Періодичні видання СумДУ
Permanent URI for this communityhttps://devessuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/69
Browse
3 results
Search Results
Item Харківсько-полтавський письменник у Брненсько-Оломоуцькій перспективі: присвячуємо 100-річчю з дня народження проф. Михайла Гетманця(Сумський державний університет, 2023) Звиняцьковський, В.; Жиленко, Ірина Рудольфівна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaЗ’ясовується, що серйозні дослідження творчої лабораторії Антона Макаренка проводили три країни: Україна, ФРН та Чехословаччина, і що саме цей «трикутник» забезпечив синтетичний підхід до вивчення літературно-педагогічної спадщини видатного педагога ХХ століття.Наголошується на «українськості» Антона Макаренка, який жив в Україні, писав про українців, невтомно працював як організатор дитячої колонії для українських неповнолітніх, а отже його ім’я як педагога і письменника належить українській, європейській, світовій літературі ХХ ст.Автори наукової розвідки прокладають «місток» від очолюваної проф. Гьотцем Хіллігом лабораторії «Макаренко-реферат» при Марбурзькому університеті (ФРН) до України (проф. Михайло Гетманець) і Моравії–Брна й Оломоуца (проф. Лібор Пеха) і доводять важливість наукової праці останнього, яка допомагає по-новому подивитися на педагогіку Макаренка і його дослідників.Стверджується, що професор Лібор Пеха, глибоко вивчивши макаренківську педагогіку, з великою повагою ставився до видатного макаренкознавця сучасності –Михайла Гетманця, який першим звернув увагу на важливість «Педагогічної поеми» Макаренка як художнього твору. Водночас оломоуцький дослідник, як і український науковець, наполягають на необхідності вивчення спадщини Макаренка як педагогіки «здорового глузду».Item Проблематика і поетика оповідань Галини Орлівни 30-х рр. XX ст.(Сумський державний університет, 2022) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna Rudolfivna; Ведмидера, К.У статті з’ясовується періодизація творчого доробку української письменниці Галини Орлівни, визначаються особливості проблематики і поетики у її оповіданнях харківського періоду. Наголошується, що після повернення з еміграції Галина Орлівна активно долучається до вивчення актуальних проблем сучасності: життя оновленого села, питань колективізації, соціалістичного будівництва, тому намагається своєю творчістю «відповідати» партійним викликам часу, працюючи у напрямі соцреалізму. Акцентується увага, що головною героїнею оповідань письменниці («Бабський бунт», «Ілішва» та ін.) є жінка – сильна, вольова, спроможна на високі почуття і несподівані вчинки як в особистому житті, так і в суспільному. Зазначено, що у творах Галини Орлівни харківського періоду відчутна і модерністська естетика. Залучаючи необхідний спектр художніх засобів та прийомів (символіка очей, сновидінь; метафора; музикалізація), вона дає глибокі психологічні характеристики своїм героям.Item Документально-публіцистичний етап малої прози літературної еміграції: до проблеми типології(Сумський державний університет, 2021) Жиленко, Ірина Рудольфівна; Жиленко, Ирина Рудольфовна; Zhylenko, Iryna RudolfivnaУ статті окреслюється жанрова типологія творів малої прози міжвоєнного двадцятиріччя. Продовжуючи вивчення періодизації малих жанрів, виокремлених І. Денисюком, – "фольклоризму" і "фази соціологічного оповідання й суспільно-психологічної студії", – пропонуємо досліджуваний період 1919–1939 рр. назвати документально-публіцистичним. Пропонується жанровий поділ малої прози літературної еміграції на чотири групи-різновиди: міфологічна, національно-історична, етологічна й новелістична. До міфологічної віднесемо твори, орієнтовані на образні жанри, які пояснюють ті чи інші природні та суспільні явища. Національно-історична група охоплює жанри, які поширюються у новій реальності, що розпочалася після Жовтневого перевороту й визвольних змагань. Завдання етологічної групи – викриття "поганих" соціальних звичок у своєму середовищі й у своєму часі та прагнення усвідомити "добрі" звичаї. Нарешті, новелістична група об’єднує новели і нариси з документалізмом і вільною композицією, психологічну новелу й оповідання, фрагментарну прозу, спогади, які містять публіцистичну й фактологічну основу. Малі жанрові форми літературної еміграції представлені у дослідженні в таких жанрах: 1) новели й оповідання; 2) суміжні літературно-публіцистичні (нарис, фейлетон, памфлет, есе), до яких тяжіє утопія й антиутопія; 3) "фольклорні" жанри (казка, міф, притча, легенда, оповідка); 4) мініатюрно-фрагментарні (поезія в прозі, шкіц, акварель, образок, малюнок, гротеск, афоризм, хрестослів’я).