурного перетворення економіки, що полягають в: уникненні структурних деформацій, стимулюванні ефективних та конкурентоспроможних виробництв, реорганізації застарілих та неефективних елементів економічної структури. Проведено формалізацію процесу формування та розвитку (структуризації) структури економіки країни, враховуючи циклічність економічного розвитку, що дозволило дослідити передумови виникнення певних структурних зрушень, а також сформувати теоретичний базис для подальшого прогнозування структурної перебудови економіки.Item Теоретичні підходи до визначення поняття "структура національної економіки"(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra Ivanivna; Харченко, Микола Олексійович; Харченко, Николай Алексеевич; Kharchenko, Mykola Oleksiiovych; Панченко, Андрій Анатолійович; Панченко, Андрей Анатольевич; Panchenko, Andrii AnatoliiovychВ статті проведена систематизація наукових поглядів на категорію "структура економіки" в історичній ретроспективі. Виокремлено дві групи принципів структуризації: 1) які характеризують динамічність структури економіки; 2) які характеризують статичність структури економіки, також встановлені основні фактори, що визначають структуру економіки та визначені необхідні умови формування оптимальної структури національної економіки. З метою поглиблення сутнісного розуміння механізму типологізації структури економіки, визначено найбільш адекватні її типи: 1) відтворювальна, 2) галузева, 3) технологічна, 4) соціально-економічна, 5) зовнішньо-економічна, 6) структура власності, 7) інституційна, 8) просторова. Наголошено про неможливість формування оптимальної структури національної економіки без урахування концепції сталого розвитку та ефективної державної структурної політики.Item Теоретичні засади реструктуризації національної економіки з урахуванням економічних та екологічних трансформацій(Сумський державний університет, 2017) Карінцева, Олександра Іванівна; Каринцева, Александра Ивановна; Karintseva, Oleksandra IvanivnaУ статті проведено дослідження основних змін структури національної економіці в результаті сучасних економічних трансформацій, а також екологічної модернізації. Виявлені основні характеристики теорії екологічної модернізації. Визначені базові вектори впливу еколого-економічних трансформацій на структуру національно економіки.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »